Ухвала суду № 87585805, 13.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

13 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/123/20

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Хилько Л.І., розглядаючи у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий Компаніївським РВ УМВС України в Кіровоградській області 20.02.1998 року; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до відповідачів:

відповідач 1 - Служба безпеки України (код ЄДРПОУ 00034074; адреса: вул. Володимирська, 33, м. Київ-1, 01601)

відповідач 2 - управління служби безпеки України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20001585; адреса: вул. Дворцова, 9, м. Кропивницький, 25006)

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Служба безпеки України (далі – відповідач 1), управління служби безпеки України у Кіровоградській області (далі – відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Служби безпеки України від 29 листопада 2019 року №1654-ОС “По особовому складу”;

- визнати протиправним та скасувати наказ управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 20 грудня 2019 р. № 316-ОС “По особовому складу”;

- поновити на службі в управлінні Служби безпеки України в Кіровоградській області;

- стягнути з управління Служби безпеки України в Кіровоградській області розмір середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Відповідною ухвалою суду від 21.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.22).

Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 12.02.2020 року, учасники справи у відповідності до процесуальних положень Кодексу адміністративного судочинства України повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (а.с.23-31).

При цьому, у порядку підготовки справи до судового розгляду, вищевказаною ухвалою судом було витребувано додаткові докази по справі.

Однак, такі докази учасниками справи станом на 12.02.2020 року подано до суду не було.

Так, 11.02.2020 року представником управління Служби безпеки України у Кіровоградській області було подано до суду клопотання про надання додаткового часу для підготовки та подання письмового відзиву та письмових доказів, у зв`язку із надходження ухвали суду до управління 10.02.2020 року (а.с.32-33).

Разом з тим, 11.02.2020 року представником відповідачів 1, 2 було подано також до суду клопотання про відкладення розгляду адміністративної справи та продовження строку підготовчого провадження для надання можливості представнику відповідача надати обґрунтовані заперечення проти адміністративного позову (а.с.36).

Фіксування судового засідання за допомогою технічного звукозаписувального засобу у відповідності до положень статті 229 КАС України не здійснювалось, що відображено у відповідному протоколі судового засідання від 12.02.2020 року (а.с.37).

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Предметом спору в даній справі є встановлення правомірності дій Служби безпеки України при винесенні наказу від 29 листопада 2019 року №1654-ОС “По особовому складу” та управління Служби безпеки України в Кіровоградській області при внесенні наказу від 20 грудня 2019 р. № 316-ОС “По особовому складу”, якими ОСОБА_1 звільнено зі служби в управлінні Служби безпеки України в Кіровоградській області.

Разом з тим, позивачем разом із адміністративним позовом подано до суду заяву про визнання причини пропуску строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказу Служби безпеки України №1654-ОС “Про особовому складу” від 29 листопада 2019 року поважними та поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказу Служби безпеки України №1654-ОС “По особовому складу” від 29.11.2019 року з 20.12.2019 року, тобто з дня фактичного звільнення зі служби (а.с.17-18).

Вирішуючи питання про застосування наслідків пропущення строків звернення до суду в частині оскарження наказу Служби безпеки України №1654-ОС “Про особовому складу” від 29.11.2019 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба – це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Водночас, таке право не є абсолютним: воно може бути обмежено, у тому числі, строками на звернення до суду.

Так, згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зокрема, частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому, юридичним фактом, з яким закон пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду є те, що особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що у даному випадку відсутні підстави для застосування іншого строку на звернення до адміністративного суду, ніж того, який встановлений приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

З адміністративного позову вбачається, що 29 листопада 2019 року Службою безпеки України видано наказ №1654-ОС “По особовому складу”, яким підполковника ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2 сектору відділу захисту національної державності з військової служби звільнено з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом “б” пункту 61, підпунктом “д” пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” у запас Збройних сил України (через службову невідповідність).

В свою чергу, 20 грудня 2019 року управлінням Служби безпеки України у Кіровоградській області видано наказ №316-ОС “По особовому складу”, яким ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу.

Порядок проходження військовослужбовцями Служби безпеки України, регулюється Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України затвердженого указом Президента України від 27.12.2007 року №1262/2007 (з наступними змінами та доповненнями).

Звільнення військовослужбовців Служби безпеки України здійснюється відповідно до статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” від 25.03.1992 року №2332-ХІІ.

Відповідно до частини 2 пункту 68 вказаного Положення, днем звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом виключено зі списків особового складу Служби безпеки України.

Отже, виходячи із аналізу вказаного пункту Положення, суд приходить до висновку, що процес звільнення військовослужбовців Служби безпеки України є стадійним, та відображається у формі винесення відповідних наказів Службою та відповідно її управлінням, тобто за ієрархією.

При цьому, суд зауважує, що відображення звільнення військовослужбовця Служби безпеки України має бути засвідченим двома наказами, а саме: про звільнення з посади та про виключення зі списків особового складу.

Відтак, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, у взаємозв`язку із вищевказаними положеннями чинного законодавства, суд приходить до висновку, що законодавцем визначена чітка послідовність процесу звільнення з військової служби, тому судом під час розгляду такої категорії справ, як поновлення військовослужбовця на військовій службі, судом повинна бути надана оцінка двом наказам про звільнення та виключення зі списків особового складу як основних складових, з огляду на послідовність етапів такої процедури звільнення.

Позивач, з даним адміністративним позовом звернувся до суду 20 січня 2020 року.

Процесуальні приписи статті 121 КАС України вказують, якщо заявник доведе, що йому стало відомо про порушення свого права пізніше, перевага повинна надаватися суб`єктивному моменту.

Так, з огляду на стадійність винесення даних наказів у сув`язі із вказаними законодавчими приписами, суд зауважує, що у даному випадку позивачем пропущено процесуальний строк на звернення до суду в частині оскарження наказу Служби безпеки України №1654-ОС від 29 листопада 2019 року з поважних причин, з незалежних від позивача.

Водночас, частина перша статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України уможливлює поновлення судом пропущеного з поважних причин процесуального строку, встановленого законом, за заявою особи, яка бере участь у справі.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” від 13 січня 2000 року та по справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії” від 28 жовтня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою захисту прав та інтересів ОСОБА_1 , вважає за необхідне поновити позивачеві процесуальний строк на звернення до адміністративного суду в частині визнання протиправним та скасування наказу управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 20 грудня 2019 р. № 316-ОС “По особовому складу”.

Разом з тим, статтею 173 КАС України визначені завдання та строки підготовчого провадження.

Так, ч. 2 ст.173 КАС України вказує, що завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібранню відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відтак, з огляду на вказане суд приходить до висновку, що положення статті 173 КАС України зобов`язує суд під час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні вчинити дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 181 КАС України, суд відкладає підготовче засідання в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 73 КАС України).

З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 9 КАС України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з`ясування всіх обставин у справі визначена в частині четвертій статті 9 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Таким чином, також принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з`ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.

Частиною 2 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1ст.45 КАС України).

З огляду на предмет спору у даній справі, для об`єктивного розгляду справи суд вважає надати учасникам справи можливість скористатись належними їм процесуальними правами гарантованими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України та продовжити строк підготовчого провадження у справі у зв`язку із зібранням додаткових доказів по справі.

Поряд з тим, суд звертає увагу учасників справи, що законодавчими положеннями статті 249 КАС України передбачено, що у разі невиконання вимог ухвали суду та неподання витребуваних доказів без поважних причин, посадова особа може бути притягнута до відповідальності; також судом можуть бути застосовані заходи, передбачені вказаною статтею.

Частиною 1 статті 249 КАС України, передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

При цьому, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (ч.2 ст.249 КАС України).

Отже, виходячи із аналізу вказаних законодавчих положень, суд під час розгляду справи, має право застосувати до учасників судового процесу заходи превентивного характеру, як засіб судового контролю за виконанням вимог суду, у разі порушення учасниками справи процесуальних обов`язків визначених положеннями статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повторно витребувати від відповідачів пояснення та докази, що стосуються предмету спору.

Керуючись ст. ст. 121-123, 173, 180-181, 248, 256, 295 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Справу №340/123/20 призначити до розгляду у підготовчому судовому засіданні 02 березня 2020 року о 10 год. 00 год. у приміщенні Кіровоградського окружного адміністративного суду (адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, 7 поверх, зал судового засідання №4).

Справа розглядатиметься суддею Хилько Л.І. одноособово.

Заяву ОСОБА_1 про визнання причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку для звернення з позовом до суду в частині визнання протиправним та скасування наказу Служби безпеки України №1654-ОС “Про особовому складу” від 29 листопада 2019 року - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до відповідача Служби безпеки України, з позовними вимогами в частині визнання протиправним та скасування наказу Служби безпеки України від 20 листопада 2019 року №1654-ОС “По особовому складу”.

Продовжити строк підготовчого провадження у справі №340/123/20.

В порядку підготовки справи до розгляду зобов`язати відповідача 2 - Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області у строк до 02 березня 2020 року надіслати до суду:

- належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 (оригінал особової справи надати для огляду у судовому засіданні з послідуючим поверненням);

- належним чином засвідчені копії наказів: №1654-ОС від 29.11.2019 р. та № 316-ОС від 20.12.2019 р.;

- інформацію із наданням підтверджуючих доказів щодо застосування до ОСОБА_1 протягом періоду служби заохочень та дисциплінарних стягнень;

- копію подання (рекомендацій) на звільнення позивача з військової служби через службову невідповідність;

- засвідчені копії: наказу про призначення відносно позивача атестування у 2019 році; матеріалів щодо проведеної відносно позивача у 2019 році атестації, в тому числі висновку за атестацією;

- докази ознайомлення ОСОБА_1 зі спірними наказами: наказом Служби безпеки України №1654-ОС від 29.11.2019 року “По особовому складу” та наказом управління Служби безпеки України у Кіровоградській області №316-ОСвід 20.12.2019 року “По особовому складу”;

- оригінал довідки про суму нарахованої заробітної плати за час перебування ОСОБА_1 на військовій службі за 2018 та 2019 роки;

- оригінал довідки заробітної плати ОСОБА_1 за час перебування на посаді (у 2018 та 2019 роках) з урахуванням коригування заробітної плати, включаючи премії, надбавки та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення на коефіцієнт підвищення посадових окладів і тарифних ставок відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100;

- оригінал довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 із зазначенням середньої заробітної плати отриманої за останні 2 місяці перед звільненням та середньоденного заробітку;

- в письмовій формі інформацію про фактично відпрацьовані дні ОСОБА_1 (перебування у відпустці, на лікарняному, тощо із наданням відповідних доказів) в останні два місяці, що передували даті звільнення.

Зобов`язати відповідачів 1, 2 - Службу безпеки України та управління Служби безпеки України в Кіровоградській області надіслати:

- на адресу суду: відзив на позовну заяву, у разі невизнання позову, з поясненнями по суті заявлених вимог та наданням доказів, що обґрунтовують викладені в них обставини, а також копії всіх документів (матеріалів), що були взяті до уваги при прийнятті спірних наказів (письмові/електронні докази, які можливо доставити до суду);

- на адресу позивача - копію відзиву та доданих до нього документів.

Повідомити відповідачів, що у разі ненадання ними відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Інформацію щодо стану розгляду даної справи сторони можуть отримати в мережі Інтернет за мережевим шляхом: http://adm.kr.court.gov.ua/sud1170/.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько