Рішення № 87591370, 12.02.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1830/19 Провадження № 2/304/123/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1830/19 за позовом ОСОБА_1 до Тур`я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Так, на день смерті спадкодавця з ним постійно проживали син та дружина, відтак вони вважаються такими, що прийняли спадщину. Після смерті мами ОСОБА_2 успадкував вказане майно одноосібно, так як вступив в управління ним, а заяви на прийняття спадщини ніхто з можливих спадкоємців не подавав. Разом з цим, за життя його батько ОСОБА_2 заповіт не складав, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Оскільки він отримав свідоцтво про право на спадщину за останнім на належний батькові будинок АДРЕСА_2 , а документ, що посвідчує право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , у нього відсутній, внаслідок чого нотаріусом йому було відмовлено у оформленні спадкових прав на такий, тому просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, питання розподілу понесених ним судових витрат не вирішувати.

Представник Тур`я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області як відповідача у підготовче судове засідання також не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та не заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 25 липня 2019 року (а. с. 12, 14, 16).

Також встановлено, що згідно повідомлення Тур`я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 67/02-31 від 12 серпня 2019 року ОСОБА_4 на підставі рішення Тур`я-Реметівської селищної ради № 34 від 16 липня 1973 року та свідоцтва про право власності від 13 серпня 1973 року на праві приватної власності належав будинок АДРЕСА_1 (а. с. 19, 20, 22-23).

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року правила книги шостої ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання цим Кодексом чинності.

Як роз`яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином, оскільки спадщина за спадкодавцем ОСОБА_4 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і строк на її прийняття закінчився до набрання чинності ЦК України (01 січня 2004 року), тому суд вважає необхідним застосувати до даних правовідносин норми ЦК УРСР.

Згідно ч. 1 ст. 524, ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Однак, відповідно до ст. 548 цього Кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до довідки Тур`я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 02-31/70 від 16 серпня 2019 року ОСОБА_4 на день смерті був зареєстрований та проживав у будинку АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_2 . Останні були зареєстровані у вказаному будинку також протягом шести місяців після смерті ОСОБА_4 (а. с. 14, 16, 17).

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 58344452 від 15 листопада 2019 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня (а. с. 32).

Враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як спадкоємці першої черги протягом строку, встановленого ст. 549 ЦК Української РСР, фактично вступили в управління спадковим майном, так як були зареєстровані та проживали разом із спадкодавцем на момент його смерті, згідно ст. 553 цього Кодексу від прийняття спадщини не відмовилися, тому вважаються такими, що прийняли її у розмірі по 1/2 частині кожен.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 25 липня 2019 року (а. с. 13).

Згідно довідки Тур`я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 02-31/71 від 16 серпня 2019 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована та проживала у будинку АДРЕСА_1 , на день та протягом шести місяців після її смерті у вказаному будинку був зареєстрований також ОСОБА_2 (а. с. 18); спадкова справа стосовно неї, як спадкодавця, не заводилася (а. с. 33).

За таких обставин, відповідно до норм ст. 549 ЦК Української РСР, із врахуванням ст. 553 цього Кодексу ОСОБА_2 успадкував 1/2 частину вищевказаного будинку після смерті мами ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом, внаслідок чого, враховуючи вже належну йому 1/2 частину будинку як спадщину за батьком, став його одноосібним власником (а. с. 14, 18, 33).

При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 , помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Тур`я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 21 серпня 2015 року (а. с. 9, 10).

Як вбачається з позовної заяви, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що складається з будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Враховуючи те, що спадщина за спадкодавцем ОСОБА_2 відкрилася 21 серпня 2015 року, тому відносини спадкування регулюються правилами ЦК України.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідок Тур`я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав у будинку АДРЕСА_1 , на день його смерті, крім нього, будь-які зареєстровані особи у вказаному будинку були відсутні (а. с. 11, 56).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Так, 17 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що стверджується копією спадкової справи № 08/2019 стосовно спадкодавця ОСОБА_2 , протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не відмовився від неї, а тому вважається таким, що прийняв спадщину (а. с. 47-60). Відтак згідно свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_2 , а саме житлового будинку з надвірними будовами АДРЕСА_2 , є його син ОСОБА_1 (а. с. 58).

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не відмовився від неї, свої права на частину спадкового майна вже оформив у нотаріальному порядку, при цьому наявність інших спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , не встановлено (а. с. 11, 48-60), відтак позивач прийняв таку одноосібно.

Разом з цим, згідно повідомлення Перечинської державної нотаріальної контори за вих. № 260/01-16 від 18 жовтня 2019 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки документ, що посвідчує право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутній (а. с. 35).

Відповідно до повідомлення Тур`я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 67/02-31 від 12 серпня 2019 року в переданому Перечинською районною радою архіві РКП «Бюро технічної інвентаризації» наявна інвентаризаційна справа № 229 на житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно якої відомості про право власності на вказаний будинок внесено до реєстрової книги № 2 за реєстраційним № 229 від 30 серпня 1973 року згідно свідоцтва про право власності від 13 серпня 1973 року, виданого ОСОБА_4 на підставі рішення Тур`я-Реметівської сільської ради № 34 від 16 липня 1973 року. Разом з цим, вказане свідоцтво у матеріалах справи відсутнє, а зазначена інформація є дійсною до припинення БТІ функцій з реєстрації речових прав на нерухоме майно (а. с. 20).

За таких обставин, у відповідь на запит щодо видачі дублікату зазначеного свідоцтва про право власності Тур`я-Реметівська сільська рада повідомила, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію» документом є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. Дублікатом документу є другий примірник документу, який має таку саму юридичну силу, як і оригінал, тобто документ повинен містити ті ж відомості, що й оригінал документа. Видача документа полягає у відтворенні тексту документу, дублікат якого видається. Оскільки видане ОСОБА_4 свідоцтво про право власності від 13 серпня 1973 року чи його копія у переданій Перечинською районною радою інвентаризаційній справі житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні, відтак видати його дублікат сільська рада немає можливості (а. с. 21).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 189072393 від 18 листопада 2019 року відомості про права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження у вказаних реєстрах щодо житлового будинку АДРЕСА_1 відсутні (а. с. 36).

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 одноосібно успадкував майно після смерті свого батька ОСОБА_2 , однак у нього існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № 0631950181 від 19 листопада 2019 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 907 грн. судового збору (а. с. 1).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, останній, з врахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених ним судових витрат, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке його волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 524-525, 529 ч. 1, 548, 549, 553 ЦК Української РСР, ст. ст. 331, 1216-1218, 1261, 1268-1270, 1296, 1297, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-83, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Тур`я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області (89221, Закарпатська область, Перечинський район, с. Тур`я-Ремета, вул. Тканка, № 1; код в ЄДРПОУ 04351280) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.