Рішення № 87588379, 13.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 лютого 2020 р. № 520/12961/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд :

скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 р. №Ф-3111-54,яким зобов`язано сплатити недоїмку ОСОБА_1 у сумі 7146,48 грн.;

зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області зняти Коробова А.М ОСОБА_2 з обліку платників єдиного внеску.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження.

Запропоновано відповідачу подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.

Відповідач надав до суду відзив, згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що з 01.01.2018 року позивача зареєстровано платником єдиного внеску (члена фермерського господарства «Шишківське») в Куп`янському відділенні Салтівського управління ГУ ДПС у Харківській. Внески з ЄСВ виплачувались у повному обсязі та своєчасно.

З 01.10.2018 року позивача за трудовим договором прийнято на роботу до ФГ «Шишківське», у зв`язку з цим ЄСВ за останнього сплачував страхувальник (ФГ "Шишківське"), як це передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Для зняття з обліку платника ЄСВ, 28.09.2018 року до Куп`янського відділення Салтівського управління ГУ ДПС у Харківській області направлено заяву за формою №7 ЄСВ та копію наказу про прийняття на роботу.

В подальшому позивачем отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 р. №Ф-3111-54, якою зобов`язано ОСОБА_1 сплатити недоїмку у сумі 7146,48 грн.

Не погоджуючись з вказаною вимогою ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, а також порядок, строки подання звіту до фіскальних органів та його форму визначає та встановлює Закон України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VІ) та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом № 435 від 14.04.2015 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 441 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VІ, платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VІ, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Так, платниками єдиного внеску, як зазначено у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Базу нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування, обліку та звітності встановлено п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VІ. Відтак, базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

З 01.01.2017 відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.

Так, згідно з абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VІ, у разі, якщо платник єдиного внеску, визначений п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), не отримав дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного року, він зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої ним Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VІ, мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VІ, максимальна база величини нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Таким чином, з 01.01.2017 базу нарахування єдиного внеску зобов`язані визначати платники, вказані у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VІ, як і ті, які не отримують дохід (прибуток) від провадження підприємницької діяльності.

З 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 року №2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у п. 2 частини 1 ст. 7 Закону №2464-VІ для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки, визначеної ст. 7 Закону бази нарахування єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VІ).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3200,00 гривень.

У 2017 році, за який здійснено нарахування, мінімальний місячний розмір страхового внеску складав 704 гривні, в той час як річний - 8448 грн.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VІ, платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначено ст. 9 Закону №2464-VІ. Згідно абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VІ фізичні особи - підприємці зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Таким чином граничними термінами сплати ЄСВ є: за І квартал - до 20 квітня, за II квартал - до 20 липня, за ІІІ квартал - до 20 жовтня, за IV квартал - до 20 січня звітного року.

Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року, а саме: розділом IV «Порядок стягнення заборгованості з платників»: до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки). Фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках, зокрема, якщо платник на кінець календарного місяця має недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Як вказує відповідач у відзиві на позовну заяву станом на 31.07.2018 року згідно інтегрованої картки платника ІС «Податковий блок» (КБК 71040000) обліковувався борг по ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) у сумі 7146,48 грн., у зв`язку з чим позивачу надіслана вимога.

Проте, вимога контролюючим органом сформована лише 13.08.2019, тобто відповідачем порушено вимоги Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року.

Листом від 03.12.2019 повідомлено позивача, що заборгованість у останнього відсутня та вимога відкликана. З цього приводу суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Відповідне рішення відповідачем не надано, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне з метою відновлення порушених прав позивача скасувати оскаржувану вимогу та зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області зняти Коробова А.М. з обліку платників єдиного внеску.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 р. №Ф-3111-54,яким зобов`язано сплатити недоїмку ОСОБА_1 у сумі 7146,48 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області зняти Коробова А.М ОСОБА_2 з обліку платників єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2020 року.

Суддя Сагайдак В.В.