Рішення № 87585770, 13.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. Кропивницький справа № 340/2731/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до таУправління архітектурно – будівельного контролю міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ – 40131214) Головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління архітектурно – будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунгол Романа Станіславовича (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ – 40131214)провизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, а також, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунгол Романа Станіславовича, пов`язані із проведенням планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та результати позапланової (планової) перевірки будівництва індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_2 (біля будинку) м АДРЕСА_2 , які викладені в акті №180 від 11.10.2019, складеному головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунголом Романом Станіславовичем та скасувати останній;

- визнати протиправним та скасувати припис управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького №68 від 11.10.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий ОСОБА_2 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову №47 управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького від 24.10.2019, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позапланова перевірка за результатами якої складено спірні рішення проведена з порушення вимог чинного законодавства, оскільки згідно законодавства були відсутні підстави для її проведення визначені ч.1 ст.41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та п.7 Порядку №553. Крім того, позивач зазначає, що будівництво гаража здійснено у відповідності до рішення виконавчого комітету Ленінської районного ради міста Кіровограда №38 від 20.01.1994 року та норм чинного законодавства, які діяли на момент будівництва і не регулювались нормативними актами на які міститься посилання у протоколі №67, приписі №68 та постанові №47. Позивач також наголошував на відсутності шкоди іншим особам будівництвом гаража, а зобов`язання його знести є таким, що не відповідає закону, оскільки відсутність дозволу на виконання будівельних робіт не є безумовною підставою винесення припису для знесення будівлю гаражу.

Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького заперечувало проти задоволення позовних подавши до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено допущення позивачем порушення вимог містобудівного законодавства з огляду на те, що позивач виконав роботи з будівництва гаражу без дозвільних документів, що дають право на виконання таких робіт. Враховуючи встановлення даного факту, винесено припис про усунення порушення шляхом знесення самочинно побудованого гаража за адресою вул. АДРЕСА_2 , 3 та притягнуто позивача до відповідальності (а.с.99-101).

Позивачем подано відповідь на відзив в якому наголошено на тому, що перевірка була проведена з порушенням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.01.2011року №553, через відсутність підстав для проведення такої перевірки, оскільки відповідач проводив нагляд, а не контроль, що за своєю суттю є різними поняттями. Крім того зазначає, про порушення термінів притягнення до адміністративної відповідальності через сплив строку притягнення до такої відповідальності та відсутність складу адміністративного правопорушення (а.с.107-116).

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1).

Разом із позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову (а.с.51-56).

Ухвалою суду від 04.11.2019 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено (а.с.59-60).

07.11.2019 року позивачем повторно подано заяву про забезпечення позову (а.с.66-71).

Ухвалою суду від 08.11.2019 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено (а.с.92-93).

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.ч.1, 6 ст. 120, ст. 193 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст.193, 263 КАС України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.

Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького на підставі звернення громадянина ОСОБА_3 щодо наявності дозвільних документів на встановлення гаражів у дворі по АДРЕСА_3 Леоніда АДРЕСА_2 , 3 видано наказ №1/2 від 02.10.2019 р., на підставі якого видано направлення для здійснення позапланового заходу від 01.10.2019 р. №196, строк дії направлення з 01.10.2019 року до 14.10.2019 року (а.с.103).

За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління ДАБК місткої ради міста Кропивницький Лунгол Романом Станіславовичем складено акт №180 від 11.10.2019 р. (а.с.15-18), в якому зафіксовано, що на час проведення перевірки виявлено виконання робіт з будівництва гаражу без повідомлення про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці не відведеної для такого будівництва.

За наслідками перевірки складений припис №68 від 11.10.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил яким вимагається з метою усунення виявлених порушень виконати знесення самочинно побудованого гаража за адресою АДРЕСА_2 , термін виконання до 11.12.2019 року (а.с.21).

Також, за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького складено протокол №67 від 11.102019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким зафіксовано виконання робіт з будівництва гаражу без повідомлення про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці не відведеній для такого будівництва та призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення на 10 год. 00 хв. 24 жовтня 2019 року (а.с.19-20).

Акт, протокол та припис) направлені позивачу поштою та отримані нею особисто 17.10.2019 року та 25.10.2019 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями чеків та повідомлень про вручення поштового відправлення, а також зазначено у позовній заяві (а.с.104).

На розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 24.10.2019 р. позивач не з`явилась.

24.10.2019 року управлінням державної архітектурно – будівельного контролю міської ради міста Кропивницького винесено постанову №47 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. (а.с.22-23).

