Ухвала суду № 87590405, 12.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

12 лютого 2020 року м. Київ№ 640/22176/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Балась Т.П., при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кравченко Ю.В.

від відповідача: Анісімов Д.Д.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

позовного провадження адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз»доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетикипровизнання протиправною та нечинною постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:

- визнати протиправною та нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.11.2018 №1503 «Щодо заборони ПАТ «Лубнигаз» приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 відкрито загальне провадження у справі № 640/22176/19 та призначено підготовче судове засідання на 15.01.2020.

13 грудня 2019 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Протокольною ухвалою суду від 15.01.2020 судом оголошено перерву у підготовчому судовому засідання до 12.02.2020 задля надання позивачем письмових пояснень щодо клопотання позивача.

10 лютого 2020 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

У судовому засіданні 12.02.2020 судом поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник позивача в судове засідання прибув, про залишення позовної заяви без розгляду заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні клопотання підтримав.

У судовому засіданні 12.02.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 14.02.2020.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та розглянувши питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, судом встановлено наступне.

За змістом частин першої, другої, третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом адміністративного позову є оскарження постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.11.2018 №1503 «Щодо заборони ПАТ «Лубнигаз» приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами».

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, позивачем оскаржується індивідуальний акт, який стосуються прав та обов`язків ПАТ «Лубнигаз», тобто має персоніфікований характер.

Крім того, судом встановлено, що оскаржувана постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.11.2018 № 1503, не підлягала державній реєстрації у Міністерстві юстиції України та не була зареєстрована, що підтверджує висновок суду про оскарження позивачем акту індивідуальної дії.

Відповідно до частини 7 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.

Згідно з частиною 8 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII рішення Регулятора, крім тих частин рішень, що містять таємну інформацію, підлягають оприлюдненню протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття на офіційному веб-сайті Регулятора. Обсяг конфіденційної інформації, що не підлягає розкриттю, визначається Регулятором на підставі клопотання заінтересованих осіб з урахуванням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Судом встановлено, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.11.2018 №1503 оприлюднена на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.11.2018.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач був обізнаний про спірне рішення ще у листопаді 2018 року.

Водночас та обставина, що позивач неодноразово звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявами щодо встановлення економічно обґрунтованого тарифу (копії заяв № 369 віл 05.03.2019, № 2661 від 29.08.2019 на а.с. 155-156) також не дає підстав для зміни порядку обчислення строків звернення до суду, оскільки відсутність відповіді на звернення або надання відповіді формальної (не по суті вирішення порушеного питання) з боку НКРЕКП не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, а саме, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

Разом з тим, позивач звернувся з зазначеним адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва 12.11.2019, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Жодних належних доказів чи переконливих пояснень щодо існування причин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до адміністративного суду з цим позовом позовна заява та заява про поновлення процесуального строку не містять.

Суд зазначає, що інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об`єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить приймати рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на встановлення судом факту обізнаності позивача в існуванні оскаржуваної постанови від 23.11.2018 № 1503, а також беручи до уваги, що матеріали справи не підтверджують поважності обставин пропущення позивачем строку звернення до суду, суд дійшов висновку про залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про залишення позову АТ «Лубнигаз» без розгляду - задовольнити.

2. Залишити позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» (37503, м. Лубни, вул. Л.Толстого, 87, ідентифікаційний код 05524713) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код згідно з ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та нечинною постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.11.2018 № 1503 "Щодо заборони ПАТ «Лубнигаз» приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами», - без розгляду.

3. Ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний тест ухвали виготовлено - 14.02.2020.

Суддя Т.П. Балась