Ухвала суду № 87575554, 12.02.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/1022/20

У Х В А Л А

іменем україни

12.02.2020 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Вереш А.В., за участю: слідчого Яворського І.М., підозрюваного – ОСОБА_1 та його захисника – Рокітянського В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції Яворського І.М. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020070000000051, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2020 за ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчим відділом СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42020070000000051 від 27.01.2020, за підозрою ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.

Враховуючи невідкладність випадку, пов`язаного з безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, з метою фіксації слідів кримінального правопорушення, виявлення та вилучення речових і документальних доказів, та усунення можливості їх приховування чи знищення у період з 12 год. 50 хв. по 14 год.00 хв. 31.01.2020 проведено огляд місця події, а саме приміщення кабінету відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці України в Закарпатській області, що в м. Ужгород, вул. Минайська, 16, в ході якого було виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Nokia», модель «RM - 1011», чорного кольору яким користується ОСОБА_1 ;

- особисті грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 530 гривень, а саме одна купюра номіналом 500 гривень, одна купюра номіналом 20 гривень та одна купюра номіналом 10 гривень;

- папірець із рукописним текстом в якому зазначаються дані ОСОБА_2 та її контактний номер телефону;

- фільтрувальні папери зі змивами із правої руки ОСОБА_1 ;

- фільтрувальні папери зі змивами із лівої руки ОСОБА_1 ;

- контрольний взірець фільтрувального паперу.

Захід забезпечення кримінального провадження – тимчасове вилучення майна, застосований, з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Зазначене тимчасово вилучене майно, саме по собі та в сукупності з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме для з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як тимчасово вилучення майна та його арешт.

01 лютого 2020 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду подано клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42020070000000051 від 27.01.2020, яке було вилучене 31.01.2020 в ході огляду місця події, а саме приміщення кабінету відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці України в Закарпатській області, що в м. Ужгород, вул. Минайська, 16.

10 лютого 2020 року о 09.40 годин органом досудового розслідування отримано ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Малюк В.М. від 05 лютого 2020 року про повернення клопотання про накладення арешту на майно, із встановленням строку в 72 години для усунення недоліків.

На виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Малюк В.М. від 05 лютого 2020 року про повернення клопотання про накладення арешту на майно, із встановленням строку в 72 години для усунення недоліків, органом досудового розслідування встановлено.

На даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані предмети та документи є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (вони є матеріальні об`єкти, які могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження). У зв`язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.

Накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів.

Незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також може призвести до їх втрати, що сприятиме та уникнення осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності.

Вказане майно тимчасово вилучене, оскільки є предметом кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, так як на аркушах фільтрувального паперу, за допомогою яких відібрано змиви з долонь рук ОСОБА_1 можуть міститися сліди спецхімречовини (п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України), якою була оброблена банківська квитанція про перерахування ОСОБА_2 на банківський рахунок № НОМЕР_1 яким користується ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 5000 гривень.

Мобільний телефон марки мобільний телефон марки «Nokia», модель «RM - 1011», чорного кольору яким користується ОСОБА_1 , можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, скільки за допомогою мобільного телефону ОСОБА_4 .З. телефонував ОСОБА_2 , та домовлявся про місце зустрічі та умови отримання неправомірної вигоди.

Папірець із рукописним текстом в якому зазначаються дані ОСОБА_2 та її контактний номер телефону може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Особисті грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 530 гривень, а саме одна купюра номіналом 500 гривень, одна купюра номіналом 20 гривень та одна купюра номіналом 10 гривень слід арештувати, оскільки санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає конфіскацію майна.

У зв`язку з наведеним виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно, яке вилучено 31.01.2020 під час проведення огляду місця події, а саме приміщення кабінету відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці України в Закарпатській області, що в м. Ужгород, вул. Минайська, 16, а саме:

- мобільний телефон марки «Nokia», модель «RM - 1011», чорного кольору яким користується ОСОБА_1 ;

- особисті грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 530 гривень, а саме одна купюра номіналом 500 гривень, одна купюра номіналом 20 гривень та одна купюра номіналом 10 гривень;

- папірець із рукописним текстом в якому зазначаються дані ОСОБА_2 та її контактний номер телефону;

- фільтрувальні папери зі змивами із правої руки ОСОБА_1 ;

- фільтрувальні папери зі змивами із лівої руки ОСОБА_1 ;

- контрольний взірець фільтрувального паперу.

З огляду на викладене, виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

У судовому засіданні слідчий підтримав зазначене клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник категорично заперечили проти зазначеного клопотання, оскільки вважають, що слідчим був пропущений строк для звернення до суду з відповідним клопотанням після усунення недоліків, недоліки зазначені в ухвалі не усунуті, відсутні правові підстави для накладення арешту на зазначене у клопотання майно. Захисником також надані суду письмові заперечення проти зазначеного клопотання.

Заслухавши сторін, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначено у ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

З матеріалів клопотання встановлено, що слідчим відділом СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42020070000000051 від 27.01.2020, за підозрою ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У період з 12 год. 50 хв. по 14 год.00 хв. 31.01.2020 року у даному кримінальному провадженні проведено огляд місця події, а саме приміщення кабінету відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці України в Закарпатській області, що в м. Ужгород, вул. Минайська, 16, в ході якого було виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Nokia», модель «RM - 1011», чорного кольору яким користується ОСОБА_1 ;

- особисті грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 530 гривень, а саме одна купюра номіналом 500 гривень, одна купюра номіналом 20 гривень та одна купюра номіналом 10 гривень;

- папірець із рукописним текстом в якому зазначаються дані ОСОБА_2 та її контактний номер телефону;

- фільтрувальні папери зі змивами із правої руки ОСОБА_1 ;

- фільтрувальні папери зі змивами із лівої руки ОСОБА_1 ;

- контрольний взірець фільтрувального паперу.

31 січня 2020 року слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочину СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Задихайло Р.Ю., винесено постанову про визнання вищевказаних грошових коштів та предметів речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Огляд місця події був узаконений за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, зазначена ухвала була оглянута судом безпосередньо у судовому засіданні.

За ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.02.2020 року було повернуто клопотання слідчого про накладення арешту на майно на доопрацювання, зазначена ухвала згідно відмітки на обкладинці справи була отримана слідчим 10.02.2020 року, повторно клопотання подане до суду 11.02.2020 року, відтак слідчий суддя вважає, що слідчим дотримано встановленого КПК строк на повторне звернення до суду з відповідним клопотанням.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку арешту майна з метою забезпечення: збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає конфіскацію майна.

Слідчим доведено, що вилучені в ході проведення огляду місця події, 31.01.2020 року мобільний телефон марки «Nokia», модель «RM - 1011», чорного кольору яким користується ОСОБА_1 , особисті грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 530 гривень, а саме одна купюра номіналом 500 гривень, одна купюра номіналом 20 гривень та одна купюра номіналом 10 гривень, папірець із рукописним текстом в якому зазначаються дані ОСОБА_2 та її контактний номер телефону, фільтрувальні папери зі змивами із правої руки ОСОБА_1 , фільтрувальні папери зі змивами із лівої руки ОСОБА_1 , контрольний взірець фільтрувального паперу, мають значення речового доказу в кримінальному проваджені № 42020070000000051, тому арешт майна необхідний з метою збереження речових доказів, а накладення арешту на грошові кошти необхідне з метою забезпечення можливої конфіскації майна, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, відтак слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, а також задля забезпечення можливої конфіскації майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170, 171-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 31.01.2020 під час проведення огляду місця події, а саме приміщення кабінету відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці України в Закарпатській області, що в м. Ужгород, вул. Минайська, 16, а саме:

- мобільний телефон марки «Nokia», модель «RM - 1011», чорного кольору яким користується ОСОБА_1 ;

- особисті грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 530 гривень, а саме одна купюра номіналом 500 гривень, одна купюра номіналом 20 гривень та одна купюра номіналом 10 гривень;

- папірець із рукописним текстом в якому зазначаються дані ОСОБА_2 та її контактний номер телефону;

- фільтрувальні папери зі змивами із правої руки ОСОБА_1 ;

- фільтрувальні папери зі змивами із лівої руки ОСОБА_1 ;

- контрольний взірець фільтрувального паперу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Дергачова