Позивач, вважаючи такі рішення та дії відповідачів протиправним, звернулась до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (стаття 2 Закону).

Відповідно до визначення, наведеного в статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Наведена норма не розмежовує поняття нагляд та контроль, а навпаки в даному контексті робить її тотожними за змістом та наводить визначення таких дій.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 41 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Водночас частиною 1 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Отже Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмежовано поняття “контролю” та “нагляду”.

За змістом статті 41 відповідачі здійснювали саме державний архітектурно-будівельний контроль шляхом проведення позапланової перевірки та складання за її наслідками документів.

Водночас позивач в силу приписів статті 41-1 не є суб`єктом державного архітектурно-будівельного нагляду.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки позивач за своєю суттю не є суб`єктом державного архітектурно-будівельного нагляду.

Згідно з абзацом 6 частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Отримавши від ОСОБА_3 звернення, відповідачем винесено наказ про проведення позапланової перевірки для з`ясування обставин наведених у зверненні.

Підстави призначення перевірки та винесення відповідачем наказу на проведення позапланового заходу позивачем не оскаржуються.

Згідно із частинами 1-5 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

З аналізу вищенаведеного слідує, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, здійснює зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю має право на, зокрема, безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Згідно абзацом 1-2 пункту 11 Порядку №553 розділу “Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю” посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє посилання позивача на порушення перевіряючою особою під час проведення позапланової перевірки вимог Порядку №553, зокрема, відсутності підстав для її проведення, оскільки, підстави передують винесенню наказу про проведення позапланової перевірки, який позивачем не оскаржується.

Судом встановлено, що головним спеціалістом з метою проведення позапланової перевірки здійснено виїзд на об`єкт за адресою, де знаходиться гараж, оскільки доступ на об`єкт є вільним, він зайшов на прибудинкову територію багатоквартирного житлового будинку, а тому в його діях суд не вбачає жодної протиправності, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління державного архітектурно - будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунгол Р.С. пов`язаних із проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припису, суд зазначає наступне.

Згідно рішення Ленінської районної ради народних депутатів м. Кіровограда від 20 січня 1994 року №38 дозволено спорудження гаражів згідно з додатком, за яким за №3 вказаний ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 (а.с.24-25).

Згідно статті 22 Закону України “Про основи містобудування” (в редакції чинній станом на день будівництва гаража) забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому земельним законодавством, та одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Отже реалізувати рішення Ленінської районної ради народних депутатів м. Кіровограда від 20 січня 1994 року шляхом побудови гаражу, позивач мав лише після отримання права власності чи користування земельною ділянкою. Тобто, будівництво гаража позивачем проведене без дотримання вимог законодавства.

Станом на день проведення перевірки та складання спірного припису у позивача відсутнє жодне рішення органу місцевого самоврядування, яке б давало право користуватись земельною ділянкою, на якій збудований гараж. Тобто позивач здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, оскільки земельна ділянка, на якій збудовано гараж належить на праві комунальної власності усім суб`єктам територіальної громади міста Кропивницький.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що для оформлення права власності на гараж вона неодноразово зверталась до органів місцевого самоврядування з проханням про відведення земельної ділянки під вже існуючий гараж.

Такі посилання позивача суд оцінює критично, оскільки реалізація права на будівництво гаража можлива лише після набуття права користування чи у власність земельною ділянкою, а тому будівництво гаража відбулось всупереч закону, що і було встановлено під час позапланового заходу.

Згідно абзаців 1-3 частини 1 статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно абзацу 3 частини 3 статті 41 “Про регулювання містобудівної діяльності” посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Аналогічне посилання міститься і у абзаці 3 пункті 11 Порядку №553 розділу “Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю”.

Отже відповідач, встановивши наявність збудованого гаражу на земельній ділянці, яка не перебуває у володінні чи користування позивача, зобов`язаний був винести припис. При цьому, припис міг містити лише дві вимоги, як зазначено у Законі.

Припис з вимогою усунення порушення вимог законодавства шляхом зупинення будівельних робіт є неналежним способом реагування на встановленні порушення через те, що будівельні роботи, станом на день проведення позапланової перевірки не ведуться, оскільки вже реально побудований гаража. А тому, відповідач виніс припис в якому зобов`язав позивача усунути порушення вимог законодавства шляхом знесення, оскільки інших заходів не передбачено законом і не залежать від волі самого позивача. Право передачі земельних ділянок встановлено Земельним Кодексом України та належить органу місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідного рішення, яким останній може і відмовити в передачі такої земельної ділянки через наявність суттєвих обставин.

