Рішення № 875825, 09.08.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2007 р. Справа № 9/699/06-НР

м. Миколаїв

Позивач: ПП «Алекс»(55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, вул.Набережна енергетиків, 17/92)

Відповідач: ДП «НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «Южноукраїнська АЕС»(55000, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, промзона, а/с 86)

Про: стягнення 158775, 54 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Мішина О.В., за довіреністю.

Від відповідача: Третяк Л.В., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 158775, 54 грн. по контракту № 07-2230/2000 від 27.04.2000р.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати придбаної продукції.

Позивач позовні вимоги підтримує.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на сплив строку позовної давності, встановленої законодавством для звернення за захистом своїх прав, в задоволені позову просить відмовити.

У судовому засіданні 31.07.2007р. було оголошено перерву до 09.08.2007р. до 16-00 год., після якої розгляд справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

Згідно до укладеного між ПВКФ «Алекс», правонаступником якого згідно до п. 1.1 Статуту є ПП «Алекс»(далі –Позивач) та ДП «НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «Южноукраїнська АЕС»(далі –Відповідач) контракту № 07-2230/2000 від 27.04.2000р. (далі –Контракт), специфікації № 2 від 27.04.2000р., накладної від 20.11.2001р., дорученням № 152502 від 20.11.2001р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 178775, 54 грн., що сторонами не заперечується.

Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснив попередню оплату отриманої продукції в сумі 20000грн. 15.05.2001р., залишок заборгованості в сумі 158775,54 грн. визнав довідкою від 24.11.2005р. № 07-3669.

Відповідно п. 8.1. Контракту строк його дії встановлений до повного виконання сторонами договірних зобов'язань.

Підставою для здійснення відповідних платежів та взаєморозрахунків між сторонами по Контракту відповідно до п. 6.1. є підписана специфікація, однак, строк виконання зобов’язання щодо оплати отриманого товару умовами Контракту не визначений.

Крім того, заборгованість перед позивачем визнана відповідачем, про що свідчить довідка від 24.11.2005р. № 07-3669.

Позивач звернувся до відповідача письмово з вимогою № 90 від 29.09.2006р. сплатити заборгованість, яку було отримано останнім згідно поштового повідомлення 05.10.2006р., тобто під час дії ЦК України в редакції від 16.01.2003р.

Згідно до вимог ст. 71 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 р., який діяв під час виникнення спірних правовідносин сторін, строк позовної давності встановлений у три роки.

Статтею 76 ЦК УРСР в редакції 1963 р. передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов за приписами ст. 76 ЦК УРСР в редакції 1963 р., витікає з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Оскільки, сторони умовами Контракту не визначили строк виконання зобов'язання щодо оплати, за приписом ч. 2 ст. 165 ЦК УРСР в редакції 1963р. яка діяла до 01.01.2004р., боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

На підставі п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2004р., правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно до п. п. 1; 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов'язання; якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторони своїм волевиявленням в Контракті дійшли згоди про те, що постачальник зобов’язується виконати поставку продукції в номенклатурі, зазначеної в специфікації. Передплата також планувалася контрагентами на підставі здійсненої поставки. Оплата ж фактично повинна відбуватися після здійснення контрагентами всіх вищенаведених дій.

Отже, саме з 8-го дня від отримання вимоги боржником, тобто з 13.10.2006р. позивач міг довідатися про порушення свого права, і саме з цього дня почав перебіг строку позовної давності, який на час звернення позивача до суду не сплив.

Статтями 32, 33 ГПК України передбачено, що сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 509 ЦК України, в разі зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана виконати на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Відповідно до статті 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у відповідний термін, згідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач порушив договірні зобов’язання, на вимогу позивача за придбаний товар не розрахувався. Таким чином, позовні вимоги заявлені цілком обґрунтовано, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, - господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція»(Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с 86, Код 20915546, п\р 26000301460221 у філії «відділення Промінвестбанку в м. Южноукраїнську», МФО 326427) на користь Приватного підприємства «Алекс»(Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Набережна енергетиків, 17\92, Код ЕДРПОУ 193000093, п\р 26005301461623 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Южноукраїнську Миколаївської області», МФО 326427) - 158775,54 грн. боргу, 1587,76 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Г. Смородінова