Рішення № 87584096, 14.02.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2020 р. Справа№200/14216/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком на пільгових умовах.

Відповідно до рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (надалі - Управління) від 24.04.2019 № 053130001396 прийнятого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі № 200/14027/18-а, залишеного без змін ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019, позивачу з 13.09.2018 довічно, було призначено пенсію за віком. Для обчислення пенсії Управлінням було враховано заробітну плату (дохід) за 60 місяців страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними реєстру застрахованих осіб.

На підставі ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач 14.05.2019 року звернувся до Управління із заявою від 13.05.2019 щодо перерахунку пенсії надавши оригінал довідки про заробітну плату № 781 від 27.10.2016. видану ВП ДГІ «Шахта імені Олександра Олександровича Скочинського», за період з 01.08.1991 року по 31.12.1996 року.

Проте рішенням Управління від 22.05.2019 № 78 у перерахунку пенсії по заробітній платі за 60 місяців до 01.07.2000 року, згідно ст. 40 Закону України № 1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» було відмовлено у зв`язку з тим, що провести перевірку наданої довідки немає можливості, оскільки первинні документи підприємства знаходяться на непідконтрольній Українській владі території.

22.10.2019 позивач звернувся до Управління з клопотанням здійснити перерахунок пенсії відповідно до даних довідки ВП «Шахта імені Олександра Олександровича Скочинського» ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" від 27.10.2016 № 781 (оригінал знаходиться в управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорськ) на підтверджуючих її первинних документів, надавши розрахунково - платіжні відомості, які завірені печаткою зазначеного підприємства за відповідний період.

Натомість, рішенням Управління від 28.10.2019 № 205 повторно відмовлено в перерахунку пенсії по заробітній платі за 60 місяців до 01.07.2000 року. Зазначено, що згідно пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов ’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 22.11.2005, установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії. Надані копії розрахункових листків не можуть бути використані для врахування заробітної плати для обчислення пенсії (порушення п.2.10 Порядку 22-1)».

Позивач вважає свої конституційні права порушеними та просить суд:

визнати дії Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) в перерахунку пенсії згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - протиправними;

скасувати рішення Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 78 від 22.05.2019 та № 205 від 28.10.2019 про відмову в перерахунку пенсії;

зобов`язати Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 13.05.2019 р. та від 22.10.2019 на перерахунок пенсії, взявши до уваги дані довідки ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» від 27.10.2016 № 781 та підтверджуючих її документів (розрахунково-платіжних відомостей);

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позов, згідно змісту якого вказав, що надана позивачем довідка про заробітну плату містить штамп та печатку підприємства, яке розташовано на неконтрольованій території що унеможливлює проведення перевірки відомостей, вказаних у довідці. Обов`язковою умовою врахування для обчислення заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, до яких не відносяться розрахунково-платіжні відомості працівника. На підставі вказаного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено засідання по справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту.

13 вересня 2018 року позивач звернувся до УПФ із заявою про призначення пенсії за віком згідно п.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

19 жовтня 2018 року рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року, яке набуло законної сили, позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 19 жовтня 2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 вересня 2018 року про призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи у відокремленому підрозділі “Шахта ім. О.О. Скочинського” державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, а саме: з 24.07.1989 року по 24.09.1989 року, з 26.07.1990 року по 31.08.1990 року, з 22.12.1990 року по 28.02.1991 року, з 22.08.1991 року по 11.02.1997 року, 29.07.1998 року по 28.04.2002 року.

24.04.2019 року відповідачем було прийнято рішення № 053130001396 про призначення пенсії позивачу. Для обчислення пенсії Управлінням було враховано заробітну плату за 60 місяців страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року.

Відповідно довідки ВП «Шахта імені Олександра Олександровича Скочинського» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» № 781 від 27.10.206 року, заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії складає 8349, 91556 грн. Сума заробітної плати розрахована за період з 01.08.1991 року по 31.12.1996 року.

13.05.2019 року позивачем скеровано до установи відповідача оригінал довідки ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» від 27.10.2016 року № 781 з метою вахування даних заробітної плати за період з 01.08.1991 року по 31.12.1996 року, про що свідчить відповідний супровідний лист.

Рішенням Управління від 22.05.2019 № 78 по справі № 053130001396 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії по заробітній платі за 60 місяців до 01.07.2000 року, згідно ст. 40 Закону України № 1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з тим, що провести перевірку наданої довідки немає можливості, оскільки первинні документи підприємства знаходяться на непідконтрольній Українській владі території.

В матеріалах справи містяться розрахунково-платіжні відомості позивача за період з 01.08.1991 року по 30.11.1991 року, 01.01.1992 року по 31.12.1992 року, 01.01.1993 року по 31.12.1993 року, 01.01.1994 року по 31.12.1994 року, 01.01.1995 року по 31.12.1995 року, 01.01.1996 року по 31.12.1996 року, які були скеровані відповідачу в якості первинних документів, що підтверджують нарахування заробітної плати.

Натомість, рішенням Управління від 28.10.2019 № 205 відмовлено в перерахунку пенсії по заробітній платі за 60 місяців до 01.07.2000 року. В обгрунтування причини відмови Управлінням, зокрема, було зазначено: «Згідно пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов ’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 22.11.2005 «Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566711346 (далі Порядок 22-1) установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії. Надані копії розрахункових листків не можуть бути використані для врахування заробітної плати для обчислення пенсії (порушення п.2.10 Порядку 22-1)».

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі – орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок).

Як встановлено п. 1.5 Порядку, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Відповідно п. 2.7 Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Згідно з пунктом 2.1, пунктом 2.6 Порядку для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Як передбачено п. 2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Щодо довідки ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» від 27.10.2016 року № 781 суд зазначає наступне.

Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4, 9, 17, 18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі “Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії” в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об`єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але “у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів”, у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах “Лоізіду проти Туреччини” (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), “Кіпр проти Туреччини” (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та “Мозер проти Республіки Молдови та Росії” (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) згідно з якими: “Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать”.

Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що можливо застосувати названі загальні принципи (“Намібійські винятки”), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень і обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.

У тому числі суд критично ставиться до посилань відповідача, як на підставу щодо не зарахування розміру заробітку, на неможливість проведення перевірки достовірності відомостей, вказаних у довідці про заробітну плату № 781 від 27.10.2016 року, оскільки первинні документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території у м. Донецьк, через те, що УПФ, у зв`язку з проведенням АТО не має можливості провести перевірку відповідності довідки первинним документам, не повинно покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, така обставина не пов`язано з волею позивача.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 23.01.2018 року у справі № 583/392/17, від 20.03.2018 року у справі № 527/1655/17.

Крім цього суд наголошує, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія” перереєстровано на підконтрольну українській владі територію (місцезнаходження: м. Вугледар, Донецька область). Основний вид діяльності підприємства: код КВЕД 05.10 – добування кам`яного вугілля.

Згідно п. 4, 2 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Проте суб`єктом владних повноважень не надано до суду належних доказів виконання повноважень щодо перевірки відомостей, зазначених в довідці шляхом надіслання на адресу вказаного підприємства відповідного запиту.

З приводу позиції про неврахування відповідачем розрахунково-платіжних відомостей працівника про щомісячну заробітну плату суд зазначає, що п. 2.10 Порядку не містить розрахунково-платіжні відомості в переліку документів, які не можуть засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Таким чином, згідно вищенаведених правових висновків суд вважає дії Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) які полягають у відмові в проведенні перерахунку пенсії згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - протиправними. Також, з метою повного та належного захисту позовних вимог, суд скасовує рішення Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 78 від 22.05.2019 та № 205 від 28.10.2019 про відмову в перерахунку пенсії та вважає за належне зобов`язати Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 13.05.2019 р. та від 22.10.2019 на перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду вказаних у даному судовому рішенні.

Задовольняючи позовні вимоги у зазначений спосіб суд наголошує, що повноваження з приводу врахування документів при призначенні та розрахунку суми пенсії є дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, що делеговані останньому законодавцем та які не можуть бути підмінені судовим рішенням.

А тому, обираючи спосіб захисту прав позивача та враховуючи дієвість та ефективність такого способу, суд вважає що зобов`язаня відповідача повторно розглянути заяви від 13.05.2019 р. та від 22.10.2019 є достатнім та належним способом захисту в контексті даних правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (вул. Поштова, б. 5, м. Краматорськ, ЄДРПОУ 23346787) про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) в здійсненні перерахунку пенсії згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - протиправними.

Скасувати рішення Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 78 від 22.05.2019 та № 205 від 28.10.2019 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 13.05.2019 р. та від 22.10.2019 на перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду, зазначених у даному рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (вул. Поштова, б. 5, м. Краматорськ, ЄДРПОУ 23346787) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Суддя В.В. Стойка