Рішення № 87589011, 14.02.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3956/19

РІШЕННЯ

іменем України

14 лютого 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Після усунення недоліків позову ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом від 16.12.2019, в якому просить визнати протиправною і скасувати вимогу ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2019 року № Ф-4721-10 зі сплати ОСОБА_1 єдиного внеску в сумі 1833,12 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що в липні 2019 року їй було поновлено право на зайняття адвокатською діяльністю, а згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України від 03.09.2019 зупинено право на зайняття мною адвокатською діяльністю на підставі поданої заяви. Зазначає, що 23.09.2019 сплатила одноразово суму єдиного внеску за липень, серпень, вересень 2019 року у розмірі 2757,18 грн, а 24.09.2019 подала до ДПС звітну документацію за період зайняття адвокатською діяльністю, тобто за третій квартал 2019 року. Вважає, що виконали всі вимоги податкового законодавства, тому залишається не зрозумілим нарахування боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 1833,00 гривень (арк. спр.21).

Ухвалою суду від 17.12.2019 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).

Згідно з ухвалою від 17.12.2019 суд витребував у Ради адвокатів Хмельницької області докази (арк. спр. 30).

02.01.2020 судом отримано відзив на позов від 26.12.2019, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що 23.09.2019 позивач сплатила одноразово суму ЄСВ у розмірі 2757,18 грн, а 24.09.2019 подала до ДПС звітну документацію за період зайняття адвокатською діяльністю за третій квартал 2019 року. Проте, у зв`язку з тим що поданий позивачем 24.09.2019 звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма №Д5 (річна)) за 2019 рік з помилками, тому в інтегрованій картці було автоматично відображено нарахування ЄСВ за третій квартал 2019 року в сумі 1836,12 гривень (арк. спр. 43-44).

10.01.2020 до суду поступила відповідь на відзив, в якій позивач повторно зазначає, що на обліку у контролюючих органах, як платник податків, відомості якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, перебувала з 26 липня 2019 року по 09 вересня 2019 року, тобто третій квартал 2019 року. Вказує, що сума єдиного внеску за третій квартал 2019 року нею внесена з переплатою 3 грн, тому не зрозуміло звідки виникла недоїмка по сплаті єдиного внеску за ІІІ квартал (арк. спр. 50).

З`ясувавши і встановивши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Витягом з Єдиного реєстру адвокатів України серії ВХ №124452 від 26.12.2019 стверджено, що ОСОБА_1 є адвокатом (індивідуальна адвокатська діяльність), обліковується у Раді адвокатів Хмельницької області, Свідоцтво №16 від 12.12.2018 видане Радою адвокатів Хмельницької області, номер рішення: 1, дата прийняття рішення: 16.11.1993. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 “ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 01.10.2012 на підставі заяви. Право на заняття адвокатською діяльністю поновлено згідно п. 1 ч. 4 ст. 31 "ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 19.04.2019 на підставі заяви. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 "ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 21.08.2019 на підставі заяви (арк. спр. 40).

Довідкою про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру (форма №34-ОПП) від 26.07.2019 за №1922250700119 стверджено про взяття на облік у контролюючому органі адвоката Кізюн ОСОБА_2 - 26.07.2019 (арк. спр.29).

Згідно з Квитанцією №0.0.1474050792.1 від 23.09.2019, ОСОБА_1 сплатила 2757,18 грн єдиного соціального внеску ( арк. спр. 23).

24 вересня 2019 року позивач подала до податкового органу Податкову декларацію про майновий стан і доходи (тип декларації: звітна; Звітний (податковий) період ІІІ квартал 2019 року), та Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, в якому вказано загальну суму чистого доходу - 12519,00 грн за період липень-вересень 2019 року, та суму єдиного внеску - 2754,18 гривень (арк. спр. 26-28).

Відповідно до Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2019 року №Ф-4721-10, станом на 31.10.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 1833,12 гривень (арк. спр. 22).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з п.п.14.1.226. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 5076-VI, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 31 Закону № 5076-V визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 2 ст. 2 Закону №2464-VI визначено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники єдиного внеску, а також порядок нарахування, обчислення та його сплати.

Згідно з абз. 2, 5 ст. 3 Закону №2464-VI, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами законодавчого визначення умов і порядку його сплати та прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Частиною 3 ст.5 Закону № 2464-VI визначено, що платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 1, 4, 5, 5-1 та 15 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону № 2464-VI, обов`язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.

Згідно з абз. 1, 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-VІ, зокрема, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Отже, згідно абзацу першого частини третьої ст. 5 Закону №2464-VІ, платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ), зазначеним у пп. 1, 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 755), у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з Пенсійним фондом безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік.

Згідно з ч.4 ст.25 Закону №2464-VІ, податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 2 розділу 3 Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014, № 1162 (далі - Порядок №1162) визначено, що платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону N 2464, подають заяву за формою N 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Згідно з п.4 розділу 3 Порядку №1162, платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону N 755, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою N 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Враховуючи викладене вище, платникам, на яких не поширюється дія Закону N 755, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття на облік за формою N 2-ЄСВ, а взяття на облік платників, на яких поширюється дія Закону N 755, підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, що надсилається (видається) цим платникам у порядку встановленому Законом N 755.

Пунктом 4 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015, № 435 визначено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою N Д5 із зазначенням типу форми "початкова".

Відповідно до пунктів 1-3 розділу Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015, № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується в тому числі на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказів встановлення недоїмки (боргу) позивача у розмірі 1836,12 гривень, відповідач суду не надав, і цього не встановлено судом на підставі наданих сторонами доказів. При цьому, судом встановлено сплату ОСОБА_1 гривень єдиного соціального внеску за 3 квартал 2019, що відповідно вказує на відсутність законних підстав для винесення Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2019 року №Ф-4721-10. Цей висновок не спростовують посилання відповідача у відзиві про помилку у звіті про суми нарахованого доходу застрахованої особи та суми єдиного внеску за 2019 рік, і автоматичного відображення цього нарахування ЄСВ за 3 квартал 2019 року в інтегрованій картці (1836,12 гривень), враховуючи вищенаведене.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів позовні вимоги так як не порушив Закон №2464-VІ, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що не порушував вимоги закону та прав позивача при формуванні оскаржуваної вимоги, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією №0.0.1554698540.1 від 16.12.2019 позивач сплатив судовий збір у розмірі 768,40 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 16.12.2019, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2019 року №Ф-4721-10.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 лютого 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя А.І. Петричкович