Рішення № 87588049, 07.02.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/14156/19

Провадження № 2/263/512/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участі секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа – Друга маріупольська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа – Друга маріупольська державна нотаріальна контора, в якій позивач просить суд: визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_2 успадковане майно після смерті його матері – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що складається з Ѕ частини недоотриманої пенсії у розмірі 75 180,51 грн. та Ѕ частини грошового вкладу у розмірі 3483,05 грн. ОСОБА_2 фактично не забрав указані грошові кошти, оскільки сам помер, але такі належали йому з моменту відкриття спадщини – ІНФОРМАЦІЯ_3 грудня 2017 року. Тому після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, успадковане ним після смерті його матері - ОСОБА_3 . Про наявність у ОСОБА_2 права на перелічені грошові кошти позивач дізнався у липні поточного року від свого дядька – ОСОБА_4 , який також є спадкоємцем ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що позивач не знав про існування майна, яке можна успадкувати після смерті ОСОБА_2 , він не звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини у шестимісячний строк. Реєстрацію смерті ОСОБА_2 здійснював ОСОБА_5 у м. Києві, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть. Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 від 23 березня 2019 року серії НОМЕР_1 передане позивачу від ОСОБА_5 наприкінці червня 2019 року. У серпні 2019 року позивач звернувся до Другої маріупольської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини, але йому відмовлено в усній формі та роз`яснено можливість звернутися до суду для поновлення строку для прийняття спадщини. ОСОБА_2 за життя заповіт не склав, тому спадкування здійснюється за законом, інші спадкоємці, які б звернулися для прийняття спадщини, відсутні.

31 жовтня 2019 року від Маріупольської міської ради надійшов відзив на позов, який мотивований тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зі змісту позовної заяви вбачається, що у померлого ОСОБА_2 , крім позивача, є спадкоємець – брат ОСОБА_4 , який підлягає залученню до участі у справі у якості відповідача. Маріупольська міська рада є неналежним відповідачем у вказаній справі.

12 листопада 2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому він посилається на те, що відзив на позов не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки брат померлої особи - ОСОБА_4 не є спадкоємцем, який прийняв спадщину, у зв`язку з чим він не може бути відповідачем у вказаній цивільній справі. Маріупольська міська рада є належним відповідачем, оскільки інші особи, які прийняли спадщину відсутні.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 жовтня 2019 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено підготовчі судові засідання. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено указану справу до судового розгляду по суті.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він наполягав на задоволенні позовної заяви.

Від представника Маріупольської міської ради – Кравченко О.О. – до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій вона просила вирішити справу на розсуд суду, судові витрати покласти на позивача.

Завідувач Другої маріупольської державної нотаріальної контори – Колесник Л.В. – надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази, на які посилалася кожна із сторін, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Приморським районним у м. Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 16 травня 2018 року складений актовий запис № 476.

12 березня 2019 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лашиною Г.Г. видане свідоцтво про право на спадщину за законом, яким посвідчено, що спадкоємцями зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по Ѕ частини спадщини, яка складається із недоотриманої пенсії у розмірі 75 180,51 грн. та грошового вкладу у розмірі 3483,05 грн.

Батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Калінінським бюро РАЦС м. Донецька від 01 червня 1982 року.

Відповідно до довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 14 листопада 2018 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06 жовтня 2016 року № 1414011608 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 28 березня 2019 року складений актовий запис № 742.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 28 березня 2019 року № 00022478336 вбачається, що такий витяг про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав ОСОБА_5 .

Оцінка доказів.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Представлені суду докази відповідають змісту статей 77 – 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

У суду відсутні мотив, які є підставою для відхилення цих доказів та про їх відхилення не заявлено клопотання жодної із сторін.

Мотиви суду.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статті 1258 ЦК України зазначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17.

У справі установлено, що 28 червня 2019 року закінчився строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Причиною пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає його необізнаність про наявність спадкового майна та отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , виданого 28 березня 2019 року, лише наприкінці червня 2019 року.

Разом із тим, судом не приймаються як поважні такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини та необізнаність особи про наявність спадкового майна. Дані висновки зробив Верховний Суд у свій постанові від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17.

Крім того, із самого свідоцтва про смерть ОСОБА_2 вбачається, що таке видане 23 березня 2019 року, а шестимісячний строк сплив 27 червня 2019 року, однак позивач не наводить жодної причини, яка могла б бути визнана судом поважною, що створила об`єктивні та непереборні перешкоди для вчасного звернення до нотаріуса, зокрема період з 23 березня 2019 року по 27 червня 2019 року.

Аргументи позивача, що свідоцтво про смерть батька отримана ОСОБА_5 не можуть розцінюватися як поважна причина пропуску строку.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутня відмова нотаріуса в оформленні права на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, враховуючи, що необізнаність особи про наявність спадкового майна, на що посилається позивач як на причину пропуску строку, не можу бути визнана поважною, а також те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв`язку із чим позивач не виконав свій процесуальний обов`язок із доведення тих обставин, на які посилалася як на підставу своїх вимог, необхідно дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Посилання Маріупольської міської ради на те, що належним відповідачем у вказаній справі є ОСОБА_4 судом не приймаються у зв`язку із безпідставністю таких.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

У справі судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір у розмірі 768,40 грн., який пов`язаний із розглядом справи, відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про судовий збір», тому з урахуванням висновку суду про відмову в задоволення позову, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 1218, 1220, 1233, 1233, 1269, 1270, 1272, 1277 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76–81, 84, 89, 141, 142, 200, 206, 263–265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа – Друга маріупольська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 14 лютого 2020 року.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

Маріупольська міська рада, юридична адреса: проспект Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33852448, електронна адреса: mar.v@dn.gov.ua; www.marsovet.org.ua, засоби зв`язку: +38 (067) 345-1555; +38 (050) 345-1555;

Друга маріупольська державна нотаріальна контора, юридична адреса: пр. Будівельників, 75, м. Маріуполь, Донецька область, код ЄДРПОУ 02888343.

Суддя О.М. Музика