Ухвала суду № 87582845, 12.02.2020, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1914/16-ц

Провадження № 6/503/10/20

УХВАЛА

12 лютого 2020 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюк Б.С.,

при секретарі Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Кодимської районної державної адміністрації Одеської області, про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення,

встановиВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою, в якій просять відстрочити виконання рішення суду від 31.03.2017 року у цивільній справі № 503/1914/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення.

В обґрунтування заяви зазначають, що рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 31.03.2017 року вирішено виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які зареєстровані та проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, на підставі вказаного судового рішення крім заявників виселенню підлягають їх малолітні діти. Вказують, що вони не мають у власності будь-якого іншого житла, а тому просять відстрочити виконання вказаного рішення до закінчення опалювального сезону.

В судове засідання заявники не з`явилися, надавши до суду заяву, в якій просять вирішити питання про відстрочення виконання рішення у їх відсутність, оскільки перебувають на роботі. Заявлені вимоги підтримують.

Стягувач ОСОБА_3 в судове засідання також не з`явилася, від неї надійшов відзив в якому вона виклала свої заперечення проти заявлених вимог та просить у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення відмовити.

Державний виконавець та представник служби у справах дітей Кодимської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з`явились, надавши до суду заяви, в яких просять задовольнити вимоги заявників та відстрочити виконання рішення.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали надані учасниками справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Таким чином, аналізуючи вказані норми, суд вважає, що відстрочка виконання рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності обставин, які унеможливлюють виконання рішення в порядку та строки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", або з інших поважних причин, пов`язаних з особою боржника.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 31.03.2017 року у цивільній справі № 503/1914/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення задоволено позовні вимоги позивача. Вирішено виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили.

29.01.2020 року начальником Кодимського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено вимогу про виселення заявників разом з дітьми в строк до 12.02.2020 року.

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно проживають за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїми малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не мають іншого житла.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної РСР від 27.02.1991 року № 789-XII, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст.ст. 6, 27 Конвенції, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини; визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу на те, що діти заявників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є малолітніми, виселення дітей у зимовий період за відсутності у батьків іншого житла призведе до порушення прав малолітніх дітей.

На думку суду, вищезазначені обставини можливо віднести до поважних причин, які ускладнюють виконання судового рішення, а тому, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" для відстрочення виконання рішення суду, на зимовий період, тобто до закінчення опалювального сезону.

Щодо посилання стягувача на положення ч. 5 ст. 435 ЦПК України, слід зазначити, що надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Керуючись ст.ст. 258 - 260, 435 ЦПК України, суд

ухвалиВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Кодимського районного суду Одеської області від 31.03.2017 року у цивільній справі № 503/1914/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення до закінчення опалювального сезону визначеного у відповідному розпорядженні голови Кодимської райдержадміністрації Одеської області про закінчення опалювального сезону 2019-2020 років, але не більше ніж до 30 квітня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Б.С. Сердюк