Рішення № 87575993, 28.01.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 28.01.2020

Справа № 334/6314/19

Провадження № 2/334/1145/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Сагайдак Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОФІНАНС» звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначив, що 28.07.2018 року між ТОВ "МІКРОФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 0000044053, за яким остання отримала позику у розмірі 2500,00 грн. строком на 14 календарних днів, зі сплатою процентів за користування фінансовим кредитом (добовий) - 1,4%. Видача кредиту Відповідачеві підтверджується Специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору № 0000044053 від 28.07.2018р.

Кредитною установою умови договору були виконані в повному обсязі.

Відповідачка взяті на себе обов`язки, щодо виконання умов договору, належно не виконувала, у зв`язку з чим станом на 27.08.2019р. по кредитному договору виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 16560,00 грн. , у тому числі:

сума заборгованості по кредиту складає 2500,00 грн.;

сума заборгованості за відсотками складає 490,00 грн.;

сума заборгованості по простроченим відсоткам складає 13370,00 грн.

сума штрафу відповідно п. 5.3 Договору складає 200,00 грн.

На момент звернення до суду з даним позовом, відповідачка не сплачує прострочену заборгованість, у зв`язку з чимпозивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 16560,00 грн. та понесені судові витрати у розмірі 1921 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти проголошення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, про час та місце слухання справи була повідомлена вчасно, відзив на позов не надала, із заявою про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталась.

Справа розглядається в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Сторони повідомлені про дату розгляду справи рекомендованою кореспонденцією наданий час для подання відзиву та заперечень.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач у визначений строк не надав суду відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З матеріалів справи вбачається, що 28.07.2018 року ОСОБА_1 звернулась до позивача із Анкетою-заявою позичальника на отримання позики (кредиту) та в цей же день між ТОВ "МІКРОФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 0000044053, за яким остання отримала позику у розмірі 2 500,00 грн. строком на 14 календарних днів, зі сплатою процентів за користування фінансовим кредитом 1,4% на добу, а саме 490 грн., з кінцевим терміном повернення 11.08.2018 року в загальній сумі 2990,00 грн. Вказані умові зазначені в п.п. 3-7 Специфікації №1 (оформлення фінансового кредиту), яка є невід`ємною частиною договору № 0000044053 від 28.07.2018р. (а.с.7-8,10).

Відповідно до п. 1.1 Договору, за кредитним договором Позикодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування позикою.

Відповідно до п. 2.1 Договору строк дії Договору встановлюється до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п. 4.1 Позичальник зобов`язується повністю повернути Позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов`язання, встановлені Договором, не пізніше строку, вказаного в Специфікації.

Відповідно до п. 1.1.2 Договору за весь строк користування кредитом (фактичну кількість календарних днів користування позикою) Позичальник сплачує Позикодавцю суму процентів, розраховану виходячи з процентної ставки, яка встановлена в п.6 Специфікації.

Відповідно до п. 1.1.3 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою з дня надання позики Позичальнику за весь час користування коштами за виключенням дня повернення позики.

Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку прострочення терміну платежу зі сплати Заборгованості більше ніж на 3 (три) календарних дні, Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю штраф у розмірі 200 (двісті) гривень.

Зобов`язання щодо надання коштів банком були виконані у повному обсязі, проте відповідачка неналежним чином виконувала свої зобов`язання за договором, тому станом на 27.08.2019 року, загальний розмір заборгованості відповідачки за Кредитним договором становить 16560,00 грн., у тому числі: сума заборгованості по кредиту складає 2500,00 грн.; сума заборгованості за відсотками складає 490,00 грн.; сума заборгованості по простроченим відсоткам складає 13370,00 грн. сума штрафу відповідно п. 5.3 Договору складає 200,00 грн., що підтверджуються розрахунком заборгованості за договором.

Відповідно до п. 7.1 Договору всі спори та непорозуміння підлягають врегулюванню шляхом переговорів між Сторонами.

Зокрема, у телефонному режимі при спробі врегулювати конфлікт, Відповідач відмовився від сплати заборгованості за кредитним договором № 0000044053 від 28.07.2018 р., тому позивачем був відправлений лист-вимога № 17/08-1а від17.08.2018 року до відповідача щодо сплати заборгованості в добровільному порядку та можливості вирішити це питання на лояльних для Відповідача умовах (а.с.11). Однак, позивач будь-якої письмової відповіді від відповідача не отримав, заборгованість у добровільному порядку не сплачена.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду у повному обсязі з`ясовані обставини справи, згідно яких на підставі Анкети-заяви відповідачки між нею та ТОВ «МІКРОФІНАНС» було укладено Договір позики (кредиту) № 0000044053 від 28.07.2018 року зі Специфікацією №1, яка є невід`ємною частиною договору, за умовами якого відповідачці ОСОБА_1 отримала позику в розмірі 2500 грн. строком на 14 календарних днів (кінцевий термін повернення 11.08.2018р.) з відсотками в розмірі 1,4 % на добу (490 грн. за 14 днів), загальна сума сплати 2990 грн. Відповідачка в порушення норм закону і умов договору не виконала належним чином в обумовлені строки зобов`язання щодо сплати кредиту, відсотків та штрафів по ньому, а тому є підстави для стягнення з неї на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках та штрафу у загальному розмірі 16560 грн. відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним, достовірним та допустимим доказом по справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. ст.ст.12, 81, 141, 247, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530, 549-551, 610-612, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОФІНАНС» (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26-Г; код ЄДРПОУ: 41539960) заборгованість за договором № 0000044053 від 28.07.2018 р. у розмірі 16 560 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 коп.), в тому числі: 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) - суму виданого фінансового кредиту;490,00 грн. (чотириста дев`яносто гривень 00 коп.)- суму заборгованості за відсотками; 13 860,00 грн. (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень 00 коп.) - суму відсотків за користування кредитом та200,00 грн. (двісті гривень 00 коп.) - штраф за прострочення сплати заборгованості .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОФІНАНС» (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26-Г; код ЄДРПОУ: 41539960) судові витрати в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Баруліна Т. Є.