Рішення № 87590468, 14.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2020 року м. Київ № 640/14809/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1 до Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києвіпровизнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди,-ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві (03065, м. Київ, вул. Василя Чумака, 8-а, код ЄДР: 40109105), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 16.07.2019 № 79 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

2) стягнути на користь позивача з Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві 25 000,00 грн. на відшкодування завданої шкоди його незаконними діями, що спричинило моральні страждання та психологічний тиск.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.07.2019 під час моніторингу заступником начальника відділу фізичної охорони Управління патрульної поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві підполковником поліції ОСОБА_15 інтернет ресурсів в соціальній мережі «Facebook» було виявлено відеоролик знятий лейтенантом поліції ОСОБА_1 . «стрім-відео», яке проведено приблизно о 22:00 год. 10.07.2019, що розміщене у публічному перегляді у соціальній мережі відео-звернення позивача з приводу ненормованого розпорядку робочого дня та неналежних умов несення служби позивача як поліцейського.

Пояснює, що за даним фактом, на підставі рапортів від 11.07.2019 заступника начальника відділу фізичної охорони Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві підполковника поліції ОСОБА_15, та заступника командира роти №1 лейтенанта поліції ОСОБА_2, наказом Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві № 101 від 15.07.2019 призначено службове розслідування, оскільки на думку особи, що призначила службове розслідування відомості викладені позивачем підривають авторитет поліції та окремих посадових осіб.

Натомість, 16.07.2019 за наслідками службового розслідування Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани та наказом від 16.07.2019 № 79 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Разом з тим, позивач наголошує на протиправності спірного наказу, з огляду на те, що не існувало жодних передбачених підстав для призначення службового розслідування з приводу відео-звернення позивача, оскільки підстави для проведення такого розслідування чітко визначені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».

Крім того, позивач зазначає, рішення дисциплінарної комісії прийняте не уповноваженим складом, оскільки з 6 (шести) посадових осіб, які входили до дисциплінарної комісії, були присутніми лише 4 (чотири), що, на думку позивача, вказує на те, що рішення прийняте всупереч нормативно-правовим актам з питань проведення службового розслідування.

Також наголошує на тому, що у відповідності до ст. 18 Закону України: «Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України», під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій, однак відповідачем було відмовлено позивачу у забезпеченні права на правову допомогу, як під час надання пояснень, а також під час засідання дисциплінарної Комісії.

ОСОБА_1 також звертає увагу суду, що відповідачем їй було спричинено моральних страждань, і як наслідок вона зверталась до лікарів, а також мали місце сексистські висловлювання відповідача про жінку-поліцейського та здійснювався психологічний тиск.

Також пояснює, що службове розслідування дисциплінарною комісією проведено за день.

Додає, що відповідачем у висновку службового розслідування зазначено про те, що позивач 10.07.2019 відволікалась від несення служби по охороні громадського порядку, використовувала мобільний телефон у приватних розмовах, однак позивач наголошує, що 10.07.2019 під час заступання на службу у цивільному одязі позивачеві не було видано засобів зв`язку та використання позивачем приватного мобільного телефону було обумовлено саме підтриманням службових розмов із старшим наряду, що підтверджується постовою відомістю.

Позивач наголошує, що на неї, як поліцейського, так і іншого громадянина України поширюється гарантований Конституцією України принцип презумпції невинуватості, у тому числі у відносинах публічної служби, з огляду на що, виходячи із конституційних та процесуальних засад ніхто не має доводити свою невинуватість.

Акцентує увагу суду на тому, що своїми діями вона не завдала шкоди жодному громадянину, репутації поліції та її іміджу, жодних наслідків спричиненими діями позивача не наступило, а висновки комісії є надуманими. Натомість позивачеві при проведенні службового розслідування, так і за наслідками накладення дисциплінарного стягнення, завдано відповідачем моральної шкоди.

Підсумовуючи викладене, позивач наголосила, що протиправними діями відповідача позивачеві завдано немайнових витрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у житті позивача, щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторного притягнення до дисциплінарної відповідальності, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні події дисциплінарного провадження, знижений нестійкий настрій, порушення сну, почуття образи, обурення.

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, зазначав, що на підставі рапорту заступника командира роти № 1 Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві ОСОБА_2 від 11.07.2019, наказом Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві від 15.07.2019 № 101 призначено та проведено службове розслідування за фактом відволікання від службових обов`язків лейтенанта поліції ОСОБА_1 під час виконання договірних зобов`язань з забезпечення публічної безпеки та порядку під час проведення концерту ТРК «Україна» 10.07.2019 згідно договору від 08.07.2019 № 53-Д/2019.

Також, 11.07.2019 на ім`я начальника Управління надійшов рапорт від підполковника поліції ОСОБА_15, про те, що ним було проведено моніторинг інтернет-ресурсів в соціальній мережі «Фейсбук» та виявлено відеоролик знятий позивачем, а саме стрім-відео, яке проведене приблизно о 22 год. 00 хв. 10.07.2019, що вказує на відволікання від несення служби та невиконання договірних зобов`язань за договором, з огляду на що, як наголошує представник відповідача, твердження позивача відносно того, що не існувало жодних підстав для проведення службового розслідування, є помилковим.

Представник відповідача зауважив, що з метою забезпечення поліцейському права на захист, закріплених ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» 15.07.2019 капітаном поліції Галичем В.М. , старшим інспектором із внутрішніх розслідувань відділу кадрового забезпечення Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві, в межах проведення службового розслідування позивачу було запропоновано надати письмові пояснення з приводу відволікання від несення служби, а саме: проводила відео зйомку себе та відвідувачів концерту, некоректно характеризувала керівництво Управління під час виконання договірних зобов`язань з забезпечення публічної безпеки та порядку під час проведення концерту ТРК «Україна» 10.07.2019, однак позивач пояснень не надала.

В той же час, 15-16.07.2019 капітаном поліції Галичем В.М., старшим інспектором із внутрішніх розслідувань відділу кадрового забезпечення УПО ФБ в м. Києві, було отримано пояснення від старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 ., старшого сержанта поліції ОСОБА_5 , та капрала поліції ОСОБА_6 , які були задіяні до охорони громадського порядку під час проведення концерту 10.07.2019 ТРК «Україна» та бачили, що ОСОБА_1 знімала відео на мобільний телефон та вела розмови по даному телефону.

Між тим, 16.07.2019 від позивача на ім`я т.в.о. начальника Управління надійшов рапорт про залучення до проведення службового розслідування та дисциплінарної комісії представників громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет та залучити працівників МВС та надати ОСОБА_1 правничу допомогу, однак, як наголошує представник відповідача, відповідно до наказу УПО ФБ в м, Києві від 15.07.2019 № 101 до складу дисциплінарної комісії включений старший оперуповноважений в особливо важливих справах Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки підполковник поліції Бондарчук В.А., як представник від Національної поліції України.

Також зазначає, що відповідно до Положення, затвердженого наказом Національної поліції від 07.11.2015 № 56 Управління не надає адвокатських послуг.

Представник відповідача акцентує увагу суду на тому, що поліцейський має право користуватись правничою допомогою, тобто його інтереси може представляти адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником, однак позивачем не було надано зазначених документів, коли в межах проведення службового розслідування позивачу було запропонували надати письмові пояснення.

Тобто, як зауважує представник відповідача, ОСОБА_1 не скористалася своїм правом на професійну правничу .допомогу.

Також представник Управління зазначив, що оскільки, згідно з п. 7 розділу 1 Положення до складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет лише у разі проведення службового розслідування за відомостями про порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина, тому включати зазначених представників до складу комісії не було правових підстав.

Представник відповідача також пояснює, що позивачем в ході службового розслідування не було надано пояснень, у зв`язку з чим, складено акт про відмову від надання пояснень від 16.07.2019 № 1122/43/46/2019.

Додає, що у разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів, з огляду на що висновком службового розслідування за фактом відволікання позивачем від службових обов`язків встановлено порушення службової дисципліни під час несення служби в діях лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що призвело до порушення наказу МВС України № 577 від 07.07.2017 «Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів», а саме: п/п 3 п. 11 розділу II цього наказу.

Відповідач додає, що згідно ч.ч. 3 та 4 статті 19 Закону України «Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України» під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Представник Управління звертає увагу суду на те, що як вбачається з відеоролику знятого позивачем (стрім-відео), із соціальної мережі «Фейсбук», яке було знято приблизно о 22 год. 00 хв. 10.07.2019, тобто під час несення служби, на ґрунті особистої неприязні позивач негативно висловлювалася про інших поліцейських, працівників та керівника Управління, у зв`язку з чим, заступником командира роти № 1 УПО ФБ в м. Києві ОСОБА_2, що був старшим наряду під час виконання договірних зобов`язань з забезпечення публічної безпеки і порядку згідно договору, 10.07.2019 під час проведення концерту ТРК «Україна» неодноразово робилися зауваження позивачу, на які остання не реагувала.

Також додає, що протягом червня-липня 2019 року позивачем неодноразово здійснювалися дописи в соціальній мережі «Фейсбук», в яких ОСОБА_1 негативно висловлювалася про інших поліцейських та працівників Управління принижувала їх честь, підриваючи цим авторитет Управління та Національної поліції України в цілому.

Відтак, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відволіканні від службових обов`язків під час несення служби, що призвело до порушення наказу МВС України № 577 від 07.07.2017 «Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів», а саме: п/п 3 п. 11 розділу II цього наказу, лейтенанту поліції ОСОБА_1, інспектору відділу фізичної охорони Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві, оголошено догану.

Відносно того, що рішення дисциплінарної комісії прийнято її неуповноваженим складом, то представник відповідача заначив, що позивачем не було подано клопотання про відвід голови або членів дисциплінарної комісії аби змінити склад дисциплінарної комісії, не подано скарг на їх дії або бездіяльність.

Щодо проведення службового розслідування протягом одного дня, то представник Управління пояснив, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником, тоді як законом не заборонено при підтвердженні відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування, провести таке службове розслідування за коротший термін.

В той же час, представник відповідача наголошує, що 10.07.2019, під час здійснення заходів по охороні публічної безпеки та порядку згідно договору на концерті ТРК «Україна» для зв`язку зі старшим охорони замовника та іншими охоронними приватними структурами, що забезпечували охорону вказаного заходу, старший наряду ОСОБА_2 був забезпечений радіозв`язком, що надав замовник послуг охорони, оскільки службовий наряд охорони Управління, в кількості 12 працівників, знаходився в єдиній дислокації та візуально один-одного бачили, з огляду на що потреби в додатковому зв`язку не було.

Щодо ненормованого розпорядку робочого дня та неналежних умов несення служби позивача як поліцейського, то представник Управління звернув увагу суду на ст. 12 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає, що поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань.

Додає, що розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції. У даному випадку це добова відомість 10.07.2019-11.07.2019, затверджена т.в.о. начальником Управління майором поліції ОСОБА_14 09.07.2019, з огляду на що посилання позивача на ненормований розпорядок робочого дня та неналежні умови несення служби позивача, як поліцейського, є необґрунтованим.

Представник відповідача також акцентує увагу суду на тому, що наданий позивачем компакт-диск з аудіо записами розмов, як електронний доказ подано в електронній копії, проте не засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису, з огляду на що, такий доказ не може вважатися належним та допустимим доказом.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то представник відповідача зазначив, що обов`язковими умовами відшкодування шкоди є неправомірність дій відповідного органу та наявність причино-наслідкового зв`язку між такими діями та завданою шкодою.

Зазначає, що із наданої позивачем виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 1416/727 від 21.07.2019 вказаний діагноз: пароксизмальна суперавентрикулярна тахікардія та вказано, що серцевий ритм відновлено без прийому медичних препаратів.

В той же час, представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач з початку 2019 року двічі перебувала на лікарняному, а саме: з 23.01.2019 по 01.02.2019 та з 27.02.2019 по 12.03.2019.

Також наголошує, що з моменту призначення на посаду в Управління поліції охорони в м. Києві, а саме з 09.02.2018, позивач регулярно вживає тютюнові вироби, які шкідливо випливають на здоров`я, з огляду на що дані факти можуть свідчити про наявність проблем зі здоров`ям у позивача до винесення останній догани.

Відтак, підсумовуючи викладене у сукупності, представник відповідача наголосив на безпідставності позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач пояснила, що від надання пояснень на засіданні дисциплінарної комісії щодо предмета службового засідання не відмовлялась, а просила перенести таке засідання для надання пояснень в присутності адвоката.

Також додає, що відповідач не надав належних доказів, що підтверджують те, що позивач належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.

При цьому, щодо виживання тютюнових виробів, то позивач наголосила, що це не відноситься до предмета оскарження, а додані відповідачем роздруківки з соціальної мережі «Фейсбук» не мають відношення до справи, оскільки їм не надавалась оцінка дисциплінарною комісією при проведенні службового розслідування.

ОСОБА_1 також наголошує, що долучена відповідачем копія наказу від 08.02.2018 № 24 о/с позивача не стосується, оскільки відповідач у давнішньому наказі подав позивача, як поліцейського за іншою посадою, тоді як вона перебуває на іншій посаді, яка не передбачає охорону публічної безпеки та порядку, з огляду на що її протиправно було залучено до менш оплачуваної, не фахової роботи.

Позивач наголошує, що за вказаних обставин їй не може ставитись у провину порушення дисципліни, яка пов`язана з несенням служби по охороні публічної безпеки та порядку, оскільки вона виконувала роботу, яка не відноситься до її компетенції.

Щодо моральної шкоди, то ОСОБА_1 наголосила, що відповідач не спростував тієї обставини, що існує причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача і фактом звернення позивача за медичною допомогою.

У письмових поясненнях представник відповідача підтримав свої доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та повторно просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також звернув увагу суду на те, що відповідно до функціональних обов`язків інспектора відділу фізичної охорони ОСОБА_1 належить виконання окремих доручень керівництва Управління, відділу напряму організації служби, що випливають із службових завдань, а відтак позивач, перебуваючи на посаді інспектора відділу фізичної охорони Управління раніше також залучалася до несення служби з охорони за відповідним договором, а саме: 03.08.2018, 23.09.2018, 03.12.2018 та 18.05.2019, підтвердженням чого є дані добових відомостей, в яких міститься особистий підпис ОСОБА_1 .

При цьому, представник відповідача наголосив, що виконання поліцейським ОСОБА_1 доручень керівництва із залученням її до виконання обов`язків з забезпечення публічної безпеки під час здійснення послуг з охорони, відповідають напряму діяльності Управління, визначеного Положенням про таке Управління.

У клопотанні про долучення до матеріалів справи доказів позивачка повторно звернула увагу суду на тому, що дисциплінарна комісія засідала та прийняла рішення про накладення на неї дисциплінарного проступку не уповноваженим складом та всупереч діючим нормативно-правовим актам з питань проведення службового розслідування. Звертає увагу суду, що своїми діями іміджу Національної поліції України та Управлінню патрульної поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві та/або її керівникові, шкоди не завдала.

Додала, що дисциплінарне стягнення - догана, яка вже знята, впливає на строк вислуги спеціального звання та характеристики.

У заяві від 26.11.2019 позивач повторно зазначила, що залучення її до заходу 10.07.2019 з охорони громадського правопорядку ТРК «Україна» за її посадою та функціональними обов`язками не передбачено.

Позивач також додала, що у поясненнях відповідач не надав належних доказів того, що створив та забезпечив належні умови несення служби (праці) на даному заході та не порушив внутрішній нормативний розпорядок дня позивача.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2019 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення зазначених в ній недоліків.

В межах встановленого судом строку недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 28.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

У судовому засіданні 27.11.2019, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Встановлені судом обставини.

Учасниками справи не заперечується та не спростовується, що ОСОБА_1 проходить службу в Управлінні поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві на посаді інспектора відділу фізичної охорони та має звання лейтенант поліції.

Також, сторонами не заперечується та не спростовується факт направлення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу фізичної охорони Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві, 10.07.2019 до проведення заходу з охорони громадського порядку ТРК «Україна відповідно до договору від 08.07.2019 № 53-Д/2019 про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що дії та рішення керівників позивача щодо направлення на вказаний вище захід не є предметом оскарження з боку позивача у даній справі, як і обставини забезпечення поліцейських засобами та обладнанням для несення служби у цей день.

Разом з тим, 11.07.2019 на ім`я начальника Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві надійшов рапорт лейтенанта поліції ОСОБА_2, заступника командира роти № 1 про відволікання від службових обов`язків (вела приватні розмови телефоном, що не стосується служби) в якому доповідається, що з 18:00 год. до 23:00 год. 10.07.2019 він був старшим наряду по виконанні договірних зобов`язань з забезпечення публічної безпеки та порядку під час проведення концерту ТРК «Україна». Склад наряду - 12 працівників УПО ФБ в м. Києві. О 22:11 год 10.07.2019 ОСОБА_2 доповів підполковнику поліції ОСОБА_15, заступнику начальника ВФО УПО ФБ в м. Києві інформацію про те, що один із членів наряду, а саме: лейтенант поліції ОСОБА_1 відволікалася від несення служби (проводила відео зйомку себе та відвідувачів концерту), некоректно характеризувала керівництво Управління про що їй було зроблено зауваження.

Також, 11.07.2019 на ім`я начальника Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві надійшов рапорт заступника начальника ВФО УПО ФБ в м. Києві ОСОБА_15, в якому доповідалося, що між Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві та ТРК «Україна» укладено договір від 08.07.2019 № 53-Д/2019 на забезпечення публічної безпеки та порядку, термін дії якого з 18:00 год по 23:00 год 10.07.2019. До виконання умов вказаного договору було задіяно 12 працівників Управління, у тому числі лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор відділу фізичної охорони. З метою інформування та прийняття відповідного рішення ОСОБА_15 доповів, що 11.07.2019, під час моніторингу інтернет-ресурсів в соціальній мережі «Facebook» було виявлено відеоролик знятий лейтенантом поліції ОСОБА_1 , стрім-відео, проведене приблизно о 22:00 год. 10.07.2019 з мобільного телефона ОСОБА_1 , що вказує на те, що вона відволікалася від несення служби та не виконувала договірні зобов`язання.

15.07.2019 т.в.о. начальником Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві ОСОБА_14 прийнято наказ «Про призначення та проведення службового розслідування» № 101, відповідно до якого за вказаним фактом призначено проведення службового розслідування та утворено комісію: 1) голова комісії: Маценко Р.А. - заступник начальника УПО ФБ в м. Києві; члени комісії: 2) підполковник поліції Бондарчук В.А., старший оперуповноважений в особливо важливих справах Київського міського управління департаменту внутрішньої безпеки; 3) майор поліції Пасічнюк Ю.П., начальник чергової частини (на правах відділу) УПР ФБ в м. Києві; 4) майор поліції Ейсмонт А.Г., начальник відділу організаційно-аналітичного забезпечення, оперативного реагування та комунікації УПО ФБ в м. Києві; 5) капітан поліції Галич В.М., старший інспектор із внутрішніх розслідувань відділу кадрового забезпечення УПО ФБ в м. Києві; 6) ОСОБА_10 - провідний юрисконсульт УПО ФБ в м. Києві.

Вказаний наказ не є предметом оскарження у даній справі.

16.07.2019, за результатами службового розслідування за фактом відволікання від службових обов`язків ОСОБА_1 комісією складено висновок «службового розслідування за фактом відволікання від службових обов`язків ОСОБА_1 », який затверджений т.в.о. начальника УПО ФБ в м. Києві майором поліції ОСОБА_14

Так, в ході службового розслідування комісією встановлено наступне.

11.07.2019 на ім`я начальника Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві надійшов рапорт заступника командира роти № 1 Управління лейтенанта поліції ОСОБА_2, про те, що 10.07.2019 будучи страшим наряду по виконанню договірних зобов`язань з забезпечення публічної безпеки та порядку під час проведення конверту ТРК «Україна», один із членів наряду, а саме лейтенант поліції ОСОБА_1 відволікалась від несення служби (проводила відеозйомку себе та відвідувачів конверту), некоректно характеризувала керівництво Управління, про що їй було зроблено зауваження. Про вказану подію 10.07.2019 о 22 год 11 хв. було зроблено доповідь заступнику начальника ВФО Управління підполковнику поліції ОСОБА_15

11.07.2019 надійшов рапорт від підполковника поліції ОСОБА_15, про те, що ним було проведено моніторинг інтернет-ресурсів в соціальній мережі «Фейсбук» та виявлено відеоролик знятий лейтенантом поліції ОСОБА_1, інспектором відділу фізичної охорони Управління, а саме: стрім-відео, яке проведене близько о 22:00 год. 10.07.2019, що вказує на відволікання від несення служби та не виконання договірних зобов`язань за договором від 08.07.2019 № 53-Д/2019.

Згідно акту фіксації відмови від надання письмових пояснень від 16.07.2019 № 1122/43/46/2019, лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор відділу фізичної охорони з фізичної безпеки в м. Києві - відмовилась від надання пояснень.

При опитуванні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 встановлено, що він 10.07.2019 був задіяний до охорони громадського порядку під час проведення концерту ТРК «Україна» та бачив, що ОСОБА_1 знімала відео на мобільний телефон та вела розмови по даному телефону.

З пояснень старшого сержанта ОСОБА_5 та капрала поліції ОСОБА_6 встановлено підтвердження факту знімання відео та ведення розмов по телефону ОСОБА_1 .

В ході проведення службового розслідування встановлено порушення службової дисципліни під час несення служби в діях лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що призвело до порушення наказу МВС України № 577 від 07.07.2017 «Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів» в частині розділу ІІ п. 11 п/п 3 (поліцейському заборонено під час несення служби відволікатись від виконання службових обов`язків).

На підставі зазначено комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, підтвердились та за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відволіканні службових обов`язків під час несення служби, що призвело до порушення наказу МВС України № 577 від 07.07.2017 «Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів» в частині розділу ІІ п. 11 п/п 3, лейтенанту поліції ОСОБА_1 , інспектору відділу фізичної охорони Управління поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві, вирішила оголосити догану.

На підставі зазначеного висновку службового розслідування, т.в.о. начальника Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві прийнято наказ від 16.07.2019 № 79 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким, за вчинення за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відволіканні службових обов`язків під час несення служби, що призвело до порушення наказу МВС України № 577 від 07.07.2017 «Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів» в частині розділу ІІ п. 11 п/п 3, лейтенанту поліції ОСОБА_1 , інспектору відділу фізичної охорони Управління поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві, оголошено догану.

Позивач, не погоджуючись з вказаним наказом та вважаючи свої права порушеними, звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Статтею 3 Закону № 580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина 1 статті 17 Закону № 580-VIII).

За змістом частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Разом з тим, пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706 (далі - Правила № 1179), передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

В той же час, за змістом пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм етичної поведінки.

Таким чином, можна дійти висновку, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, а також неухильно дотримуватися норм етичної поведінки поліцейського.

Між тим, частиною 1 статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону № 580-VIII).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження встановлюється Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина 2 вказаної статті Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

При цьому, підпунктами 3 та 24 пункту 11 розділу ІІ Інструкції про організацію службової діяльності органів поліції охорони під час виконання заходів з фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 577 «Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об`єктів» та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 за № 989/30857 (далі - Інструкція № 577), передбачено, що поліцейському (працівнику поліції охорони) під час несення служби забороняється: самовільно залишати місце несення служби (маршрут) до її закінчення (прибуття зміни, доставки до місця призначення та передачі вантажу або майна замовнику чи його представнику), відволікатись від виконання службових обов`язків і послаблювати пильність (спати, читати, переглядати відеофільми чи телепередачі, вживати алкогольні напої чи інші препарати, що знижують пильність або реакцію, приймати їжу у невстановлений час, вести приватні розмови телефоном, що не стосуються служби), одержувати від сторонніх осіб будь-які предмети (пакунки, пакети, конверти та інші предмети); використовувати теле-, відео-, радіоприймальні прилади та комп`ютерну техніку (гаджети, девайси), не призначені для застосування у службовій діяльності.

В той же час, згідно з статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Отже, дисциплінарним проступком, є, зокрема, неналежне виконання чи невиконання поліцейським положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, а також порушення норм етичної поведінки поліцейського, у тому числі відволікання від виконання службових обов`язків і послаблення пильності та використання використовувати теле- та відео прилади, які не призначені для застосування у службовій діяльності, що вже є підставою для проведення службового розслідування.

В той же час, частиною 1 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина 2 вказаної статті Дисциплінарно статуту).

Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування регулюються Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт 1 розділу V Порядку № 893).

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 2 розділу VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд зазначає, що у разі наявності повідомлення про порушення поліцейським положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, а також порушення норм етичної поведінки поліцейського, у тому числі позаробочий час, з метою встановлення таких обставин, дисциплінарною комісією проводиться службове розслідування.

При цьому, якщо дисциплінарна комісія в ході службового розслідування дійде висновку про наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, до такого поліцейського застосовується дисциплінарне стягнення.

Слід відмітити, що вид дисциплінарного стягнення поліцейського визначається дисциплінарною комісією виходячи з характеру проступку поліцейського, обставини, за яких він був учинений, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Варто також зауважити, що вид дисциплінарного стягнення повинен бути співмірним із вчиненням поліцейським дисциплінарного проступку.

Як вже встановлено судом, дисциплінарною комісією за результатами службового розслідування зроблено висновок про те, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні п/п 3 п. 11 розділу ІІ Інструкції № 577, а саме: поліцейському заборонено під час несення служби відволікатись від виконання службових обов`язків, за вчинення дисциплінарного проступку якого, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Перевіряючи правомірність дій дисциплінарної комісії щодо проведення службового розслідування відносно інспектора відділу фізичної охорони ОСОБА_1 , чи вбачається в діях позивача дисциплінарний проступок та чи застосований вид дисциплінарного стягнення (догани) являється співмірним із вчиненням останньою дисциплінарного проступку, суд виходить з наступного.

Щодо перевірки вчиненню ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Так, 08.07.2019 між Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві (охорона) та ТОВ ТРК «Україна» (замовник) укладено договір № 53-Д/2019 про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку, відповідно до умов якого охорона зобов`язується надати замовнику послуги з безпеки і порядку на території замовника, що розташовані за адресою: м. Київ, Маріїнський парк, КВЦ «Парковий» та вказані в дислокації (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору охорона приймає вказівки замовника по виконанню заходів охорони публічної безпеки і порядку у відповідності з діючими нормами та розпорядчими документами МВС та Національної поліції України, які є обов`язковими для охорони.

Згідно з п. 1.3 договору заходи охорони на об`єктах здійснюються у дні і години, вказані у дислокації.

При цьому, підпунктом 4.1.2 п. 4.1 договору передбачено, що охорона зобов`язана здійснювати заходи з охорони публічної безпеки і порядку на об`єктах, в межах наданих законодавством України повноважень.

Відповідно до п. 6.1 договору договір набуває чинності з 18 год. 00 хв. 10.07.2019 та триває до 23 год. 00 хв. 10.07.2019.

На виконання умов вказаного договору, 10.07.2019 з 18:00 год. до 23:00 год. за адресою: м. Київ, Маріїнський парк, КВЦ «Парковий» було встановлено службовий наряд «Охорони» з 12 поліцейських, які здійснюють заходи по охороні публічної безпеки та порядку згідно укладеного договору, що підтверджується актом встановлення службового наряду «Охорона» до договору від 08.07.2019 № 53-Д/2019.

При цьому, учасниками справи не заперечується та не спростовується, що серед 12 поліцейських, які здійснювали заходи по охороні публічної безпеки та порядку ТРК «Україна» у КВЦ «Парковий» перебувала інспектора відділу фізичної охорони УПО ФБ в м. Києва ОСОБА_1

Разом з тим, 11.07.2019, заступником командира роти № 1 УПО ФБ в м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_2 на адресу т.в.о. начальника УПО ФБ в м. Києві майору поліції ОСОБА_14 адресовано рапорт, в якому ОСОБА_2 доповів, що з 18:00 год. до 23:00 год. 10.07.2019 він був старшим наряду по виконанні договірних зобов`язань з забезпечення публічної безпеки та порядку під час проведення концерту ТРК «Україна». Склад наряду - 12 працівників УПО ФБ в м. Києві.

Як зазначено у вказаному рапорті, о 22:11 год 10.07.2019 ОСОБА_2 доповів підполковнику поліції ОСОБА_15, заступнику начальника ВФО УПО ФБ в м. Києві інформацію про те, що один із членів наряду, а саме: лейтенант поліції ОСОБА_1 відволікалася від несення служби (проводила відео зйомку себе та відвідувачів концерту), некоректно характеризувала керівництво Управління про що їй було зроблено зауваження.

Також, в матеріалах справи (том 1 а.с. 68-69) містяться письмові пояснення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та старшого сержанта поліції ОСОБА_5 , в яких зазначено, що вони були задіяні до охорони громадського порядку під час проведення концерту 10.07.2019 ТРК «Україна», та бачили, що ОСОБА_1 знімала відео на мобільний телефон та вела розмови по даному телефону.

В той же час, суд зазначає, що з пояснень капрала поліції ОСОБА_6 (том 1 а.с. 70), вбачається, що він 10.07.2019 перебував на службі у Маріїнському парку, де із своїми колегами проводили перевірку особистих речей у людей, які прибули на концерт. У вказаних поясненнях також зазначено, що близько 20:00 год. перестали впускати людей на захід, на що люди були дуже обурені та додав, що він побачив, як на фоні так званого мітингу ОСОБА_1 (позивач) знімала себе на камеру та щось говорила, звертаючись до ОСОБА_14 (т.в.о. начальника УПО ФБ в м. Києві майор поліції).

Таким чином, проаналізувавши вказані обставини, в контексті наявних у матеріалах справи пояснень старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , старшого сержанта поліції ОСОБА_5 , та капрала поліції ОСОБА_6 , які були задіяні до охорони громадського порядку під час проведення концерту 10.07.2019 ТРК «Україна» та які бачили, що ОСОБА_1 (позивач) знімала відео на мобільний телефон та вела розмови по даному телефону, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як інспектором відділу фізичної охорони УПО ФБ в м. Києва, під час несення служби (виконання службових обов`язків) було порушено вимоги п/п 3 п. 11 розділу ІІ Інструкції № 577, який передбачає, що поліцейському заборонено під час несення служби відволікатись від виконання службових обов`язків та вести приватні розмови телефоном, що не стосуються служби.

Більш того, суд акцентує увагу на тому, що при зверненні до суду з даним позовом, ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви було надано на електронному носії компакт диск DVD-R № 8046 603 ОВ 1623 731М4 0528, на якому містяться відеозаписи самої ОСОБА_1 , які здійснені, про що між іншим не заперечується позивачем, 10.07.2019 з місця несення служби по охороні публічної безпеки та порядку ТРК «Україна» у КВЦ «Парковий» 10.07.2019.

Варто зауважити, що на вказаних відеозаписах видно, що позивач знімаючи себе на відеокамеру, відволікається від виконання своїх службових обов`язків, оскільки, як також видно на вказаному відео, інші співробітники поліції забезпечують громадський порядок та безпеку заходу, у зв`язку з чим, також можна дійти висновку про порушення ОСОБА_1 вимог п/п 3 п. 11 розділу ІІ Інструкції № 577 (відволікання від виконання службових обов`язків).

