Ухвала суду № 87590135, 13.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

13 лютого 2020 року м. Київ № 640/3149/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про забезпечення позову до подання позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (заявник, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича (Приватний виконавець Олефір О. О.) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди від 07.02.2020 ВП № 61209236.

За висновком заявника, зважаючи на істотне ускладнення виконання рішення суду, у разі задоволення позовної заяви, що має бути подана, слід забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Приватного виконавця Олефіра О. О. від 07.02.2020 ВП № 61209236 до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Із наявних у матеріалах справи документів судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі № 910/8065/18 ухвалено стягнути з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ТОВ «Торговельно-виробнича група «Альбатрос» 46 117 053,73 грн страхового відшкодування, 1 111,86 грн пені, 333558,96 грн - 3 % річних, 880 282,32 грн інфляційних витрат, 616 700 грн судового збору.

У подальшому Господарським судом міста Києва видано наказ від 06.02.2020, який прийнято Приватним виконавцем Олефіром О. О. та відкрито виконавче провадження № 61209236 постановою від 07.02.2020. Також 07.02.2020 винесено постанови у ВП № 61209236 про звернення стягнення на майно боржника, про арешт коштів боржника на всіх відкритих рахунках, про арешт майна боржника та про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 4 794 870,68 гривень.

Також, із доданих до заяви про забезпечення позову документів убачається, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» перераховано кошти на рахунок ТОВ «Торговельно-виробнича група «Альбатрос» у розмірі:

- 1111,86 грн за платіжним дорученням № 224 від 07.02.2020;

- 616700 грн за платіжним дорученням № 221 від 07.02.2020;

- 333558,96 грн за платіжним дорученням № 223 від 07.02.2020;

- 880282,32 грн за платіжним дорученням № 222 від 07.02.2020;

- 46 117 053,73 грн за платіжним дорученням № 220 від 07.02.2020.

За поясненнями заявника згадані кошти перераховано у порядку добровільного виконання судового рішення. При цьому, сплативши зазначені кошти, заявник повністю виконав рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018. Таким чином, предметом стягнення у виконавчому провадженні № 61209236 наразі є лише основна винагорода приватного виконавця.

Заявник вважає, що виконавче провадження відкрито протиправно, із порушенням Закону України «Про виконавче провадження». Зазначене призвело до порушення права ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», оскільки стягнення основної винагороди виконавця є безпідставним.

Також судом встановлено, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» є страховиком у правовідносинах із невизначеною кількістю осіб.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши пояснення, викладені у заяві про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Насамперед, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Необхідно зазначити, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. У даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Таким чином, постанова Приватного виконавця Олефіра О. О. про стягнення основної винагороди від 07.02.2020 ВП № 61209236 є виконавчим документом, зупинення стягнення за яким є допустимим заходом забезпечення позову.

У контексті інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як вже зазначалось, Приватним виконавцем Олефіром О. О. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця 4 794 870,68 гривень, зупинення якої є предметом заяви про забезпечення позову, питання про визнання протиправною та скасування - предметом позову, який ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» має намір подати у встановлені КАС України строки.

Оцінюючи настання можливих негативних наслідків від вжиття або невжиття заявленого заходу забезпечення позову суд дійшов висновку про наступне.

Грошові кошти, що є предметом постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, становлять майновий інтерес Олефіра О. О . При цьому така винагорода не є безумовною та потребує визначених передумов.

Так відповідно до ч. 1 п. 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Саме оцінка належності дотримання Приватним виконавцем Олефіром О. О. порядку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження», згідно пояснень викладених у заяві про забезпечення позову, і будуть підставою позовної заяви, яку заявник має намір подати.

За таких обставин, суд констатує наявність майнового інтересу Приватного виконавця Олефіра О. О., що виник з підстав, які заявник має намір оскаржити. Такий майновий інтерес не є безумовним, а його правомірність підлягатиме перевірці під час розгляду справи по суті.

Таким чином, для визначення співмірності заходу забезпечення позову необхідно зіставити важливість інтересу Приватного виконавця Олефіра О. О., за умови оскарження підстав його виникнення, та майнового права ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на відповідну суму коштів.

Окрім того, застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення не позбавляє Приватного виконавця Олефіра О. О. права на задоволення такого майнового інтересу, у разі підтвердження правомірності дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» за результатами розгляду даної справи по суті. У той же час, у разі відмови у забезпеченні позову ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» будуть понесені збитки, компенсація яких буде ускладнена навіть у разі задоволення позову, який має намір подати заявник.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позивачем були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння йому шкоди до ухвалення рішення в даній адміністративній справі та необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому, у разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича від 07.02.2020 ВП № 61209236 до набрання рішенням в адміністративній справі законної сили.

При цьому суд звертає увагу, що заявлені заходи забезпечення позову є співмірними із вимогами, які має намір заявити ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», відповідають предмету такого позову, водночас, їх вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, а отже, у суду наявні всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, зважаючи на відсутність майнових наслідків для Приватного виконавця Олефіра О. О. у разі забезпечення позову, ураховуючи невідворотність настання негативних наслідків для ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» у вигляді ускладнення виконання рішення в разі задоволення позову, що має бути поданий, суд убачає підстави для задоволення заяви про забезпечення позову ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».

Слід також наголосити на тому, що суд даною ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви жодним чином не встановлює законність чи протиправність дій приватного виконавця Олефіра О. О. в цілому та в частині винесення постанови про стягнення основної винагороди від 07.02.2020 ВП № 61209236, а також не обмежує право останнього на стягнення основної винагороди за згаданою постановою у разі підтвердження правомірності її винесення після набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Відповідно до ч. ч. 4- 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись статтями 150- 154, 156, 241, 243, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» задовольнити.

2. Зупинити стягнення на підставі постанови Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича про стягнення основної винагороди від 07.02.2020 ВП № 61209236 до набрання рішенням в адміністративній справі законної сили.

3. Роз`яснити заявнику, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 2 ст. 153 КАС України).

4. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

5. Дана ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Боржник: Приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Олефір Олександр Олександрович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Стягувач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 40, код ЄДРПОУ: 20782312).

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко