Ухвала суду № 87583240, 13.02.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2822/20

Провадження № 1-кс/947/1382/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Волошенюк М.В., яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Толпиго Д.М., про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018160480003164 від 16.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці липня 2019 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), ОСОБА_1 вступив в злочинну змову з невстановленими слідством особами, направлену на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, а саме грошовими коштами громадян, які будуть отримані з реалізації з квартири АДРЕСА_1 без згоди та відома фактичного власника ОСОБА_2 .

Так, невстановлена слідством особа наприкінці липня 2019 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), при особистій зустрічі із ОСОБА_1 , розповів останньому загальний план продажу зазначеної квартири, вмовивши при цьому ОСОБА_1 за винагороду в 500 доларів США - виступити її продавцем за довіреністю. В подальшому, ОСОБА_1 передав невстановленій слідством особі 6 фотокарток, для вклеювання останніх в паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому, наприкінці січня 2020 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, отримав від невстановленої слідством особи завідомо підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в який вклеєна фотокартка ОСОБА_1 , карту фізичної особи – платника податків № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , завідомо підроблену довіреність держави Ізраїль від 10.05.2019, видану від імені ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , технічний паспорт на квартири АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності на житло від 25.01.1994 на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , розпорядження органу приватизації за №26431 від 25.01.1994, лист з КП «БТІ» ОМР за №5216-11/282-19 від 28.11.2019, ксерокопії закордонних паспортів та карток фізичної особи – платника податків на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що давали змогу ОСОБА_1 реалізувати дане майно, шляхом укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.

Крім того, ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа, усвідомлюючи шахрайський характер своїх дій, та переслідуючи єдиний злочинний умисел направлений на отримання грошових коштів від продажу належної ОСОБА_2 квартири, вжили організаційних заходів, щодо пошуку покупця на зазначене житло (яким виявився ОСОБА_5 ), підготовки його до продажу та вказувала ОСОБА_1 порядок дій та поведінки при укладенні цього договору купівлі – продажу та після його укладення.

Так, 10.02.2019 близько 16 год. 30 хв., біля нотаріальної контори по вул. Варненської, 2/2 в м.Одеса, діючи спільно, реалізовуючи зазначений, попередньо встановлений план, ОСОБА_1 видавши себе за ОСОБА_3 та використовуючи зазначені правовстановлюючі й інші документи на квартиру АДРЕСА_1 , намагався провести відчуження вказаного житла, шляхом обману, за договором купівлі – продажу, ОСОБА_5 за належні останньому 13000 доларів США (що станом на 10.02.2019 по курсу Національного Банку України еквівалентно 318 527, 56 грн.), однак, вказаний злочин не було доведено до кінця, так як дані дії були припинені працівниками правоохоронних органів.

З матеріалів кримінального провадження та з допиту потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що приблизно місяць тому у нього виник намір придбати об`єкт нерухомості у вигляді однокімнатної квартири за прийнятну ринкову ціну. З урахуванням того, що раніше він мав досвід взаємин з різними агентствами нерухомості, так як тривалий час здійснював пошук об`єктів нерухомості з метою їх придбання, він звернувся до одного з агентств нерухомості, а саме «Капітал», розташоване за адресою: м Одеса, вул. Ак. Королева, 81/1. Він звернувся до ріелторів зазначеного агентства нерухомості з проханням надати йому послуги з підбору і пошуку квартири в Одесі за ринковою і / або нижчою за ринкову ціну, на що йому пропонували різні варіанти. Так, кілька днів тому, він проїжджав біля офісу агентства нерухомості «Капітал», і звернувся до ріелторам з метою уточнити, чи не з`явилися цікаві для його варіанти, на що йому повідомили, що є один варіант, який може підійти, а саме однокімнатна квартира по адресою: АДРЕСА_2 , вартість якої становила 15 000 доларів США, а так само був присутній торг. Ріелтор йому пояснила, що зазначена квартира потребує капітального ремонту, є однокімнатної, з невеликим метражем, тому така ціна. Так само ріелтор повідомила, що зазначена квартира продається за дорученням іноземної держави з апостилем, а так само показала йому копії правовстановлюючих документів, які саме це були документи, він вже не пам`ятає. Так само ріелтор повідомила, що зазначених документів буде достатньо для проведення нотаріальної операції з придбання зазначеної квартири. 10.02.2020 близько 15:50 годин, за попередньою домовленістю з ріелтором, він приїхав в офіс АН «Капітал» за адресою: м Одеса, вул. Ак. Королева, 81/1, де вже перебував хлопець, якого йому представили на ім`я « ОСОБА_6 » як особа, який за дорученням від імені власника намір продати квартиру. При цьому ОСОБА_6 пояснив йому, що при ньому знаходяться всі необхідні правовстановлюючі документи на квартиру, і він готовий укласти угоду. Зазначені документи попередньо були представлені до огляду ріелтору, на що йому в агентстві нерухомості повідомили, що з ними все в порядку. Після чого, він запропонував ріелтору, ОСОБА_6 проїхати з ним до нотаріуса, який знаходиться за адресою: м АДРЕСА_3 до нотаріуса ОСОБА_7 , що було і зроблено. Спільно з ріелтором, ОСОБА_6 вони прибули в офіс до зазначеного нотаріусу, зайшли всередину, де ОСОБА_6 помітно нервував і повідомив йому, що якщо нотаріусу буде досить для посвідчення угоди всіх документів, і угода відбудеться, то він готовий на хороший торг, а саме продати зазначену квартиру за 13 000 доларів США. При цьому, його збентежила поведінка ОСОБА_6 , було помітно, що ОСОБА_6 переживає, на що він попросив передати його оригінал паспорта та ідентифікаційного коду. Оглянувши детально зазначені документи, він побачив, що паспорт з явними ознаками підробки в частині заміни фотографії. Після чого, він попросив ОСОБА_6 вийти з ним на вулицю, де безпосередньо біля офісу нотаріуса він набрав оператора 102 і повідомив про те, що поруч з ним знаходиться людина, яка намагається шахрайським шляхом заволодіти його грошима. Після чого він все документи, в тому числі і документи на квартиру, передав хлопцеві на ім`я « ОСОБА_6 ». Через деякий час підійшли кілька чоловіків і представилися співробітниками поліції і він їм пояснив, що у нього виникають сумніви в достовірності документів. Після чого всіх запросили до Київського відділ поліції м.Одеси, але так він поспішав, то сказав, що під`їде пізніше і напише заяву.

Так, 11.02.2020 ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 208 КПК України був затриманий як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, та в порядку ст.ст.223, 236 КПК України був проведений особистий обшук ОСОБА_1 в процесі якого було виявлено та вилучено речі та документі, перелік яких міститься в клопотанні.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що вилучені в ході проведення 11.02.2020 особистого обшуку ОСОБА_1 , речі мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, разом з цим від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна про дату та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені речі та документи, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою підтвердження або спростування факту заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, а саме грошовими коштами, які будуть отримані з реалізації квартири АДРЕСА_1 без згоди та відома фактичного власника ОСОБА_2 .

Крім того, вилучені документи необхідні для проведення експертних досліджень, з метою встановлення чи мають місце ознаки підробки, оскільки, відповідно до матеріалів клопотання, ОСОБА_1 отримав від невстановленої слідством особи завідомо підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в який вклеєна фотокартка ОСОБА_1 , підроблену довіреність держави Ізраїль від 10.05.2019, видану від імені ОСОБА_2 на ОСОБА_3 ..

Викладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 11.02.2020 року, відповідно до якої вилучені речі та документи визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження №12018160480003164 від 16.08.2018 року.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів, а також в проведенні необхідних експертних досліджень з вилученим майном, слідчий суддя приходить до переконання, що викладеним підтверджується наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, та в цілому обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що не накладення арешту на вилучене майно може призвести до його зміни або знищення, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження, а також не досягнення мети досудового розслідування.

Таким чином на підставі викладеного в сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про який йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому з метою збереження речових доказів, клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Волошенюк М.В., яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Толпиго Д.М., про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018160480003164 від 16.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на речі та документи, які 11.02.2020 року були вилучені в ході проведення особистого обшуку затриманого в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дотриманням вимог ст.ст.223, 236 КПК України, а саме:

- Згода на намір укласти угоду від 04.02.2020 на 1 арк;

- Візитка Директора філіалу Міжнародної рієлторської компанії «Капітал» ОСОБА_8 Федорівни

- Паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , серія та номер НОМЕР_1 , виданий Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області від 28.09.2005 року

- Картка фізичної особи – платника податків на ім`я ОСОБА_3 з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 на 1 арк;

- Акт прийому-передачі документів від 04.02.2020 на 1 арк;

- Свідоцтво про право власності на житло від 25.01.1994 за № 26431 на 1 арк;

- Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , що знаходиться у власності громадянина ОСОБА_2 на 2 арк;

- Розпорядження органу приватизації від 25.01.1994 року за № 26431 на 1 арк;

- Копія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , серія та номер НОМЕР_1 , виданий Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області від 28.09.2005 року на 4 арк;

- Копія картки фізичної особи – платника податків на ім`я ОСОБА_3 з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 на 1 арк;

- Копія картки платника податків на ім`я ОСОБА_4 з ідентифікаційним номером НОМЕР_3 на 1 арк;

- Копія паспорту для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_2 на 1 арк;

- Копія паспорту для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк;

- Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , виданого ФОП ОСОБА_9 від 02.08.2016 року на 2 арк;

- Відомості № К1-193491-ф/о про зареєстрованих осіб у житловому приміщені будинку, виданого Департаментом надання адміністративних послуг ОМР від 15.11.2016 на ім`я ОСОБА_2 на 1 арк;

- Лист з КП «БТІ ОМР» від 29.11.2019 на і`мя ОСОБА_2 на 4 арк;

- Звіт про незалежну експертну оцінку вартості житлової однокімнатної квартири, загальною площею 22,7 кв.м. (житлова площа 11, 9 кв.м.) розташованою за адресою: АДРЕСА_2 на 9 арк;

- Апостиль № 328/2019 на 2 арк;

- Апостиль № 329/2019 на 2 арк;

- Копія Апостиля № 328/2019 на 3 арк;

- Копія Апостиля № 329/2019 на 3 арк;

- Мобільний телефон «Huawei» в корпусі сірого кольору, IMEI НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 .

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Волошенюк М.В..

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.