Суд також зазначає, що беручи до уваги той факт, що наряд із 12 (дванадцяти) осіб-поліцейських забезпечували охорону громадянського порядку і безпеку заходу ТРК «України», натомість позивач, знімаючи відео на яких видно місце дислокації такого наряду, наражала на небезпеку як себе, так і інших колег- поліцейських, а також осіб, які прибули на захід (концерт) ТРК «Україна», оскільки такі відео позивачем були розмішені у соціальній мережі інтернет «Facebook» («Фейсбук»).

Наведені дії призводять до розкриття методів та заходів забезпечення фізичної охорони.

При цьому, слід наголосити, що заходи із проведення концертів, є заходами із підвищеною небезпекою, оскільки існує загроза реалізації злочинних посягань, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю як осіб, які забезпечують безпеку такого заходу, так і людей, які відвідують вказаний захід.

Відтак, судом встановлено порушення інспектором відділу фізичної охорони УПО ФБ в м. Києва лейтенантом поліції ОСОБА_1 службової дисципліни та, як наслідок вчинення дисциплінарного проступку.

При цьому, можлива незгода позивача із обставинами несення служби має реалізовуватись без порушення вказаних вище вимог та не на шкоду несення служби, що є очевидним.

В той же час, на вказаному електронному носії компакт диску DVD-R № 8046 603 ОВ 1623 731М4 0528, наданого позивачем також міститься аудіозапис засідання дисциплінарної комісії. З наданих позивачем матеріалів вбачається, що запис зроблено таємно.

Разом з тим, суд зауважує, що вказаний аудіозапис не може вважатися належним електронним доказом, з огляду на те, що по-перше, у відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази повинні бути засвідчені електронним цифровим підписом особи, яка подає такі докази, по-друге, судом не ідентифіковано те, що вказаний аудіозапис зроблений під час проведення засідання дисциплінарної комісії та за участі учасників службового розслідування та осіб, які залучались до проведення такого розслідування, по-третє, відповідно до п. 15 розділу V Порядку № 893 під час розгляду справи у формі відкритого засідання поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, може надавати письмові пояснення, а також усні пояснення, які фіксуються одним із членів дисциплінарної комісії на бланку пояснення або за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу. Однак, сторонами не заперечується те, що розгляд дисциплінарної справи позивача здійснювався без звукозаписувального технічного засобу, що свідчить також про недопустимість такого доказу.

Між тим, учасники справи не заперечують участь позивача в межах дисциплінарного провадження.

Щодо призначення службового розслідування, то, як вже було зазначено судом, наказ про призначення не є предметом оскарження. Між тим, нормативне регулювання цього питання вказує на те, що відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Тобто, на підставі рапорту заступника командира роти № 1 УПО ФБ в м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_2 від 11.07.2019 адресованого т.в.о. начальника УПО ФБ в м. Києві майору поліції ОСОБА_14 вирішено провести службове розслідування, що відповідає встановленим вимогам.

Щодо проведення службового розслідування не у повному складі дисциплінарної комісії та без представників громадськості.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Згідно з ч. 2 вказаної норми дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет (ч. 3 ст. 15 Закону).

Відповідно до ч. 7 ст. 15 вказаного Закону порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно п. 7 з положення про Дисциплінарні комісії в Національній поліції України у разі проведення службового розслідування за відомостями про порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина до складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Включення представників громадськості до складу дисциплінарної комісії здійснюється за рішенням уповноваженого керівника.

Тобто, включення до дисциплінарних комісій представників громадськості є правом керівника, а не його обов`язком, з огляду на що твердження позивача щодо не включення до проведення службового розслідування представників громадськості не можуть вважатися підставою для неправомірного проведення дисциплінарною комісією службового розслідування.

Матеріали справи не містить жодних доказів того, що ОСОБА_1 зверталась до представників громадськості щодо включення їх до дисциплінарної комісії по проведенню службового розслідування, у тому числі під час розгляду судом даної справи, позивачем не надано жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів з даного приводу.

Недоведеним в контексті вимог ч. 1 ст. 77 КАС України є також твердження позивача відносно того, що службове розслідування проведено не повним складом дисциплінарної комісії, оскільки висновок службового розслідування підписаний усіма членами дисциплінарної комісії, яких визначено наказом від 15.07.2019 № 101 «Про призначення та проведення службового розслідування».

При цьому, в матеріалах справи також відсутність будь-які письмові зауваження, клопотання, скарги ОСОБА_1 на дії осіб (дисциплінарної комісії), які проводили службове розслідування відносно позивача, зокрема, щодо проведення службового розслідування дисциплінарною комісією не у повному складі або щодо обмеження права у надані їй пояснень. Між тим, позивач не була позбавлена можливості скористатися своїм правом та вважаючи свої права порушеними звернутися зі скаргою на дії таких осіб, які проводили службове розслідування, як того передбачає п. 6 розділу IV Порядку № 893 та ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Щодо доводів позивача відносно того, що їй не було забезпечено право на надання пояснень під час службового розслідування, то суд зазначає, що відповідно до п. 2 розділу IV Порядку № 893 поліцейський стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Аналогічні вимоги також містить ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

В той же час, п. 17 розділу V Порядку № 893 визначено, що факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

Як вбачається з позову, пояснень позивача вона у повній мірі ознайомлена з рухом службового розслідування та детально описує обставини призначення та проведення службового розслідування, присутності на засіданні комісії.

