Рішення № 87584347, 13.02.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 р. Справа№200/14332/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту заяви позивач просить суд: визнати протиправним та скасування рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №45 від 19.06.2019; зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку з 03.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач своїм рішенням протиправно відмовив йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Станом на день звернення за призначенням пенсії, на думку позивача, він мав достатній страховий стаж для призначення пільгової пенсії. Крім цього наявність чи відсутність достатнього загального стажу не була підставою для відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії. Спірним питанням є наявність у позивача достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У спірному рішенні відповідач визнає наявність у позивача пільгового стажу у 8 років 10 місяців 27 днів. Згідно оскаржуваного рішення, відповідачем відмовлено у зарахуванні наступних періодів роботи на пільгових умовах: з 22.08.1992 по 12.10.1999 - у зв`язку з тим, що посада майстра цеху скловолокна не атестована за Списком № 2 відповідно до наказу «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 12.10.1994 № 250; з 13.10.1999 по 31.07.2002 на посаді майстра - у зв`язку з перервою в атестації робочих місць та розбіжностями у назві підприємства в наказі про атестацію робочих місць від 20.06.2000р. № 127 та переліку пільгових робочих місць, виробництв, професій і посад до нього; з 01.12.2003 по 23.05.2005 на посаді старшого майстра в ДП «Ізосев-1» ЗАТ «Ізосев» - у зв`язку з відсутністю атестації зазначеної посади згідно з наказом від 26.05.2005 № 53 та відомостей про спецстаж. Разом із вищевикладеним позивач зазначає безпідставне не врахування позивачем до стажу, як пільгового, період проходження війської служби з 02.11.1983 по 28.12.1985 та трудової діяльності з 15.08.2011 по 19.12.2011, з 01.03.2012 по 02.01.2014.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідачем у встановлений судом строк надано відзив на позовну, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог позивач та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, з аналогічних підстав, зазначених в оскаржуваному рішенні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач 28.03.2019 року звернувся до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №1704 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу по Списку №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-15 (далі - Закон України №1058).

Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем надані наступні документи: довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; копія паспорту; копія трудової книжки БТ-1 № НОМЕР_1 від 18.05.1982 ; довідка № 16 від 11.01.2019 про період навчання з 01.09.1979 по 04.07.1983; копія військового квитка НОМЕР_2 про період проходження строкової служби з 09.11.1983 по 23.12.1985; архівний витяг від 09.01.2019 № 05-2/2-46 з наказів про прийом на роботу, звільнення; лист трудового архіву Бахмутського району про реорганізацію підприємства від 09.01.2019 №05-2/2-52; архівні копії наказів «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 12.10.1994 № 250, від 20.06.2000 № 127; копія листа Державного комітету СРСР з праці і соціальним питанням від 03.08.1989 №1955-МК; архівні копії особових карток форми Т-2; архівні довідки про заробітну плату від 09.01.2019 №№ 05-2/2-47, 05-2/2-51, від 25.03.2019 №№01-16/70 - 01-16/72; копія наказу «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 26.05.2005 № 53; індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК- 5); акти позапланової перевірки достовірності документів про стаж та заробітну плату від 21.03.2019 № 897/08.3-14, № 898/08.3-14.

Рішенням №45 від 19.06.2019 Бахмутсько -Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Дружині І.М. у призначенні пенсії на пільгових умовах відмовлено, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості стажу, що дає право на призначення пенси на пільгових умовах.

До страхового стажу роботи гр. ОСОБА_2 не враховано:

період роботи з 03.11.1995 по 12.08.1996. оскільки згідно запису в трудовій книжці виправлення в даті на прийом, що є порушенням «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 № 656.

До стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1 гр. ОСОБА_2 не враховано періоди:

з 22.08.1992 по 12.10.1999 у зв`язку з тим, що посада майстра цеху скловолокна не атестована за Списком №2 відповідно до наказу «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 12.10.1994 № 250 в ВАТ «Сіверський комбінат»;

з 13.10.1999 по 31.07.2002 на посаді майстра в ВАТ «Сіверський комбінат» у зв`язку з перервою в атестації робочих місць та розбіжностями у назві підприємства в наказі про атестацію робочих місць від 20.06.2000 №127 та переліку пільгових робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад до нього;

з 01.12.2003 по 23.05.2005 на посаді старшого майстра в ДП «Ізосев-1» ЗАТ «Ізосев» у зв`язку з відсутністю атестації зазначеної посади згідно з наказом від 26.05.2005 №53 та відомостей про спецстаж.

Згідно наданих документів про страховий стаж позивача за підрахунками відповідача склав 29 років 10 місяців 00 днів, пільговий стаж складає 8 років 10 місяців 27 днів, в тому числі: по списку № 1 - 0 років 11 місяців 15 днів по списку №2- 7 років 11 міс. 12 днів.

Будь-яких інших підстав для незарахування позивачу вказаних періодів роботи на пільгових умовах відповідач не зазначив.

Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом, при цьому оскаржує рішення про відмову у призначенні пенсії та дії відповідача в частині не зарахування періодів трудової діяльності з 22.08.1992 по 12.10.1999, з 13.10.1999 по 31.07.2002, з 02.11.1983 по 28.12.1985, з 15.08.2011 по 19.12.2011 та з 01.03.2012 по 02.01.2014.

Таким чином, предметом спору у справі, з урахуванням доводів сторін, є документальне підтвердження періодів роботи позивача:

з 02.11.1983 по 28.12.1985 проходження військової служби;

з 22.08.1992 по 12.10.1999 на посаді майстра виробничої ділянки цеху скловолокна;

з 13.10.1999 по 31.07.2002 на посаді майстра виробничої ділянки цеху скловолокна;

з 15.08.2011 по 19.12.2011 на посаді майстра виробничої дільниці цеху скловолокна;

з 01.03.2012 по 02.01.2014 на посаді оператора отримання скловолокна каолінового складу 5 розряду в цеху скловолокна та теплоізоляційних виробів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

В солідарній системі відповідно до цього Закону призначаються, у тому числі, пенсія за віком (пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).

Відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом другим частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок (абзаци чотирнадцятий, вісімнадцятий пункту першого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).

Унормуванням ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (пункту 3 Порядку № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

З огляду на вищевикладене, уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи в трудовій книжці. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ст. 44 Закону № 1058-ІV).

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

У пункті 4.7 Порядку № 22-1 окреслено право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, відповідач проігнорував вищезазначені законодавчо встановлені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Згідно записів трудової книжки від 18.05.1982 серії НОМЕР_3 у спірні періоди позивач:

з 03.08.1983 по 01.11.1983 працював пресувальником теплоізоляційних виробів (Сіверський доломітний комбінат);

з 09.11.1983 по 28.12.1985 проходив військову службу;

з 17.03.1986 прийнятий в цех теплоізоляційних виробів пресувальником 4 розряду (Сіверський доломітний комбінат);

з 01.07.1986 переведений формувальником 5 розряду в цеху теплоізоляційних виробів;

з 01.04.1988 призначений начальником зміни цеху теплоізоляційних виробів;

з 01.02.1989 переведений майстром виробничої дільниці 2 групи;

з 01.01.1990 призначений майстром виробничої дільниці цеху скловолокна;

з 01.04.2002 переведений майстром виробничої дільниці в цех скловолокна та теплоізоляційних виробів;

з 31.07.2002 звільнений за переведенням до ДП «Ізосев»;

з 15.08.2011 прийнятий майстром виробничої дільниці цеху скловолокна та теплоізоляційних виробів ПП «Сіверська Ізоляція» (при цьому трудова книжка містить запис, що згідно наказу №6 від 09.09.2011, посада майстра виробничої дільниці відповідає переліку посад Списку №2):

з 19.12.2011 звільнений за власним бажанням;

з 01.12.2012 прийнятий оператором отримання скловолокна каолінового складу 5 розряду до цеху скловолокна та теплоізоляційних виробів на ПП «Сіверська Ізоляція» (при цьому трудова книжка містить запис, що згідно наказу №6 від 09.09.2011, посада оператора отримання скловолокна каолінового складу відповідає переліку посад Списку №2).

Щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу період з 02.11.1983 по 28.12 1985.

Згідно записів трудової книжки позивача з 01.11 1983 звільнено з посади пресувальника 4 розряду цеху теплоізоляційних виробів у зв`язку з призовом до лав Радянської Армії, де він проходив службу з 09.11.1983 по 28.12.1985.

При цьому у спірному рішенні відповідачем визнано факт, що робота на посаді, яку обіймав позивач до призову до лав Радянської Армії працював позивач - пресувальник 4 розряду цеху теплоізоляційних вкладишів, дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим зарахував період роботи позивача на цій посаді до пільгового стажу.

За змістом абз.2 ч. 1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження строкової військової служби, який зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оскільки на день призову позивач працював на посаді, що дає право на пенсію на пільгових умовах, то період проходження військової служби, а саме з 09.11.1983 по 28.12.1985 підлягає до зарахування, як пільговий стаж.

Щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 22.08.1992 по 12.10 1999 до пільгового стажу.

Відповідно до архівної копії наказу голови правління АТ «Сіверськпй комбінат» «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 12.10.1994 № 250 затверджено списки, надані атестаційною комісією на підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення (додаток № 1), до яких віднесено, зокрема, посаду майстра, старшого майстра та механіка дільниць, зайнятих на дільницях підготовки шихти, варіння скломаси та у виробництвах скловолокна, скловати і виробів з них.

Тобто згідно із вказаним наказом атестовано робоче місце позивача, який в зазначений період працював майстром виробничої дільниці цеху скловолокна, та підтверджено відповідне право на пільгове пенсійне забезпечення.

Той факт, що в зазначеному наказі вказано, що робочі місця цеху скловолокна віднесені до Списку № 1, а не до Списку № 2, в даному випадку правового значення не має, оскільки помилковість зазначення номеру Списку у вказаному наказі не випливає по суті на факт атестації робочого місця позивача, який до того ж претендує на наявність пільгового стажу саме за Списком № 2, який встановлює необхідність наявності більшої (порівняно з посадами за Списком № 1) тривалості як загального так і пільгового стажу. Окремо слід зауважити, що не усі недоліки наказу «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» можуть бути підставою для невіднесення певної посади до атестованих та, відповідно, до тих, робота на яких дає право на пільгову пенсію, оскільки визначальним є факту зайнятості особи на відповідних роботах та підтвердження шкідливого чи особливо важкого характеру цих робіт.

Водночас, згідно з випискою з наказу № 250 від 12.10.1994р. «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», професія «майстер» дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку 2 розділу XVIII.

Згідно з довідкою ТОВ «Сіверський доломіт» (яке відповідно до архівної довідки №05-2/2-52 від 09.01.2019 є правонаступником ВАТ «Сіверськпй комбінат» (попередні назви - АТ «Сіверський комбінат», Сіверськпй доломітний комбінат) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №342 від 07.10.2011, складеною з посиланням на наказ № 250 від 12.10.1994, позивач у період з 01.01.1990 по 12.10.1999 працював у Сіверському доломітному комбінаті в цеху скловолокна на посаді майстра, зайнятого на дільниці підготовки шихти, варки скломаси і у виробництві скловолокна, скловати та виробів з нього, що передбачена Списком 2 розділу XV111 підрозділу б на підставі Постанови Кабінету Міністрів України 162 від 11.03.1994. За період з 01.01.1990 по 12.10.1999 стаж роботи позивача на пільговій посаді становить 7 років 11 місяців 17 днів.

З урахуванням наведеного потрібно визнати, що зазначення в наказі «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 12.10.1994 № 250 на те, що робочі місця цеху скловолокна віднесені до Списку № 1, а не до Списку № 2, є механічною опискою. При цьому оскільки сам факт проведення атестації посади майстра виробничої дільниці цеху скловолокна, на якій працював позивач, відповідачем не оспорюється, то частина періоду роботи позивача на цій посаді, а саме - з 22.08.1992 по 12.10.1999 належить до зарахування до стажу трудової діяльності позивача, як пільгового по Списку №2.

Крім того, згідно з додатком 3 наказу ВАТ «Сіверський комбінат» від 20.06.2000р. №127 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» затверджено Список професій зі шкідливими та важкими умовами праці на підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, до якого включено посаду майстра виробничої дільниці цеху скловолокна, на якій працював позивач.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. № 442 (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові її безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Як зазначено вище, згідно з наказами № 250 від 12.10.1994 та № 127 від 20.06.2000 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» затверджено списки робочих місць, робота на яких дає працівникам право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2. до яких включено посаду майстра виробничої дільниці цеху скловолокна, на якій в період з 01.01.1990 по 31.07.2002 працював позивач.

Відповідно до п.4 Порядку атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обгрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (п. 10 Порядку).

Період між атестаціями від 12.10.1994 та від 20.06.2000 становить більше 5 років, проте як в період з 12.10.1999 по 19.06.2000 так і загалом в період з 22.08.1992 по 31.07.2002 позивач працював на одній і тій самій посаді - майстра виробничої дільниці цеху скловолокна, яка дає право на пільгову пенсію за Списком №2, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації (аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 21-307а 14).

Ураховуючи наведене, наказ від 20.06.2000 № 127 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», яким атестовано посаду майстра виробничої дільниці цеху скловолокна за Списком № 2, на якій позивач працював також і в період проведення атестації за наказом від 12.10.1994 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», є додатковою підставою для зарахування позивачу до пільгового стажу періоду роботи з 22.08.1992 по 12.10.1999, у зв`язку з чим позивачу неправомірно відмовлено у зарахуванні вказаного періоду роботи до трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його конституційне право на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до закону.

Крім того, оскільки проведення атестації робочого місця відбувається раз на п`ять років, то її результати розповсюджуються не тільки на тих, хто працює на відповідній посаді в період атестації, а також і на тих, хто працював на даній посаді до проведення атестації в межах п`ятирічного терміну (аналогічна правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 12.03.2014 у справі № К/9991/39953/12).

З цих же міркувань безпідставним є також незарахування позивачу до пільгового стажу й періоду роботи з 13.10.1999 по 31.07.2002, оскільки як і в попередній атестаційний період так і в міжатестаційний період позивач працював на одній і тій самій посаді - майстра виробничої дільниці цеху скловолокна, яка, як вказано вище, надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо посилання відповідача на наявність розбіжностей щодо назви підприємства в наказі про атестацію робочих місць від 20.06.2000 №127 та переліку пільгових робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад до нього як на підставу для відмови у зарахуванні до пільгового трудового стажу періоду роботи з 13.10.1999 по 31.07.2002, необхідно звернути увагу на те, що приймаючи оскаржуване рішення в цій частині, відповідач не врахував всіх обставин, що мають значення для вирішення відповідного питання. Формально констатувавши наявність невідповідностей в назвах підприємства у наказі та в додатку до нього, відповідач жодним чином не з`ясував причини таких невідповідностей, фактичного змісту цього додатку та не дослідив інших реквізитів вказаного документа, які б дозволили співвіднести наказ та додаток до нього.

Зокрема, відповідач не врахував, що як сам наказ №127 від 20.06.2000, так і додаток до нього завірені однією і тією ж печаткою, яка містить напис «Відкрите акціонерне товариство «Сіверський комбінат», що свідчить про належність як наказу так і додатку до нього до видання саме ВАТ «Сіверський комбінат».

Отже, невідповідність назви підприємства у назві наказу та у додатку до нього є вочевидь технічною помилкою, яка сама по собі (з урахуванням інших обставин, які свідчать про належність додатку до наказу №127 та нале до діяльності ВАТ «Сіверський комбінат») не може бути єдиною та достатньою підставою для незарахування відповідного періоду роботи до пільгового трудового стажу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 22.08.1992 по 12.10.1999 та з 13.10.1999 по 31.07.2002.

Також без наведення будь-яких підстав та обгрунтувань відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 15.08.2011 по 19.12.2011 та з 01.03.2012 по 02.01.2014.

Згідно із записами в трудовій книжці позивача в зазначені періоди останній працював на посадах майстра виробничої дільниці цеху скловолокна та теплоізоляційних виробів та оператора отримання скловолокна каолінового складу 5 розряду цеху скловолокна та теплоізоляційних виробів, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому суд зазначає, що проведення атестації робочих місць за умовами праці регулюється Порядком про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442).

Відповідно до пункту першого Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах регулюється Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 383, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку №383, зазначена постанова (442-92-п) набула чинності з 21.08.1992 р.

Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Згідно із підпунктом 4.3 пункту 4 Порядку №383, якщо у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Судом встановлено, що записами в трудовій книжці позивача, під номерами 23, 27, 29 підтверджено пільговий стаж за результатами атестації робочих місць за списком №2 за спірні періоди трудової діяльності позивача з 15.08.2011 по 19.12.2011 та з 01.03.2012 по 02.01.2014.

Крім цього, періоди трудової діяльності позивача підтверджуються відомостями по спеціальному стажу (форма ОК-5).

Враховуючи встановлені судом обставини та висновки суду, до пільгового страхового стажу позивача також підлягають зарахуванню періоди роботи з 15.08.2011 по 19.12.2011 та з 01.03.2012 по 02.01.2014., які дають підстави для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання, як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем, як джерело існування громадянина держави.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи, та як наслідок, прийняте відповідачем рішення підлягає скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

З урахуванням вказаних норм, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в частині не зарахування до стажу роботи на пільгових умовах періоди роботи позивача з 02.11.1983 по 28.12.1985, з 22.08.1992 по 12.10.1999, з 13.10.1999 по 31.07.2002 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 02.11.1983 по 28.12.1985 проходження військової служби; з 22.08.1992 по 12.10.1999 на посаді майстра виробничої ділянки цеху скловолокна; з 13.10.1999 по 31.07.2002 на посаді майстра виробничої ділянки цеху скловолокна; з 15.08.2011 по 19.12.2011 на посаді майстра виробничої дільниці цеху скловолокна; з 01.03.2012 по 02.01.2014 на посаді оператора отримання скловолокна каолінового складу 5 розряду в цеху скловолокна та теплоізоляційних виробів.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання позивача призначити пенсію, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України.

Таким чином, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Призначення та виплата пенсії відноситься виключно до функцій органів Пенсійного фонду України.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255,258, 262, 293, 295 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, ЄДРПОУ 42172734) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №44 від 19.06.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в частині не зарахування до стажу роботи на пільгових умовах період роботи позивача з 02.11.1983 по 28.12.1985, з 22.08.1992 по 12.10.1999, з 13.10.1999 по 31.07.2002.

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 09.11.1983 по 28.12.1985 проходження військової служби; з 22.08.1992 по 12.10.1999 на посаді майстра виробничої ділянки цеху скловолокна; з 13.10.1999 по 31.07.2002 на посаді майстра виробничої ділянки цеху скловолокна; з 15.08.2011 по 19.12.2011 на посаді майстра виробничої дільниці цеху скловолокна; з 01.03.2012 по 02.01.2014 на посаді оператора отримання скловолокна каолінового складу 5 розряду в цеху скловолокна та теплоізоляційних виробів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, ЄДРПОУ 42172734) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 13 лютого 2020 року.

Суддя І.В. Буряк