Постанова № 8758960, 04.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 р. м. Вінниця                    Справа № 2-а-299/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні

за участю представників сторін:

позивача : Федорченко Руслани Олександрівни

відповідача : Конашкова Олексія Володимировича

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

до: Закритого акціонерного товариства "Укрметалпостач"

про: стягнення податкового боргу за рахунок активів,

ВСТАНОВИВ :

02 лютого 2010 року Державна податкова інспекція у місті Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) звернулася в суд з позовом до Закритого акціонерного товариства «Укрметалпостач» (ЗАТ «Укрметалпостач») про стягнення податкового боргу в розмірі 11721943 грн 14 коп. за рахунок активів.

Зазначали, що ЗАТ «Укрметалпостач» зареєстроване як юридична особа Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та взято на облік до ДПІ у м. Вінниці як платник податків.

Станом на 26 січня 2010 року за відповідачем рахується податковий борг по сплаті:

податку на прибуток в розмірі 48864 грн 88 коп., з яких основний платіж – 48694 грн 88 коп., штрафні санкції –170 грн;

комунального податку в розмірі 5 грн 50 коп.;

податку на додану вартість в розмірі 1721943 грн 14 коп., з яких основний платіж –1719577 грн, штрафні санкції –2128 грн, пеня –238 грн 14 коп.;

податку по збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 49 грн 37 коп.;

податку з власників транспортних засобів в розмірі 1588 грн 66 коп., з яких основний платіж – 1575 грн, штрафні санкції – 13 грн 66 коп.

Вказана сума податкового боргу виникла на підставі самостійно задекларованих відповідачем сум та в результаті застосування штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства й нарахування пені.

В добровільному порядку вказана сума не сплачена.

Посилаючись на те, що несплата платежів тягне за собою ненадходження коштів до відповідного бюджету та порушує інтереси держави у системі оподаткування, а також враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення в установленому порядку не оскаржені, – просили стягнути з ЗАТ «Укрметалопостач» 1772451 грн 55 коп. податкового боргу за рахунок активів.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

В судовому засіданні представник ДПІ у м. Вінниці – головний державний податковий інспектор юридичного управління Р.О.Федорченко (довіреність на а.с. 37) позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача – юрисконсульт Конашков О.В. (довіреність на а.с. 38) в судовому засіданні вимоги визнав частково, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях (а.с. 43-45). Зокрема, він зазначив, що податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість виникло ще за періоди вересень, жовтень, грудень 2005 року, січень 2006 року.

Відповідно до акту виїзної планової документальної перевірки від 14 липня 2006 року №432/1-23-01-32822728, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за вищевказані періоди — не встановлено наявності податкового зобов'язання. Навпаки, за ЗАТ «Укрметалпостач» рахується невідшкодований державою податок на додану вартість у сумі 1697901 грн.

Дане податкове зобов'язання помилково виникло на підставі другого акту невиїзної документальної перевірки від 16 жовтня 2006 року №622/1-23-09-32822758 за ті ж самі періоди вересень, жовтень, грудень 2005 року, січень 2006 року.

На даний час, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №0000932309/0 від 18 жовтня 2006 року, яким встановлено податковий борг зі сплати ПДВ (а.с. 46-51).

Однак, сума податку в розмірі 1697901 грн, що заявлена ЗАТ «Укрметалпостач» до відшкодування (на розрахунковий рахунок платника) по деклараціях за вересень, жовтень, грудень 2005 року, січень 2006 року їм так і не відшкодована, що позбавляє їх можливості здійснити інші платежі по податку на додану вартість.

Крім того, представником Товариства зазначено і про те, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, а на теперішній час вже і відповідачем по справі – ДПІ у м. Вінниці, порушено законодавчо встановлені строки відшкодування заявлених сум податку на додану вартість.

Що стосується збору за забруднення навколишнього природного середовища, то відповідачем вказано, що у розрахунку суми адміністративного позову ДПІ у м. Вінниці вказано на наявність заборгованості. Але у рядку, де вказується основний платіж по збору позивачем вказано, що платіж складає 0,00 грн. В той же час, є заборгованість щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 49 грн 37 коп. В даному випадку виникає питання — якщо немає суми заборгованості, тоді за що були нараховані штрафні санкції? Відповідно до податкового законодавства, якщо у підприємства є заборгованість із сплати податків і зборів, то першочергово погашаються пеня та штрафні санкції, а лише потім кошти спрямовуються на погашення основного платежу. Із наданого ними розрахунку можна зробити висновок про те, що Товариство розрахувалося по збору за забруднення навколишнього природного середовища, але позивач спрямував його кошти не за призначенням.

Стосовно податку на прибуток зазначено, що дана заборгованість виникла в зв'язку із одержанням ЗАТ «Укрметалпостач» фінансової допомоги, на яку відповідно до законодавства нараховуються відсотки як за одержаний прибуток. У зв'язку із тим, що ЗАТ «Укрметалпостач» з 2008 року не веде ніякої діяльності, а всі основні фонди підприємства знаходиться в податковій заставі відповідно до рішення-повідомлення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №0000932309/0 від 18 жовтня 2006 року, яке скасовано Вінницьким окружним адміністративним судом (хоч на даний час рішення суду не набрало законної сили) та фактично на підприємстві працює лише один директор, вказану суму заборгованості не можемо сплатити. Винесенням вказаного рішення-повідомлення та подальшим арештом основних фондів на підставі нього, ЗАТ «Укрметалпостач» фактично було доведено до банкрутства.

Єдиним способом виплати вказаної заборгованості по податку на прибуток був би продаж якогось із основних засобів підприємства. Наприклад в податковій заставі знаходиться автомобіль Вольксваген «Пассат» балансовою вартістю 193639 грн 92 коп., тобто сума, яка при його реалізації повністю би перекрила заборгованість по податку на прибуток. Іншим способом закриття заборгованості по податку на прибуток, могло би бути відшкодування вищезазначеного ПДВ. А так, як через вищезазначені причини у ЗАТ «Укрметалпостач» немає коштів на сплату податку на прибуток, то через це і виникла дана заборгованість.

Представник відповідача також зазначив, що вказана вище ситуація стосується і виникнення заборгованості по решті податків, які вони визнають, але сплатити не можуть.

В ході судового засідання представником відповідача уточнено щодо визнання позову повністю, окрім стягнення по податку на додану вартість.

Суд заслухав пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача повно, всебічно, об’єктивно дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.

Так, відповідно до свідоцтва №158883 серія А01, ЗАТ «Укрметалпостач» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 11 лютого 2004 року №10701050007012242 (а.с. 7).

Згідно із довідкою головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 30 травня 2007 року №10493/07, відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за основними видами діяльності (за КВЕД): оброблення металевих відходів та брухту, оптова торгівля відходами та брухтом, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (а.с. 6).

Як вбачається із Статуту ЗАТ «Укрметалпостач», затвердженого протоколом №07-1 позачергових загальних зборів акціонерів товариства 20 лютого 2007 року та зареєстрованого 05 квітня 2007 року №10701050007012242, відповідач є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні, валютні та інші рахунки в банківських установах, від свого імені укладає договори, набуває майнові та немайнові права, несе зобов’язання, виступає позивачем та відповідачем в суді (а.с. 8-11).

Крім того, Товариство зареєстроване ДПІ у м. Вінниці і є платником податків та зборів (обов’язкових платежів).

Станом на 26 січня 2010 року у ЗАТ «Укрметалпостач» рахується борг з податку на додану вартість, який після часткової сплати, складає 1721943 грн 14 коп., з яких основний платіж – 1719577 грн, штрафні санкції – 2128 грн та пеня в розмірі 238 грн 14 коп., обрахований на підставі самостійно поданих до ДПІ у м. Вінниці декларацій з податку на додану вартість, зокрема:

- податкової декларації з ПДВ №100957 від 20 квітня 2007 року на суму 336414 грн (а.с. 14-15);

- уточнюючого розрахунку податкового зобов’язання з ПДВ №179473 від 02 липня 2007 року на суму 42568 грн та штрафу, самостійно нарахованого платником у зв’язку з виправленими помилками на суму 2128 грн (а.с. 16, 17);

- податкової декларації з ПДВ №236324 від 20 липня 2007 року на 1096 грн (а.с. 18-19);

- податкової декларації з ПДВ №306776 від 20 вересня 2007 року на суму 1334443 грн (а.с. 20-21);

- податкової декларації з ПДВ №86094 від 20 червня 2008 року на суму 52623 грн (а.с. 22-23);

Крім того, станом на 26 січня 2010 року за ЗАТ «Укрметалпостач» рахується борг й по комунальному податку, який після часткової сплати, складає розмір у 5 грн 50 коп., що виник внаслідок несплати самостійно визначених сум податкових зобов’язань, визначених у розрахунках, а саме, у:

- податковому розрахунку комунального податку №156446 від 10 серпня 2009 року на суму 5 грн 10 коп. (а.с. 27);

- податковому розрахунку комунального податку №237649 від 03 листопада 2009 року на суму 5 грн 10 коп. (а.с. 28);

Станом на 26 січня 2010 року у ЗАТ «Укрметалпостач» рахується також заборгованість і по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який після часткової сплати, складає 1588 грн 66 коп. та виник внаслідок несплати самостійно визначеної суми податкового зобов’язання, зокрема по:

-          розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів №9421 на суму 2100 грн (а.с. 26)

-          та відповідно до податкових повідомлень-рішень від 06 травня 2009 року №0002031732/0 й №0002051732, якими застосовані до Товариства фінансові санкції у розмірі 17 грн 50 коп. та 15 грн 33 коп. відповідно (а.с. 25).

Судом встановлено, що зазначені рішення винесені на підставі акта перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання від 05 травня 2009 року №211, складеного державним податковим інспектором управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці – Н.М.Залевською за результатами проведення перевірки ЗАТ «Укрметалпостач», в результаті якої встановлено порушення Товариством вимог статті 5 Закону України Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року №1963-ХІІ (а.с. 24).

Рішення отримані відповідачем 06 травня 2009 року, про що свідчить підпис головного бухгалтера ЗАТ «Укрметалпостач» Капусти Л.М. на його корінці. Ні в адміністративному, ні в судовому порядку рішення ними не оскаржені.

Станом на 26 січня 2010 року у відповідача також рахується і податковий борг з податку на прибуток, який після часткової сплати, склав розмір у 48864 грн 88 коп., з яких 48694 грн 88 коп. – основний платіж і 170 грн штрафна санкція.

Дана заборгованість виникла у результаті поданої підприємством податкової декларації по податку на прибуток №156412 від 10 серпня 2009 року з показником податкових зобов’язань 48766 грн (а.с. 12).

Крім того, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0093071520/0 від 13 серпня 2009 року до Товариства застосована фінансова санкція у сумі 170 грн (а.с. 13).

Дане рішення отримане відповідачем 13 серпня 2009 року, що підтверджується підписом керівника ЗАТ «Укрметалпостач» Назаренко В.М. на його корінці. Ні в адміністративному, ні в судовому порядку рішення Товариством не оскаржено.

Крім викладеного, судом встановлено і наявність податкового боргу по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 49 грн 37 коп., який виник у результаті застосування ДПІ у м. Вінниці фінансових санкцій відповідно до податкових повідомлень-рішень від 17 квітня 2009 року №0004391503/0, №0004401503/0 (а.с. 29).

Зокрема, відповідно до акту перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання від 16 квітня 2009 року №424/1503, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці Л.М.Калашніковою на підставі посвідчення №427 від 16 квітня 2009 року проведена перевірка ЗАТ «Укрметалпостач» з питань дотримання вимог пункту 5.3 статі 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ .

Перевірка проведена з відома керівника Назаренко В.М., і в її результаті встановлено несвоєчасну сплату Товариством податкових зобов’язань по збору за забруднення (а.с. 30).

Відповідно до копій корінців податкових повідомлень-рішень, вони отримані керівником ЗАТ «Укрметалпостач» 14 квітня 2009 року, що підтверджується його підписом. В установленому законом порядку рішення не оскаржені.

Таким чином, за наявності такого боргу, несплати його в добровільному, установленому чинним законодавством порядку, ДПІ у м. Вінниці звернулася про стягнення вказаних сум за рахунок активів відповідача в судовому порядку.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до частини першої статті 14 цього Закону до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), зокрема, включено податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збір за забруднення навколишнього природного середовища а відповідно до частини першої статті 15 – до місцевих податків, зокрема, належить комунальний податок.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, згідно з визначенням, даним у пункті 1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг - це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

В свою чергу податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законом (п. 1.2 ст. 1 Закон №2181).

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вищевказаного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 4 Закону №2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відтак, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і не може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (п. 5.1 ст. 5 Закон №2181).

Платники податків подають податкові декларації з податку за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним (п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181).

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (розрахунку) та подає цей розрахунок у встановлений строк. З дня подання такого документу податкове зобов’язання вважається узгодженим і не може бути оскаржено.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено в судовому засіданні, по зазначених видах податків ЗАТ «Укрметалпостач» в установлені законом строки подавалась відповідна податкова звітність, однак узгоджена сума цих податкових зобов'язань протягом граничних строків повністю не сплачувалась. Відтак, на виконання підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, ДПІ у м. Вінниці в наслідок проведених перевірок прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені по податку на прибуток, податку з власників транспортних засобів, збору за забруднення навколишнього природного середовища. Крім того, відповідачем самостійно на підставі уточнюючих розрахунків податкового зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку з виправленими помилками нараховувався штраф.

В судовому засіданні представник відповідача, посилаючись на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року у справі за позовом ЗАТ «Укрметалпостач» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, зазначив, що працівниками ДПІ у м. Вінниці неправомірно заявлено стягнення, оскільки за період вересня, жовтня, грудня 2005 року й січня 2006 року у них рахується невідшкодований державою податок на додану вартість, який міг бути зарахований в оплату поточних платежів. Неповернення державою даних сум позбавляє їх реальної можливості погасити податкові зобов’язання.

Проте, з такими посиланнями суд не погоджується, виходячи з наступного.

По-перше, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року як свідчать матеріали справи не набрала законної сили. По-друге, скасоване нею податкове повідомлення-рішення стосується зовсім іншого періоду, ніж період за який заявлено даний позов про стягнення та стосується іншого предмету. Зокрема, у рішенні суду йдеться про бюджетне відшкодування, тобто правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за вересень, жовтень, грудень 2005 року, січень 2006 року та суму в 1697901 грн., а в межах даного адміністративного позову предметом розгляду є податкові декларації з податку на додану вартість, уточнюючий розрахунок податкового зобов’язання з податку на додану вартість за 2007 року на загальну суму 1719577 грн та штраф, самостійно нарахований платником у зв’язку з виправленими помилками на суму 2128 грн й нарахована пеня у сумі 238 грн 14 коп. (а.с. 16, 17).

Крім того, посилання представника відповідача на можливість у випадку бюджетного відшкодування спрямувати кошти на оплату поточного зобов’язання не може прийматися судом як обґрунтована підстава невиконання свого обов’язку, оскільки настання певних умов не стосується проведення обов’язкової сплати у граничні, встановлені законом строки та відповідно до чинного законодавства.

Що стосується посилання відповідача на зарахування ДПІ у м. Вінниці коштів не за призначенням, тобто, першочерговість погашення штрафних санкцій та пені, взамін основного зобов’язання, то слід зазначити, що відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону №2181 передбачена рівність бюджетних інтересів, тобто, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом із цим і пункт 17.3 статті 17 зазначеного Закону вказує, що плата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Тобто, наведені правові положення вказують на календарне погашення податкового боргу, до якого входять і основне зобов’язання і штраф та пеня. Дотримання позивачем встановленої процедури погашення підтверджується витягами із карток особового рахунку платника податків - ЗАТ «Укрметалпостач» по заявленим видам податків, зокрема, й по збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Наступне, що варто зазначити, суд не знаходить обґрунтованими посилання представника ЗАТ «Укрметалпостач» на відсутність підпису уповноважених осіб Товариства, печаті на деяких деклараціях, як доказ про неналежне оформлення документів, а відтак, і неможливість на їх підставі проводити стягнення.

Така позиція суду відповідає підпункту «з» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181, яким передбачено, що податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як свідчать матеріали справи, декларації, на які посилався представник відповідача подані саме в електронній формі.

Таким чином, із встановлених обставин справи, наведених правових норм, вбачається, що звітність ЗАТ «Укрметалпостач» по податку на додану вартість, прибутковому податку, комунальному податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів та збору за забруднення навколишнього природного середовища до ДПІ у м. Вінниці подана вчасно та належним чином, однак зазначені в деклараціях суми податкового зобов’язання в повній мірі не сплачені.

Зокрема, згідно з витягом із облікової картки платника по податку на додану вартість, прибутковому податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів заборгованість сплачена частково, а по решта податкам заборгованість залишилась взагалі без сплати.

Статтею 20 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

В межах даного контролю державним податковим органам відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

ДПІ у м. Вінниці проведені перевірки по податку на прибуток, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, по збору за забруднення навколишнього природного середовища. За наслідками перевірок позивачем винесені податкові повідомлення-рішення, які отримані ЗАТ «Укрметалпостач» і ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені, що фактично свідчить про їх узгодження. Штрафна санкція по податку на додану вартість визначена ними самостійно.

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується також і витягом із облікової картки особового рахунку платника податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) (а.с. 57-61), витягом із картки особового рахунку платника комунального податку (а.с. 66-67), витягом із картки особового рахунку платника податку з підприємств і організацій – власників транспортних засобів та інших самохідних машин (а.с. 62-65), витягом із картки особового рахунку платника по податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 53-56), витягом із картки особового рахунку платника по збору за забруднення навколишнього природного середовища (а.с. 52), а також розрахунком суми позову по заборгованості по платежах до бюджету ЗАТ «Укрметалпостач» станом на 19 січня 2010 року (а.с. 5).

Таким чином, 1772451 грн 55 коп. податкового боргу, які заявлені позивачем до стягнення, знайшли своє підтвердження фактичними обставинами і матеріалами справи.

Що стосується посилань відповідача на пропуск строків відшкодування заявлених сум податку на додану вартість, то варто зазначити, що Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до цього Закону, податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Тобто, як зазначалось вище, у випадку подання платником податку звітності із самостійним визначенням податкового зобов’язання, воно вважається узгодженим з моменту подання.

Інша ситуація згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181, коли податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до підпунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким встановлено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку. В силу підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Отже, з моменту подання ЗАТ «Укрметалпостач» податкової декларації з ПДВ №100957 від 20 квітня 2007 року на суму 336414 грн, а в подальшому і уточнюючого розрахунку податкового зобов’язання з ПДВ №179473 від 02 липня 2007 року на суму 42568 грн та штрафу, самостійно нарахованого платником у зв’язку з виправленими помилками на суму 2128 грн; податкової декларації з ПДВ №236324 від 20 липня 2007 року на 1096 грн; податкової декларації з ПДВ №306776 від 20 вересня 2007 року на суму 1334443 грн; податкової декларації з ПДВ №86094 від 20 червня 2008 року на суму 52623 грн податкове зобов'язання Товариства є узгодженим.

У випадках узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181).

Вказані вимоги Закону відповідач не викопав і узгоджену суму податкового зобов'язання у визначені строки не погасив, а тому в силу статті першої Закону №2181 таке зобов'язання стало податковим боргом.

Згідно з підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону №2181 у разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Таким чином, строк заявлення вимог по стягнення податкового боргу з податку на додану вартість ДПІ у м. Вінниці не порушено.

Відповідно до статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Такі випадки, стосовно позивача, встановлені Законом України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», а саме пунктом 11 статті 10 якого передбачено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Майно підприємства, згідно статті 66 Господарського кодексу України, становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самому балансі підприємства.

Таким чином, стягнення суми податкової заборгованості, в разі недостатності коштів у відповідача, можливе за рахунок його майна.

Підпунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що активи платника податків – це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 цього Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Оскільки податковий борг ЗАТ «Укрметалпостач» в добровільному порядку не погашений, то ДПІ у м. Вінниці визначила позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості шляхом звернення стягнення на активи, обґрунтувавши таку необхідність.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

В судовому засіданні представник відповідав усно визнав вимоги ДПІ у м. Вінниці щодо стягнення податкового боргу по комунальному податку, по податку з підприємств і організацій – власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, по податку на прибуток приватних підприємств, по збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини третьої статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що вимоги ДПІ у м. Вінниці є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, оскільки заявлена сума до стягнення в основному складається із сум податкових зобов’язань, які визначенні відповідачем у поданій до інспекції звітності самостійно, самостійно нарахованою штрафною санкцією по податку на додану вартість, що свідчить про їх узгодженість, в установлений строк ці суми повністю не сплачені, що потягло за собою виникнення податкового боргу, в іншій частині податкові повідомлення-рішення про нарахування позивачем штрафних санкцій та пені не оскарженні, в судовому засіданні представником ЗАТ «Укрметалпостач» визнані повністю, окрім податку на додану вартість, а також враховуючи те, що ДПІ у м. Вінниці має право звернутися до суду про стягнення основного боргу, штрафних (фінансових) санкцій та пені, а суд наділений повноваженнями на стягнення такої заборгованості, то суд вважає за доцільне позов задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити.

Із Закритого акціонерного товариства "Укрметалпостач" (вул. К.Маркса, 11, код ЄДРПОУ 32822758, р/р 260073011142 ПХФ ПАТ «АКБ «Базис» м. Харків, МФО 351599; р/р 2600600560285 ПАТКБ «Правексбанк, МФО 321983; р/р 26006101689001 ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346) стягнути в дохід Державного бюджету України борг з податку на додану вартість в розмірі 1 721 943 грн 14 коп., а в дохід місцевого бюджету м. Вінниці податковий борг з комунального податку в розмірі 5 грн 50 коп., по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 1588 грн 66 коп., по податку на прибуток в розмірі 48864 грн 88 коп. та податковий борг по збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 49 грн 37 коп. за рахунок активів.

Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 05.03.10

Суддя          Чудак Олеся Миколаївна

04.03.2010