
233 № 233/1017/17
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2020 року м.Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Бєлостоцької О.В.
за участю
секретаря Теліціної О.О.,
представника відповідача ОСОБА_1 .В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому зазначив, що відповідно до договору, укладеного 03 вересня 2008 року відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 6600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач ОСОБА_2 систематично порушував свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості. Приймаючи до уваги, що позичальник ОСОБА_2 неналежним чином виконував передбачені договором зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, позивач просить стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором станом на 31 січня 2017 року, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 6594 грн. 16 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 43804 грн. 90 коп., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3000 грн. 00 коп., фіксованої частини штрафу в розмірі 250 грн. та процентної складової штрафу в розмірі 2669 грн. 95 коп., а всього 56319 грн. 01 коп., судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати за його відсутності (а.с.98).
Представник відповідача – адвокат Савостьянов О.В. частково визнав позовні вимоги – в частині заборгованості за тілом кредиту та процентів, обчислених виходячи із розміру узгодженої сторонами відсоткової ставки – 2,5% на місяць (30 % на рік), пославшись на те, що АТ КБ «ПриватБанк» не узгоджував із ОСОБА_2 зміну процентної ставки за користування кредитом у сторону її збільшення. В задоволенні іншої частини позовних вимог просив відмовити.
З`ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що що 03 вересня 2008 року ОСОБА_2 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 8).
Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку, ОСОБА_2 погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 9-13).
Відповідно до цієї заяви, яка підписана позичальником та банком, відповідач погодився з тим, що зщо дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає договір про надання банківських послуг. У заяві, зокрема, зазначено, що він ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом він підтверджує факт надання йому повної інформації про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк». Він висловлює свою згоду, що заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до умов кредитного договору б/н від 03 вересня 2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 6600 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% на місяць на залишок заборгованості.
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк», наявної на аркуші справи 111 в рамках зазначеного вище кредитного договору ОСОБА_2 03 вересня 2008 року було видано кредитну картку 5577212904420349 з терміном дії по грудень 2011 року, а згодом – 13 квітня 2011 року картку № НОМЕР_1 з терміном дії по листопад 2014 року.
Як вбачається з виписки по рахунку, ОСОБА_2 скористався кредитним коштами відповідно до умов кредитного договору від 03 вересня 2008 року та здійснив їх часткове повернення (а.с.112-120).
Згідно п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо в цей час жодна зі сторін не проінформує другу сторону про закінчення дії договору, він автоматично лонгується на цей же строк.
Згідно п.п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною кредитного договору, позичальник дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і позичальник дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою у безумовною згодою позичальника відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, що встановлюється банком.
Відповідно до п.п. 6.5, 6.6 Умов і правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використання, за перевикористання платіжного ліміту, а також сплачувати комісії відповідно до визначених у договорі умов. У випадках невиконання зобов`язань за договором, за вимогою банку позичальник повинен виконати зобов`язання по поверненню кредиту, оплаті винагороди банку.
Пунктом 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною кредитного договору, передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодовець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до розрахунку позивача по справі (а.с.4-7) станом на 31 січня 2017 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором від 03 вересня 2008 року становить становить 56319 грн. 01 коп., а саме: заборгованість за кредитом – 6594 грн. 16 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом – 43804 грн. 90 коп., заборгованість за пенею та комісією – 3000 грн. 00 коп., а також штрафи відповідно до п. 8.6 кредитного договору: штраф (фіксована частина) – 250 грн., штраф (процентна складова) – 2669 грн. 95 коп.
Суд на підставі вищенаведених доказів дійшов висновку про неналежне виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору в частині погашення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6594грн 16коп, яка підлягає стягненню із відповідача на користь позивача. Крім того, позов в частині заборгованості відповідача за тілом кредиту в розмірі 6594 грн 16 коп визнаний його представником в судовому засіданні.
Щодо позовних вимог про стягнення із ОСОБА_2 процентів за користування кредитом суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1, 3 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Водночас, уразі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором (ч.4 ст.1056-1 ЦК України).
Не зважаючи на надання кредитору та позичальнику права самостійно визначати спосіб та порядок збільшення кредитором змінюваної процентної ставки у кредитному договорі, певні гарантії, передбачені ЦК України, повинні бути дотримані.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.
У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим ч.5 ст.1056-1 ЦК України.
У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки (ч.6 ст.1056-1 ЦК України).
У п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» передбачено, що при підвищенні процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
За п.4.9 Умов і правил надання банківських послуг Банк зобовязаний не менш як раз на місяць у спосіб, визначений у Заяві надавати Держателю виписки про стан Картрахунків та про проведені за минулий місяць операції по Картрахунках. При підключенні Держателя до системи INTERNET-banking (Приват 24) надання виписок здійснюється через вказаний комплекс. При підключенні Клієнта до комплексу Mobile-banking Банк здійснює можливість доступу до інформації про стан рахунку, шляхом використання функцій SMS-повідомлень.
Відповідно до п. 5.3 Умов і правил передбачено право банку здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру кредитного ліміту, зобов`язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картрахунку відповідно до п. 4.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, вважається, що клієнт прийняв нові умови.
У суду відсутні підстави, ґрунтовані на законі, вважати, що між сторонами укладено кредитний договір із встановленням змінюваної процентної ставки.
Оцінюючи порядок збільшення фіксованої процентної ставки, суд зазначає, що у абзаці 3 п.28 Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК України або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК України. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК України зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.
В укладеному між сторонами кредитному договорі не визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.
Доказів повідомлення відповідача ОСОБА_2 про зміну розміру процентної ставки у бік збільшення позивач не надав, повідомивши листом від 10 лютого 2020 року № 32149-ВБ про те, що в банку діє електронний документообіг та повідомлення про зміну відсоткової ставки зберігаються в архіві не більше 3 років (а.с.103).
Надану відповідачем копію наказу від 05 лютого 2015 року СП-2015-6530356 (а.с.105-110) суд не бере до уваги в якості належного доказу на підтвердження дотримання процедури узгодження зміни процентної ставки в сторону збільшення за кредитним договором від 03 вересня 2008 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення фіксованої процентної ставки здійснено кредитором в односторонньому порядку.
Суд приймає до уваги та вважає таким, що проведений вірно, представлений представником позивача розрахунок заборгованості за договором від 03 вересня 2008 року (а.с.4-7) до 01 вересня 2014 року – до зміни банком в односторонньому порядку процентної ставки в сторону збільшення.
При визначенні розміру заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом з 01 вересня 2014 року по 31 січня 2017 року суд виходить з погодженої сторонами процентної ставки по кредиту 2,5% на місяць (30% на рік) на залишок заборгованості.
Отже розмір заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 01 вересня 2014 року по 31 січня 2017 року становить :
884 дні х (30% : 360 днів) х 6594грн 16коп : 100% = 4838 грн 22 коп Стягненню з відповідача підлягають проценти за користування кредитом нараховані за ставкою 30 % річних станом на 31 серпня 2014 року в розмірі 1082 гривні 14 копійок і проценти за користування кредитом за період часу з 01 вересня 2014 року по 31 січня 2017 року в розмірі 4838грн 22коп, а загальна сума заборгованості за процентами з урахуванням вищевикладеного становить 5920 гривень 36 копійок (4838 грн 22коп +1082 грн 14 коп).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за пенею та штрафів, суд виходить з наступного.
14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до ст. 2 якого забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції – це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).
Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і до цього переліку включено м. Костянтинівка Донецької області.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта відповідача (а.с. 14) та витягом із реєстру Костянтинівської територіальної громади про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані (а.с. 23), тому в даному випадку слід застосувати положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що станом на 31 січня 2017 року існує заборгованість відповідача за кредитом, яка складається з основного боргу, процентів, пені та комісії та штрафів у відповідному розмірі.
При цьому, з розрахунку пені та комісії, вбачається, що період її нарахування визначений з 01 серпня 2014 року по 31 січня 2017 року. Враховуючи такий період нарахування, банк зобов`язаний скасувати ОСОБА_2 пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, починаючи з 14.04.2014 року. Таким чином, зважаючи, що період нарахування пені та комісії ОСОБА_2 мало місце вже після 14 квітня 2014 року, тобто лише під час проведення АТО, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за пенею та комісією в сумі 3000 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.
Що стосується штрафів в розмірі 250 грн. та 2669 грн. 95 коп., нарахованих відповідно до пункту 8.6. Умов і Правил надання банківських послуг, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, штрафи (фіксована частина та процентна складова) нараховані станом на 31 січня 2017 року, тобто у період дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_2 не виконав належним чином зобов`язань, передбачених кредитним договором б/н від 03 вересня 2008 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 03 вересня 2008 року, що утворилась станом на 31 січня 2017 року в загальному розмірі 12514 грн 52 коп, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 6594 грн 16 коп та заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 5920 грн 36 коп, задовольнивши вимоги позивача саме в цій частині.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов`язані із сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. ст. ст. 4,19,259,263, 264, 265 ЦПК України , -
В И Р І Ш И В:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1д, ідентифікаційний код 14360570) до ОСОБА_2 (зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 03 вересня 2008 року станом на 31 січня 2017 року в сумі 12514 (дванадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 52 копійки, яка складається із:
-заборгованості за кредитом в розмірі 6594 гривні 16 копійок;
-заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 5920 гривень 36 копійок.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 355 (триста п`ятдесят п`ять) гривень 52 копійки.
В задоволенні іншої частин позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення по справі виготовлений 12 лютого 2020 року.
Суддя
Судове рішення № 87574282, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 12.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 233/1017/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: