Ухвала суду № 87582963, 27.01.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19529/20

Провадження по справі №1-кс/522/1886/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Торчинській О.О., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області Бурлакової Г.І., по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019160000000208 від 13.11.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.332 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СВ УСБУ в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 13.11.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019160000000208, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , причетний до здійснення незаконного переправлення через державний кордон України 3 громадян Туреччини, вступив у злочинну змову з громадянином Республіки Молдова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про контрабандне переміщення з Республіки Молдова до України психотропної речовини, в особливо великих розмірах.

22.01.2020, приблизно о 19.00, невстановлена особа, за вказівкою ОСОБА_4 незаконно перемістила через державний кордон України поза митним контролем в напрямку с. Стара Андріяшивка ( Р. Молдова) - с. Яковлівка Роздільнянського району Одеської області, сумку, яка містить 10 пакетів з таблетками загальною вагою 15013 г, де її отримав ОСОБА_3 , за попередньою домовленістю з

ОСОБА_6 подальшому ОСОБА_3 поклав отриману ним сумку з 10 пакетами, які містять таблетки загальною вагою 15013 г, у багажник автомобілю «RENAULT LOGAN», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_7 , після чого направились від лінії державного кордону, де за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Розалівка, вул. Ген . Плієва, 2 , були зупинені співробітниками ДПС України.

23.01.2020 року співробітниками УСБУ в Одеській області проведено огляд місцевості за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Розалівка, вул. Ген. Плієва, 2, на якому знаходився автомобіль «RENAULT LOGAN», д.н. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_7 , в ході якого виялено та вилучено:

- камуфльовану сумку;

- сумку чорного кольору;

- 10 (десять) полімерних пакетів чорного кольору, які місять таблетки загальною вагою 15013г;

- мобільний телефон чорного кольоруUleFone, який належить ОСОБА_8 ;

- мобільний телефон SAMSUNG DUOS золотистого кольору, який належить ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон «HUAWEI» золотистого кольору, який належить ОСОБА_9 ;

- паспорт громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- автомобіль «RENAULT LOGAN», д.н. НОМЕР_1 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Крім того, під час огляду місця події проводилось експрес-дослідження вилучених таблеток за допомогою експрес-тесту «01 NARKQUIS REAGENT», який долучено до протоколу огляду.

Таким чином, вилучені предмети і документи, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальній справі предметів і документів, які за обставинами кримінального провадження можуть бути визнані речовими доказами, та з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, необхідно накласти арешт на вказане в клопотанні майно.

Позиція учасників судового розгляду.

Слідчий в судове засіданні не з`явилась, згідно наданої заяви, підтримує вимоги клопотання в повному обсязі, просила провести розгляд клопотання за її відсутності.

ОСОБА_7 , в судове засідання не з`явився, згідно наданої заяви просив провести розгляд клопотання без його участі.

Адвокат Бабкова Т.Є., яка діє в інтересах ОСОБА_11 , в судове засідання не з`явилась, згідно наданої заяви просить провести озгляд клопотання без учаті ОСОБА_11 , та просить задовольнити клопотання частково, та відмовити в частині накладення арешту на мобільний телефон, який належить ОСОБА_12 .

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, що речі та предмети, які вилучені 23.01.2020 р., під час проведення огляду місця події за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Розалівка, вул. Ген. Плієва, 2, на якому знаходився автомобіль «RENAULT LOGAN», д.н. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_7 , мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні та з метою проведення експертиз.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно.

Щодо накладення арешту на інше майно.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги ч.2 ст.171 КПК України передбачають вичерпний перелік відомостей, які повинні бути зазначені у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, а саме: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні щодо накладення арешту на мобільний телефон. Окрім цього, слідчий в своєму клопотанні повинен чітко зазначити що вилучена техніка відповідає критеріям, визначеним ст.167 ч.2 КПК України, є речовим доказом та накладення арешту є необхідним для його збереження.

Проте з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не має відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Слідчим в клопотаннях не зазначено та в судовому засіданні не доведено, що вилучене майно, а саме: мобільний телефон «HUAWEI» золотистого кольору, який належить ОСОБА_9 , може бути використаний в суді як доказ обставин, який досліджується в рамках кримінального провадження. Орган досудового розслідування мав можливість оглянути телефон та зняти з нього інформацію, якщо це необхідно для досягнення цілей кримінального провадження.

За таких обставин, вимоги клопотань слідчого щодо накладення арешту на майно в цій частині, слід визнати необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно в іншій частині, оскільки слідчий в своєму клопотанні не достатньо обґрунтував підстави для накладення арешту на зазначене майно та застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до порушення прав власника вказаного майна.

Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області Бурлакової Г.І., про накладення арешту на майно - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, на вилучені в ході огляду місця події у кримінальному провадженні № 22019160000000208 від 13.11.2019 речі та документи, а саме:

- камуфльовану сумку;

- сумку чорного кольору;

- 10 (десять) полімерних пакетів чорного кольору, які місять таблетки загальною вагою 15013г;

- мобільний телефон чорного кольоруUleFone, який належить ОСОБА_8 ;

- мобільний телефон SAMSUNG DUOS золотистого кольору, який належить ОСОБА_7 ;

- паспорт громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- автомобіль «RENAULT LOGAN», д.н. НОМЕР_1 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ;

- експрес-тест «01 NARKQUIS REAGENT».

В частині накладення арешту на інше майно, а саме на: мобільний телефон «HUAWEI» золотистого кольору, який належить ОСОБА_9 - відмовити з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді та зобов`язати слідчого повернути особі, у якої було вилучене зазначене майно.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області Бурлакову Г.І., або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: В.В. Іванов

27.01.2020