Постанова № 87576088, 10.02.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/215/20 2-а/335/57/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Тимченко А.В., розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції капрала поліції Добрева Олександра Олександровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції капрала поліції Добрева Олександра Олександровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в обґрунтування якого зазначив наступне.

01.01.2020 відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1926434, відповідно до якої зазначено, що 01.01.2020 о 12.44 год., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Позивач з постановою не згоден, вважає, що вона є незаконною, необґрунтованою та винесена з порушенням вимог чинного законодавства, через що підлягає скасуванню.

У судове засідання представник позивача – адвокат Штенгелов О.В. надав суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримав на підставах, викладених у адміністративному позові, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

У судове засідання відповідач капрал поліції Добрев О.О. та представник відповідача ДПП не з`явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзиву не надали.

Дослідивши матеріали справи і проаналізувавши доводи позивача, судом встановлено наступне.

Як зазначено у постанові про адміністративне правопорушення від 01.01.2020 серії ЕАК № 1926434 у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за те, що він керував транспортним засобом Kia Cerato, державний номерний знак НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 ПДР України (з 01.10 по 01.05 на ТЗ поза населеним пунктом повинні бути ввімкнені денні ходові вогні або ближнє світло фар), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Позивач з прийнятою постановою не погодився та оскаржив її до суду з мотивів, на думку позивача, невідповідності вказаної постанови вимогам КУпАП та у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Пункт 19 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно ч.3 ст.77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Положеннями ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. За нормою ч.2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачу по справі надавалась можливість заперечувати, спростовувати доводи позивача, надавати докази своєї незгоди, але він за власним бажанням не скористався своїм процесуальним правом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно пункту 9.1 (г), 9.8, розділу 9 (Попереджувальні сигнали), попереджувальними сигналами є увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби. З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Разом з тим, частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.

Отже, за ч. 2 ст. 122 КУпАП, водії несуть адміністративну відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку (сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою, ліхтаря заднього ходу), а не під час здійснення водієм прямолінійного руху транспортного засобу.

Таким чином, у Відповідача не було підстав для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення саме за ч. 2 ст. 122 КУпАП у зв`язку з тим, що зазначена стаття не передбачає відповідальності саме за таке порушення.

Правила дорожнього руху у п.9.8 , передбачають обов`язок водія увімкнути ближнє світло фар, проте ст. 122 не передбачає відповідальності за невиконання цих вимог. Не ввімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби за таких умов підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП (інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу)

Крім того, згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В порушення вказаної статті, оскаржувана постанова не містить відомостей про місце вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , відповідач, в порушення вимог КУпАП не встановив дійсні обставини вчинення такого адміністративного правопорушення, зокрема: саме ОСОБА_1 та місце вчинення такого правопорушення.

Враховуючи вказане, постанова ЕАК №1926434 від 01.01.2020 року винесена з грубим порушенням Кодексу України про адміністративні правопорушення, без повного з`ясування обставин.

Так, дані які б спростовували свідчення позивача та підтверджували правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем надано не було, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1,7 чт. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, розмір судових витрат підтверджується відповідними доказами (угода про надання правової допомоги від 02.01.2020, ордер на надання правничої (правової) допомоги б/н від 02.01.2020, акт приймання-передачі наданих послуг до Угоди від 03.01.2020, попередній розрахунок суми судових витрат від 09.01.2020, квитанція про сплату послуг від 09.01.2020 у розмірі 2 000,00 грн., квитанція про сплату послуг від 10.02.2020 у розмірі 700,00 грн.)

Враховуючи викладене та положення КАС України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача - Департаменту патрульної поліції, в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 є службовою особою ДПП та судові витрати підтверджені належним чином.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 241-246 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до поліцейського роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції капрала поліції Добрева Олександра Олександровича (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96), Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити в повному обсязі.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1926434 від 01 січня 2020 року, складену поліцейським роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції капралом поліції Добревим Олександром Олександровичем за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 700,00 (дві тисячі сімсот гривень 00 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 10 лютого 2020 року.

Суддя: І.А. Крамаренко