Рішення № 87583605, 03.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 лютого 2020 р. Справа № 120/3766/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Фурмана В.В.

представника позивача: Семенчук О.А.

представника відповідача: Сивого М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю винесеного податкового повідомлення-рішення форми № 0012831305 від 19.04.2019 року, згідно якому позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, податкового повідомлення-рішення № 0012931305 від 19.04.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, вимогу про сплату боргу № Ф-0000031305 від 19.04.2019 року, згідно якої вимагається сплата суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також рішення № 0000041305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.04.2019 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію.

На думку позивача протиправність винесених податкових повідомлень-рішень полягає в тому, що відповідачем безпідставно призначено перевірку за відсутності підстав передбачених Податковим кодексом України та в акті перевірки відсутні будь-які посилання на первинні документи, які досліджені під час проведення цієї перевірки та не зазначено жодного документа, який би слугував належним доказом того, що позивач протягом 2016 року та 2017 року здійснював підприємницьку діяльність.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти вимог позивача та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності винесення оскаржуваних рішень. Зазначає, що відповідно до отриманої податкової інформації від ТОВ "Пост Фінанс" протягом 2016 року та 2017 року позивач регулярно та систематично здійснював відправлення товарів через ТОВ "Нова пошта", відповідно чого ним отримано доходи від реалізації товарів, що свідчить про здійснення господарської діяльності. При цьому, порушуючи норми ст. ст. 162, 163, 164, 179 ПК України не було подано до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік 2017 рік, відповідно податків із отриманого доходу не сплачував. При цьому, позивач не зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, в результаті чого порушено норми чинного законодавства. Відтак прийняті рішення вважає правомірними.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що податковим органом не надано жодного доказу того, що інформація отримана лише з листа ТОВ "Пост Фінанс" відповідає дійсності. А відтак, формування висновків про порушення податкового законодавства без перевірки первинної документації платника податків є неприпустимим, оскільки такі висновки не можуть відповідати дійсним фактичним обставинам.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві, та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

На підставі наказу № 672 від 06.02.2019 року ГУ ДФС у Вінницькій області з 12.02.2019 року тривалістю 5 робочих днів провело документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи, яка не є суб`єктом господарювання ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки складено акт № 649/1305/3312105371 від 25.02.2019 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем, а саме:

- п.п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого занижено чистий оподаткований дохід в сумі 2066680 грн., в тому числі у 2016 році на суму 12400 грн., у 2017 році на суму 2054280 грн., що призвело до зниження суми податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 372000,40 грн., у тому числі за 2016 рік на 2232 грн., за 2017 рік на 369770, 40 грн.;

- п. 1.2, 1.3, 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України, внаслідок чого занижено чистий оподаткований дохід в сумі 2066680 грн., в тому числі у 2016 році на суму 12400 грн., у 2017 році на суму 2054280 грн., що призвело до заниження суми військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 31000, 20 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 186 грн., за 2017 рік 30814, 20 грн.;

- ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок не вірного визначення суми доходу на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в результаті чого занижено належний до сплати в бюджет єдиного внеску з суми доходу, на який нараховується єдиний внесок 22% у розмірі 113522,64 грн., у тому числі по періодах: за 2016 рік на суму-3797,64 грн., за 2017 рік на суму 109725 грн.,

- ст. 42 Господарського кодексу України.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0012831305 від 19.04.2019 року, № 0012931305 від 19.04.2019 року, вимогу про сплату боргу № Ф-0000031305 від 19.04.2019 року та рішення № 0000041305 від 19.04.2019 року.

22.10.2019 року представником позивача податкового органу направлено запит стосовно проведення перевірки та її результатів, які ОСОБА_1 не отримував.

У відповідь на запит податковим органом надано повний пакет документів підтверджуючих проведення позапланової не виїзної документальної перевірки. З наданих доказів встановлено, що підставою для визначення бази оподаткування за 2016-2017 роки стала наявна у контролюючого органу інформація, отримана від ТОВ "Нова Пошта" та ТОВ "Пост Фінанс".

Не погоджуючись із вказаними висновками контролюючого органу, ОСОБА_1 оскаржив прийняті податкові рішення та рішення у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами п.п. 75.1.2 п. 75.2 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Згідно із п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених с. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами (ст. 16 Закону України "Про інформацію").

Відповідно до вимог ПК України для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727.

Пунктом 2 розділу І Порядку № 727 передбачено, що акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 3 Розділу II Порядку № 727 передбачено, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 5 Розділу II Порядку № 727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пункт 4 розділу III Порядку № 727 встановлює, що описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Із аналізу наведених правових норм необхідно дійти висновку, що за результатами податкової перевірки контролюючий орган складає акт (службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації), який повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового, валютного та іншого законодавства із обов`язковим посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Тобто посилання контролюючого органу виключно і лише на податкову інформацію, як на джерело фактичних обставин щодо виявлених під час перевірки порушень, наведеними нормами не допускається, оскільки така інформація може лише додатково підтверджувати наявність зазначених фактів, а не встановлювати їх.

Всупереч наведеному акт перевірки від 25.02.2019 року не містить жодного посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.

Як встановлено судом, ГУ ДФС у Вінницькій області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 , про що складено відповідний акт від 25.02 2019 року. Вказаний вид перевірки передбачає дослідження і аналіз наявних у контролюючого органу документів. Однак відповідачем у справі не надано, окрім зазначеної інформації ТОВ "Нова Пошта" та ТОВ "Пост Фінанси", інших підтверджуючих доказів та документів первинного бухгалтерського обліку для проведення перевірки, які відповідно не були належним чином опрацьовані.

Як визначено п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Як визначено ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 та п. 178.3 ст. 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Відповідно до п. 49.2. ст. 49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно п. 179.1. ст. 179 ПК України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно із абз. 3 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Як визначено абз. 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що з метою здійснення та за результатами господарської діяльності суб`єкт господарювання оформляє документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо), які мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналізуючи норми наведеного законодавства, ознайомившись із доводами контролюючого органу, на підставі яких здійснено висновки акту перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору необхідно встановити наявність доказів, які б свідчили про факт здійснення господарських операцій позивачем, характер таких операцій, розмір доходу, отриманого за результатами таких операцій.

Проаналізувавши надані відповідачем докази на підтвердження факту здійснення господарських операцій позивачем, характеру таких операцій, розмір доходу, отриманого за результатами таких операцій зокрема це - лише інформація, отримана від ТОВ "Нова Пошта" та ТОВ "Пост Фінанс", суд звертає увагу, що документальні підтвердження щодо сум грошових переказів та, як наслідок отримання позивачем доходу за 2016-2017 роки у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що під час проведення перевірки контролюючий орган не встановлював фактів наявності документів первинного бухгалтерського обліку щодо предмета перевірки, не досліджував таких документів, а його висновки ґрунтуються лише на податковій інформації.

Суд зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Відтак контролюючий орган дійшов передчасного висновку без підтвердження необхідними доказами, що у свою чергу, доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками проведення такої перевірки та свідчить про недоведеність обчисленої бази оподаткування. Також не доведено обов`язку позивача подавати декларацію по отримані доходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені висновки суду, відповідачем, на виконання наведених вимог Кодексу, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних і достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності винесених оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, з врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку що податкові рішення, прийняті за наслідками перевірки, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку із чим позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, ЄДРПОУ 43142454) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області № 0012831305 та № 0012931305 від 19.04.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Вінницькій області № Ф-0000031305 від 19.04.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій № 0000041305 від 19.04.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 6403,61 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович