Рішення № 87586616, 14.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2020 р. № 400/4101/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2019 р. № 00003641305, № 00003631305,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (з урахуванням заяви про зміну підстав адміністративного позову) ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач) з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2019 р. № 00003641305, № 00003631305.

Ухвалою суду від 26.11.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.12.2019 року на виконаня ухвали суду від 26.11.2019 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано належним чином оформлену позовну заяву (з копією для учасників справи) із зазначенням: адреси електронної пошти позивача; засобу зв`язку та офіційної електронної адреси відповідача - Головного управління ДПС у Миколаївській області; засобу зв`язку та офіційної електронної адреси третьої особи - Аціонерного товариства "Укрсоцбанк"; із зазначенням на боці кого, виступає третя особа з обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов`язки цієї особи; власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; інформації про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додані до позовної заяви та перелічені у додатках до позовної заяви; доказів доплати судового збору в сумі 612,02 грн.

Ухвалою від 21.12.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/4101/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податкові повідолмення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 17.01.2019 р. № 00003641305, № 00003631305 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки, анульована (прощена) банком сума заборгованості у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті та сумою такого боргу, не є додатковим благом платника податку у відповідності до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, на його думку значна частина суми прощеної (анульованої) банком заборгованості не повинна враховуватись як податкове благо позивача.

21.01.2020 року за вх. № 1829 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивач невірно наводить тлумачення п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, так як у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, то з метою оподаткування сума такого анулювання боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Відповідно до повідомлення про анулювання боргу АТ "Укрсоцбанк", прийнято рішення про анулювання суми основного боргу (кредиту) у сумі 566 327, 43 грн., а не різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу.

22.01.2020 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про зміну підстави адміністративного позову, в якій позивач зазначив, що до цих правовідносин повинні бути застосовані положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким передбачено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року.

Представник позивача в судове засідання, призначене 05.02.2020 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання, призначене 05.02.2020 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд клопотання представника позивача задовольнив та на підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» був укладений кредитний договір № 640/626-К626, відповідно до якого Акціонерний-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» надав позивачу кредитні кошти в розмірі 93500,00 (дев`яносто три тисячі п`ятсот доларів США). Даний договір був договором споживчого кредиту, оскільки кредитні кошти надавалися для купівлі об`єкта нерухомості - квартири.

25 грудня 2015 року у зв`язку з врегулюванням взаємовідносин між сторонами кредитного договору, у зв`язку зі значною зміною курсу дол. США по відношенню до національної валюти України (гривні), між позивачем та Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» був укладений Договір № 4 до договору 640/626-К626 від 19 жовтня 2007 р. яким змінювався графік погашення заборгованості за кредитним договором.

Пунктом 3.1. Договору № 4 встановлено, що погашення залишку заборгованості позичальника за кредитом в сумі 45000 доларів США 00 центів здійснюватиметься позичальником згідно з графіком, який є Додатком 1 до цього Договору про внесення змін.

Пунктом 3.13 Договору № 4 передбачено, що у разі належного виконання позичальником умов, які викладені у п.3.1 та п.3.7 цього Договору про внесення змін, п. 2 Договору про внесення змін № 3 від "25" грудня 2015 року до Договору кредиту та сплати неустойок, нарахованих після укладання цього Договороу про внесення змін (в разі наявності), залишкова заборгованість позичальника перед кредитором за Договором кредиту (а саме, залишкова заборгованість за Кредитом, зазначена в п. 3.2 цього Договору про внесення змін, а також процентами, зазначеними у п.2.2 цього Договороу про внесення змін) підлягає анулюванню (прощенню). Датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається п`ятий робочий день після дати виконання позичальником зазначених вище умов (тобто дати виконання позивачльником умов, передбачених п.3.1 та п.3.7 цього Договору про внесення змін, п. 2 Договору про внесення змін № 3 від "25" грудня 2015 року до Договору кредиту та сплати неустойок, нарахованих після укладання цього Договороу про внесення змін (в разі наявності)). Шляхом укладання цього договору про внесення змін позичальник погоджується, що він повідомлений про анулювання (прощення) заборгованості на зазначених вище умовах у сумі згідно п.3.13 цього Договору про внесення змін та про свій обов`язок самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб з суми прощеної залишкової заборгованості за Кредитом та процентами і відобразити такий дохід у річній податковій декларації відповідно до вимог Податкового кодексу України. Перерахунок суми анулюваної (прощеної) заборгованості в національну валюту з метою декларування та сплати податку здійснюється позичальником самостійно за офіційним курсом Національного банку України на визначену вище дату анулювання (прощення) заборгованості.

24 грудня 2017 року позивачем було повернуто банку суму коштів за кредитним договором № 4 до договору 640/626-К626 від 19 жовтня 2007 р., а банком анульовано основну суму кредитної заборгованості в розмірі 566 327,43 грн. та суму процентів, штрафних санкцій (пені) у сумі 1 824 050,49 грн.

Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору від одержання доходу за ознакою "126" (додаткове благо) у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки від 03.01.2019 року № 11/14-29-13-05-07/2833211695.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 16.1.2, 16.1.3., ст.16 розділу І, пп. 49.18.5, п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1. ст.179 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме: не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 рік;

- пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме: заниження та несплата податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 рік в сумі 101938, 94 грн.;

- п. 16 прим. 1 підр. 10 р. ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено та несплачено військовий збір за 2017 рік на суму 8494, 91 грн.

На підставі вказаного акта перевірки від 03.01.2019 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00003641305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 101938,94 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 25484,74 грн.;

- № 00003631305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 8494,91 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2123,73 грн.

Не погодившись з висновками податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та прийнятими Головним управлінням ДПС в Миколаївській області податковими повідомленнями-рішеннями від 17.01.2019 р. № 00003641305, № 00003631305, позивач оскаржив рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірним питанням в межах даної справи є правомірність віднесення ДПС суми прощеної (анульованої) кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу як додаткового блага на підставі абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Вимоги ДПС щодо сплати позивачем військового збору, обрахованого з такої суми, та зобов`язання позичальника відобразити анульовану суму боргу у складі оподаткованого доходу шляхом подачі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік є похідними за своєю суттю, оскільки безпосередньо пов`язані із нарахуванням податковими органами оподатковуваного доходу позивача як об`єкту оподаткування військовим збором.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1. статті 14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені пунктом 164.2 статті 164 ПК України.

В силу абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Підпункт 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Згідно п. 179.1 статті 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Пункт 179.7 статті 179 ПК України передбачає, що фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Як вбачається з акту перевірки та відповіді АТ "Укрсоцбанк" від 02.10.2018 року, дохід за ознакою "126"(додаткове благо) в розмірі 566 327,43 грн. було відображено банком в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості, про що було повідомлено клієнта шляхлм уклпдення договору.

Таким чином, судом встановлено, що борг позивача в сумі 566 327,43 грн., анульований (прощений) банком є основною сумою кредитної заборгованості, що позивачем не заперечується.

Основна сума боргу (кредиту) платника податку прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що зазначений прощений кредитором борг у розмірі 566 327,43 грн. є додатковим благом позивача, з якого повинен бути сплачений податок.

Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку, в тому числі і військового збору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що недекларування фізичною особою додаткового блага у вигляді анульованої (прощеної) кредитором суми суми основного боргу за кредитом є порушенням, відповідно наявні підстави для донарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

Щодо тверджень позивача з приводу того, що до цих правовідносин повинні бути застосовані положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким передбачено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, суд зазначає наступне.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань".

Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Отже, для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено валюту зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено у постановах від 15 травня 2018 року (справа № 821/1594/17), від 19 липня 2019 року (справа №826/4240/18).

Судом встановлено, що 25 грудня 2015 року у зв`язку з врегулюванням взаємовідносин між сторонами кредитного договору, у зв`язку зі значною зміною курсу дол. США по відношенню до національної валюти України (гривні), між позивачем та Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» був укладений Договір № 4 до договору 640/626-К626 від 19 жовтня 2007 р. яким змінювався графік погашення заборгованості за кредитним договором.

Пунктом 3.1. Договору № 4 встановлено, що погашення залишку заборгованості позичальника за кредитом в сумі 45000 доларів США 00 центів здійснюватиметься позичальником згідно з графіком, який є Додатком 1 до цього Договору про внесення змін.

Проте доказів на підтвердження зміни умов договору щодо валюти зобов`язання позивачем до суду не надано, а відтак пункт 8 підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України не може бути застосовано до спірних правовідносин.

Таким чином, сума прощеної позивачу основної заборгованості за кредитом у розмірі 566 327,43 грн є доходом платника податку в повному обсязі та підлягає оподаткуванню як податком на доходи фізичних осіб так і військовим збором.

Оскільки у позивача виник обов`язок щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, у контролюючого органу також були правові підстави для нарахування грошового зобов`язання зі сплати військового збору та штрафних санкцій за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень надав суду докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив, та довів правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний номер 43144729) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2019 р. № 00003641305, № 00003631305 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 14.02.2020 року.

Суддя Г.В. Лебедєва