Постанова № 8758548, 01.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-1446/10/13/0170 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі суддіОльшанській Т.С. , при секретарі Барабановій А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові системи ВПК"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0021431501/0 від 10.12.2009

за участю представників сторін:

представника позивача - Бєляєва А.С., довіреність № б/н від 11.01.2010;

представника відповідача - Горохової Г.К., довіреність № 12/10-0 від 13.01.2010;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгові системи ВПК" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0021431501/0 від 10.12.2009.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача викладені в акті перевірки № 312/15-1/30765159 від 27.11.2009 не відповідають дійсності, у зв'язку з чим є неправомірним застосування штрафних санкцій, нарахованих податковим повідомленням-рішенням № 0021431501/0 від 10.12.2009 на суму 170,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач проти позову заперечував та у запереченні на позов зазначив, що позивачем не надано належно оформленої декларації з податку на прибуток підприємств, тобто такої яка заповнена всупереч правилам, передбаченим Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003, у зв'язку з чим винесене податкове повідомлення-рішення № 0021431501/0 від 10.12.2009 на суму 170,00 грн. є обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача суд,

ВСТАНОВИВ:

Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Підпунктом 4.1.4. ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі –Закон 2181) передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Базовий податковий звітний період для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств встановлений п.16.4. ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, як квартальний податковий період. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Загальні вимоги до відправлення податкових декларацій поштою передбачено Законом № 2181. Зокрема, пп. 4.1.7 Закону № 2181 установлено єдині правила подання до податкової інспекції податкових декларацій поштою. Ці правила стосуються звітних документів, що мають статус податкової декларації. Так, відповідно до п. 1.11 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок (далі –податкова декларація) –це документ, що подається платником податку до контролюючого органу у строки, установлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).

Таким чином, податкову звітність, статус якої відповідає податковій декларації, можна пересилати поштою за єдиними правилами, установленими, як уже зазначалося, Законом № 2181, а саме:

1. Платник податків має право надіслати на адресу податкового органу звітність (декларацію) не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку її подання, визначеного пп. 4.1.4 Закону № 2181.

Інакше кажучи, платник податків має відправити звітність поштою протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), –квартальну (піврічну) звітність.

Закон № 2181 не передбачає перенесення граничного строку відправлення поштою документів, якщо такий строк подання звітності припадає на вихідний або святковий день.

2.Декларація вважається поданою в момент вручення її пошті. Дата вручення визначається за поштовим штемпелем.

3. Декларацію має бути відправлено з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом, 26.10.2009 позивачем була здана податкова декларація з податку на прибуток підприємства для спрямування на адресу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим цінним листом з повідомленням про вручення, про що свідчить опис поштового вкладення №341494, касовій чек від 26.10.2009 про відправлення цінного листа №341494.

12.11.2009 Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові системи ВПК" було направлено Повідомлення № 71507/10/15-1, у якому відповідач зазначає, що ДПІ в. м. Сімферополі АР Крим отримала податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року від 28.10.2009, яка заповнена ТОВ "Торгові системи ВПК" всупереч п. 1.6. Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143. та рекомендувало заповнити декларацію у відповідності з вимогами вищевказаних законодавчих актів та з урахуванням норм п.п.17.1.1 п.17.1. ст. 17 Закону України 2181.

27.11.2009 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності, під час якої встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме, позивачем не подана декларація з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2009 року, граничний строк подання - 09.11.2009.

За результатами перевірки складений Акт № 312/15-1/30765159 від 27.11.2009, який покладений у підставу прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0021431501/0 від 10.12.2009 про нарахування податкового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн.

Згідно пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону - 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

При цьому судом встановлено, що спірна податкова декларація подана за строком –10-денний подання податкової декларації поштою закінчився 09 листопада 2009 року, фактично декларація подана до підприємства зв’язку –26.10.2009.

Тому посилання відповідача в акті перевірки на неподання декларації у встановлений строк є неправомірним.

Як вказав представник відповідача у судовому засіданні, підставою для визнання декларації такою, що не подана у строк, є відсутність необхідних перекреслень в переліку додатків до декларації.

З приводу цього суд вказує, що згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом ДПА України від 10.08.2005 N327, зареєстрованому у Мін’юсті 25.08.2005 за N925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Але ж наданого акту перевірки не надається можливим встановити, яки ж саме порушення на думку податкового органу стали підставою для визнання податкової декларації такою, що не подана. В акті від 27.11.2009 тільки наявні посилання на п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 та на п.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Разом з тим суд вказує, що їх перелік та опис Законом не визначені. Таким нормативно-правовим актом є наказ ДПА України від 29.03.2003 N143, яким затверджено форму податкової декларації з податку на прибуток та Порядок її заповнення.

Так, п. 3.1 вказаного Порядку передбачено, що декларація складається із заголовної та двох основних частин і одинадцяти додатків, з яких сім (К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а чотири (Р1-Р4) подаються виключно за рік.

Відповідно до абз.4 п.1.4. розділу 1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженому наказом ДПА України від 29.03.2003 №143, передбачено, оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

Як встановлено судом, разом з Декларацією з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2009 року позивачем був доданий Додаток К1/1, що також підтверджується описом поштового відправлення, де вказано, що на адресу відповідача надіслана податкова декларації з податку на прибуток на 1 аркуші та Додаток К 1/1 на 1 аркуші.

У судовому засіданні та у запереченні на позов відповідач вказує, що фактично позивачем був порушений п.1.6. Порядку заповнення декларації з податку на прибуток підприємства: у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. А саме у графі “Доповнення до рядків” відсутні перекреслення у графах з кодом додатку, який не подається разом з декларацією.

Як встановлено судом, у графі “Доповнення до рядків” декларації з податку на прибуток підприємств Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові системи ВПК" за 3 квартал 2009 року в графі «Додатки до рядків» напроти К 1/1 встановлений хрест, в усіх інших графах відмітки відсутні.

Як вказує Порядок заповнення декларації, якщо рядок не заповнюється, то він перекреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Як вбачається з форми декларації на прибуток, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003 №143, зареєстрованої у Мін’юсті України 08.04.2003 №271/7592, узгодженої рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківський діяльності від 31.03.2003 №06-10/239, після розділу Додаткові показники наявне речення: “До декларації додаються (потрібне позначити):”, після чого у табличної формі повинні бути наведені данні про додатки до рядків.

Таким чином судом робиться висновок, що з урахування вимог абз.1 п.1.6. Порядку заповнення декларації про наявність особливих вказівок у самої декларації про заповнення розділу про наявні додатки, позивачем вірно не проставлені позначки про відсутність додатків,та вірно встановлена позначка про наявність додатку К 1/1.

Згідно п.17.1.1. ст.17 Закону 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно визнано декларацію позивача з податку на прибуток за Ш квартал 2009 року такою, що не подана.

Оскільки у даному випадку декларація була подана з дотриманням строків, визначений законодавством, у спосіб визначений спеціальним законом, суд не вбачає підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим суд визначає, що згідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень. Протиправність може полягати у незаконності чи невідповідності іншому правовому акту з вищою юридичною силою. По-друге, суд повинен скасувати рішення чи окремі його положення, якщо йдеться про правовий акт індивідуальної дії. Застосовуючи принцип диспозитивності суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. У даному випадку для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним податкове повідомлення – рішення відповідача.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом не встановлено порушень чинного законодавства з боку позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем податкове повідомлення – рішення від від 10.12.2009 № 0021431501/ прийнято неправомірно, у зв’язку з чим повинно бути скасовано.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 01.04.2010.

У повному обсязі постанову складено та підписано 02.04.2010.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 10.12.2009 № 0021431501/0 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові системи ВПК" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                         Ольшанська Т.С.