Рішення № 87589423, 05.02.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4071/19

Провадження № 2/185/431/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Врони А.О., за участю секретаря судового засідання — Снаткіна Д.О., представника позивача – ОСОБА_1 , відповідача — ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/4071/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-східногоміжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому просить суд стягнути на свою користь зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неустойку за прострочення аліментів на свою користь за період з 01 лютого 2012 року по 30 червня 2012 року в розмірі 74900 грн 10 коп.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини, але на протязі часу з лютого 2012 року відповідач вчасно не сплачував аліменти на утримання дитини і утворив заборгованість станом на 01 квітня 2019 року в сумі 74900 грн 10 коп. Так, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки. Позивач просить стягнути пеню за період з лютого 2012 року 02 травня 2019 року.

Відповідач звернувся з відзивом на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю, посилаючись на те, що сплив строк позовної давності на стягнення пені по аліментам, причиною виникнення заборгованості по аліментам та невчасної їх сплати є те, що матеріальний та сімейний стан відповідача не дозволяв йому вчасно та в належних розмірах сплачувати кошти на утримання дитини, він зареєстрував шлюб з іншою жінкою, від цього шлюбу в нього народилось двоє дітей, наразі він проживає разом із непрацюючою дружиною та двома малолітніми дітьми, також, відповідач заперечує проти розрахунку пені, оскільки він не відповідає позиції сформованою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, зазначив, що позовна давність застосовується з моменту досягнення дитиною повноліття.

Відповідач у судовому засіданні відзив підтримав у повному обсязі, зазначив про домовленість, яка існувала між ним та позивачем щодо порядку сплати аліментів, проте підтвердити її не може, оскільки вона була усною.

Представник третьої особи, у судове засідання не з`явився, надіслав заяву у якій просив розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши сторін у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2010 року стягнуто зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Павлоград Дніпропетровської області, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 04 жовтня 2010 року і до її повноліття, у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в особі матері ОСОБА_3 , допустивши по справі негайне виконання. При ухваленні вказаного рішення суду ОСОБА_2 позов визнав та не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2019 року зменшено розмір аліментів, визначений рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2010 року у розмірі 1/4 частини, які стягуються зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначено їх у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повнолітня.

Вказане вище судове рішення постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року залишено без змін.

Постанова Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року набрала законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача по аліментам в сумі 80807 грн 10 коп. утворилась з лютого 2012 року по січень 2020 року включно, що підтверджується довідкою старшого державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

З цього ж розрахунку також вбачається, що відповідач протягом усього часу перебування виконавчого листа на виконанні у вказаному відділі ДВС аліменти на утримання дитини сплачував частково і не в повному обсязі.

Вище наведені факти свідчать про те, що відповідач постійно ухилявся від виконання обов`язків по утриманню дитини, не сплачуючи аліменти в повному обсязі, внаслідок чого і виникла значна заборгованість.

Згідно ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16, пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що в період з 01 лютого 2012 року по 30 червня 2012 року, період за який позивач просить стягнути пеню у зв`язку з несплатою аліментів, відповідач не сплачував аліменти на утримання дитини, внаслідок чого утворилась заборгованість по аліментах за вказаний період в розмірі 3212 грн.

Оскільки відповідач був обізнаний про свій обов`язок сплачувати аліменти, ухилявся від їх сплати протягом даного часу, то суд вважає встановленою наявність вини відповідача у простроченні сплати аліментів.

З урахуванням вищезазначеної позиції Верховного Суду розмір пені у зв`язку з несплатою аліментів в період з лютого 2012 року по червень 2012 року за період розрахунку пені згідно вимог позивача з лютого 2012 року по 02 травня 2019 року (із розрахунку: кількість днів прострочення х сума заборгованості х 1%) складає:

за лютий 2012 року сума заборгованості: 56 грн, дата початку прострочення: 01.02.2012 , до 02 травня 2019 включно, кількість днів прострочки: 2618 , пеня за період складає: 1466,08 грн;

за березень 2012 року сума заборгованості: 789 грн, дата початку прострочення: 01.03.2012 , до 02 травня 2019 включно, кількість днів прострочки: 2587 , пеня за період складає: 20411,43 грн;

за квітень 2012 року сума заборгованості: 789 грн, дата початку прострочення: 01.04.2012 , до 02 травня 2019 включно, кількість днів прострочки: 2557 , пеня за період складає: 20174,73 грн;

за травень 2012 року сума заборгованості: 789 грн, дата початку прострочення: 01.05.2012 , до 02 травня 2019 включно, кількість днів прострочки: 2526 , пеня за період складає: 19930,14 грн;

за червень 2012 року сума заборгованості: 789 грн, дата початку прострочення: 01.06.2012 , до 02 травня 2019 включно, кількість днів прострочки: 2496 , пеня за період складає: 19693,44 грн, а всього – пеня складає 81675 грн 82 коп.

Однак, враховуючи, що згідно положень ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені не може перевищувати розмір заборгованості, позивач заявив вимоги про розрахунок пені у зв`язку з несплатою аліментів в період з лютого 2012 року по червень 2012 року, за який розмір заборгованості з несплати аліментів складає 3212 грн, суд приходить до висновку про стягнення пені у зв`язку з несплатою аліментів в період з лютого 2012 року по червень 2012 року в розмірі 3212 грн.

Відповідно до ч.1 ст.20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.

Таким чином, заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Виходячи з вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, а також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн, оскільки саме така сума витрат на правову допомогу вказана в позові як попередній розрахунок судових витрат, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 02 травня 2019 року позивач оплатила адвокату 1000 грн згідно договору про надання правової допомоги.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа: Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), код ЄДРПОУ: 35020282, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Дніпровська, буд.338, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01 лютого 2012 року по 30 червня 2012 року у розмірі 3212 (три тисячі двісті дванадцять) грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимоги відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі - 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення у повному обсязі складено 12 лютого 2020 року.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона