Постанова № 8758355, 02.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-3553/08/6 (11:20) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Лєбєдєвій О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югсангрейн» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Дегтяревої Є.Ю., від відповідача: Коновалова П.С.

Суть спору: Позивач звернувся у суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі за №0011712301/0 від 02.09.08 на суму 287700 (в тому числі за основним платежем 191019 грн., за штрафними санкціями 96681 грн.)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при проведенні перевірки ТОВ «Югсангрейн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період господарської діяльності з 01.04.07 по 31.032.08, та складанні Акту перевірки №913/23-1/30411181 від 04.06.08р. допущено низку порушень, дії відповідача не відповідають нормам діючого законодавства України в галузі податкового законодавства, відповідач ґрунтує свої висновки на припущеннях, та на особистому тлумаченні діючого законодавства, а також перевищує межі своїх повноважень, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Ухвалою суду від 13.10.08 по справі призначена судово-бухгалтерська експертиза.

У ході розгулу справи змінив позовні вимоги, просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем від 02.09.08 за №0011712301/0 на суму 348203 (в тому числі за основним платежем 251522 грн., за штрафними санкціями 96681 грн.). На задоволенні позову наполягав, вважав безпідставним віднесення податковою до валових розходів сум, сплачених позивачем за надання маркетингових послуг ПП «Дніпро-Леон-Сервіс», ТОВ «Галіт» в розмірі 60503 грн. відповідно до укладених договорів для використання у господарській діяльності товариства. Крім того, у ході перевірки був зроблений висновок про заниження приросту балансової вартості запасів підприємства у 2007 р. на суму 457098 грн., яка у бухгалтерській документації визначена як арифметична помилка та внесено виправлення. Висновок перевірки про заниження валового доходу за 2007р. на підставі виявленої розбіжності між сумою доходу від продажу товарів на суму 31353898 грн. та сумою доходу відображеної в декларації з податку на прибуток за 2007р. в розмірі 31297448 грн. (різниця 56450 грн.), а також розбіжності між сумою приросту балансової вартості товарів відповідно до зворотно-сальдовою відомістю за рахунками 28,20, 22 за 2007р. в розмірі 932411 грн. і відповідної суми, відображеної у додатку К/1 декларації з податку на прибуток підприємства в сумі 475313 грн., тобто заниження приросту балансової вартості запасі товару за 2007р. в сумі 457098 грн. є таким що не відповідає первісній бухгалтерської документації товариства, тому просить визнати недійсним зазначене податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, суду пояснив, що в ході виїзної планової перевірки ТОВ «Югсангрейн» було встановлено, що при формуванні валового доходу відповідно до наданих до перевірки зворотно-сальдових відомостей, реєстрів податкових накладних та первісних бухгалтерських документів, доходи від продажу товарів, робіт і послуг завищені за 6 місяців 2007 р. на суму 5209, за 9 місяців 2007р. на 170388 грн., за 2007р. завищені на 226838 грн. Крім того, були завищенні валові витрати за 6 місяців 2007р. на 476579 грн., за 9 місяців 2007 р. на 584178 грн., за 2007р. на 492537 грн. При цьому, перевіркою встановлено неправомірне віднесення до валових витрат транспортних послуг від ПП «Дніпро Леон Сервіс» на суму 81000 грн., від ТОВ «Кібер Юг» в сумі 602000 грн. та від ПП «Мінгі Тау» в сумі 68000 грн. Також підприємством були порушенні вимоги бухгалтерського обліку та звітності, а саме на момент перевірки були відсутні товарно-транспортні накладні на перевозку зернових культур і талон замовника, які підтверджували отримання транспортних послуг. Зустрічні перевірки підприємств постачальників не підтвердили надання вказаних послуг, що в сукупності надало право ДПІ зробити всинови про наявні порушення податкового законодавства та прийняти податкове повідомлення-рішення за №0011712301/0 від 02.09.08. Підстав для скасування для задоволення вимог позивача не вбачав, просив у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з 24.07.08 по 14.08.08 ДПІ в м. Сімферополі проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Югсангрейн» з питань дотримання вимог, валютного та іншого законодавства за період господарської діяльності з 01.04.2007р. по 31.03.2008р., та складено Акт про результати виїзної планової перевірки від 21.08.08 за № 6204/23-2/34371572 згідно з яким встановлено порушення податкового законодавства, про які викладено у висновках Акту (а.с.6-53).

На підставі зазначеного Акту 02.09.08 прийняте податкове повідомлення-рішення №0011712301/0 на суму 348203 грн. (а.с.59).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0011712301/0 від 02.09.08 позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств 251522 грн., застосовано штрафних санкцій у сумі 96681 грн. за порушення п.п.17.1.3 ст.17 п.п. “б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Не погодившись з висновками Акту перевірки та податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить визнати недійсним дане податкове повідомлення-рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України від 16.01.2003р, № 436-IV підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до абз.1-3 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Судом встановлено, що ТОВ «Югсангрейн» були укладені договори на перевезення вантажів:

01.06.07 з ПП «Мінгі-Тау», який виконано, що підтверджується актом приймання-передачі робіт на загальну суму 56666,67 грн. (без ПДВ) (а.с.126,128);

01.09.07 з ПП «Дніпро Леон Сервіс», умови якого виконанні на підставі відповідного акту від 30.09.07 на суму 810000 грн. (враховуючи ПДВ) (а.с.130-132);

05.10.07 з ТОВ «Кібер Юг», на суму 602000 грн. (а.с.135-139).

Крім того, з акту перевірки слідує, що скорегований валовий дохід позивача за 2007 р. занижений на суму 513548 грн., в тому числі за 4 кв. 2007р. - 513548 грн.:

- 56450 грн. - різниця між сумою валового доходу заданими декларації з податку на прибуток. При формуванні валового доходу відповідно до зворотно-сальдових відомостей за бухгалтерськими рахунками 361, 702, 311 реєстрів виданих податкових накладних, розхідних накладних, податкових накладних ТОВ «Югсангрейн» доходи від продажу товарів, робіт та послуг склала за 2007р. в сумі 31353898 (в тому числі за 2 кв. 2007р. 3442285 грн., 3 кв.2007р. 8067925 грн., за 4 кв. 2007р. 19843688 грн.). В декларації податку на прибуток за 2007 р. сума валових доходів склала 31297448 грн. (в т.ч. за 2 кв. 2007р. 3494376 грн., за 3 кв. 8186222 грн., за 4 кв. 2007р. 19616850 грн.) (а.с.25).

- 457098 грн. різниця за сумою приросту балансової вартості запасів, матеріальних ресурсі. З зворотно-сальдових відомостей за рахунками 22,20,28 за 2007р. залишки товарних запасів складають 932411 грн., що відображено в додатку К/1 декларації з податку на прибуток підприємства сума складає 475313 грн. (а.с.26).

Також, в акті зазначено, що валові витрати ТОВ «Югсангрейн» за 2007 р. завищені на суму 492537 грн., в тому числі за 2 кв. 476579 грн., за 3 кв. 107599 грн., за 4 кв. на суму 91641 грн.

Як було встановлено судом, та підтверджується висновками проведеної експертизи, факти заниження та завищення валових витрат підприємства не знайшли підтвердження.

Так, по факту заниження валових витрат, сума скорегованого валового доходу підприємства за 2007 р. склала 32090571 грн., сума розбіжностей за наслідками експертних досліджень у порівнянні з актом ДПІ склала 195738 грн. в сторону зменшення та виникла в сумі:

-487012 грн. в сторону збільшення за строчкою 01.1 «Доходи від продажу товарів, робіт (послуг)», так як: за даними ДПІ 31353898 грн., за даними експертизи 31840910 грн.

-683504 грн. сторону зменшення за строчкою 01.2 «Приріст балансової вартості запасів», так як: за даними ДПІ 932411 грн., за даними експерта 248907;

-754 грн. в сторону збільшення за строчкою 01.6 «Інші доходи», за даними експертизи.

Відносно завищення валових витрат ТОВ «Югсангрейн» за 2007 р. суд зазначає, що сума скорегованих валових витрат, за висновками експертизи склала 32803707 грн.

Розбіжності між даними акту ДПІ та даними експерта складають за 2007р. 1562896 грн. в сторону збільшення та виникли в сумі:

-1478383 грн. в сторону збільшення за строчкою 04.1 «Затрати, повязані з придбанням», так як: за даними ДПІ 31158888 грн., за даними експерта 32637271 грн., в тому числі за рахунком 631 31595640 грн., за рахунком 6851 грн. 762503 грн., за рахунком 6852 279128 грн.

-84513 грн. в сторону збільшення за строчкою 04.13 «Інші затрати», так як: за даними ДПІ 4058 грн., за даними експерта 88571 грн.

Розбіжності за даними ДПІ та експерта за сумою скорегованих валових витрат підприємства у 2007р. в сумі 686337 грн. в сторону збільшення виникла в результаті того, що в акті ДПІ не обґрунтовано з валових витрат виключені транспортні витрати 625833,34 грн.

Так відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 28.12.1994р. валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до вимог п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону валові витрати повинні бути підтвердженні відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами обовязковість ведення і зберіганні яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Затрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2000р. за №318, зареєстрованого в Мінюсті України 19.01.2000р. за №27/4248 витрати на збут включають наступні витрати, повязані з реалізацією (збутом) продукції (товарі, робіт, послуг), в тому числі розрахунки на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, повязанні з транспортуванням продукції (товарів) відповідно з договором постачання.

Дослідженні у ході судового розгляду та при проведенні експертизи договори на автотранспортних послуг, укладені між позивачем та ПП «Мінгі-Тау», ПП «Дніпро Леон Сервіс» і ТОВ «Кібер Юг» є документально підтвердженими відповідними актами, товарно-транспортними накладними та податковими накладними, достовірність яких у суді сумнівів не викликають, що є достатнім підтвердженням обґрунтованості включення позивачем до валових розходів у 2007 р. в сумі 625833 грн.

Також суд зазначає, що позивачем відповідно до укладених з ТОВ «Галіт» та ПП «Дніпро Леон Сервіс» договорів від 01.04.07,01.06.07, 01.09.07 надавалися інформаційні (маркетингові) послуги на загальну суму 60503,50 грн.

Як вбачається з вимогами положень п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пункти 5.3-5.7 даної статті Закону не містять посилання відносно включення до затрат понесених витрат за отримання за отримані маркетингові послуги.

Відповідно до п.5.11 Закону, встановлення додаткових обмежень відносно віднесення затрат у складі валових витрат платника податку, крім тих, що встановленні у даному Законі, забороняється.

Відповідно до п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Затрати», витрати на збут включають наступні розходи, повязані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, послуг, робіт): - оплата праці та комісійне винагородження продавцям, торговим агентам і робітникам підрозділів, які забезпечують збут; - розходи на рекламу та використання ринку (маркетинг).

Згідно з ч.2,3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій являються первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первісні документи повинні складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення. Для контролю та упорядкування оброблених даних на підставі первісних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідженні акти приймання-здачі робіт №30/4 від 30.04.07 на суму 3400,20 грн., №30/6 від 30.06.07 на суму 34404 грн. та №30/9 від 30.09.07 на суму 34800 грн. оформленні відповідно до вимог діючого законодавства, та правомірність їх включення у сумі 60503,50 грн. до валових розходів підприємства є підтвердженим у суді.

За даними отриманими у ході проведеної судової експертизи сума оподаткованого прибутку підприємства у 2007 році не виявлена, встановлений збиток у сумі 713136 грн. В свою чергу податок на прибуток у даний період не виявлений.

Допитаний у ході розгляду справи експерт Коробова С.О. підтвердив надані висновки на поставлені судом питання.

Суд погоджується з викладеними у судовій експертизі висновками, які знайшли своє підтвердження у суді, тому приймаються судом, як належні докази по справі.

Досліджені докази та встановлені фактичні обставини по справі у сукупності надають певних підстав зробити суду висновок, що доводи ДПІ в м. Сімферополі викладені в акті перевірки від 21.08.08 про донарахування податку на прибуток за 2007 рік ТОВ «Югсангрейн» в сумі 251522 грн. є не підтвердженими та необґрунтованими.

Твердження відповідача на відсутність документального відображення у підприємств постачальників первинними документами взаємовідношень з ТОВ «Югсангрейн» за наслідками проведених зустрічних є хибним, так спростовуються дослідженими у суді бухгалтерськими та фінансовими документами позивача.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Але, враховуючи вищевикладені обставини, що стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Судом встановлено, що підставами для застосування до відповідача фінансових санкцій відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” стало донарахування позивачу ДПІ в м. Сімферополі податку з прибутку підприємства в сумі 251522 грн.

Враховуючи те, що суд вважає необґрунтованим донарахування відповідачем вищенаведених сум податкових зобовязань, нарахування штрафних санкцій в сумі 96681 грн. є неправомірним.

Відповідно до ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0011712301/0 від 02.09.08.

Крім того, позивач просить суд визнати недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, але враховуючи те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №0011712301/0 від 02.09.08 на суму 348203 грн. повністю.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 КАС України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги, з урахуванням уточнення позовних вимог, засновані на чинному законодавстві України про оподатковування, повністю підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат враховує, що позивачем при звернені до суду сплачено 3,40 грн. судового збору. Також витрати повязанні з проведенням експертизи позивачем сплачені в сумі 6568,80 грн., однак ТОВ «Югсангрейн» надані докази про сплату цих витрат лише на суму 3753,60 грн., які і підлягають поверненню, як підтвердженні документально.

У звязку зі складністю справи судом 02.12.2009 року проголошені вступна та резолютивна частини постанови, 07.12.2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0011712301/0 від 02.09.2008р. на суму 348203,00 грн. повністю.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Югсангрейн» (95048, АРК, м. Сімферополь, вул. Балаклавська 63, кв.61; код ЄДРПОУ 34371572, р/р невідомий) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40грн. та витрати повязані з проведенням судової експертизи в розмірі 3753,60 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Латинін Ю.А.