Рішення № 87583612, 13.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 лютого 2020 р. Справа № 120/4001/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вінницький обласний військовий комісаріат про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він проходив військову службу по 16.12.1991 та є ветераном Збройних Сил України. Під час проходження служби отримав захворювання, внаслідок якої було встановлено ІІ групу інвалідності з 04.06.2013.

У зв`язку із погіршенням стану здоров`я, 02.11.2017 було встановлено І групу інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із проходженням військової служби.

В грудні 2018 направив документи до Міністерства оборони України з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги за втрату здоров`я, як інваліду армії І групи, оскільки захворювання пов`язане із проходженням військової служби.

Листом Вінницького обласного військового комісаріату від 10.04.2019 № 12/814 його повідомлено, що згідно протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 32 від 15.03.2019 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із його звільненням з військової служби до набрання чинності Закону України від 04.04.2006 № 3597-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та у зв`язку із зміною групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.

Не погоджуючись із таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивач з метою його скасування звернувся із цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 09.12.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду.

26.12.2019 на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху до суду надійшло клопотання позивача про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку.

Ухвалою від 08.01.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для надання відзиву на позов, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Також витребувано у Міністерства оборони України належним чином засвідчені копії заяви ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги із додатками до неї та прийняте щодо заяви рішення, яке оформлене протоколом від 15.03.2019 № 32 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

21.01.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому Міністерство заперечує проти заявлених позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими, а тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Також у відзиві відповідачем заявлено клопотання про залучення Вінницького обласного військового комісаріату до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Крім цього, відповідач у відзиві зазначив про неможливість надання витребуваних судом ухвалою від 08.01.2020 документів, оскільки на виконання п. 13 Порядку № 975 такі документи повернуто уповноваженому органу - Вінницькому обласному військовому комісаріату.

Ухвалою від 22.01.2020 клопотання Міністерства оборони України про залучення Вінницького обласного військового комісаріату до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Вінницький обласний військовий комісаріат.

Також витребувано за ініціативою суду у Вінницького обласного військового комісаріату належним чином засвідчені копії заяви ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги із додатками до неї та прийняте щодо заяви рішення, яке оформлене протоколом від 15.03.2019 № 32 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

10.02.2020 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи щодо позову в яких Вінницький обласний військовий комісаріат заперечує проти задоволення позовних вимог.

Пояснення мотивовано тим, що відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності – дата зазначена у довідці медико – соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності – дата зазначена у довідці медико – соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Також третя особа пояснила, що згідно ч. 8 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон від 20.12.1991 № 2011-XII) особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Тому, на думку третьої особи, позивач втратив право на отримання спірної допомоги у зв`язку із закінченням строку його реалізації.

Крім того Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VI внесено зміни до ст. 16 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII на виконання якої було прийнято Порядку № 975 який набрав чинності 01.01.2014.

На думку третьої особи, дія цих правових актів (у частині права надання права на виплату спірної допомоги) поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинну інвалідність після цієї дати, а тому рішення Міністерства оборони України, яке оформлене протоколом від 15.03.2019 № 32 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив наступне.

Наказом командира військової частини 21216 від 05.11.1991 № 214 позивача на підставі наказу Міністра оборони СРСР від 10.10.1991 звільнено з військової служби в запас (а.с.63).

Протоколом засідання Військово – лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08.05.2013 № 45 позивачу встановлено захворювання, виникнення якого пов`язане з проходженням військової служби (а.с.57).

08.07.2013 Вінницькою обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено безстроково ІІ групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, виникнення якого пов`язане з проходженням військової служби (довідка до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10ААВ № 536778 від 08.07.2013 (а.с. 5, 55).

08.11.2017 Обласною медико-соціальною експертною комісією № 1 Департаменту охорони здоров`я Вінницької ОДА під час повторного огляду ОСОБА_1 встановлено безстроково першу «А» групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, виникнення якого пов`язане з проходженням військової служби (довідка до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА № 602120 від 08.11.2017 (а.с. 6, 56).

27.11.2018 позивач звернувся до Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності, яка пов`язана з проходженням військової служби та додав до неї копію довідки МСЕК серії 10ААВ № 536778 від 08.07.2013 , серії 12ААА № 602120 від 08.11.2017, копію витягу з наказу про виключення зі списків особового складу від 05.11.1991 № 214, копію сторінок паспорта та ідентифікаційного номеру, витяг з протоколу ВЛК від 08.05.2013 року № 45, витяг з послужного списку від 25.03.2013 (а.с.62).

Листом Вінницького обласного військового комісаріату від 10.04.2019 № 12/814 позивача повідомлено, що рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 15.03.2019 № 32, позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Наведене рішення мотивовано такими аргументами: позивача звільнено з військової служби до набрання чинності Закону України від 04.04.2006 № 3597-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а інвалідність встановлена до 01.01.2014, тобто до набрання чинності нової редакції статті 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ; групу інвалідності змінено понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності (а.с.7-8, 59).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п. 5 ч. 2. ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі – Закон від 20.12.1991 № 2011-ХІІ) (у редакції чинній на момент встановлення позивачу інвалідності І групи), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Спір у цій справі пов`язаний із оцінкою права позивача (особи з інвалідністю І групи) на одноразову грошову допомогу передбачену ст. 16 Закон від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, при цьому відповідач не заперечує той факт, що позивач звернувся із заявою про виплату допомоги вперше саме у зв`язку із встановленням йому першої групи інвалідності.

Ключовим питанням у справі є питання правильності застосування до спірних правовідносин абз. 2 п. 4 ст. 16-3 Закону від 20.12.91 № 2011-XII та п. 8 Порядку № 975 якими врегульовано порядок призначення та виплати оспорюваної допомоги.

Як вже встановлено судом згідно довідки МСЕК серії 12ААА № 602120 від 08.11.2017 позивачу безтерміново встановлено І групу інвалідності. Захворювання, виникнення якого пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 16-3 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання саме цієї норми Закону Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 було затверджено "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

У абз. 3 пункту 2 Порядку № 975 зазначено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку № 975 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, з 08.11.2017 у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги. Тому до цих правовідносин застосовується законодавство, що діяло станом на 08.11.2017. Відповідно до ч. 8 ст. 16-3 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII це право позивач може реалізувати протягом трьох років з дня його виникнення, тобто до 08.11.2020.

Так, на день встановленні І групи інвалідності позивачу діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Як вже зазначалося судом, п. 3 ч. 2 Порядку № 975 (у редакції чинній на момент встановлення позивачу інвалідності І групи) передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

27.11.2018, тобто у межах трирічного строку, позивач звернувся до Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності, яка пов`язана з проходженням військової служби.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаних з проходженням служби.

Третя особа у своїх поясненнях зіслалася на норму абз. 2 п. 3 Порядку № 975, відповідно до якої, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності. Тому, на думку Вінницького обласного військового комісаріату, позивачем пропущено встановлений ст. 16-3 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII трирічний строк для звернення з метою отримання допомоги. Однак, суд критично оцінює аргументи пояснень третьої особи, оскільки у наведеній редакції норма абз. 2 п. 3 Порядку № 975 викладена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 334 від 17.04.2019, яка набрала чинності 24.04.2019. Тому відсутні підстави для застосування зазначеної у поясненнях норми до спірних правовідносин, оскільки така не була чинною як на момент встановлення позивачу інвалідності першої групи, так і на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Щодо відмови відповідачем у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав звільнення позивача з військової служби до набрання чинності Закону України від 04.04.2006 № 3597-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та встановлення інвалідності до 01.01.2014, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», суд зазначає наступне.

З аналізу наведеної відповідачем підстави для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, вбачається, що останній помилково вважає дату звільнення позивача із військової служби умовою, яка має значення для виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема з встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Як вбачається із положень ч. 2 ст. 16 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII на момент виникнення спірних правовідносин , позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги за наявності таких умов: статус особи звільненої із військової служби та встановлення інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням ним військової служби.

Так, статус ОСОБА_1 , як особи звільненої із військової служби, підтверджено витягом з наказу командира військової частини 21216 від 05.11.1991 № 214, а встановлення інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням ним військової служби – копіями довідок МСЕК від 08.07.2013 серія 10ААВ № 536778 та від 08.11.2017 серії 12ААА № 602120. Тому, на переконання суду, позивачем дотримано умов, із якими пов`язано виникнення права на отримання спірної допомоги.

Суд також критично оцінює такий аргумент відповідача для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, як встановлення інвалідності до 01.01.2014, тобто до набуття чинності нової редакції ст. 16 Закону № 2011-ХІІ.

Так, з аналізу редакції ст. 16 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII, яка діяла на момент встановлення І групи інвалідності та редакцій цієї норми, які діяли після 01.01.2014, прослідковується незмінність умов виникнення права особи інвалідність якої настала після закінчення трьох місяців після звільнення з такої служби, але внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням військової служби.

Безпідставним є також посилання відповідача на абзац другий п. 4 ст. 16-3 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII та пункт 8 Порядку № 975, оскільки такі не стосуються призначення виплати одноразової грошової допомоги, при первинному встановленні інвалідності.

Зазначені норми передбачають, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Тобто, ця норма встановлює обмеження строком на два роки для отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, за умови отримання первинної виплати. Проте, оскільки позивач вперше звернувся до відповідача із заявою про отримання одноразової грошової допомоги як особа з інвалідністю першої групи, наведені норми до спірних правовідносин не підлягають застосуванню.

З огляду на викладене суд доходить висновку про неправомірність п. 64 рішення Міністерства оборони України оформленого протоколом № 32 від 15.03.2019 комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби та про наявність підстав для його скасування (рішення у частині щодо позивача).

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправним рішення відповідача оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.03.2019 № 32 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду І групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби є таким, що підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо вимоги позивача про зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності І групи, суд зазначає наступне.

Як вбачається із протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 32 від 15.03.2019 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з таких підстав:

- звільнення позивача з військової служби до набрання чинності Закону України від 04.04.2006 № 3597-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- встановлення інвалідності до 01.01.2014, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців»;

- у зв`язку із зміною групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.

Судом у справі встановлено неправомірність зазначених підстав для відмови у призначенні одноразової грошової виплати позивачу. Інших перешкод для задоволення заяви позивача про призначення оспорюваної допомоги відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено.

Наведене дає підстави для висновку, про відповідність вимогам законодавства поданих для прийняття рішення документів та відсутність будь-яких інших підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Про відповідність законодавству поданих позивачем документів для призначення одноразової грошової допомоги свідчить, зокрема, встановлений «Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 інший алгоритм дій уповноваженого органу у випадку неподання визначених законодавством документів.

Так, відповідно до пунктів 4.8. та 4.9 зазначеного Положення висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, подають до Департаменту фінансів Міністерства оборони України в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів.

Якщо документи, необхідні для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, відсутні, уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, надають заявникам допомогу в їх розшуку.

Заява та документи, що до неї додаються, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, подані з порушенням вимог Порядку виплати допомоги, розглядаються уповноваженим органом (військовою частиною, військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу, установою, організацією та військовим комісаріатом (ТЦКСП)), що здійснює оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

До того ж, з поданих разом із позовною заявою та третьою особою документів, суд має можливість перевірити виконання позивачем усіх умов визначених Порядком № 975 необхідних для прийняття рішення про виплату останньому одноразової грошової допомоги.

Відповідач розглянувши заяву позивача від 27.11.2018 прийняв рішення про відмову оформлену протоколом від 15.03.2019 № 32 з підстав, які визнані судом необґрунтованими та такими, що не можуть бути застосовані у правовідносинах, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку, що похідна вимога позивача про зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності І групи, яка пов`язана з проходженням військової служби, також підлягає задоволенню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи не підлягають відшкодуванню, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України оформлене протоколом № 32 від 15.03.2019 комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, у частині, що стосується ОСОБА_1 (п. 64).

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності І групи, причиною якої стали захворювання, пов`язані з проходженням військової служби.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Відповідач: Міністерств оборони України (Повітрофлоцький проспект, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вінницький обласний військовий комісаріат (вул. Д. Галицького, 31, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 08362793)

Суддя Богоніс Михайло Богданович