Більш того, суд звертає увагу на те, що згідно висновку ОКП КООБТІ від 01.12.2010 року №4-784 позивач був обізнаний про необхідність вирішення питання отримання у користування земельну ділянку ще з 2010 року (а.с.32).

Відповідно до статті 376 Цивільного Кодексу України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Отже, на день винесення припису, позивач здійснила самочинне будівництво гаражу, що і було встановлено відповідачем під час проведення позапланового заходу.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Частина 1 статті 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” не містить виключного переліку вимог, які можуть ставитись інспекцією архітектурно-будівельного контролю у приписі з метою усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, її конструкція дає підстави вважати, що вимоги про усунення таких порушень мають бути сформульовані з урахуванням їх характеру та ступеню тяжкості. Із самого предмета правового регулювання ст. 38 Закону N 3038-VI вбачається, що знесення самочинного будівництва є одним із способів усунення порушень. І тому за неможливості їх усунення в інший спосіб відповідний припис органу державного архітектурно-будівельного контролю може містити вимогу про знесення самочинно збудованого об`єкта.

При цьому виконання такої вимоги з огляду на закріплене в абз. 2 ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” правило щодо знесення самочинно збудованого об`єкта на підставі рішення суду за відповідним зверненням органу державного архітектурно-будівельного контролю має добровільний характер. Питання ж про обґрунтованість припису щодо знесення самочинно збудованого об`єкта, наявності підстав для такого знесення, як і можливості усунення порушень в інший спосіб, мають бути вирішені судом у ході розгляду справи за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача права видавати на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” припис із вимогою про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта.

Такі висновки узгоджуються з позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2016 р. у справі N 21-1609а16.

Згідно пунктів 15-19, 21 Порядку №553, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Отже, припис №68 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил направлено позивачу поштовим зв`язком та отримано нею особисто, що підтверджується копіями чеку та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.104).

Суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності шкоди для інших осіб з посиланням на лист УДСУНС у Кіровоградській області через те, що наявність такого листа не може бути підставою для звільнення позивача від обов`язку дотримуватись вимог чинного законодавства. Крім того, наявність такого листа не може звільнити відповідачів від виконання обов`язку щодо винесення припису в разі встановлення порушення вимог законодавства.

Суд також відхиляє посилання позивача на правову позицію Вищого адміністративного суду України від 22.02.2017 року, оскільки наведена правова позиція не обов`язковою для суду через норми КАС України.

З урахуванням вищенаведенего, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування припису, оскільки припис відповідає вимогам чинного законодавства.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови №47, суд зазначає наступне.

Позивач, як на протиправність спірного рішення зазначає про порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, а також через те, що потрібно було притягувати до відповідальності за експлуатацію об`єкта будівництва без прийняття в експлуатацію, що має самостійний склад адміністративного правопорушення.

Спірною постановою до позивача застосовано штраф у розмірі 8500 грн. за порушення частини 5 статті 96 КУпАП.

Так, частиною 5 статті 96 КУпАП визначено, що виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас частини 8-10 статті 96 КУпАП встановлюють інший вид адміністративного правопорушення, такий як експлуатація об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Як зазначено позивачем та підтверджено відповідними доказами, на день проведення позапланової перевірки гараж побудований вже більш як 20 років. Отже, в даному випадку це не триваюче правопорушення, оскільки будівельні роботи не ведуться, а тому притягнення до відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП є помилковим, що є підставою для задоволення позову в цій частині.

Як на думку суду, відповідач не довів суду наявність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, через не доведення факту ведення будівельних робіт на час позапланової перевірки.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Оскільки будівництво гаражу завершене більш як два місяці тому (більше 20 років), і в даному випадку це не є триваючим порушення через завершення будівництва, суд погоджується з посилання позивача щодо порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності саме за ч.5 ст.96 КУпАП.

Проте, судом відхиляються доводи позивача про обізнаність відповідача через наявність висновку управління містобудування, архітектури, екології та земельних відносин №4781 від 14.10.2004 року через те, що відповідач є структурним підрозділом органу місцевого самоврядування, який не може бути обізнаний про діяльність інших структурних підрозділів.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування постанови №4 від 24.10.2019 р.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні із даним позовом до суд сплачено судовий збір у розмірі 2305,20 грн. (а.с.2).

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачену суму судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Управління архітектурно – будівельного контролю міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ – 40131214) та Головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління архітектурно – будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунгол Романа Станіславовича (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ – 40131214) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, а також, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову №47 управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького від 24.10.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна. 41, м. Кропивницький, 25022 код ЄДРПОУ - 40131214).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 13 лютого 2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук