Рішення № 87572941, 10.02.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38583/19

Провадження № 2/761/2416/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Борисенко Д.О.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кривонос О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Служби безпеки України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2019 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України (далі по тексту - відповідач) про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відбувся брифінг, на якому заступник Голови Служби безпеки України ОСОБА_6 повідомив інформацію, яка стосується позивача, наступного змісту: «15 та 16 вересня, спільно з Національною поліцією, заблоковано наміри колишнього лідера молодих регіонівців ОСОБА_4, який також переховується на території Російської Федерації, за вказівки та фінансування відомого вам ОСОБА_3 . організувати провокаційну акцію поблизу Адміністрації Президента України. Вартість провокацій оцінена російською стороною в 3000 доларів США. Аванс в розмірі 30000 гривень був перерахований ОСОБА_4 на банківську картку організатора акції, відразу після отримання згоди на її проведення. Організаторів та учасників акції затримано, допитано, задокументовано її замовний характер, вилучено відповідну документацію».

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12 год. 35 хв. в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Служби безпеки України (www.ssu.gov.ua) в розділі «Новини» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2) була розміщена, зокрема, інформація наступного змісту: «Також 15 та 16 вересня цього року в Києві співробітники Служби безпеки України спільно з Нацполіцією блокували деструктивні наміри колишнього лідера громадської організації «Молоді регіони» ОСОБА_4, підконтрольного ОСОБА_3 та екс-міністру МВС України ОСОБА_5, який переховується на території РФ. Він за вказівки та Фінансування російських кураторів планував організувати поблизу Адміністрації Президента України провокаційну акцію для дискредитації української влади».

Позивач зазначав, що відбулось поширення інформації, що його стосується шляхом її повідомлення в публічному виступі, а саме під час брифінгу заступника Голови СБУ ОСОБА_6 Відеозапис брифінгу був розміщений Відповідачем на офіційному веб-сайті Служби безпеки України, а відтак, ця інформація була поширена серед широкого кола осіб (користувачів мережі Інтернет, журналістів, телеглядачів та іншого кола осіб). Поширивши вищевказану інформацію, відповідач порушив права, свободи і законні інтереси позивача, а також основні принципи інформаційних відносин, оскільки повідомив інформацію про позивача, яка не відповідає дійсності, оскільки позивач нікому не давав вказівок організовувати та не здійснював фінансування провокаційної акції поблизу Адміністрації Президента України, про яку було повідомлено заступником Голови СБУ ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 на брифінгу, та на офіційному веб-сайті Служби безпеки України.

Згідно з листом Головного слідчого управління Національної поліції України від 18.10.2018 № 24/П-464аз у відповідь на адвокатський запит представника позивача, було повідомлено, що слідчими органів Національної поліції до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за фактами надання позивачем вказівок організувати акцію поблизу Адміністрації Президента України та її фінансування позивачем не вносилися та кримінальні провадження не розпочиналися. Також, згідно з листом Генеральної прокуратури України № 15/5-62вих-19 від 08.08.2019, у відповідь на запит, було надано перелік кримінальних проваджень, в межах яких позивачу було повідомлено про підозру. Серед вказаного переліку відсутні кримінальні провадження щодо факту надання позивачем вказівок організувати акцію поблизу Адміністрації Президента України та її фінансування.

Представник позивача вважав, що поширена інформація, яка стосується позивача, містить відомості, які не відповідають дійсності та викладені неправдиво, а відтак, така інформація є недостовірною.

Окрім того, 10.04.2019 було проведено лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, за результатами якої було складено висновок № 44/19, у якому зазначається, що у висловлюваннях «15 та 16 вересня, спільно з Національною поліцією, заблоковано наміри колишнього лідера молодих регіонівців ОСОБА_4, який також переховується на території Російської Федерації, за вказівки та фінансування відомого вам ОСОБА_3 , організувати провокаційну акцію поблизу Адміністрації Президента України» та «Також 15 та 16 вересня цього року в Києві співробітники Служби безпеки України спільно з Нацполіцією блокували деструктивні наміри колишнього лідера громадської організації «Молоді регіони» ОСОБА_4, підконтрольного ОСОБА_3 ...» (стаття під назвою «СБУ фіксує активізацію спецслужб РФ для створення в Україні ситуації так званого «керованого хаосу» в розділі «Новини» на офіційному веб-сайті СБУ в мережі Інтернет) за загальним змістом є ідентичними. Він полягає у тому, що ОСОБА_4 , який планував організацію провокаційної акції поблизу Адміністрації Президента України, діяв «за вказівки та фінансування » ОСОБА_3 (тобто є підконтрольним йому). У наведених вище висловлюваннях міститься інформація негативного характеру щодо особи ОСОБА_3 .

Посилаючись на викладене позивач просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на брифінгу заступником Голови Служби безпеки України ОСОБА_6, наступну інформацію про ОСОБА_3 : «15 та 16 вересня, спільно з Національною поліцією, заблоковано наміри колишнього лідера молодих регіонівців ОСОБА_4, …, за вказівки та фінансування відомого вам ОСОБА_3 . організувати провокаційну акцію поблизу Адміністрації Президента України. Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційному веб-сайті Служби безпеки України (www.ssu.gov.ua) в розділі «Новини» наступну інформацію про ОСОБА_3 : спільно з Нацполіцією блокували деструктивні наміри колишнього лідера громадської організації «Молоді регіони» ОСОБА_4, підконтрольного ОСОБА_3 та екс-міністру МВС України ОСОБА_5 , який переховується на території РФ. Він за вказівки та Фінансування російських кураторів планував організувати поблизу Адміністрації Президента України провокаційну акцію для дискредитації української влади». Зобов`язати Службу безпеки України спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_3 , шляхом проведення брифінгу, на якому повідомити про прийняте судове рішення у цій справі та зачитати резолютивну частину цього рішення не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили. Зобов`язати Службу безпеки України спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_3 , шляхом опублікування в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Служби безпеки України (www.ssu.gov.ua) в розділі «Новини» тексту судового рішення у цій справі тим самим шрифтом, що і спростовувана інформація не пізніше одного тижня з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 08.10.2019 року було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 18.11.2019 року.

05.11.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позову. При цьому зазначав, що відповідач, під час поширення згаданої інформацію, в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України «Про Службу безпеки України» здійснював інформування про діяльність правоохоронного органу. При цьому працівником відповідача не було обвинувачено позивача в жодному кримінальному правопорушенні, а тому СБУ при здійсненні своїх повноважень не порушувала особистих немайнових прав позивача.

18.11.2019 року розгляд справи було відкладено на 19.12.2019 року у зв`язку із необхідністю витребування доказів за клопотанням представника позивача та необхідністю надання часу для підготовки відповіді на відзив.

29.11.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 19.12.2019 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду справи по суті на 10.02.2020 року.

В судовому засіданні 10.02.2020 року представник позивача позов підтримала та просила суд про його задоволення.

В судовому засіданні 10.02.2020 року представник відповідача позов не визнала та заперечувала проти його задоволення з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши подані сторонами документи, оглянувши веб-сайт, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до статті 10 «Свобода вираження поглядів» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, Протоколом № 14 від 13 травня 2004 року), яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року (набрала чинності в Україні 11.09.1997 року) (далі по тексту - Конвенція), кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Згідно із ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відбувся брифінг, на якому заступник Голови Служби безпеки України ОСОБА_6 повідомив інформацію, яка стосується позивача, наступного змісту: «15 та 16 вересня, спільно з Національною поліцією, заблоковано наміри колишнього лідера молодих регіонів ОСОБА_4, який також переховується на території Російської Федерації, за вказівки та фінансування відомого вам ОСОБА_3 , організувати провокаційну акцію поблизу Адміністрації Президента України. Вартість провокацій оцінена російською стороною в 3000 доларів США. Аванс в розмірі 30000 гривень був перерахований ОСОБА_4 на банківську картку організатора акції, відразу після отримання згоди на її проведення. Організаторів та учасників акції затримано, допитано, задокументовано її замовний характер, вилучено відповідну документацію».

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12 год. 35 хв. в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Служби безпеки України (www.ssu.gov.ua) в розділі «Новини» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_2) була розміщена, зокрема, інформація наступного змісту: «Також 15 та 16 вересня цього року в Києві співробітники Служби безпеки України спільно з Нацполіцією блокували деструктивні наміри колишнього лідера громадської організації «Молоді регіони» ОСОБА_4, підконтрольного ОСОБА_3 та екс-міністру МВС України ОСОБА_5, який переховується на території РФ. Він за вказівки та фінансування російських кураторів планував організувати поблизу Адміністрації Президента України провокаційну акцію для дискредитації української влади».

Позивач зазначав, що поширена на брифінгу інформація є негативною щодо нього, а також порушує його право на повагу до гідності, честі та ділової репутації.

Судом було здійснено огляд веб-сайту із записом брифінгу ОСОБА_6 , працюючого на той час на заступника Голови Служби безпеки України, та не встановлено посилань останнього щодо вчинення ОСОБА_3 будь-яких кримінальних правопорушень. Натомість, як зазначено, було повідомлено про те, що 15 та 16 вересня, спільно з Національною поліцією, заблоковано наміри колишнього лідера молодих регіонів ОСОБА_4, який також переховується на території Російської Федерації, за вказівки та фінансування відомого вам ОСОБА_3 , організувати провокаційну акцію поблизу Адміністрації Президента України.

Під час свого брифінгу, ОСОБА_6 посилався, серед іншого, на відеозапис з особою, яку було затримано за підозрою у чиненні кримінального правопорушення.

Так, на відео чітко видно, що після виступу ОСОБА_6 , особа повідомляє про те, що 9 числа йому в мессенджер написав ОСОБА_3 : «З вами зв`яжеться мій помічник». Через декілька хвилин з ним зв`язався ОСОБА_4 і запропонував роботу - зробити акцію та скинув йому на карту переоплату 30000 грн.»

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шувалов проти Естонії» від 29.05.2012 року, в якому ЄСПЛ дійшов висновку про відсутність порушення пункту 2 статті 6 Конвенції з огляду на те, що всі інформування створювали чітке уявлення про обвинувачення, а не вину особи.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України інформує про свою діяльність через засоби масової інформації, шляхом надання відповідей на запити на доступ до публічної інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку. Забороняється встановлювати обмеження на інформацію щодо загального бюджету Служби безпеки України, її компетенції та основних напрямів діяльності, а також випадків протиправних дій органів і співробітників Служби безпеки України. Не підлягає розголошенню інформація з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законами України.

З огляду на зазначене вбачається, що ОСОБА_6 під час свого виступу було здійснено інформування про діяльність правоохоронного органу СБУ із посиланням, серед іншого, на відеодоказ особи, яка називала ОСОБА_3 як такого, що зв`язався із ним в мессенджері, після чого ОСОБА_4 запропонував роботу.

Окрім того, позивачем було надано висновок № 44/19 лінгвістичної (семантико-текстуальну) експертизи, у якому зазначається, що у висловлюваннях «15 та 16 вересня, спільно з Національною поліцією, заблоковано наміри колишнього лідера молодих регіонівців ОСОБА_4, який також переховується на території Російської Федерації, за вказівки та фінансування відомого вам ОСОБА_3 , організувати провокаційну акцію поблизу Адміністрації Президента України» та «Також 15 та 16 вересня цього року в Києві співробітники Служби безпеки України спільно з Нацполіцією блокували деструктивні наміри колишнього лідера громадської організації «Молоді регіони» ОСОБА_4, підконтрольного ОСОБА_3 ...» (стаття під назвою «СБУ фіксує активізацію спецслужб РФ для створення в Україні ситуації так званого «керованого хаосу» в розділі «Новини» на офіційному веб-сайті СБУ в мережі Інтернет) за загальним змістом є ідентичними. Він полягає у тому, що ОСОБА_4 , який планував організацію провокаційної акції поблизу Адміністрації Президента України, діяв «за вказівки та фінансування » ОСОБА_3 (тобто є підконтрольним йому). У наведених вище висловлюваннях міститься інформація негативного характеру щодо особи ОСОБА_3 .

Проте, в поширеній інформації не міститься жодних тверджень саме з приводу ОСОБА_3 , тоді як мова йде про ОСОБА_3 без по-батькові, що не дає змогу чітко встановити, що вказана інформація стосується саме позивача.

Окрім того, висновки експертизи про інформацію негативного характеру ще не свідчить про її недостовірність або про таку, що принижує честь, гідність та ділову репутацію.

Також представник позивача посилався на відсутність зареєстрованих кримінальних проваджень щодо факту надання позивачем вказівок організувати акцію поблизу Адміністрації Президента України та її фінансування, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться відповіді Генеральної прокуратури України, Національної поліції України та Служби безпеки України.

Суд зазначає, що сама по собі відсутність зареєстрованих кримінальних проваджень ще не свідчить про недостовірність поширеної інформації. Окрім того, в поширеній інформації не зазначалось про причетність саме ОСОБА_3 до будь-якого кримінального провадження або вчинення ним кримінального правопорушення.

Як роз`яснено у п.п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.

Стороною позивача не доведено в процесі судового розгляду, що поширення інформації, порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.

Таким чином, судом не встановлено сукупності усіх чотирьох обставин, які є підставою для задоволення позовних вимог, а тому підстави для визнання вказаної позивачем інформації недостовірною та такою, що честь, гідність та ділову репутацію позивача відсутні.

Оскільки вимоги про визнання інформації недостовірною задоволенню не підлягають, то у задоволенні вимог про зобов`язання спростувати вказану інформацію слід відмовити.

Крім того, у відповідності до вимог п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Служби безпеки України про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Служба безпеки України: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст судового рішення складено: 12.02.2020 року.