Ухвала суду № 87590459, 14.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2020 року м. Київ № 640/3061/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., вивчивши позовну заяву та додані до неї документи Громадської організації "Коло Українських Будівельників" (02000, м. Київ, вул. Глибоченька, корп. 2, буд. 16, офіс 1) до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація "Коло Українських Будівельників" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 № 104 в частині затвердження абз. 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", а саме: "Максимально допустима висота* (поверховість) житлової забудови визначається від чисельності населення та класифікації населеного пункту:

сільські населені пункти чисельністю до 1 тис. осіб - виключно садибна

забудова;

сільські населені пункти чисельністю понад 1 тис. осіб - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно);

селища міського типу - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15 м (до 5 поверхів включно);

міста чисельністю до 50 тис. осіб включно - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 27м (до 9 поверхів включно);

міста чисельністю понад 50 до 100 тис. осіб включно - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 48 м (до 16 поверхів включно);

міста чисельністю понад 100 тис. осіб - висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється документацією з просторового планування;

*Висота визначається без врахування шатрової покрівлі у разі її влаштування. Примітка. У разі будівництва об`єкта на складному рельєфі висота визначається з

врахуванням цокольного поверху.

Багатоквартирна забудова".

Абз. 2 п. 6.1.31 Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" «Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається».

- визнати протиправним та нечинним абз. 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, ЄДРПОУ 37471928 від 26.04.2019 року № 104, а саме: "Максимально допустима висота* (поверховість) житлової забудови визначається від чисельності населення та класифікації населеного пункту:

сільські населені пункти чисельністю до 1 тис. осіб - виключно садибна

забудова;

сільські населені пункти чисельністю понад 1 тис. осіб - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно);

селища міського типу - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15 м (до 5 поверхів включно);

міста чисельністю до 50 тис. осіб включно - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 27м (до 9 поверхів включно);

міста чисельністю понад 50 до 100 тис. осіб включно - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 48 м (до 16 поверхів включно);

міста чисельністю понад 100 тис. осіб - висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється документацією з просторового планування;

*Висота визначається без врахування шатрової покрівлі у разі її влаштування. Примітка. Уразі будівництва об`єкта на складному рельєфі висота визначається з

врахуванням цокольного поверху.

Багатоквартирна забудова".

- визнати протиправним та нечинним абз. 2 п. 6.1.31 Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" "Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається".

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено способи захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду з позовом.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються:

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд звертає увагу на те, що під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем зі встановлених законом способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. При цьому, позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що зміст позовних вимог Громадської організації "Коло Українських Будівельників", заявлених у пункті 1 прохальної частини позову, не узгоджується з наведеними вище вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк наказ, який просить скасувати позивач, не містить пунктів про затвердження абзаців, а містить пункт про затвердження ДБН.

Крім того, згідно з частиною дев`ятою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Адміністративний позов Громадської організації "Коло Українських Будівельників", окрім відомостей щодо позивача та відповідача, містить відомості про третю особу - Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто". При цьому, статус останньої самостійно визначено позивачем у позові.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно приписів частини п`ятої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Зміст наведених норм свідчить про те, що саме суд уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження - спрощене чи загальне), з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.

Таким чином, самостійне залучення позивачем до участі в справі третіх осіб шляхом зазначення їх в позовній заяві суперечить вимогам статей 49, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк вступ останніх до участі у справі відбувається за ухвалою суду.

Частиною п`ятою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Згідно з частиною другою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що при оформленні позовної заяви та поданні її до суду позивачем не дотримано вимог статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 5, 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи;

- у разі необхідності, заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача чи відповідача, з урахуванням положень частини четвертої 49 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Громадської організації "Коло Українських Будівельників" слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Громадської організації "Коло Українських Будівельників" (02000, м. Київ, вул. Глибоченька, корп. 2, буд. 16, офіс 1) залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Катющенко