Між тим, в матеріалах справи міститься акт фіксації відмови від надання письмових пояснень від 16.07.2019 (том 1 а.с. 79), яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 у наданні пояснень щодо подій, які сталися 10.07.2019 під час несення останньою служби по забезпеченню охорони і порядку заходу ТРК «Україна».

Однак, під час розгляду справи не надано доказів того, що позивачу створювались перешкоди щодо надання пояснень відносно подій, безпосереднім учасником яких була позивач та, що є очевидним, позивач могла надавати ці пояснення без зайвих зволікань та перешкод.

Також необґрунтованими є твердження позивача відносного строку проведення службового розслідування, яке проведено протягом 2-х днів, з огляду на те, що відповідно до п. 2 розділу V Порядку № 893 службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 3 розділу V Порядку № 893).

В той же час, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Суд зазначає, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, висновку службового розслідування. При цьому службове розслідування провожиться не більше одного місяця.

Тобто, ні Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» ні Порядку № 893, не забороняє дисциплінарній комісії проводити службове розслідування у дводенний строк.

Відтак, зважаючи на те, що наказ № 101 про призначення службового розслідування було прийнято 15.07.2019, натомість висновок службового розслідування затверджений особою, яка приймала наказ про призначення такого розслідування 16.07.2019, суд не знаходить підстав порушення дисциплінарною комісією строків проведення службового розслідування.

Щодо доводів позивача відносно того, що вона належним чином не повідомлена про дату, час та місце розгляду справи дисциплінарною комісією, то суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п. 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Відтак, зважаючи на те, що розгляд справи дисциплінарною комісією відносно ОСОБА_1 проводився у формі письмового провадження, дисциплінарна комісія не зобов`язана була повідомляти дату, час та місце розгляду такої справи та прийняття нею рішення.

Між тим, як вже зазначалося, позивач у повній мірі ознайомлена з рухом дисциплінарного провадження та детально описує обставини призначення та проведення дисциплінарного провадження, присутності на засіданні, що спростовує її доводи відносно обмеження її прав під час службового розслідування.

При цьому, звертаючи увагу на необхідності надання пояснень за участі адвоката, позивач так і не надала доказів того, що вона здійснили реальні заходи щодо запрошення адвоката під час службового розслідування. Вказаних доказів не надано під час розгляду справи у суді.

Відносно твердження позивача щодо ненормованого розподілу робочого часту та неналежних умов несення служби ОСОБА_1 , як поліцейським, то слід звернути увагу позивача на ч. 1 ст. 12 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає, що поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань.

При цьому, згідно з п.п. 3 та 4 ч. 1 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію» особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: службу з нерівномірним графіком та службу в нічний час.

Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції (ч. 2 ст. 91 вказаного Закону).

Відтак, особливий характер служби в поліції забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань, що включає в себе нерівномірний графік, у тому числі службу в нічний час, з огляду на що, доводи позивача в цій частині є також безпідставними.

Щодо доводів позивача відносно того, що її не мали права посилати на такий захід (наряд), то суд акцентує увагу на тому, що вказані дії та рішення керівників позивача, як вже зазначалося, не є предметом оскарження у даній справі. Між тим, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 є лейтенантом поліції та перебуває на посаді інспектора відділу фізичної охорони Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві. До завдань інспектора належить виконання окремих доручень керівництва Управління, відділу напрямку організації служби, що випливають із службових завдань, з чим позивач ознайомлена 10.01.2019, що підтверджується підписом ОСОБА_1 (том 1 .а.с. 120).

Більш того, суд потворно звертає увагу позивача на той факт, що поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань у будь-який час, та у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Що стосується доводів позивача відносно того, що вказаним вище відео вона привертала увагу до того, що у поліцейських відсутнє необхідне обладнання, засоби несення служби, слід зазначити, що з наданого самою позивачкою відео такого не вбачається.

Таким чином, проаналізувавши вказані обставини у сукупності, в контексті викладених норма права, суд не знаходить підстав для висновку про порушення дисциплінарною комісії порядку проведення службового розслідування та порушення прав ОСОБА_1 , як особи відносно якої проводилось таке службове розслідування.

При цьому, беручи до уваги той факт, що судом встановлено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який мав місце 10.07.2019 під час виконання службових обов`язків, а саме: забезпечення охорони порядку і безпеки заходу ТРК «Україна», наказ від 16.07.2019 № 79 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Судом також акцентується увага, що застосований вид дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді догани є співмірним із вчиненням ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, комісією враховано всі фактори, які підлягали врахуванню для цілей визначення дисциплінарного стягнення, а відтак позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Також, зважаючи на те, що судом не встановлено порушення прав та інтересів позивача, прийнятим рішенням відповідача, зокрема, наказом від 16.07.2019 № 79 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню також не підлягають.

У взаємозв`язку з вищевикладеним, слід повторно звернути увагу позивача на те, що в Національній поліції України існує службова дисципліна, яка має на меті дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників та ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Дії позивачки під час несення служби по суті призвели до підриву авторитету поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У даному випадку доводи позивача, у т.ч. наведені у позовній заяві, відповіді на відзив та надані докази, досліджені та оцінені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.

Відтак, враховуючи дотримання відповідачем встановлених правил та процедур під час прийняття оскаржуваного наказу, а також беручи до уваги те, що позивачем в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України не доведено обґрунтованості обставин, на яких гуртуються вимоги позивача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін