Рішення № 87583882, 24.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Справа № 160/9869/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості UA500000/2019/000471/2 від 26.08.2019 Одеської митниці ДФС;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500650/2019/01153 від 26.08.2019 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем із залученням американської компанії автодилера на аукціоні в США було придбано та ввезено на територію України вищенаведений автомобіль. Наведений вище автомобіль є вживаним, має дефекти, що було підтверджено висновком судового експерта. Вартість авто підтверджена належними документами. Отже, на думку позивача, відповідач не мав будь-яких правових підстав для не застосування першого методу та для застосування другорядного методу визначення митної вартості товару.

Представник відповідача вимоги адміністративного позову не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, надано відзив на позов, в якому зазначено, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару згідно з положеннями ст. 53 МК України митний орган дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.. Таким чином спірне рішення прийнято за наявності законодавчо визначених підстав в порку та у спосіб передбачені законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у червні 2019 року на страховому аукціоні Сполучених Штатів Америки Позивачем було придбано автомобіль, що був у користуванні - колісний транспортний засіб марки MAZDA моделі 3 Sport, VIN 3MZBN1U75JM201282, 2018 року випуску за ціною 3500.00 доларів США. Вартість аукціонного збору, включаючи сервісні збори, та доставка становила 975,00 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару "Автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, що був у використанні 1 шт. - Марка MAZDA; - Модель 3; - Номер кузова (VIN) 3 НОМЕР_1 ; - Робочий об`єм циліндрів 1998 см3; - Рік виготовлення 2018 р.; - Модельний рік виготовлення 2018 р.; - Колісна формула 4x2; - Номер двигуна нема даних; - Вид ТЗ - легковий автомобіль; - Призначений для перевезення людей; - Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія 5; - Тип двигуна бензиновий; - Тип кузова - седан; - Торговельна марка MAZDA; - Технічний стан - передній бампер в зборі, кронштейн та гратка бампера, капот з петлями, переднє ліве крило, передня ліва фара, передня панель лонжерон передній лівий у зборі, замикачі панелі колісних арок лівий та правий, радіатор кондиціонера та водяний радіатор, спрацювала рулева подушка безпеки, лівий пас безпеки, кожух радіатора у зборі, трансформатор напруги, впускний колектор. Країна виробництва: Мексика, MX; уповноваженою особою декларанта до Одеської митниці ДФС подано митну декларацію (МД) № UA500650/2019/039382 від 09.08.2019, у якій митну вартість товару встановлено на рівні 4475 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару уповноваженою особою декларанта разом з МД № UA500650/2019/039382 від 09.08.2019 до Одеської митниці ДФС подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 24921877 від 07.06.2019, коносамент № NYCODS835829 від 26.06.2019, домашній коносамент (House bill of lading) № TRKU4446557-2 від 26.06.2019, навантажувальний документ (Bordereau) Наряд № 2228/1 від 01.08.2019, декларація про походження товару (Declaration of origin) №50/19від 06.08.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CERTIFICATE OF TITLE № 1505383 від 30.05.2019, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 50/19 від 06.08.2019, договір про надання послуг митного брокера №369758 від 01.08.2019, висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 50/19 від 06.08.2019, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_2 від 14.06.2005, акт про проведення фізичного огляду від 05.08.2019, довідка No2019-30416 від 06.08.2019, заява на посвідчення б/н 06.08.2019, картка платника податків 06.09.2002, касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів 0.0.1428804726.1 від 06.08.2019, касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів 0.0.1428805113.1 від 06.08.2019, касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів 0.0.1428805875.1 від 06.08.2019, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA500650.2019.039382 від 09.08.2019.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500650/2019/039382 від 09.08.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- відомості про витрати на доставку та страхування авто.

За результатами розгляду документів, Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості з 4475,00 доларів США до 7975,00 доларів США та відмовив у митному оформленні (випуску] товарів, транспортних засобів комерційного призначення, та оформлення картки відмови, мотивуючи свої дії порушенням з боку Позивача вимог ст.257 Митного кодексу України.

Рішення про коригування митної вартості UA500000/2019/000471/2 від 26.08.2019 мотивоване тим, що документів поданих декларантом не достатньо для встановлення правильності заявленої митної вартості у зв`язку з чим, Митним органом було застосовано резервний метод обрахування митної вартості,

З метою забезпечення повноти оподаткування Митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та враховано форму контролю, згенеровану АСАУР, відповідно до якої «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел», та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є вищим і становить 7975 доларів США. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 7975 доларів США.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст.VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст.58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною 1 та ч. 2 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.ч.1, 2ст.53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.3ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.1 та ч.2ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Як вбачається з матеріалів доданих до адміністративного позову, Позивачем було задекларовано вартість транспортного засобу за першим методом, тобто за ціною договору у розмірі 4475,00 долари США, що у гривні становило 113291,61 грн. Така вартість була розрахована на підставі Рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) №24921877 від 07.06.2019, де вказано вартість автомобіля та супутні платежі - аукціонні збори, доставка (в т.ч. транспортування) та ін. Окрім того, вартість автомобіля підтверджується Звітом № 50/19 від 06.08.2019 про оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України із США.

Декларантом подавався відповідний комерційний інвойс з необхідною інформацією про витрати на доставку, а оскільки декларант не укладав договір про перевезення і не мав жодних правовідносин з перевізником, відповідно інших документів, окрім інвойсу, надати до митного органу не міг. Подані до митниці документи містили всю необхідну інформацію щодо витрат пов`язаних з імпортом транспортного засобу, в тому числі щодо вартості його доставки. Позивач не здійснював страхування автомобіля, а отже не поніс жодних витрат з цим пов`язаних, і не міг подати відповідні документи до митного органу. Вимога Відповідача надати інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару є абсурдною, оскільки сам митний орган не вказує, які саме документи необхідні, а будь-яких інших документів пов`язаних з придбанням транспортного засобу Позивач не має.

Окрім того, митним органом безпідставно не було взято до уваги звіт про оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України №50/19. виконану оцінщиком ОСОБА_2 , кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №7515 від 02 квітня 2011 р.

Відтак, як вказано у звіті колісний транспортний засіб пошкоджено, а саме пошкоджено та деформовано передній бампер в борі, кронштейн та гратка бампера, капот з петлями, переднє ліве крило, передня ліва фара, передня панель лонжерон передній лівий у зборі, замикачі панелі колісних арок лівий та правий, радіатор кондиціонера та водяний радіатор, спрацьована рулева подушка безпеки, лівий пас безпеки, кожух радіатора у зборі, трансформатор напруги, впускний колектор. Вказані пошкодження також вказано і у митній декларації. Вказаним висновком ринкову вартість транспортного засобу визначено на рівні З469,00 доларів США.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів Відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визначена за ціною договору.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не було встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, які необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів), який застосовано без достатніх на те підстав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи наявні банківські квитанції, які свідчать про сплату позивачем судового збору у сумі 1536,80 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості UA500000/2019/000471/2 від 26.08.2019 Одеської митниці ДФС.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500650/2019/01153 від 26.08.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (ЄДРПОУ 39441717).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Повний текст рішення суду складено 13 січня 2020 року.

Суддя О.В. Єфанова