Рішення № 87585434, 13.02.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2020 р. справа № 300/1682/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №ІФ63/1668/АВ/СП-ФС від 14.02.2019,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі, також – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі, також – відповідач) із позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ63/1668/АВ/СП-ФС від 14.02.2019 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті відповідача від 24.01.2019 за №ІФ 63/1668/АВ є необґрунтованими, внаслідок чого постанова про накладення штрафу від 14.02.2019 за №ІФ63/1668/АВ/СП-ФС винесена за результатами інспекційного відвідування, підлягає скасуванню.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.01.2019 року під час проведення перевірки працівниками Управління Держпраці в Івано-Франківській області не було виявлено факту незареєстрованих працівників, а також будь-яких інших порушень. Крім того, вказав, що на час перевірки ФОП ОСОБА_1 хворів, однак всі документи на вимогу відповідача ним було надано. Вважає, що висновки Управління Держпраці в Івано-Франківській області в акті інспекційного відвідування від 24.01.2019 за №ІФ63/1668/АВ є помилковими.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також – КАС України) (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с.19-28), в якому не погоджується з адміністративним позовом та в його задоволенні просить відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 04.01.2019 на адресу Управління Держпраці в Івано-Франківській області надійшло письмове звернення громадянки ОСОБА_2 , щодо порушення ФОП ОСОБА_1 відносно неї трудового законодавства. На підставі вказаного звернення начальником Управління Держпраці прийнято рішення про необхідність здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , з питань, викладених у письмовому зверненні. На підставі пп.1,3 п.5 Порядку №295, Управлінням Держпраці видано наказ від 17.01.2019 №61-Д «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 » та направлення на проведення інспекційного відвідування від 17.01.2019 №04-13/15-10/356. Направлення на проведення інспекційного відвідування від 17.01.2019 №04-13/15-10/356 вручено ОСОБА_1 , особисто 23.01.2019, що підтверджується його підписом на звороті другого примірника направлення. В ході інспекційного відвідування 23.01.2019 відповідно до пп. 3 п.11 Порядку №295 інспекторами Управління Держпраці відібрано письмові пояснення у працівників, які знаходилися на робочих місцях в кафе «Гуцульський двір», де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 . У зв`язку з відсутністю документів, необхідних для здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 вручено письмову вимогу від 23.01.2019 №ІФ 63/1668/ПД, якою запропоновано у строк до 11 год. 00 хв. 24.01.2019 надати відповідні документи. Вказана вимога отримана ФОП ОСОБА_1 особисто. Проте, в строк, зазначений у письмовій вимозі, ОСОБА_1 , належним чином завірені копії необхідних документів не надав, чим створив перешкоди для здійснення інспекційного відвідування. За результатами інспекційного відвідування 24.01.2019 складено Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ІФ63/1668/АВ. У зв`язку з неможливістю особистого вручення, вказаний Акт надіслано 25.01.2019 рекомендованим листом на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 . Згідно відомостей з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта», надісланий Акт інспекційного відвідування № ІФ63/1668/АВ від 24.01.2019 ФОП ОСОБА_1 отримав 29.01.2019 особисто. Оскільки, у строк, визначений п.26 Порядку №295, другий примірник акту інспекційного відвідування, позивач не повернув, інспектором праці Управління Держпраці 13.02.2019 складено Акт про відмову від підпису №ІФ63/1668/АВ/ВП, який направлено на адресу позивача. При попередньому розгляді матеріалів інспекційного відвідування (акту від 24.01.2019 за №ІФ63/1668/АВ/АВ) першим заступником начальника Управління Держпраці прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 31.01.2019 №ІФ 63/1668/АВ/СП та листом від 04.02.2019 року №04-13/15-10/830 позивача повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу о 10 год. 45 хв. 14.02.2019 року. Оскільки, на розгляд справи про накладення штрафу позивач не з`явився, уповноваженого представника не направив, клопотань про перенесення розгляду справи на іншу дату не направляв, першим заступником начальника Управління Держпраці 14.02.2019 розглянуто справу про накладення штрафу. Так, 14.02.2019 відповідно до ч.4 ст.265 КЗпП України, абз. 3 п.8 Порядку №509, на підставі акта інспекційного відвідування від 24.01.2019 №ІФ63/1668/АВ, за порушення вимог законодавства про працю, а саме ч.1 ст.259 КЗпП України, відповідальність за яке передбачена абз.7 ч.2 ст.259 КЗпП України, першим заступником начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області винесено постанову №ІФ63/1668/АВ/СП/ФС від 14.02.2019 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 417 300,00 грн.

Щодо доводів позивача, про неналежне здійснення інспекційного відвідування, відповідач зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування журналу реєстрації перевірок ФОП ОСОБА_1 для підписання інспекторам праці надано не було, а тому позивач не скористався правом вимоги підпису посадових осіб Управління Держпраці журналу перевірок об`єкта відвідування. Крім того, позивачем не надано документів про працевлаштування найманих працівників під час здійснення інспекційного відвідування, які витребовувались згідно вимоги, а долучено вказані документи лише після трьох днів після перевірки, а тому не були взяті до уваги інспектором праці. В зв`язку з наведеним Управління Держпраці не мало можливості зробити висновок про наявність чи відсутність незареєстрованих працівників у ФОП ОСОБА_1 .

З позиції відповідача, Управління Держпраці щодо здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому постанова від 14.02.2019 №ІФ63/1668/АВ/СП-ФС, якою застосована до позивача фінансова санкція у розмірі 417 300 грн., є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив (а.с.52-54) у якому заперечив проти відзиву на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування позивач наголошував інспекторам про те, що громадянка ОСОБА_2 , на підставі звернення якої відповідачем призначено перевірку, ніколи не перебувала у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 та перебуває з ним у конфлікті. В порушення норм Порядку №295, інспектор праці не перевірив чи є заявниця зареєстрованою як суб`єкт підприємницької діяльності, чи сплачує вона податки як зареєстрований ФОП. Не отримав з органів ДФС інформацію про найманих працівників позивача, сум нарахованих та виплачених доходів, утриманого податку, дату прийняття та звільнення з роботи, що зазначені у формах 1-ДФ, які позивач подав та подає до податкового органу, не отримав від податкового органу копії повідомлень про прийняття ним найманих працівників на роботу. Що стосується вимоги про надання документів, зазначив, що згідно вказаної вимоги від 23.01.2019 від позивача вимагалось надати перелік документів за період 2016-2019 роки, до 11.00 год., 24.01.2019 враховуючи необхідність виготовлення належних копій витребуваних документів значних за обсягом та за період трьох років і відсутності у розпорядженні позивача ксерокса, надати відповідачу завірені належним чином документи у такий короткий проміжок часу визначений у вимозі, не зміг. Зазначив, що такі документи були надані відповідачу, однак не взяті ним до уваги при прийнятті рішення. Звернув увагу на те, що під час проведення інспекційного відвідування жодного порушення трудового законодавства встановлено не було. Припис інспектором праці, що проводив перевірку позивачу не вносився. Щодо розміру штрафної санкції 417 300 грн.,визначеної відповідачем на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП, зазначив, що застосована штрафна санкція стосується перевірок з питань виявлення порушень зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплата зарплати без ЄСВ, про що зазначає абз.2ч.2ст.265 КЗпП. Згідно наказу №61-Д від 17.01.2019 «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 », проводилось інспекційне відвідування позивача щодо додержання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з працівниками. А отже якби було виявлено порушення то підлягає до застосування абз.6ч.2 ст.265 КЗпПяким передбачено, що недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. З позиції позивача, штрафи згідно абз.7 ч.2 ст. 265 КЗпП та абз.6 ч.2 ст. 265 КЗпП застосовуються за недопущення до проведення перевірки чи створення перешкод у її проведенні. В даному випадку мало місце проведення інспекційного відвідування, яке передбачене «Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 а перевірка передбачена «Порядком здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю» затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 . згідно вказаних порядків інспекційне відвідування та перевірка не є тотожними поняттями.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.

04.01.2019 на адресу Управління Держпраці в Івано-Франківській області надійшло письмове звернення громадянки ОСОБА_2 , щодо порушення ФОП ОСОБА_1 відносно неї трудового законодавства.

З метою належного розгляду звернення ОСОБА_2 , на підставі пп.1,3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ №295 від 26.04.2017, розпорядження КМУ від 05.09.2018 №649-р, окремого доручення Голови Держпраці від 10.10.2018 №228/4.1-18, начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області видано наказ №61-Д від 17.01.2019 «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 », яким доручено головним державним інспекторам відділу з питань трудових відносин та зайнятості Вань З.М. та ОСОБА_3 , провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 щодо додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з працівниками (розділ 3,п.4.16,4.17 розділу 4, п.7.12 розділу 7 Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338) в період з 23.01.2019 по 24.01.2019 (а.с.30).

17.01.2019 відповідно до наказу №61-Д від 17.01.2019 начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області інспекторам праці Вань З.М. та ОСОБА_3 видано направлення №04-13/15-10/356 для проведенні інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 з 23.01.2019 по 24.01.2019 щодо дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з працівниками (розділ 3,п.4.16,4.17 розділу 4, п.7.12 розділу 7 Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338) (а.с.31).

Направлення на проведення інспекційного відвідування від 17.01.2019 №04-13/15-10/356 вручено ОСОБА_1 , особисто 23.01.2019, що підтверджується його підписом на звороті другого примірника направлення (зворот а.с.31).

В ході інспекційного відвідування 23.01.2019 інспекторами Управління Держпраці відібрано письмові пояснення у працівників, які знаходилися на робочих місцях в кафе «Гуцульський двір», де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (а.с.33-36)

У зв`язку з відсутністю документів, необхідних для здійснення інспекційного відвідування, відповідно до підпункту 2 пункту 11, пунктів 12,18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ №295 від 26.04.2017 інспектором праці Вань З.М. 23.01.2019 внесено вимогу про надання документів №ІФ63/1668/ПД, якою зобов`язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 11.00 год., 24.01.2019 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, зкрема: завірені копії виписки з ЄДРПОУ, для підприємця – завірену копію паспортних даних та ідентифікаційного коду; завірені копії наказів про прийняття працівників на роботу, заяв повідомлення в ДФС та підтверджуючі квитанції, копії трудових договорів (від 2016 р. по 2019р.); список працівників із зазначенням дати прийняття і посади станом на 23.01.2019 року; завірені копії договорів цивільно-правового характеру, актів виконаних робіт (в разі їх відсутності відповідну довідку); завірені копії розрахунково-платіжних відомостей щодо нарахування та виплати заробітної плати за період з серпня 2016р.-січня 2019р., документи щодо виплати заробітної плати за період серпень 2016р. – січень 2019р.; завірені копії табелів обліку використання робочого часу від серпня 2016р. – січня 2019 р.; завірені копії штатних розписів за 2018-2019рр.; завірені копії особових карточок працівників; інші документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування на вимогу інспектора; копії наказів на звільнення працівників за 2016-2018 рр.,заяв даних працівників; копії книг обліку руху трудових книжок (а.с.32).

Вказана вимога отримана ФОП ОСОБА_1 особисто 23.01.2019.

24.01.2019 інспектором праці Вань З.М та інспектором Василечком Т.Я. складено Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ІФ63/1668/АВ (а.с.37-39) в якому зазначено, що відповідно до вимоги про надання документів №ІФ63/1668/ПД від 23.01.2019 завірені копії станом на 17.00 год., 24.01.2019 підприємцем не представлено до Управління Держпраці в Івано-Франківській області. Зокрема, відсутні належним чином завірені копії таких документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: завірені копії заяв, наказів на прийняття та звільнення працівників за 2016-2019рр.; завірені копії розрахунково-платіжних відомостей нарахування та виплати заробітної плати за період: серпень 2016- січень 2019рр.; завірені копії особових карток працівників; завірені копії табелів обліку використання робочого часу за період: серпень 2016-січень 2019рр.; завірені копії паспорту та ідентифікаційного коду підприємця; штатні розписи за 2018-2019рр.; копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємця. Таким чином при проведенні інспекційного відвідування мало місце створення перешкод у його проведенні у зв`язку з ненаданням ФОП Гриценко І ОСОБА_4 необхідних документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. У зв`язку з чим, проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 унеможливлюється з незалежних від Управління Держпраці в Івано-Франківській області причин.

Зважаючи на неможливість особистого вручення, Акт інспекційного відвідування надіслано 25.01.2019 рекомендованим листом на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 . Згідно відомостей з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта», надісланий Акт інспекційного відвідування № ІФ63/1668/АВ від 24.01.2019 ФОП ОСОБА_1 отримав 29.01.2019 особисто (а.с.40-41).

Оскільки, у строк, визначений п.26 Порядку №295, другий примірник акту інспекційного відвідування, позивач не повернув, інспектором праці Управління Держпраці в Івано-франківській області 13.02.2019 складено Акт про відмову від підпису №ІФ63/1668/АВ/ВП, який направлено на адресу позивача (а.с.42).

31.01.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ІФ63/1668/АВ/СП, яким вирішив викликати ФОП ОСОБА_1 , на 14.02.2019 на розгляд справи про накладення фінансових санкцій відповідно до статті 265 КЗпП України за порушення вимог законодавства про працю, встановлених при інспекційному відвідуванні 24.01.2019 (а.с.43).

Управління Держпраці в Івано-Франківській області, листом від 04.02.2019 року №04-13/15-10/830 повідомлено позивача про розгляд справи про накладення штрафу 14.02.2019 року (а.с. 44-45).

Позивач на розгляд справи про накладення штрафу 14.02.2019 не з`явився.

Відповідно до ч.4 ст.265 КЗпП України, абз. 3 п.8 Порядку №509, на підставі акта інспекційного відвідування від 24.01.2019 №ІФ63/1668/АВ, за порушення вимог законодавства про працю, а саме ч.1 ст.259 КЗпП України, відповідальність за яке передбачена абз.7 ч.2 ст.259 КЗпП України, першим заступником начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області винесено постанову №ІФ63/1668/АВ/СП/ФС від 14.02.2019 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 417 300,00 грн. (а.с.46).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 Положення Про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Пункт 7 Положення № 96 визначив, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється з урахуванням вимог статей 259-265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Так, статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зокрема, юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, визначений механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною 2 ст. 265 КЗпП України.

Абзацом 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Абзацом 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ63/1668/АВ/СП-ФС від 14.02.2019 на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України за створення перешкод у проведенні перевірки з додержання законодавства про працю на позивача накладено штраф у розмірі 417 300,00 грн.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Пунктом 2 Порядку № 295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до п. 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Пунктом 11 Порядку № 259 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Згідно п. 12 Порядку № 295 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Пунктами 16-18 вказаного Порядку № 295 визначено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті (пункту 22 Порядку № 295).

Отже, у разі відсутності об`єкта відвідування або у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів, надсилається об`єкту відвідування. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Судом встановлено, що позивачем допущено інспекторів праці Вань З ОСОБА_5 . та ОСОБА_3 до проведення інспекційного відвідування і 23.01.2019 інспекторами праці розпочато інспекційне відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , кафе « АДРЕСА_2 двір».

Як уже зазначалось судом вище, в ході проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з працівниками (розділ 3,п.4.16,4.17 розділу 4, п.7.12 розділу 7 Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338), інспекторами відібрано пояснення у працівників, які знаходились на робочих місцях в кафе «Гуцульський двір» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , щодо оформлення з ними трудових відносин, режиму роботи, оплати праці.

У зв`язку із відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством інспектором праці Вань Зоряною Михайлівною 23.01.2019 винесено вимогу №ІФ 63/1668/ПД про надання документів до 11.00 год., 24.01.2019

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, із зазначенням відповідних причин, інспекторами держпраці праці не складався. На час виконання винесеної 23.01.2019 вимоги про надання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, строк проведення інспекційного відвідування не зупинявся.

На переконання суду, строк встановлений у вимозі про надання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю №ІФ 63/1668/ПД від 23.01.2019, з врахуванням переліку та періодів за які витребовувались документи є недостатнім та таким, що надавав би позивачу змогу здійснити їх копії та представити до Управаління Держпраці в Івано-Франківській області у строк визначений інспектором праці.

Відповідно до пояснень позивача документи, що витребовувались вимогою №ІФ 63/1668/ПД від 23.01.2019 були надані відповідачу з запізненням, що не заперечується відповідачем у відзиві на позов, однак не були взяті до уваги інспекторами праці оскільки надійшли через три дні після складання акту інспекційного відвідування №ІФ63/1668/АВ від 24.01.2019.

Таким чином, надані позивачем документи, на виконання вимоги №ІФ 63/1668/ПД від 23.01.2019, фактично залишились без уваги, та їм не було надано жодної належної оцінки.

Зазначене, на переконання суду, свідчить про передчасність висновків інспекторів праці відносно створення позивачем при проведенні інспекційного відвідування перешкод у його проведенні.

Крім того контролюючим органом не були оцінені і враховані пояснення позивача, про те, що громадянка ОСОБА_2 ніколи не перебувала із ФОП ОСОБА_1 у трудових відносинах.

Оцінюючи обґрунтованість розміру санкцій, застосованих до позивача за наслідком розгляду матеріалів інспекційного відвідування, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний використовувати надані повноваження з метою, з якою це повноваження надано, діяти з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, дія.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 17 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі (далі - Конвенція №81), ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі» від 08.09.2014 року №1985-ІV інспектори праці можуть на свій розсуд вирішити питання щодо того, чи слід робити попередження або давати пораду замість того, щоб порушувати або рекомендувати порушити переслідування.

Частина 1 статті 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» у разі розбіжності правил міжнародного договору України з правилами внутрішнього законодавства України слід застосовувати правила міжнародного договору.

Отже, при вирішення питання про застосування штрафу до позивача у розмірі 417 300,00 грн., за не своєчасне подання витеребовуваних інспектором документів, відповідач мав право та повинен був з`ясувати, чи слід робити попередження або давати пораду замість того, щоб порушувати або рекомендувати порушити переслідування, як це передбачено Конвенцією № 81.

Проте, згідно з оскарженою постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ63/1668/АВ/СП-ФС від 14.02.2019, Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області безальтернативно застосовано максимальну суму штрафу, передбачену абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, у розмірі 417 300, 00 грн., без жодного обґрунтування того, чому застосовується саме таке переслідування замість можливого застосування санкції у меншому розмірі.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 КАС України та частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з п. 53 Рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 вересня 2014 року, першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар.

Легітимною метою вважається національна та громадська безпека, запобігання злочинам або заворушенням, забезпечення економічного добробуту, захист здоров`я і моралі, прав і свобод інших осіб, захист репутації, запобігання розголошення конфіденційної інформації, підтримка авторитету та безсторонності суду, контроль за користуванням майном відповідно до суспільних інтересів, забезпечення сплати податків, чи інших зборів або штрафів.

Згідно з п.47,49 Рішення ЄСПЛ у справі «Україна-Тюмень» проти України» (Ukraine-Tyumen v. Ukraine) від 22 листопада 2007 року, заява 22603/02, стаття 1 Першого протоколу містить три чітких норми: «перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.... Ці норми не є окремими, а є пов`язаними між собою. Друга та третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, та, отже, їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі.

Згідно із п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010 року, тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів.

Однак, суд, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду.

Суд вважає, що визначений відповідачем розмір штрафу не відповідає критерію пропорційності, є занадто великим відносно допущеного порушення щодо не своєчасного подання витребовуваних документів і відносно легітимної мети держави, що покладає на позивача очевидно надмірний тягар.

Згідно з п. 3,6,8 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, на думку суду, оскаржена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ63/1668/АВ/СП-ФС від 14.02.2019 зазначеним принципам не відповідає, оскільки недотримання в даному випадку необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям, на досягнення яких спрямоване прийняте відповідачем рішенння, а отже постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову до суду у розмірі 4 173,00 грн., що документально підтверджуються квитанцію №0.0.1432849863.1 від 12.08.2019 року, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39784625) за № ІФ63/1668/АВ/СП-ФС від 14.02.2019 про накладення уповноваженими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) штрафу в розмірі 417 300 гривень.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39784625) сплачений судовий збір в розмірі 4 173 (чотири тисячі сто сімдесят три) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.