
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
13 лютого 2020 р. № 520/13869/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції Закону № 2663-ІІІ (2663-14) від 12.07.2001 р.).
- визнати незаконним та скасувати рішення №1346/04.4-20 від 31.10.2019 р. відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 1 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП № НОМЕР_2 ) в призначенні пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції Закону № 2663-ІІІ (2663-14) від 12.07.2001 р.).
- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) призначити та виплачувати в повному обсязі без обмеження граничного розміру виплати пенсії, пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП № НОМЕР_2 ) за вислугою років з 22.10.2019 року з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідок про складові заробітної плати, виданих прокуратурою Харківської області №18-258 від 25.09.2019 про складові заробітної плати (посадовий оклад 6000,00 гри., надбавка за класний чин 2200,00 грн., надбавка за вислугу років 1800,00 гри.) та №18-258 від 25.09.2019 про складові заробітної плати - надбавки, премії та інші виплати за період з 01.09.2017 по 31.08.2019 становили 537045,58 грн., індексація грошових доходів 3211,89 грн., відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскільки на час його призначення на роботу в органи прокуратури України діяв Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, він набув права виходу на пенсію за вислугу років зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі на посадах прокурорів і слідчих прокуратури - не менше 10 років саме з 10 квітня 2001 року.
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на правомірність винесених рішень, з огляду на те, що Підпунктом 1 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697 передбачено, що у зв`язку із набранням чинності вищевказаного Закону визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, за винятком частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону № 1789. Таким чином, норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № ) 789-ХП від 1991 року не діють за винятком частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
22.10.2019 позивач звернувся до Богодухівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 року при наявності стажу роботи понад 20 років та розрахунку пенсії в розмірі 90% відсотків від заробітної плати. До заяви про призначення пенсії позивач додав копію паспорту, ідентифікаційного коду, копію трудової книжки, диплом про вищу освіту, оригінал довідки про складові заробітної плати, виданої прокуратурою Харківської області від 25.09.2019 за №18-258.
Рішенням №1346/04.4-20 від 30.10.2019 відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області позивачу відмолено у призначенні пенсії. У своєму рішенні відповідач посилається на те, що на даний час пенсія працівникам прокуратури призначається відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», де зазначено, що пенсія призначається незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше з - 24 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.
З 10.04.2001 року по теперішній час, позивач безперервно працюю в системі органів прокуратури України. Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_3 , яка відповідно до вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи, з 01.09.1995 по 29.06.2000 позивач навчався на денній формі навчання у вищому юридичному навчальному закладі - Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого та отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста, що підтверджується дипломом серії ХА №12368990, та довідкою виданою 10.09.2019 тобто строк навчання склав 04 роки, 09 місяців, 27 днів.
З 10.04.2001 обіймав прокурорські посади в органах прокуратури Сумської та Харківської областей, де працюю і в цей час, а саме:
10.04.2001 - 18.01.2002 - на посаді помічника прокурора Великописарівського району Сумської області;
18.01.2002 - переведений до органів прокуратури Харківської області;
30.01.2002 - 12.08.2002 - помічник прокурора Богодухівського району Харківської області;
12.08.2002 - 05.06.2012 - старший помічник прокурора Богодухівського району Харківської області;
05.06.2012 - 05.08.2015 - старший прокурор прокуратури Богодухівського району Харківської області;
05.08.2015 - 15.12.2015 - прокурора прокуратури Богодухівського району Харківської області;
15.12.2015 - 15.12.2015 - прокурора Богодухівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області;
15.12.2015 - по т.ч. - начальник Богодухівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області.
На час звернення до відповідача стаж роботи складає 20 років, 11 місяців, 2 дні, з яких на посадах прокурорів і слідчих прокуратури - 17 років, 01 місяць, 26 днів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 5 листопада 1991 року, що діяла до 1 жовтня 2011 року) було встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 процентів від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 процентів місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права. Встановлено, що прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. З 15 липня 2015 року стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII щодо права на пенсійне забезпечення за вислугу років втратила чинність, у зв`язку із набранням чинності нового Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VI.
Таким чином, оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії 22 жовтня 2019 року спірні правовідносини підлягають вирішенню за нормами Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI.
Згідно із статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.
У прокурорів та слідчих, які в період часу з 26 липня 2001 року до 1 жовтня 2011 року мали стаж роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, виникло право на пенсійне забезпечення за вислугу років на підставі зазначеної норми права. При цьому, таке право у зазначених осіб виникло незалежно від того, чи фактично воно було реалізовано шляхом звернення до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії.
Саном на дату звернення позивача до Пенсійного фонду необхідними умовами для призначення їй пенсії за вислугу років були 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.
Судом встановлено, що вислуга років позивача станом на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії складала 20 років, 11 місяців, 2 дні, з яких на посадах прокурорів і слідчих прокуратури - 17 років, 01 місяць, 26 днів., тобто вислуга років позивача є меншою від 24 роки 6 місяців, визначених частиною 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, що не надає йому права на призначення пенсії за вислугу років.
Посилання позивача на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися є безпідставним, оскільки у період дії статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII у редакції від 26 липня 2001 року, що діяла до 30 вересня 2011 року, пенсії призначалися прокурорам і слідчим зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років.
Закон пов`язує виникнення права на пенсію за вислугу років для працівників органів прокуратури саме з наявністю стажу.
Право на пенсію не виникає само по собі у зв`язку з призначенням особи на посаду, стаж роботи на якій в майбутньому може слугувати підставою для призначення пенсії за вислугу років, крім випадку, коли така особа має відповідний обсяг стажу на момент призначення.
Відтак, особа, яка призначається на посаду прокурора не може вважатися такою, що набула права на отримання пенсії згідно Закону України, що діє на момент її призначення, якщо така особа не має відповідного стажу, що вимагається для призначення такої пенсії.
Так само, особа, що працює на посаді, що дає право на пенсію по вислузі років не може вважатися такою, що набула права на пенсію за нормами закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII станом на 30.09.2011,якщо станом на вказану дату така особа не мала відповідного обсягу стажу, що вимагається вказаним законом на призначення пенсії за вислугу років.
Станом на 30 вересня 2011 року у позивача був відсутній стаж роботи 20 років, а тому, у період дії статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII у редакції від 26 липня 2001 року позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років, у зв`язку з чим при прийнятті Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII не відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача. на призначення пенсії, оскільки таке право у позивача ще не виникло.
У справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26 червня 2014 року, пункт 35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, оскільки зазнали змін норми законодавства щодо призначення пенсій працівникам органів прокуратури, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача не було «законних сподівань», які могли б підпадати під дію статті 1 Першого протоколу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 липня 2018 року у справі №752/2806/17, від 30 серпня 2018 року у справі № 212/7438/16-а, від 31 жовтня 2018 року у справі № 638/1952/17, від 19.03.2019 року у справі № 428/10462/16-а.
Оскільки стаж позивача за вислугу років не достатній для призначення пенсії на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах Пенсійний фонд України не порушив права позивача на пенсію.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що стаж позивача за вислугу років не достатній для призначення пенсії на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а в період дії статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 242– 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Суддя Кухар М.Д.
Судове рішення № 87588801, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 13.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/13869/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: