Рішення № 87587696, 14.02.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2020 року м. Рівне №460/2639/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доПоліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови у митному оформлені, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UA 204000/2019/000700/2 від 23.08.2019 та картки відмови у митному оформлені товарів № UA 204000/2019/00715.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.08.2019 року до Рівненської митниці ДФС була подана митна декларація №UA204070/2019/014605 на автомобіль марки «Mercedes Benz», модель CLA 200, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна – бензиновий, кількість місць для сидіння, включаючи водія – 5, колісна формула 4х2, календарний рік виготовлення – 2017, модельний рік виготовлення – 2017, тип кузова універсал, за заявленою митною вартістю за ціною договору в розмірі 10 000,00 євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом були подані наступні документи: Рахунок-фактура №19-12778 від 23.07.2019, платіжне доручення SWIFT платежу від 24.07.2019 MUR №0408004 що підтверджує сплачену вартість автомобіля, квитанція банку № PAYM: 000000115802613 від 24.07.2019, митна декларація типу ЕЕ від 14.08.2019, експортна митна декларація MRN 19DE290311152306E2, Акт про проведення огляду товарів від 14.08.2019 №UA205010/2019/322778, довідка що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 15.08.2019 року, тощо.

В процесі здійснення процедури митного контролю, 22.08.2019 року посадовою особою Рівненської митниці ДФС, було направлено декларанту електронне повідомлення, згідно зі змістом якого було зазначено, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумніву у правильності визначення митної вартості товарів – електронний довідник Super SCHWACKE, а саме – наявна вартість імпортованого товару в сумі 20400,00 Євро, що перевищує заявлену за основним методом визначення митної вартості товару митну вартість ввезеного автомобіля.

Крім того, зазначено, що квитанція банку № PAYM: 000000115802613 від 24.07.2019 не містить реквізитів придбаного транспортного засобу чи рахунку його придбання. Платіжне доручення банку від 24.07.2019 MUR №0408004 містить незаповнені графи «Підпис банку» та «правильність заповнення реквізитів підтверджую/підпис клієнта». Надана експортна митна декларація MRN 19DE290311152306E2 не містить вартості товару, а тому не може бути використана. Встановлено невідповідності стосовно пошкоджень оцінюваного КТЗ та його комплектації відповідно до актів митного огляду від 14.08.2019 та 15.08.2019 року. Зазначені обставини, на думку митного органу, свідчать про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі стосовно розміру фактично сплачених коштів. Орган доходів і зборів володіє інформацією, яка призвела до сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та наявності підстав вважати, що декларантом заявлені неповні відомості щодо складових митної вартості товарів, враховуючи наявну вартість у довіднику Super SCHWACKE 20 400,00 євро та вартість згенерованих АСАУР форм ризику в розмірі 22 950,00 євро.

Ці обставини стали підставою для витребування додаткових документів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, зокрема витребувано: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, виписку із бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості КТЗ, висновок експерта-товарознавця щодо вартості транспортного засобу.

Оскільки всі наявні момент митного оформлення документи були подані, додаткові документи декларантом не подавались.

Митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 23.08.2019 року прийняла Рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000700/2 і Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204000/2019/00715.

Позивач не погоджується з даними рішеннями, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного законодавства, просить їх скасувати.

Ухвалою суду від 21.10.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний судом строк позивач допущені недоліки усунув.

Ухвалою суду від 07.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У строк встановлений судом, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог (а.с. 58-73). Зокрема, зазначив, що за митною декларацією № UA204070/2019/014605 на автомобіль марки «Mercedes Benz», модель CLA 200, бувший у використанні, пошкоджений, номер кузова НОМЕР_1 , декларантом були подані товаросупровідні документи, які не є достатніми для визнання заявленої митної вартості за першим методом, оскільки митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумніву у правильності визначення митної вартості товарів – електронний довідник Super SCHWACKE, а саме – наявна вартість імпортованого товару в сумі 20400,00 Євро, що перевищує заявлену за основним методом визначення митної вартості товару митну вартість ввезеного автомобіля.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, (подібних) аналогічних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових митної вартості наданої виробником для обчислення митної вартості за методом додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.

Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 №885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів», наказу ДФСУ від 11.09.2015 №689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». за рівнем митної вартості 20500,00 євро, враховуючи вартість КТЗ у 20400,00 євро згідно електронного довідника Super SCHWACKE, х урахуванням вартості доставки КТЗ в 100,00 євро згідно поданої довідки від 15.08.2019 про його транспортування. Числове значення вартості транспортного засобу, з врахуванням курсу валют, встановленого Національним банком України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 579103,19 грн., або у валюті за якою подано МД – 20500,00 євро.

Вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача.

Ухвалою суду від 27.11.2019 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 23.12.2019.

Усною ухвалою суду від 23.12.2019, за обґрунтованим клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено до 03.02.2020.

Усною ухвалою суду від 03.02.2020, за обґрунтованим клопотанням представника відповідача, у розгляді справи оголошено перерву до 11.02.2020.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 11.02.2020 не прибули. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 11.02.2020 суд продовжив розгляд справи в письмовому провадженні.

Крім того, ухвалою суду від 11.02.2020 розглянуто у письмовому провадженні клопотання представника відповідача та допущено заміну Рівненської митниці ДФС її правонаступником Поліською митницею Держмитслужби. Роз`яснено Поліській митниці Держмитслужби, що усі дії, вчинені в адміністративному процесі до її вступу, обов`язкові для неї в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для Рівненської митниці ДФС.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Громадянкою ОСОБА_1 , за результатом пошуку на сайтах продажу автомобілів у мережі Інтернет, був обраний для придбання автомобіль «Mercedes Benz», модель CLA 200, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 10 000,00 євро.

23.08.2019 року продавцем - фірмою Hagen Schlager GmbH, Нідерланди був сформований рахунок №19-12778 на зазначений транспортний засіб за вказаною сумою.

24.07.2019 року гр. ОСОБА_1 на рахунок фірми Hagen Schlager GmbH, Нідерланди, було сплачено 10 000,00 євро за вищезазначений автомобіль, що підтверджується долученими до позову платіжними документами – дорученням в іноземній валюті SWIFT платежу від 24.07.2019 MUR №0408004 та квитанцією ПриватБанку №PAYM: 000000115802613 від 24.07.2019.

Оскільки даний транспортний засіб був у пошкодженому стані (пошкоджено ЛФП, задні фари, задній бампер, кришку багажника, задні праве та ліве крило), та не міг переміщуватись власним ходом, 05.08.2019 року позивачкою було взято у користування лафету та автомобіль на лафеті був доставлений на митну територію України для здійснення його митного оформлення.

Після доставки автомобіля у митницю призначення, 15.08.2019 року декларантом позивачки була подана митна декларація №UA204070/2019/014605 із комплектом товаросупровідних документів, а саме: Рахунок-фактура №19-12778 від 23.07.2019, платіжне доручення SWIFT платежу від 24.07.2019 MUR №0408004 що підтверджує сплачену вартість автомобіля, квитанція банку № PAYM: 000000115802613 від 24.07.2019, митна декларація типу ЕЕ від 14.08.2019, експортна митна декларація MRN 19DE290311152306E2, Акт про проведення огляду товарів від 14.08.2019 №UA205010/2019/322778, довідка що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 15.08.2019 року, тощо.

Судом досліджено:

1. рахунок-фактуру №19-12778 від 23.07.2019 та встановлено, що він містить реквізити платника – ОСОБА_1 , вартість КТЗ в розмірі 10000,00 євро та унікальний він-код автомобіля WDD1179431N531529;

2. платіжне доручення SWIFT платежу від 24.07.2019 MUR №0408004 – аналогічно містить реквізити платника – ОСОБА_1 ,сплачену суму в розмірі 10000,00 євро та унікальний він-код автомобіля НОМЕР_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявними у справі документами, як сформованими контрагентом країни-продавця, так і документами державного банку України, підтверджено факт оплати громадянкою Юлією Матушевською 10000,00 євро за автомобіль марки «Mercedes Benz», модель CLA 200, номер кузова (він-код) WDD1179431N531529.

Водночас, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 23.08.2019 року прийняла Рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000700/2 і Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204000/2019/00715.

Підставою для прийняття Рішення, відповідно до п. І (абз.1) арк.2 Рішення є наступне:

1. Відсутністю у поданих до митного оформлення документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари, та продубльовано зміст електронної вимоги про надання додаткових документів.

2. Не наданні додаткових документів, витребуваних митницею згідно з переліком, зазначеним у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонуються з положенням статті 17 угоди про застосування статті VIIГАТТ/СОТ від 1994 року;

ІІ. Орган доходів і зборів володіє інформацією яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товару, враховуючи наявну вартість у довіднику Super SCHWACKE 20 400,00 євро та вартість згенерованих АСАУР форм ризику в розмірі 22 950,00 євро.

Пункт IV (абз.6 арк.2) містить наступні твердження:

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, (подібних) аналогічних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових митної вартості наданої виробником для обчислення митної вартості за методом додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.

Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 №885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів», наказу ДФСУ від 11.09.2015 №689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», за рівнем митної вартості 20500,00 євро, враховуючи вартість КТЗ у 20400,00 євро згідно електронного довідника Super SCHWACKE, з урахуванням вартості доставки КТЗ в 100,00 євро згідно поданої довідки від 15.08.2019 про його транспортування. Числове значення вартості транспортного засобу, з врахуванням курсу валют, встановленого Національним банком України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 579103,19 грн., або у валюті за якою подано МД – 20500,00 євро.

Окрім цього, Митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортний засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00715.

Статтею 55 МК України визначено, що у разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

02.09.2019 декларантом подано електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №UА204070/2019/015702, в якій з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2019 №UA204000/2019/000700/2 задекларовано: валюта та загальна сума за рахунком: 10000 євро (графа 22); курс валюти: 27.74904100 (графа 23); код МВВ (графа 43): ліве поле - 1, праве поле – 6; коригування: 277490,41 (графа 45).

Відповідно до приписів статті 55 МК України, 02.09.2019 року за вказаною вище митною декларацією товар випущено у вільний обіг із застосуванням статті 55 МК України.

Не погоджуючись з таким рішенням та карткою митного органу, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у зв`язку з коригуванням митним органом заявленої декларантом митної вартості товарів, суд застосовує такі норми матеріального права.

Положеннями статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами пункту 1 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій статті 53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів може письмово витребувати у декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст.58 МК України).

З системного аналізу вказаних норм права суд дійшов висновку, що митний орган має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють митному органу здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними.

Судом при розгляді даної адміністративної справи встановлено, що при здійсненні процедур митного контролю за митною декларацією від 15.08.2019 року №UA204070/2019/014605 – посадовою особою митниці не наведено визначених статтею 53 МК України підстав для витребування додаткових документів, а фактично зазначено про наявність у митниці інформації про вартість імпортованого товару в сумі 20400,00 Євро, взяту із електронного довідника www.schwackenet.de, що перевищує заявлену за основним методом визначення митної вартості товару митну вартість ввезеного автомобіля.

При цьому, узагальнена інформація, що надає Schwacke інформує про поточну залишкову вартість автомобілів. Програмний продукт Schwacke містить інформацію щодо більше ніж 30 000 типів транспортних засобів і більше 10 мільйонів функцій обладнання. Ціни, зазначені в Schwacke, є середніми цінами та визначаються для кожної моделі транспортного засобу з урахуванням дати реєстрації, об`єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, пробігу, терміну експлуатації транспортного засобу, додаткової комплектації тощо. Оскільки вартість колісного транспортного засобу є комплексною величиною, тобто залежить від об`єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, додаткової комплектації, терміну експлуатації транспортного засобу (року випуску/років експлуатації), величини пробігу, зазначені критерії є основною складовою, що впливає на визначення кінцевої вартості транспортного засобу. У разі відсутності інформації по одному із зазначених вище критеріїв, можливе допущення похибки у встановлені об`єктивної вартості транспортного засобу.

Програмний продукт Schwacke не враховує дійсного технічного стану конкретного автомобіля та його пошкодження, оскільки ці обставини є унікальними у кожному конкретному випадку. Водночас, ступінь пошкодженості автомобіля є чинником, що найбільше, в порівнянні з іншими чинниками, впливає на його вартість.

Наявність пошкоджень імпортованого автомобіля ««Mercedes Benz», модель CLA 200, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , підтверджено Актами про проведення огляду товарів від 14.08.2019 №UA205010/2019/322778 та від 15.08.2019 року.

Судом проаналізовано твердження митниці про встановлення у Актах огляду невідповідностей стосовно пошкоджень оцінюваного КТЗ, з приводу чого суд зазначає наступне: обидва Акти сформовані посадовими особами митниці, перший (від 14.08.2019 року) на кордоні, другий (15.08.2019 року) у митниці призначення. Відповідно до пункту 1.7 Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого Наказом Мінфіну України від 12.12.2012 № 1316, огляд проводиться виключно посадовими особами митних органів. Пунктом 4.3 зазначеного Порядку встановлено, що при виявленні під час огляду фактів невідповідності фактичних характеристик, кількості або відомостей про товари (найменування, країна походження, виробник тощо) відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, митних деклараціях, ці факти зазначаються в Акті огляду.

Водночас, обидва Акти містять вчинені посадовими особами митниці записи: «Шляхом проведеного митного огляду встановлено, що відомості про товар відповідають даним, заявленим у ТСД» (Акт від 14.08.2019 року) та «Товар відповідає відомостям заявленим у МД та ТСД. Невідповідностей не виявлено» (Акт від 15.08.2019 року).

Таким чином, Відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію з електронного довідника www. schwackenet.de, та не врахував наявні пошкодження автомобіля, що істотно впливають на митну вартість вказаного товару.

Отже, дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості автомобіля марки ««Mercedes Benz», модель CLA 200, номер кузова НОМЕР_1 , та коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним, а єдиною підставою для витребування додаткових документів та виникнення сумнівів у митниці, відповідно до спірного рішення, був електронний довідник SuperSCHWACKE, що суперечить приписам Митного кодексу України.

Суд також зазначає, що пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 встановлено, що орган доходів і зборів у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2019 року №UA204000/2019/000700/2 даним вимогам не відповідає, обґрунтувань, джерел або докладної інформації про визначення митної вартості не містить.

Крім того, суду слід зазначити, що рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України про те, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на суб`єкті владних повноважень. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим витребувати митниця має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Отже враховуючи вищенаведене та проводячи системний аналіз правових норм, суд прийшов до висновку щодо обґрунтованості та правомірності вимог позивача.

Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Всі основні аргументи, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення сторін, судом розглянуто та оцінено в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З матеріалів справи судом встановлено, що представником відповідача не надано доказів законності дій посадових осіб митниці при винесенні оскаржуваних Рішення про коригування митної вартості та Картки відмови, у той час як позивачем належними та допустимими доказами доведено правомірності своїх доводів та вимог. Відповідно, позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судового збору в сумі 3206,29 грн., що підтверджується квитанціями від 03.10.2019 № MP_AB270191LAG1_9988885 на суму 932,37 грн. та від 31.10.2019 № MP_AB270191LAG1_10497715 на суму 2273,92 грн., що наявні в матеріалах справи.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 3206,29 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості № 204000/2019/000700/2 від 23.08.2019 та Картку відмови у митному оформлені товарів №204000/2019/00715.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Поліської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350097, вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028) судові витрати на суму 3206 (три тисячі двісті шість) грн. 29 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 14 лютого 2020 року.

Суддя Зозуля Д.П.