Ухвала суду № 87578190, 13.02.2020, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/88/15-ц

Провадження № 6/602/1/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2020 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Радосюка А. В.

при секретарі Яблонська М. М.,

з участю представника заявника – адвоката Гуцалюка А. Р., представника боржника – адвоката Щербатюка О. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста») звернулося в суд із заявою про заміну сторони у справі, а саме стягувача з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі ПАТ «Банк Форум») на його правонаступника ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» у справі №602/88/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 120/07/26-СL.

В обґрунтування заяви зазначено, що 26 березня 2016 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/5, відповідно до якого ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «ФК «Веста», а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту 120/07/26-СL.

06.08.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Веста» та ТОВ «Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста» було укладено протокол №06/08-2019 загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова компанія «Веста», за яким ТОВ «Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста» набуло правонаступництво всіх прав та обов`язків товариства.

Представник заявника – адвокат Гуцалюк А. Р. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав і просив суд заяву задовольнити, пославшись при цьому на обставини, вказані в заяві.

Представник боржника – адвокат Щербатюк О. Д. в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав і просив суд в їх задоволенні відмовити, пояснивши при цьому, що заявником не надано суду доказів про оплату у повному обсязі коштів за Договором і відповідно набуття прав Кредитора за кредитним договором. Крім того, в резолютивній частині заяви божником вказана зовсім інша особа, яка не має жодного відношення до кредитного договору ОСОБА_1 ..

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заяву про заміну сторони виконавчого провадження слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, 05 вересня 2018 року Лановецьким районним судом Тернопільської області ухвалено рішення в справі № 602/88/15-ц, яким стягнуто ОСОБА_1 в користь ПАТ «Банк Форум» 280251 гривню 04 копійки заборгованості за кредитним договором №120/07/26 CL від 03 грудня 2007 року, в тому числі: 262558 гривень 09 копійок заборгованості по основній сумі кредиту та 17692 гривні 95 копійок заборгованості по нарахованих процентах за користування кредитом та судовий збір у сумі 2802 гривні 51 копійка.

26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/5 та Договір про відступлення прав Договорами іпотеки (Іпотечними договорами), відповідно до яких ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «ФК «Веста», а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту 120/07/26-СL від 03 грудня 2007 року, про що свідчить додаток № 1 до договору № 0002/19/5 про відступлення прав вимоги від 26 березня 2019 року «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами».

Таким чином, ТОВ «ФК «Веста» набуло всіх прав кредитора по договору кредиту 120/07/26-СL від 03 грудня 2007 року.

06.08.2019 року відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства ТзОВ "ФК "Веста" змінило найменування на ТзОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про необхідність заміни сторони у справі.

Суд критично оцінює доводи адвоката Щербатюка О. Д. про те, що заявником не надано суду доказів про оплату у повному обсязі коштів за Договором про відступлення прав вимоги і відповідно набуття прав Кредитора за кредитним договором, з наступних підстав.

У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до ст.215 ЦК України недоліки суб`єктного складу правочинів є підставою для визнання правочину недійсним в судовому порядку за позовом однієї із зацікавлених сторін (оспорюваний правочин).

В матеріалах справи відсутні докази, якими була би встановлена недійсність заперечуваного договору, а тому твердження, що укладений договір не є достатнім доказом підтвердження того, що до заявника перейшли права кредитора не відповідають матеріалам справи.

Крім того, суд критично оцінює доводи адвоката Щербатюка О. Д. про те, що в резолютивній частині заяви божником вказана зовсім інша особа, яка не має жодного відношення до кредитного договору ОСОБА_1 , оскільки представником заявника в судовому засіданні було усунено дану технічну помилку, шляхом подання відповідної заяви.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259,260 , 261, 352-354, 442 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником - задовольнити.

Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» у справі №602/88/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 120/07/26-СL на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Олексія Терьохіна, буд.8А, офіс 111, код ЄДРПОУ 41264766).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Лановецький районний суд Тернопільської області.

Дана повна ухвала суду складена та проголошена 13 лютого 2020 року.

Суддя: А. В. Радосюк