Ухвала суду № 87585148, 13.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року Справа № 280/5699/19 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., за участю секретаря Серебрянникової О.А. розглянув в порядку письмового провадження заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у адміністративній справі

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )

до – Державної служби України з безпеки на транспорті (юридична адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (юридична адреса: 69083, м. Запріжжя, вул. Музична, буд. 2 – А)

про визнання протиправними та скасування постанов від 13.08.2019 №№ 127487, 127486 про накладення адміністративно-господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №280/5699/19 у порядку спрощеного позовного провадження було задоволено позовну заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до – Державної служби України з безпеки на транспорті (юридична адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (юридична адреса: 69083, м. Запріжжя, вул. Музична, буд. 2 – А) про визнання протиправними та скасування постанов від 13.08.2019 №№ 127487, 127486 про накладення адміністративно-господарського штрафу - задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову №127487 від 13.08.2019 про накладення на Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) адміністративно – господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Визнано протиправною та скасовано постанову №127486 від 13.08.2019 про накладення на Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) адміністративно – господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (01135, м.Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄРДПОУ 39816845) на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 40 коп.

Рішення в повному обсязі складено та підписано суддею 04.12.2019.

05.02.2020 від представника позивача було подано заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення правничих витрат, оскільки при прийнятті рішення дане питання судом не вирішено.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вказана адміністративна справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Судове засідання з питання ухвалення додаткового судового рішення призначено на 13.02.2020 об 11 год. 00 хв., про що сторони повідомлені належним чином.

12.02.2020 представник позивача через канцелярію суду (вх. №6744) подав клопотання про проведення судового засідання без участі позивача.

Представник відповідача відзив на заяву не подав, у судове засідання не прибув, про причину неявки суд не повідомив.

Згідно з приписами ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що учасники справи належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути питання щодо винесення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатським бюро Пузія Олексія Вікторовича договір про надання правової допомоги від 14.11.2019 (копія знаходиться в матеріалах справи).

За умовами п. 2.1 договору, винагорода (гонорар) за надання правової допомоги по даному Договору визначена Сторонами наступним чином: |

- підготовка позовної заяви – 2000,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що згідно рахунку на оплату № 162 від 15.11. позивачем сплачено витрати на правничу допомогу у повному обсязі, що підтверджується квитанцією №11САС61698 від 15.11.2019.

Детальний розрахунок наведений в розрахунку гонорару та Акті-приймання передачі від 15.11.2019.

Вартість наданих адвокатських послуг відповідає розміру гонорару за надання аналогічних послуг адвокатів, яка склалася в Україні, що підтверджується рекомендованими (мінімальними) ставками адвокатського гонорару, які були затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018 та рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018.

Зважаючи на викладені обставини, клопотання про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл вказаних судових витрат слід задовольнити.

Керуючись статтями 132, 139, 241, 244, 252 та 255 Кодексу адміністративного України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача адвоката Пузій Олексія Вікторовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄРДПОУ 39816845) на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано суддею 13.02.2020.

Суддя Р.В. Сацький