Рішення № 87590276, 10.02.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/6335/18

2/206/34/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Биковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Самарський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про звільнення від обов`язку по сплаті аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментах на утримання неповнолітньої дитини,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 ,

позивача ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Самарський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про звільнення від обов`язку по сплаті аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментах на утримання неповнолітньої дитини. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він та відповідач є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між ними було розірвано відповідно до рішення суду 21.05.2013 року. На час ухвалення судового рішення було встановлено, що по спільній домовленості малолітній син залишається проживати з матір`ю. Але після винесення судового рішення про розірвання шлюбу син кожну половину місяця мешкав з ним за його місцем проживання та реєстрації по АДРЕСА_1 . Рішенням Самарського районного суду м. Дніпро від 01.03.2013 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частки з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Стягнення аліментів здійснюється з 20.02.2013 року і до повноліття дитини. Відповідно до виконавчого листа відкрито виконавче провадження та винесено відповідну постанову. Згідно довідки – розрахунку виданого державним виконавцем заборгованість за виконавчим листом становить 77695,14 грн. Так, його син з 2016 року постійно проживає з ним та він несе всі витрати щодо його утримання. Починаючи з 2013 по 2018 роки ним було витрачено на дитину 154680,56 грн. Крім того, він зазначає, що дитина сама не має бажання проживати з матір`ю. Просив суд ухвалити рішення, яким звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання сина – ОСОБА_4 у розмірі ј частини з усіх видів доходів, щомісячно, які були стягнуті згідно рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2013 року; звільнити його від сплати заборгованості за аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_4 , згідно рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2013 року в розмірі 77695,14 грн.

29.11.2018 року ухвалою суду провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного провадження (а.с. 50).

10.01.2019 року позивач подав заяву про зупинення провадження по справі до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Самарська районна рада про визначення місця мешкання дитини (а.с.61-62).

27.03.2019 року ухвалою суду провадження по справі було зупинено до набрання чинності рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Самарської районної у м. Дніпрі ради про визначення місця мешкання дитини (а.с.99).

25.10.2019 року представник позивача подала заяву про відновлення провадження по справі у зв`язку з набранням законної сили по цивільній справі позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Самарської районної у м. Дніпрі ради про визначення місця мешкання дитини (а.с.103).

25.10.2019 року ухвалою суду провадження по справі було поновлено (а.с.110).

24.12.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вона зазначила, що заперечує проти задоволення позовних вимог в частині звільнення позивача від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити на підставі обставин, викладених у позовній заяві.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що дитина на час розірвання шлюбу проживала з матір`ю, але після почала проживати з батьком, та перебувати на його повному забезпеченні, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог частково, пояснив, що відповідно до рішення суду з позивача було стягнено аліменти. Жодної заяви з його боку, щодо добровільного надання коштів надано не було, а тому він повинен був виконувати рішення суду.

Представник третьої особи - Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Вислухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та допитавши свідків, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.11).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2013 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 стягнено аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх доходів щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.02.2013 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с.13).

Виконавчий лист пред`явлено до виконання та відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с.14).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості про стягнення аліментів з ОСОБА_1 сукупний розмір заборгованості за серпень 2018 року становить 77695,14 грн. (а.с.15).

27.06.2014 року ОСОБА_5 уклала шлюб з громадянином ОСОБА_7 та змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.06.2014 року (а.с.70).

Відповідно до рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2019 року визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.104-109).

Позивач посилається на ті обставини, що починаючи з 2016 року частково, а з 2018 року постійно неповнолітній ОСОБА_4 мешкає з ним за адресою його мешкання, всі витрати з його утримання він несе самостійно, а тому просить звільнити його від заборгованості по аліментам.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є рідним братом позивача, йому відомо, що після розлучення неповнолітній племінник сам вирішив проживати з батьком, так з ним і мешкає, позивач його утримує, займається його вихованням та розвитком.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що є сусідкою позивача, близько трьох років син проживає разом з ним, він ним опікується та займається його розвитком і вихованням, з приводу аліментів їй нічого не відомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона є матір`ю позивача, їй відомо, що онук близько трьох років мешкає разом з ними за своїм власним бажанням. Син ним опікується, водить у різноманітні секції, басейн тощо.

Як встановлено в судовому засіданні, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення суду влаштований на постійне проживання та виховання в сім`ю батька за його місцем мешкання, і таким чином, останній несе витрати щодо його утримання, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що продовження стягнення з нього аліментів на користь відповідача є безпідставним, а тому вимоги позивача щодо звільнення його від сплати аліментів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог щодо звільнення від сплати заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини, суд вважає за необхідне відмовити в цій частині позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (наприклад, у зв`язку із перебуванням платника аліментів у лавах Збройних Сил України, тяжким матеріальним становищем тощо). Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Положення ч.2 ст.197 СК України не є нормою матеріального права, яка дає право на звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами в цій справі, адже заборгованість, яка має місце, не виникла у зв`язку з тяжкою хворобою позивача або іншою обставиною, що має істотне значення. Вона виникла внаслідок самостійних дій позивача щодо виховання, розвитку та утримання дитини, що підтверджено рішенням суду, та не заперечується самим позивачем.

Всупереч вимогам ст.82 ЦПК України позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про наявність підстав звільнення його від сплати заборгованості за аліментами не надано.

Також необхідно зауважити, що позивач забрав сина виключно зі власної волі (а не за рішенням суду, наприклад), а тому в контексті ч.2 ст.197 СК України це не може вважатися обставиною, яка має істотне значення для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги наявність рішення суду щодо визначення місця проживання дитини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та звільнити позивача від обов`язку по сплаті аліментів.

Керуючись ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 197 СК України, ст.ст. 5-13, 33-34, 76-81, 83, 89, 141, 25, -259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_3 ), третя особа Самарський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 6-в) про звільнення від обов`язку по сплаті аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментах на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_4 , які були стягнуті рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2013 року.

В задоволенні позовних вимог про звільнення від сплати заборгованості по аліментах – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 лютого 2020 року.

Суддя О.П.Румянцев