Ухвала суду № 87586896, 07.02.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/177/20

Провадження № 4-с/209/2/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця (невиконання рішення суду) Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)Лесич Анни Миколаївни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Дніпровського відділу ДВС міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Лесич А.М., в якій просить:

- Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Лесич Анни Миколаївни щодо нездійснення примусового проникнення до помешкання боржника ОСОБА_2 згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 серпня 2019 року про дозвіл на примусове проникнення до помешкання боржника, а також тривалого (всупереч вимогам ч.8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження») нездійснення розшуку рахунків боржника;

- Зобов`язати державного виконавця Дніпровського відділу ДВС міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Лесич А.М. відповідно до повноважень, наданих державному виконавцю пунктом 4 частини 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вчинити дії щодо примусового проникнення до помешкання боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , виявити, описати та вилучити майно боржника для звернення стягнення на це майно за виконавчим листом. У зв`язку з чим організувати примусове відкриття вхідних дверей зазначеної квартири силами відповідних житлових служб, підприємств (слюсарів, ремонтників, будівельників, Державної служби з надзвичайних ситуацій України тощо) із залученням співробітників поліції, понятих і стягувачів;

- Зобов`язати державного виконавця Дніпровського відділу ДВС міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Лесич А.М. вчиняти дії щодо розшуку рахунків боржника ОСОБА_2 , у тому числі боржника, як приватної особи, не рідше одного разу на два тижні, відповідно до вимог ч.8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

На обґрунтування скарги зазначено, що 03 серпня 2012 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська було ухвалено вирок у справі № 1-78/12, яким ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України і йому призначено покарання у виді 11 років позбавлення волі, а також з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду в розмірі 100000 грн. Вирок набрав законної сили 01 вересня 2012 року. На підставі вироку суду їй було видано виконавчий лист, який пред`явлений нею до виконання до Дніпровського відділу ДВС м. Кам`янське ГТУЮ в Дніпропетровській області. З 22 жовтня 2018 року дублікат виконавчого листа перебуває на виконанні у державного виконавця Дніпровського відділу ДВС м. Кам`янське Лесич А.М. 14 січня 2019 року, вона ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, дізналася про те, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 серпня 2019 року державному виконавцю було надано дозвіл на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_2 для проведення виконавчих дій за дублікатом виконавчого листа № 1-78/12, виданого 11 травня 2018 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 100000 грн, та за дублікатом виконавчого листа № 1-78/12, виданого 11 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 23621 грн. та моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. До теперішнього часу державним виконавцем не здійснені реальні дії щодо примусового проникнення до помешкання боржника, виявлення, опису і вилучення майна боржника для звернення стягнення на це майно за виконавчим листом, згідно зазначеної ухвали суду.

В порушення ч.8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець останній раз здійснювала розшук рахунків боржника, як фізичної особи-підприємця, 29 жовтня 2019 року, але не вчиняла дій з дня відкриття виконавчого провадження щодо розшуку рахунків боржника, як приватної особи, а вихід за адресою місця проживання боржника державний виконавець здійснила останній раз 16 жовтня 2019 року.

Зазначені обставини свідчать про бездіяльність державного виконавця щодо виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 серпня 2019 про дозвіл на примусове проникнення до помешкання боржника, та розшуку рахунків боржника, її небажання вчиняти послідовні цілеспрямовані дії щодо реального ефективного і результативного виконання рішення суду.

Посилаючись на норми Конституції України та на рішення Конституційного Суду України, вважає, що невиконання судового рішення порушує її конституційні права на справдливий судовий захист та завдає їй матеріальну та моральну шкоду.

До судового розгляду від старшого державного виконавця Дніпровського відділу ДВС міста Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Лесич Анни Миколаївни надійшли заперечення на скаргу ОСОБА_1 та копії матеріалів зведеного виконавчого провадження № 57528953. У запереченнях державним виконавцем зазначено, що на виконанні у старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лесич А.М. знаходиться зведене виконавче провадження №57528953 з примусового виконання виконавчого листа (дублікат) № 1-78/12, виданого 11 травня 2018 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 100000 грн. та виконавчого листа (дублікат) № 1-78/12, виданого 11 травня 2018 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 23621,00 грн., моральної шкоди 50000,00 грн., які 22 жовтня 2018 року надійшли на виконання за заявою стягувачів. Того ж дня державним виконавцем було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження (АСВП №57491540, 57490357), копії яких, згідно ст. 28 Закону, було направлено боржнику - для виконання, стягувачам - до відома.

В ході проведення виконавчих дій, старшим державним виконавцем направлено запити до Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, МВС України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 25 жовтня 2018 року - направлено запити до адресно- довідкового підрозділу щодо місця реєстрації боржника та до Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України у Дніпропетровській області щодо відбування боржником покарання у виді позбавлення волі (отримано відповідь про те, що ОСОБА_2 в місцях позбавлення волі не значиться).

24 квітня 2019 року направлено запит до ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)», де, згідно виконавчого листа, боржник відбуває покарання у виді позбавлення волі, із якої отримано відповідь про те, що боржник був переведений до ДУ «Ігренська виправна колонія (№133)». 04 червня 2018 року направлено запит до ДУ «Ігренська виправна колонія (№133)» та отримано відповідь, що боржник 20 липня 2017 року був звільнений із місць позбавлення волі та вибув за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою державний виконавець направляв постанови про відкриття виконавчого провадження, виклики та здійснював виходи.

Згідно відповідей з МВС України, з Державної податкової служби України про джерела отримання доходів, з Державної податкової служби України про номери рахунків відкритих в банках та інших фінансових установах від 04 грудня 2018 року, 08 січня 2019 року, 14 лютого 2019 року, 16 липня 2019 року, 01 серпня 2019 року, 29 жовтня 2019 року, 15 січня 2020 року, 19 січня 2020 року, за боржником не зареєстровані транспортні засоби та не знайдена інформація про боржника. Також відсутня інформація про ОСОБА_2 як про особу, що отримує пенсію, та про особу, що працює за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, що підтверджується відповідями Пенсійного фонду України, отриманими у вище вказаний період. Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником на праві власності не зареєстровано жодного нерухомого майна. 22 жовтня 2018 року, 11 січня 2019 року, 01 лютого 2019 року, 16 липня 2019 року, державним виконавцем з метою перевірки майнового стану були здійснені виходи за адресою мешкання боржника: АДРЕСА_1 , але мешканців квартири вдома не було, про що складено відповідний акт. Боржнику залишено виклики до відділу на 01 листопада 2018 року, 17 січня 2019 року, 07 лютого 2019 року, 23 липня 2019 року, але боржник до відділу жодного разу не з`явився. Згідно відповідей Державної прикордонної служби України боржник не перетинав державний кордон України в період з 22 жовтня 2018 року по теперішній час. На направлений державний виконавцем запит до ТОВ «ЄРЦ КП», отримана інформація про склад сім`ї боржника, згідно якої ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за тією адресою, що вказана у виконавчому листі.

Ухвалами Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 28 лютого 2019 року та від 22 березня 2019 року державному виконавцю було відмовлено у задоволенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до помешкання боржника, подання про примусовий привід боржника, подання про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа. Ухвалами Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 серпня 2019 року та від 12 серпня 2019 року задоволені подання державного виконавця про дозвіл на тимчасове проникнення до помешкання боржника та про його примусовий привід. Крім того, державним виконавцем вдруге було направлено до суду подання про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, в задоволенні якого судом було відмовлено, а також 17 липня 2019 року до Дніпровського ВП Кам`янського ВП було направлено подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 382 КК України, яке залишено без задоволення. 16 жовтня 2019 року державним виконавцем було здійснено вихід за місцем реєстрації боржника: АДРЕСА_1 для проникнення до житла боржника з метою опису та арешту його майна. В присутності стягувача ОСОБА_3 , представника поліції, після опиту сусідки з квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_4 було встановлено, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає понад 8 років, його засоби зв`язку та місце знаходження невідомі. 30 жовтня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська оголошений розшук ОСОБА_2 . Внаслідок проведеної 17 січня 2020 року керівником відділу перевірки зведеного виконавчого провадження № 57528953 державного виконавця Лесич А.М. зобов`язано проводити перевірку: щодо виявлення рахунків боржника не рідше, ніж один раз на два тижні; щодо виявлення нерухомого і рухомого майна боржника, його майнових прав та отримання інформації про доходи боржника не рідше, ніж один раз на три місяці.

Вважає, що факти та обставини, які викладені у скарзі, не відповідають дійсності. Стягувач неодноразово ознайомлювалася з матеріалами виконавчого провадження, знімала копії, обговорювала з виконавцем подальші дії щодо виконання рішення суду. Бездіяльності державного виконавця, з огляду на проведення відповідних заходів по виконанню рішення суду, не вбачається. Усі виконавчі дії вчиняються відповідно до вимог чинного законодавства України про виконавче провадження, порушень вимог закону з боку державного виконавця не вбачається. Просить відмовити в задоволенні скарги.

ОСОБА_1 в судове засідання 07 лютого 2020 року не з`явилася, раніше нею було подано заяву про розгляд скарги за її відсутності. Боржник ОСОБА_5 також в судове засідання не з`явився.

Державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)Лесич А.М. в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду скарги була повідомлена належним чином.

Згідно ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вивчивши скаргу ОСОБА_1 , письмові заперечення представника Дніпровського відділу ДВС та надані нею матеріали зведеного виконавчого провадження, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу держаної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що скарга на дії державного виконавця вважатиметься прийнятною, якщо буде встановлено, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій своїми діями чи бездіяльністю порушив права сторони виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що 11 травня 2018 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області було видано дублікат виконавчого листа у справі № 1-78/12, згідно якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

22 жовтня 2018 року, на підставі заяви стягувача ОСОБА_1 старшим державним виконавцем Лесич А.М. Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження № ВП 57491540 для примусового виконання дублікату виконавчого листа.

Із наданих суду копії матеріалів зведеного виконавчого провадження № 57528953, вбачається, що в теперішній час на виконанні у старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лесич А.М. знаходиться зведене виконавче провадження №57528953 з примусового виконання виконавчого листа (дублікат) № 1-78/12, виданого 11 травня 2018 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 100000 грн. та виконавчого листа (дублікат) № 1-78/12, виданого 11 травня 2018 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 23621,00 грн., моральної шкоди 50000,00 грн.

Під час примусового виконання в рамках вказаного виконавчого провадження державним виконавцем були вчинені дії, направлені на виконання вироку суду, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Так, державним виконавцем неодноразово направлялися запити до МВС України, Державної податкової служби України про джерела отримання доходів, Державної податкової служби України про номери рахунків відкритих в банках та інших фінансових установах, Пенсійного фонду України про надання інформації про ОСОБА_2 як про особу, що отримує пенсію, та про особу, що працює за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи.

Згідно отриманих відповідей, державним виконавцем встановлено, що за боржником не зареєстровані транспортні засоби, нерухоме майно, в нього відсутні відкриті в банках та інших фінансових установах рахунки, він не отримує пенсію, не працює за трудовими та цивільно-правовими договорами та відсутня інформація про його останнє місце роботи.

Також держаним виконавцем приймалися відповідні заходи для виклику боржника до відділу ДВС та для його розшуку: на підставі відповіді Державної прикордонної служби України встановлено, що боржник не перетинав державний кордон України в період з 22 жовтня 2018 року по теперішній час; згідно отриманої від ТОВ «ЄРЦ КП» інформації ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за тією адресою, що вказана у виконавчому листі. За поданням державного виконавця, ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 30 жовтня 2019 року боржника ОСОБА_2 оголошено у розшук.

Як вбачається із постанови від 17 січня 2020 року про перевірку виконавчого провадження, начальником Дніпровського відділу ДВС у м. Кам`янське проведена перевірка зведеного виконавчого провадження № 57528953, і за результатами перевірки зобов`язано державного виконавця Лесич А.М. проводити перевірку: щодо виявлення рахунків боржника не рідше, ніж один раз на два тижні; щодо виявлення нерухомого і рухомого майна боржника, його майнових прав та отримання інформації про доходи боржника не рідше, ніж один раз на три місяці.

Враховуючи вищевикладене та зазначену постанову від 17 січня 2020 року, якою державний виконавець Лесич А.М. вже зобов`язана проводити перевірку щодо виявлення рахунків боржника не рідше, ніж один раз на два тижні, суд приходить до висновку про те, що державним виконавцем виконуються всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» вимоги відносно розшуку рахунків боржника, у тому числі боржника, як приватної особи, шляхом направлення запитів до відповідних державних установ, бо іншим чином неможливо встановити наявність доходів та майна боржника.

Отже, суд вважає, що не підлягає задоволенню скарга ОСОБА_1 в частині визнання неправомірною бездіяльность державного виконавця Лесич А.М. щодо тривалого (всупереч вимогам ч.8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження») нездійснення розшуку рахунків боржника, а також в частині щодо зобов`язання державного виконавця вчиняти дії щодо розшуку рахунків боржника ОСОБА_2 , у тому числі боржника, як приватної особи, не рідше одного разу на два тижні, відповідно до вимог ч.8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки такі дії державним виконавцем проводяться.

Проте, підлягає задоволенню скарга ОСОБА_1 в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Лесич А.М. щодо нездійснення нею примусового проникнення до помешкання боржника ОСОБА_2 згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 серпня 2019 року про дозвіл на примусове проникнення до помешкання боржника, а також в частині зобов`язання державного виконавця Лесич А.М. вчинити дії щодо примусового проникнення до помешкання боржника, з метою виявлення, опису та вилучення майна боржника для звернення стягнення на це майно за виконавчим листом.

Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 серпня 2019 року задоволено подання державного виконавця Лесич А.М. про дозвіл на тимчасове проникнення до помешкання боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований боржник.

Як вказує державний виконавець у своїх запереченнях на скаргу, 16 жовтня 2019 року нею було здійснено вихід за місцем реєстрації боржника: АДРЕСА_1 для проникнення до житла боржника з метою опису та арешту його майна. В присутності стягувача ОСОБА_3 , представника поліції, після опиту сусідки з квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_4 було встановлено, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає понад 8 років, його засоби зв`язку та місце знаходження невідомі.

Однак суду не надано документів виконавчого провадження (акту, пояснень свідка) стосовно виходу на адресу боржника для примусового проникнення до його житла. В матеріалах виконавчого провадження також відсутні документи якіб підтверджували відсутність за зареєстрованим місцем проживання боржника належного йому майна, що підлягає опису.

Зазначене вище свідчить про те, що державний виконавець не виконано вся повноваження, в тому числі і передбачені п.4 ч.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусового проникнення до помешкання боржника ОСОБА_2 , хоча судом було винесено ухвалу суду від 08 серпня 2019 року, якою було надано дозвіл на таке примусове проникнення з метою перевірки наявності належного боржнику майна, його опису та арешту.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно п.4 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Згідно п.13 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Враховуючи наявність ухвали суду від 08 серпня 2019 року, державний виконавець Лесич А.М., отримала дозвіл на примусове проникнення до житла боржника, але не скористалася своїм правом, не проникла примусово до житла боржника із залученням працівників поліції, не провела огляд житлового приміщення з метою виявлення та арешту належного боржнику майна, на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Що стосується скарги в частині організації примусового відкриття вхідних дверей помешкання боржника силами відповідних житлових служб, підприємств (слюсарів, ремонтників, будівельників, Державної служби з надзвичайних ситуацій України тощо) із залученням співробітників поліції, понятих і стягувачів, то державний виконавець самостійно, у відповідності до діючого законодавства, на підставі ухвали суду, приймає заходи для організації виконавчих дій щодо примусового проникнення до житла та залучає необхідних для цього осіб.

Керуючись статтями 259, 260, 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця (невиконання рішення суду) Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)Лесич Анни Миколаївни.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)Лесич Анни Миколаївни щодо нездійснення примусового проникнення до помешкання боржника ОСОБА_2 згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 серпня 2019 року про дозвіл на примусове проникнення до помешкання боржника.

Зобов`язати державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лесич Анну Миколаївну відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" вчинити дії щодо примусового проникнення до помешкання боржника ОСОБА_2 з метою виявлення, опису та вилучення майна боржника для звернення стягнення на це майно за виконавчим листом № 1-78/12, виданим 11 травня 2018 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на кристь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 100000 грн.

Повний текст ухвали складено 12 лютого 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Г.А. Байбара.