Ухвала суду № 87588734, 14.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

14 лютого 2020 р. Справа № 520/1044/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Зміївського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Адміністративна, буд. 10, м. Зміїв, Харківська область, 63404) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Зміївського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просить суд:

- визнати дії відповідача щодо відмови у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_2 № 266 від 04 липня 1951р. (повторне), складений Каховським райзагсом Херсонської області, а саме про зміну місяця народження з "жовтня" на "вересень", в графі "батько" написати ОСОБА_3 , змінити національність з "українця" на "поляк"; про відмову у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 № 152 від 10 листопада 1955 року, а саме, про зміни національності батька дитини (тобто змінити національність батька позивача) в графі з "українець" на "поляк", - такими, що порушують права позивача та є неправомірними;

- зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 (повторне) №266 від 04 липня 1951року, ЯЦ № 679100, складений Каховським райзагсом Херсонської області, а саме: змінити місяць народження з "жовтня" на "вересень", в графі "батько" написати ОСОБА_3 , а не ОСОБА_3 , змінити в графі "національність" з "українця" на "поляк"; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 №152 від 10 листопада 1955 року, ГД №358827, складеним Миронівською селищною радою Артемівського району Сталінської області, а саме: в графі "національність", батька ОСОБА_2 , змінити з "українця" на "поляк".

Ухвалою суду від 03.02.2020 позовну заяву залишено без руху.

11.02.2020 позивачем надано заяву про усунення порушень, якою позивач усунув недоліки позовної заяви.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі в частині визнання дій відповідача щодо відмови у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_2 № 266 від 04 липня 1951р. (повторне), складеного Каховським райзагсом Херсонської області, а саме про зміну національності з "українця" на "поляк"; про відмову у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 № 152 від 10 листопада 1955 року, а саме, про зміни національності батька дитини (тобто змінити національність батька позивача) в графі з "українець" на "поляк", - такими, що порушують права позивача та є неправомірними; зобов`язання відповідача внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 (повторне) №266 від 04 липня 1951року, ЯЦ № 679100, складеного Каховським райзагсом Херсонської області, а саме: змінити в графі "національність" з "українця" на "поляк"; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 №152 від 10 листопада 1955 року, ГД №358827, складеного Миронівською селищною радою Артемівського району Сталінської області, а саме: в графі "національність", батька ОСОБА_2 , змінити з "українця" на "поляк", з огляду на такі обставини.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись із заявою до відповідача, мала на меті внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 щодо зміни в графі "національність" з "українця" на "поляк" та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 щодо зміни у графі "національність" батька ОСОБА_2 з "українця" на "поляк".

Таким чином, позивач, зазначаючи у позові про відмову відповідача у внесенні змін до актових записів, мала намір вирішити питання про внесення змін щодо національності у вже існуючі записи, отже, спір у цій справі не має ознак публічно-правового, і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» в цьому випадку слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, з огляду на таке.

Положеннями частин першої - третьої статті 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та в яких зазначено про можливість оскарження його у судовому порядку.

Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду.

Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.

У частині першій статті 315 ЦПК наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоч за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).

Відповідно до статті 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

При цьому чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах органами державної реєстрації актів цивільного стану національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно зі статтею 300 ЦК особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах органів державної реєстрації актів цивільного стану відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні».

Отже, національна належність особи є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.

Таким чином, у зв`язку з неможливістю встановлення в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності цей спір не підлягає розгляду не лише в порядку адміністративного судочинства, а й у судовому порядку взагалі.

Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у вказаній частині позовних вимог.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 810/2732/18, при вирішенні касаційної скарги, поданої з питань порушення предметної юрисдикції, від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 2-6 ст. 170 КАС України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій відповідача щодо відмови у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_2 № 266 від 04 липня 1951р. (повторне), складеного Каховським райзагсом Херсонської області, а саме про зміну національності з "українця" на "поляк"; про відмову у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 № 152 від 10 листопада 1955 року, а саме, про зміни національності батька дитини (тобто змінити національність батька позивача) в графі з "українець" на "поляк", - такими, що порушують права позивача та є неправомірними та зобов`язання відповідача внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 (повторне) №266 від 04 липня 1951 року, ЯЦ № 679100, складеного Каховським райзагсом Херсонської області, а саме: змінити в графі "національність" з "українця" на "поляк"; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 №152 від 10 листопада 1955 року, ГД №358827, складеного Миронівською селищною радою Артемівського району Сталінської області, а саме: в графі "національність", батька ОСОБА_2 , змінити з "українця" на "поляк", з огляду на такі обставини.

Щодо іншої частини позовних вимог - про визнання дій відповідача щодо відмови у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_2 № 266 від 04 липня 1951р. (повторне), складеного Каховським райзагсом Херсонської області, а саме: про зміну місяця народження з "жовтня" на "вересень", в графі "батько" написати ОСОБА_3 , неправомірними та зобов`язання відповідача внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 (повторне) №266 від 04 липня 1951року, ЯЦ № 679100, складеного Каховським райзагсом Херсонської області, а саме: змінити місяць народження з "жовтня" на "вересень", в графі "батько" написати ОСОБА_3 , а не ОСОБА_3 , суддя зазначає про таке.

Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 20 КАС України справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Подана позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Оскільки вказана справа не визначена у частині 4 статті 257 КАС України, враховуючи обставини, визначені ч. 3 ст. 257 КАС України, керуючись п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, суддя приходить до висновку, що справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суддя вважає за доцільне розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3, 6-9 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи суддя вважає за необхідне витребувати від відповідача пояснення щодо підстав нескладання висновку за поданою позивачем заявою від 27.12.2019 та належним чином завірену копію вказаної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 12, 72, 77, 80, 160, 161, 170-172, 241, 243, 248, 257-262, 293, 294, 295, 297, п.15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Зміївського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Адміністративна, буд. 10, м. Зміїв, Харківська область, 63404) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання дії відповідача щодо відмови у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_2 № 266 від 04 липня 1951р. (повторне), складений Каховським райзагсом Херсонської області, а саме про зміну національності з "українця" на "поляк"; про відмову у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 № 152 від 10 листопада 1955 року, а саме, про зміни національності батька дитини (тобто змінити національність батька позивача) в графі з "українець" на "поляк", - такими, що порушують права позивача та є неправомірними та зобов`язання відповідача внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 (повторне) №266 від 04 липня 1951року, ЯЦ № 679100, складений Каховським райзагсом Херсонської області, а саме: змінити в графі "національність" з "українця" на "поляк"; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 №152 від 10 листопада 1955 року, ГД №358827, складеним Миронівською селищною радою Артемівського району Сталінської області, а саме: в графі "національність", батька ОСОБА_2 , змінити з "українця" на "поляк".

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Зміївського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Адміністративна, буд. 10, м. Зміїв, Харківська область, 63404) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог - про визнання дії відповідача щодо відмови у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_2 № 266 від 04 липня 1951р. (повторне), складений Каховським райзагсом Херсонської області, а саме про зміну місяця народження з "жовтня" на "вересень", в графі "батько" написати ОСОБА_3 , неправомірними та зобов`язання відповідача внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 (повторне) №266 від 04 липня 1951року, ЯЦ № 679100, складений Каховським райзагсом Херсонської області, а саме: змінити місяць народження з "жовтня" на "вересень", в графі "батько" написати ОСОБА_3 , а не ОСОБА_3 .

Витребувати від відповідача пояснення щодо підстав нескладання висновку за поданою позивачем заявою від 27.12.2019 та належним чином завірену копію вказаної заяви.

Роз`яснити відповідачу його право подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України, а також роз`яснити про можливість пред`явлення зустрічного позову відповідно до ст. 177 КАС України у строк для подання відзиву.

Роз`яснити позивачу його право подати відповідь на відзив - у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись, вимог ст. 163 КАС України.

Роз`яснити відповідачу його право подати заперечення на позов, дотримуючись вимог ст. 164 КАС України - у п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на позов, у разі його подання позивачем.

Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов`язки, визначені статтями 44, 45, 47, 131 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Адміністративна справа розглядається суддею одноособово відповідно до статті 32 Кодексу адміністративного судочинства України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: https://court.gov.ua/sud2070/.

Ухвала суду в частині відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В іншій частині ухвала не підлягає оскарженню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Білова О.В.