Ухвала суду № 87574542, 13.02.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/8866/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13.02.2020 м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, –

В С Т А Н О В И Л А:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, суму в розмірі 7522,00 грн.

Інформація щодо зареєстрованого у встановленому порядку місце проживання (перебування) відповідачів судом отримана.

Проте позовна заява має бути залишена без руху з таких підстав.

До позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте позивачем в обґрунтування майнового стану не додано відповідних доказів.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по суті необхідно відмовити.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлена ставка судового збору – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, враховуючи дату подання позову до суду, відповідно до ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Тобто судовий збір підлягає сплаті за подання даного позову на розрахунковий рахунок UA898999980313151206000005058, отримувач платежу - Костянтинівське УК /м.Костянтинівка/, 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37890775, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків та запропонувати сплати судовий збір або подати клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору за наявності підстав, передбачених ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

У Х В А Л И Л А:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду лише з підстав визначення розміру судових витрат до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя