Ухвала суду № 87588372, 12.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар`їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

"12" лютого 2020 р. справа № 520/10957/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І., позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву позивача про відвід судді Котеньова О.Г. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного військово-медичного управління Збройних Сил України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, 12 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа - Міністерство оборони України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до 2 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Головного військово-медичного управління Збройних Сил України, третя особа - Міністерство оборони України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Військово-лікарської комісії Північного регіону, що зазначено у його вих. від 05.05.2018 № 329 щодо начебто відсутності компетенції і підстав для розгляду заяви позивача від 24.04.2018 про перегляд постанови госпітальної військово-лікарської комісії (далі - ГВЛК) від 14.02.2013 № 315 про ступень придатності позивача до військової служби (далі - Заява-1) у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення);

- визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії Північного регіону, що зазначені у його вих. від 05.05.2018 № 329 щодо повернення Заяви-1 у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення без її розгляду Немишлянському районному військовому комісаріату м. Харкова та зобов`язати Військово-лікарську комісію Північного регіону утриматися від вчинення дій щодо повернення даної заяви без її розгляду;

- встановити наявність компетенції (повноважень) Військово-лікарської комісії Північного регіону щодо розгляду нею Заяви-1 у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення;

- поновити право позивача на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень його придатності до військової служби, що встановлено у термін 5 років після звільнення до остаточного вирішення цього питання у порядку п. 3.13 розділу II даного Положення;

- визнати протиправною бездіяльність Військово-лікарської комісії Північного регіону щодо усунення нею від розгляду Заяви-1 у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення та зобов`язати Військово-лікарську комісію Північного регіону розглянути Заяву-1;

- визнати протиправною бездіяльність Військово-лікарської комісії Північного регіону щодо усунення нею від розгляду Заяви-1 у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення та зобов`язати Військово-лікарську комісію Північного регіону задовольнити Заяву-1;

- стягнути з Військово-лікарської комісії Північного регіону кошти в сумі 2 144 448 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у його протиправних рішеннях, діях та бездіяльності;

- стягнути з Військово-лікарської комісії Північного регіону кошти в сумі 536 112 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю;

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, що зазначено у його вих. від 31.07.2018 № 3423 щодо начебто неможливості вирішення ним без порушення чинного законодавства України питань по суті заяв позивача від 24.07.2018 (далі - Заява-2) та від 26.07.2018 (далі - Заява-3) стосовно перегляду постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень придатності позивача до військової служби у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення, вжиття заходів щодо поновлення порушених прав позивача Військово-лікарською комісією Північного регіону, яка перебуває у прямому підпорядкуванні Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України;

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо нездійснення нею своїх повноважень згідно Положення щодо проведення медичного огляду позивача, здійснення керування Військово-лікарською комісією Північного регіону стосовно забезпечення прав та законних інтересів позивача на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень його придатності до військової служби у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення;

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо неповернення позивачу копії медичної картки стаціонарного хворого (далі - МКСХ) № 4577. яка була надана позивачем до Заяви- 2 на вимогу посадової особи Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України та зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України повернути позивачу копію МКСХ № 4577, що є власністю позивача;

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо ненадання відповіді на заяву позивача від 31.07.2018 щодо забезпечення його порушеного права на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень придатності позивача до військової служби у порядку, визначеному п.3.13 розділу II Положення та заключення контракту на військову службу (далі - Заява-4) та зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України розглянути Заяву-4;

- поновити право позивача на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень його придатності до військової служби, що встановлено у термін 5 років після звільнення до остаточного вирішення цього питання у порядку п. 3.13 розділу II даного Положення;

- стягнути з Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України кошти в сумі 2 144 448 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у його протиправних рішеннях, діях та бездіяльності;

- стягнути з Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України кошти в сумі 536 112 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю;

- визнати протиправною бездіяльність Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, що зазначена у його вих. Від 21.05.2018 № 3/1008 щодо невиконання ним законних дій по забезпеченню прав та законних інтересів позивача щодо перегляду постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень придатності позивача до військової служби у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення та зобов`язати Немишлянський районний військовий комісаріат м. Харкова невідкладно направити Військово-лікарській комісії Північного регіону для розгляду Заяву-1;

- поновити право позивача на перегляд постанови ГВЛК від 14.02.2013 № 315 про ступень його придатності до військової служби, що встановлено у термін 5 років після звільнення у порядку, визначеному п. 3.13 розділу II Положення до остаточного вирішення цього питання;

- стягнути з Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова кошти в сумі 2 144 448 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у протиправних рішеннях, діях та бездіяльності Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова;

- стягнути з Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова кошти в сумі 536 112 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю;

- визнати протиправною бездіяльність Головного військово-медичного управління Збройних Сил України щодо відмови ним у реєстрації телефонного звернення позивача від 26.06.2018 та зобов`язати Головне військово-медичного управління Збройних Сил України його зареєструвати це звернення та надати на нього відповідь;

- стягнути з Головного військово-медичного управління Збройних Сил України кошти в сумі 536 112 грн на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю.

За допомогою системи "Електронний суд" позивачем 12.02.2020 подано заяву про відвід судді Котеньова О.Г., в якій заявник просить суд відвести суддю ХОАС Котеньова О.Г. в справі №520/10957/18.

В обґрунтування заяви вказано, що факт подання позивачем 10.02.2020 заяви про злочин, вчинений суддею Котеньовим О.Г., на думку позивача, однозначно зумовлює упередженість судді до нього та його необ`єктивність і зацікавленість у розгляді справи №520/10957/18, так як досудове розслідування за заявою позивача неминуче призведе до негативних наслідків для судді Котеньова О. Г., як то: викликання його на допити та інші слідчі дії, можливі відсторонення від посади, вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, засудження, публічна ганьба, відбування покарання та інше. Крім того, позивач вважає, що подання ним заяви про злочин, вчинений суддею Котеньовим О .Г. , однозначно свідчить про наявність у позивача обґрунтованих сумнівів в неупередженості судді Котеньова О.Г.

У судовому засіданні позивач оголосив зміст заяви про відвід судді Котеньова О.Г., поданої через канцелярію суду, та просив суд її задовольнити. Додатково позивач вказав, що встановлений процесуальним законом строк у 48 годин після подання заяви ще не сплинув, а тому у нього відсутня можливість надати відповідний витяг із ЄРДР.

Відповідно до вимог ч.4 ст.39 КАС України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи, що заява про відвід судді надійшла до суду у день, на який призначено судове засідання, питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.

Дослідивши заяву про відвід судді та додані до неї документи, суд зазначає таке.

Підстави для відводу судді наведені у статті 36 КАС України.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Зазначений вище перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Відповідно до вимог ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Також, відповідно до ч.3 ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Позивачем зазначено, що підставою заяви про відвід є виключні обставини подання ним заяви про злочин судді Котеньова О.Г. , вчинений ним проти позивача під час здійснення суддею Котеньовим О.Г. повноважень судді в межах судового розгляду справи №520/10957/18 та подальше неминуче проведення процедур досудового розслідування, встановлених КПК України.

До заяви додано докази, що підтверджують, що 10.02.2020 позивачем подано до Харківської міської прокуратури №4 заяву про вчинення відносно нього корупційного кримінального правопорушення з боку судді Харківського окружного адміністративного суду Котеньова О.Г. під час розгляду ним справи №520/10957/18.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статей 72-77, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодної з передбачених ч. 1 ст. 36 КАС України підстав відводу (самовідводу).

Загальновідомо, що подання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення є обов`язком кожного добропорядного, доброчесного, сумлінного та законослухняного громадянина.

Відвід судді від участі у справі за цією підставою об`єктивно матиме маніпулятивний характер та штучно призведе до обрання особою найбільш сприятливих (за будь-якими власними чи-то уявними, чи-то реальними міркуваннями або уподобаннями) умов розгляду ініційованого спору, що прямо суперечить приписам ст. 31 КАС України.

Частиною 1 ст. 57 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту: "Я, (ім`я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя".

Запровадження законодавцем правового інституту присяги судді та повсякденна дія цього правового інституту спростовує обґрунтованість доводів, наведених у заяві про відвід судді.

Механізми та правила відправлення правосуддя згідно зі ст.ст. 6, 8, 19, 124-131 Конституції України, приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та приписами Кодексу адміністративного судочинства України унеможливлюють виникнення між професійним суддею та учасником справи (представником учасника справи) будь-яких стосунків чи суспільних відносин як приязного, так і неприязного змісту.

Отже, позивач не довів існування обставин, які можуть викликати сумніви в неупередженості судді Котеньова О.Г.

Щодо посилань позивача на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2019 по справі №915/2186/14, суд зазначає, що приписами ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 4 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, у вітчизняній правовій системі законодавцем передбачено врахування судом під час розгляду справи висновків Верховного Суду та використання практики Європейського суду з прав людини як джерела права, при цьому необхідність врахування судом висновків та мотивів, за яких постановлено ухвали суду першої інстанції, процесуальним законом не передбачено.

Також зазначена ухвала не може вважатись преюдиційним судовим рішенням для розгляду справи №520/10957/18 у розумінні вимог ст.78 КАС України.

За таких обставин суд вважає посилання позивача на необхідність врахування судом висновків ухвали Господарського суду Миколаївської області необґрунтованими.

Згідно з ч. 12 ст. 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про відвід судді Котеньова О.Г.

Керуючись статтями 36-41, 167, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача, ОСОБА_1 , про відвід судді Котеньова О.Г. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного військово-медичного управління Збройних Сил України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, 12 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, третя особа - Міністерство оборони України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 14 лютого 2020 року.

Суддя О.Г. Котеньов