Рішення № 87588267, 14.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2020 р. справа № 520/216/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкова О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до 1) Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 40108599), 2) Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (61033, м. Харків, вул. Тараса Шевченка, 315-А, код ЄДРПОУ 40108646), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій неправомірними та скасування термінового заборонного припису,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії старшого сержанта поліції Черлата Віталія Анатолійовича та скасувати терміновий заборонний припис серії АА № 01156 від 03.01.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваний терміновий заборонний припис винесений дільничним офіцером без дотримання вимог законодавства, без встановлення та перевірки обставин, а тому не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 14.01.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу 1 надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача 1 надав відзив на позов, в якому просив в задоволенні позову відмовити з підстав того, що суб`єкт владних повноважень під час прийняття спірного припису, діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, рішення приймав з урахуванням усіх фактичних обставин, що були ним встановлені станом на момент вчинення порушення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 27.01.2020 року залучено в якості другого відповідача по справі № 520/216/20 - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (61033, м. Харків, вул. Тараса Шевченка, 315-А, код ЄДРПОУ 40108646) та запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду надав відзив на позов.

Копія ухвали Харківського окружного адміністративного суду 27.01.2020 року по справі № 520/216/20 отримана відповідачем 2 31.01.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, станом на 14.02.2020 року відповідач 2 своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов до суду не направив, а відтак суд у відповідності до приписів п. 5 ст. 162 КАС України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Третя особа своїх письмових пояснень щодо обставин справи до суду не надав.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2013 року по справі № 640/11116/13-ц розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

03.01.2019 року старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , дільничим інспектором поліції Московського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 474881 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, а саме ОСОБА_5 відмовлялась пускати до дому колишнього чоловіка ОСОБА_2 , яким вони володіють сумісно, чим чинила економічне та психічне насильство.

03.01.2020 старшим сержантом поліції ОСОБА_6 відносно ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 011656 на предмет скоєння ОСОБА_1 економічного домашнього насильства та останній заборонено у будь який спосіб контактувати з постраждаю особою – ОСОБА_2 строком на 5 діб з 15:20 03.01.2020 року до 15:20 09.01.2020 року.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 11.3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229 від 07.12.2017 (далі - Закон №2229) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №2229 встановлено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Стаття 10 Закону №2229 відносить до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству зокрема 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.

В даному випадку, відповідач 2 наділений владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно з Законом №2229 заяв, та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів, а тому даний спір носить публічно-правових характер та має розглядатись адміністративним судом в порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до статті 1 Закону № 2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний, захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Відповідно до п.1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника" від 01.08.2018 №654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417 (далі - Порядок № 654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Відповідно до розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Відповідно до статті 25 Закону № 2229 та п. 4 розділу II Порядку № 654 припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.

Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Проте, вищенаведені положення Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов`язують відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування щонайменше здійснити перевірку відповідної інформації.

Водночас, матеріали справи не містять жодного доказу в підтвердження вжиття заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України щодо здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису.

При цьому, відповідачем 2 при винесені оскаржуваного припису не надано до суду як доказів на підтвердження вжиття заходів щодо перевірки обставин допущення ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 економічного та психічного насильства шляхом не допуску до помешкання, яке перебуває у спільній власності колишнього подружжя.

Матеріали справи не містять доказів /інформації стосовно того, хто є ініціатором конфлікту, яким чином та ким було повідомлено в органи Національної поліції України щодо наявності конфлікту між колишнім подружжям, а тому неможливо достеменно стверджувати, що конфлікт вчинено саме з ініціативи позивача.

При цьому суд зазначає, що терміновий заборонний припис виноситься органами поліції стосовно кривдника, тобто його особу має бути встановлено в ході відповідної перевірки.

Також слід зазначити, що наявність постійних конфліктних ситуацій між подружжям, не є беззаперечним доказом, що кривдником у цих відносинах виступає чоловік. Дані обставини мають бути встановлені органами поліції з урахуванням отриманих пояснень від обох сторін конфлікту та підтверджуватись відповідними доказами.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що старшим сержантом поліції ОСОБА_6 при складанні термінового заборонного припису серії АА № 011656 від 03.01.2020 року не було дотримано вимог передбачених Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству", не здійснено перевірку відповідної інформації, припис винесено без відповідних підстав, а тому такі дії відповідача є протиправними.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах при цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Для належного захисту прав позивача суд вважає, за необхідне визнати незаконним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА № 011656 від 03.01.2020.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Водночас, враховуючи те, що Інспектор взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції Черлат Віталій Анатолійович перебуває на службі у територіальному (відокремленому) підрозділі - Управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) (який залучений до справі в якості відповідача 2) та яке не має відношення до Головного управління Національної поліції в Харківській області (відповідач 1), то суд приходить до висновку, що відповідачем 1 права та законні інтереси позивача не порушені, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог, скерованих до відповідача 1.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем 2 не доведено правомірності своїх дій та складання термінового заборонного припису серії АА № 011656 від 03.01.2020 року, то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання неправомірними дії інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Черлата Віталія Анатолійовича щодо складання термінового заборонного припису серії АА № 01156 від 03.01.2020 року та скасування термінового заборонного припису серії АА № 01156 від 03.01.2020 року, складений інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Черлатом Віталієм Анатолійовичем.

Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до 1) Головного управління Національної поліції в Харківській області, 2) Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування термінового заборонного припису - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Черлата Віталія Анатолійовича щодо складання термінового заборонного припису серії АА № 01156 від 03.01.2020 року.

Скасувати терміновий заборонний припис серії АА № 01156 від 03.01.2020 року, складений інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Черлатом Віталієм Анатолійовичем.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок державних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (61033, м. Харків, вул. Тараса Шевченка, 315-А, код ЄДРПОУ 40108646).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова