Ухвала суду № 87587343, 15.02.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

1-кс/225/201/2020

225/997/20

УХВАЛА

Іменем України

15 лютого 2020 року м. Торецьк

Слідчий суддя Дзержинського міського суду Донецької області Мигалевич В.В. за участю секретаря Голубової О.О., прокурора Чебурова Д.М., слідчого Муравенко Я.Р., захисника Бідашко І.Л., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050220000183 від 13.02.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецька, Україна, громадянина України, не одруженого, із вищою освітою, який не працює, раніше судимий 15.01.2020 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн., проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області просить застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що 13.02.2020, о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , почав вимагати у своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти для власних потреб. Не досягнувши вказаної мети, ОСОБА_1 побачив у руках матері мобільний телефон торгівельної марки «SIGMA» моделі «X-Style S5501», на якому одягнений чохол, який є невід`ємною частиною мобільного телефону, разом із сім-картою «Vodafon», після чого, діючи умисно, повторно, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з застосуванням залякування, тим самим подавляючи волю матері, заволодів вищевказаним мобільним телефоном.

Далі, ОСОБА_1 зайшов до спальної кімнати вищевказаної квартири, де з шафи забрав коробку з під мобільного телефону торгівельної марки «SIGMA» моделі «X-Style S5501» та видаткову накладну на вказаний мобільний телефон.

Після цього, не реагуючи на зауваження та прохання матері, спрямованих на припинення злочинних дій ОСОБА_1 , усвідомлюючи відкритий характер своїх дій і розуміючи, що його дії є очевидними для ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, тобто відкрито викрав мобільний телефон торгівельної марки «SIGMA» моделі «X-Style S5501», на якому одягнений чохол, який є невід`ємною частиною мобільного телефону, разом із сім-картою «Vodafon», вартістю 1999 гривень, коробку з під мобільного телефону торгівельної марки «SIGMA» моделі «X-Style S5501» та видаткову накладну на вказаний мобільний телефон.

Після вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, продавши його, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1999 гривень.

Таким чином, як зазначає слідчий в своєму клопотанні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна, вчиненого повторно.

В обґрунтування обрання запобіжного заходу зазначено на наявність ризиків зазначених у п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованість застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 полягає у необхідності попередження вчинення іншого кримінального правопорушення, можливості незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, переховування від органів досудового розслідування чи суду.

В судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання.

Прокурор просив задовольнити клопотання.

Захисник заперечував проти обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухав думку учасників судового розгляду, слідчий суддя доходить таких висновків:

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частина 2 ст. 183 КПК України визначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Судом взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: протокол огляду місця події від 13.02.2020, протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 від 13.02.2020, протокол додаткового допиту ОСОБА_2 від 13.02.2020, протокол огляду місця події від 14.02.2020 в ході якого, було вилучено мобільний телефон торгівельної марки «SIGMA» моделі «X-Style S5501» з ломбарду «Центральний ломбард» ПТ «Ера-Дон» і компанія «Ваш ломбард», що розташований за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Терешкової, буд. 5В, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 14.02.2020, протокол слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 від 14.02.2020, протокол огляду місця події від 14.02.2020 в ході якого, було вилучено дві сим-карти «Vodafon» та «Lifecell», за адресою: м. Торецьк, вул. Терешкової, буд. 11.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, та/або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий за ч. 1 ст. 185 КК України.

13.02.2020 ОСОБА_1 фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк на строк від чотирьох до шести років.

Підозрюваний ОСОБА_3 ніде не працює, стійких соціальних зв`язків не має, раніше судимий за вчинення злочину проти власності, у зв`язку з чим, перебуваючи на волі матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування і суду, впливати на потерпілу, а також продовжити свою злочинну діяльність, оскільки є підстави вважати, що скоєння злочинів є основним джерелом його доходів.

Відповідно до ст. 177 КПК України застосувати щодо ОСОБА_3 , більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, неможливо, оскільки існують наступні ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню:

- під загрозою покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілу, свідчення якої в суді матимуть доказове значення;

- вчинити інші кримінальні правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за що у разі визнання судом винним йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що випливає в результаті об`єктивних дій підозрюваного після вчинення ним злочину;

-незаконно впливати на потерпілу, на що може спонукати санкція тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, на що також може спонукати санкція тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Окрім того, слідчий суддя також враховує ту обставину що підозрюваний раніше судимий за вчинення злочину проти власності.

Інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , з наступних причин:

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , який будучи раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини в цьому кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінального покарання, незаконно впливати на потерпілу;

- особиста порука – слідчим суддею не встановлено обставин надходження до органу досудового розслідування письмових звернень осіб, які поручаються за ОСОБА_3 ;

- застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_3 , його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_3 , запобіжного заходу;

- домашній арешт - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків, а також, з урахуванням того, що він мешкає разом із потерпілою та іншого житла не має.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені ст.ст.177-178 КПК України, вважаю, що з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, ураховуючи, що він не має постійного джерела прибутку, і вважаючи, що за таких обставин жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, вважаю необхідним задовольнити клопотання і обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід - тримання під вартою.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Разом з тим Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Отже, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», а також враховуючи інші обставини, встановлені під час розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення запобігання визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_1 необхідно визначити заставу в межах розмірів передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме, в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає - 42040,00 грн. (2120,00х20), з покладенням на нього обов`язків: прибувати за кожною вимогою слідчого, в провадженні якого знаходиться вказане кримінальне провадження та прокурора, не відлучатися з місця фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, в разі порушення яких, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладений штраф.

Керуючись ст.177, 178, 182, 183, 193, 196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дійсна ухвала про застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу діє до 24.00 годин 12 квітня 2020 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_1 визначити заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає - 42040,00 (сорок дві тисячі сорок) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26288796, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, рахунок отримувача: НОМЕР_1 , з покладенням на нього обов`язків: прибувати за кожною вимогою слідчого, в провадженні якого знаходиться вказане кримінальне провадження та прокурора, не відлучатися з місця фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, в разі порушення яких, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладений штраф.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: