Рішення № 87586911, 13.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8093/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.

за участі представників сторін:

представника позивача:Хижняк А.В. (згідно ордеру),

представників відповідачів Анісімової А.В., Захарової Б.Ю. (згідно довіреностей),

розгляну у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) ( далі - Відповідач 1) Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) (Відповідач 2), за результатом розгляду якого позивачка просить суд:

Визнати протиправною та скасувати Постанову заступника начальника Овідіопольського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Захарової Брігіти Юріївни від 06.03.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 124340,10 грн. у виконавчому провадженні № 52557977;

Визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кудряшова Павла Юрійовича від 14.08.2017 року про відкриття виконавчого провадження № 52557977;

Визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби в м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Золотарем Олександром Віталійовичем від 16.05.2019 року про арешт майна боржника № 54483437;

Судовий збір стягнути з відповідачів на користь позивачки.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивачки зазначає, що рішенням Київського районного суду м. Одеси, згідно виконавчого листа № 2-1458/2010, виданого 27.09.2010 року, було стягнуто з позивачки борг у сумі 1 243 401,02 грн. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором. 05.10.2016 року заступником начальника Овідіопольського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Захаровою ЬБ.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивачки заборгованості на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

У зв`язку із несплатою стягувачем авансових внесків на виготовлення експертної оцінки та технічної документації арештованого майна боржника, виконавчий документ було повернено стягувачу згідно постанови заступника начальника Овідіопольсокого районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Захарової Б.Ю. від 24.06.2016 року. Виконавче провадження станом на теперішній час завершено. Проте, в листопаді 2019 року позивачка дізналася, що її грошові кошти арештовані на підстав постанови державного виконавця та про існування відносно неї виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору. 26.12.2019 року позивачці стало відомо, що 06.03.2017 року заступником начальника Овідіопольсокого районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Захаровою Б.Ю. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 124430,10 грн. на підставі виконавчого листа № 2-1458/2010, виданого Київським районним судом м. Одеси.

На підставі вказаної постанови, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна. На думку позивачки, вказані постанови є безпідставними та незаконними, оскільки в даному випадку не відбулося фактичного виконання рішення.

Ухвалою суду від 02.01.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 10 січня 2020 року.

09.01.2020 року від представника відповідача, Овідіопольського РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ((реорганізований Овідіопольський РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області) засобами електронного зв`язку надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, відповідач вважає, що позовна заява є безпідставною та такою, що не належить до задоволення. Представник відповідача зазначає, що відповідно до постанови виконавця від 06.03.2017 року повернуто стягувачу виконавчий лист № 2-1458/2010 виданий 27.09.2010 року на підставі п. 4 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до вимог ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем 06.03.2017 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 124340,10 грн., що складає 10% від суми заборгованості.

09.01.2020 року від представника відповідача, Другого Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (реорганізований Другий Київський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області) засобами електронного зв`язку надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не належать до задоволення. Представник відповідача зазначає, в ЗУ «Про виконавче провадження» не існує більше вимоги про фактичне стягнення коштів під час примусового виконання рішення для стягнення виконавчого збору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, зазначених у позові. Додатково суду пояснив, що Відповідачем 1 був порушений строк для пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору від 06.03.2017 року, замість трьох місяців, постанова пред`явлена через п`ять місяців, а саме 14.08.2017 року.

Представник Відповідача 1 заперечував щодо задоволення позову з підстав, зазначених в відзиві, додатково суду пояснив, що не вважає, пропущеними строки пред`явлення постанови, оскільки це сталося, у зв`язку з великою завантаженістю та великою кількістю документів, які знаходилися на реєстрації у канцелярії відділу.

Представник Відповідача 2 також заперечував щодо задоволення позову з підстав вказаних у відзиві. Додатково зазначив, що прийняв виконавче провадження від Відповідача 1, постанови якого були чинними, тому у відділу були відсутні підстави не приймати постанову про накладення арешту боржника.

Вислухав думку представника позивача та представників відповідачів, досліди матеріали судової справи та виконавчих проваджень, суд робить наступний висновок.

Як встановлено судом, 05.10.2016 року заступником начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області Захаровою Б.Ю. винесено постанову ВП № 52557977 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1458/2010 виданого 27.09.2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу у сумі 1 243 401,02 грн.

Пунктом 3 вказаної постанови передбачено стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 124 340,10 грн.

06.03.2017 року заступником начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області Захаровою Б.Ю. винесено постанову ВП № 52557977 про повернення виконавчого листа № 2-1458/2010 виданого 27.09.2010 року Київським районним судом м. Одеси стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (у зв`язку із несплатою стягувачем авансового внеску на виготовлення експертної оцінки.

06.03.2017 року заступником начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області Захаровою Б.Ю. винесено постанову ВП № 52557977 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 124 340,10 грн. в п.4 вказаної постанови зазначено, що строк пред`явлення до виконання три місяці.

14.08.2017 року, тобто через п`ять місяців, старшим державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області Кудряшовим П.Ю. винесено постанову ВП № 54483437 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 52557977 від 06.03.2017 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1

16.05.2019 року старшим державним виконавцем Другого Київського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Золотарем О.В. винесено постанову ВП № 54483437 про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню..

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору), відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч.1 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору), виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору), виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Таким чином, примусове виконання рішення суду за приписами вказаного Закону розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору), виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору), виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”( в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору), у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору), на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

З огляду на наведені положення ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору, для стягнення державним виконавцем з боржника виконавчого збору необхідна була наявність двох умов, а саме: здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості.

Тоді як, суд встановив, що в рамках виконавчого провадження ВП № 52557977 державним виконавцем з ОСОБА_1 борг не стягувався, а виконавчий лист 06.03.2017 року повернутий стягувачу.

Таким чином, суд робить висновок про протиправність та необхідність скасування постанови заступника начальника Овідіопольського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Захарової Брігіти Юріївни від 06.03.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 124340,10 грн. у виконавчому провадженні № 52557977.

Оскільки суд зробив висновок про наявність підстав для скасування постанови про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 , до скасування належать й постанова старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кудряшова Павла Юрійовича від 14.08.2017 року про відкриття виконавчого провадження № 54483437 та постанова старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби в м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Золотарем Олександром Віталійовичем від 16.05.2019 року про арешт майна боржника № 54483437, як такі, що прийняті на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 06.03.2017 року.

Суд зазначає, що не приймає до уваги посилання Відповідача 2 у відзиві на адміністративний позов на рішення Верховного Суду у справі № 480/1558/19, оскільки предметом оскарження у вказаній справі були постанови від 25.04.2019 року, тобто винесені під час дії редакції частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів, а не від фактично стягнутої суми.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 2305,20 грн., за три вимоги, дві з яких стосуються Відповідача 1, третя вимога щодо Відповідача 2, що підтверджується квитанцією ПН 2731 від 27.12.2019 року.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення, а стягнення з відповідачів судового збору пропорційно заявленим вимогам (2305,20 грн. : 3 = 768,40 грн.), а саме з Відповідача 1: 768,40 х 2 = 1536,80 грн,; з Відповідача 2 – 768,40 грн.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 243, 245, 246, 250, 263, 268-272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов.

Визнати протиправною та скасувати Постанову заступника начальника Овідіопольського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Захарової Брігіти Юріївни від 06.03.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 124340,10 грн. у виконавчому провадженні № 52557977.

Визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кудряшова Павла Юрійовича від 14.08.2017 року про відкриття виконавчого провадження № 52557977.

Визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби в м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Золотарем Олександром Віталійовичем від 16.05.2019 року про арешт майна боржника № 54483437.

Стягнути з Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), (код ЄДРПОУ 35038745) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 копійок.

Стягнути з Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), (код ЄДРПОУ 41407330) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд, з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1 – Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) код ЄДРПОУ 35038745, вул. Портова, 2, смт. Овідіополь, Одеська обл., 67800).

Відповідач 2 - Другий Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 41407330, вул. Генерала Петрова, буд. 1, м. Одеса, 65065).

Суддя Н.В. Бжассо

.