Ухвала суду № 87570533, 13.02.2020, Шевченківський районний суд Харківської області

13.02.2020

№ 637/52/20

№ 1-кп/637/15/20

У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2020 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суду Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря Бутрик Ю.С.,

прокурора Маслич О.О.,

захисника-адвоката Пухтаєвича Є.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220450000177 від 09.06.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України ,-

в с т а н о в и в :

21.01.2020 року до Шевченківського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Ухвалою судді від 27.01.2020 року призначено підготовче судове засідання на 11.02.2020 року о 13:30 годині.

З обвинувального акту вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду Харківської області від 16.12.2019 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 13.02.2020 року включно з визначенням застави в сумі 153 680,00 гривень, що становила 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 року.

На даний час ОСОБА_1 утримується під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, посилаючись на те, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, та не відпали ризики, які враховувалися при обранні обвинуваченому запобіжного заходу, а саме: переховуватися від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує у випадку його засудження; незаконно впливати на малолітнього потерпілого, його родичів та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, прокурор просить розглядати справу у закритому судовому засіданні та визначити обвинуваченому суму застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01.01.2020 року становить 168 160,00 гривень.

Обвинувачений у судовому засіданні просив змінити міру запобіжного заходу на більш м`яку - домашній арешт, зазначивши, що має постійне місце проживання, місце роботи не має наміру спілкувати з потерпілим та його родиною, а також скриватися від досудового розслідування та суду.

Захисник обвинуваченого підтримав позицію останнього.

Законний представник у судовому засіданні підтримала клопотання прокурора та наполягала на триманні ОСОБА_1 під вартою. Просила провести підготовче засідання у відсутність потерпілого.

Вислухавши доводи та з`ясувавши позиції учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного.

Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ризиками, які унеможливлюють застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є можливість в обвинуваченого: вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватися від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку його засудження; незаконно впливати на малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , його матір, свідків, з метою їхнього залякування.

Обвинувачений ОСОБА_1 схильний до вчинення нових злочинів, про що свідчить велика кількість порнографічних фотоматеріалів, у тому числі дитячої порнографії, виявлені у належному йому мобільному телефоні та системному блоці.

В зв`язку з тим, що малолітній потерпілий ОСОБА_3 постраждав від дій сексуального характеру з боку ОСОБА_1 є вірогідність вважати, що обвинувачений може вчинити дії сексуального характеру або розбещення відносно іншої малолітньої або неповнолітньої особи.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, до обрання запобіжного заходу мав постійне місце реєстрації та проживання в с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області, мав постійне місце роботи в галузі залізничних перевезень, розлучений, має неповнолітнього сина, мешкав один. Проте, характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 156 КК України відноситься до тяжких злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи та є однією з найнебезпечніших груп злочинних діянь, оскільки вони посягають на статеву свободу неповнолітніх.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, можливий незаконний вплив на потерпілого, його законного представника, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року зазначено «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, які ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходять за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід кореспондуються з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжних заходів.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, можливості незаконно впливати на потерпілого, його законного представника та свідків.

Наявні ризики, наведені прокурором, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є дійсними та триваючими, і виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`яку.

Суд вважає, що підстави для продовження строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому з урахуванням вимог ст.ст. 178, 183 КПК України наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку дії.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, майнового стану обвинуваченого, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за доцільне визначити заставу згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», сума якої станом на 01.01.2020 року становить 168 160,00 гривень (2 102,00 грн. (розмір 1 пр.мін.прац.ос.) х 80 розмірів пр.мін.прац.ос. = 168 160,00 грн.).

Об`єктивних даних, які б вказували на неможливість утримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою за станом здоров`я чи з будь-яких інших підстав у судовому засіданні не надано.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор вважала за можливе призначити судове засідання на підставі обвинувального акту, заявивши про відсутність перешкод, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, в тому числі, про відсутність підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору та направлення його відповідному суду для визначення підсудності.

Враховуючи викладене, а також те, що в ході підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для закриття чи призупинення провадження, повернення обвинувального акту прокурору чи направлення його до відповідного суду для визначення підсудності, суд вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі зазначеного обвинувального акту, який проводити у закритому судовому засіданні у залі суду з викликом сторін кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 314 – 316, 331 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав і основоположних свобод людини», суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України - задовольнити.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - тримання під вартою, продовживши строк дії запобіжного заходу на 60 днів, до 13.04.2020 року, включно.

Виконання ухвали доручити Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» (місцезнаходження: 61093, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99), Шевченківському ВП Куп`янського відділу поліції ГУНП в Харківській області (місцезнаходження: 63601, Харківська область, Шевченківський район, с.м.т. Шевченкове, вул. Центральна, 31).

Учасникам кримінального провадження вручити копію ухвали для відому.

Визначити суму застави у розмірі 168 160,00 гривень, яка підлягає внесенню на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача: 26281249; МФО отримувача: 820172; рахунок отримувача: НОМЕР_1 ; призначення платежу – застава; справа № 637/52/20, провадження № 1-кп/637/15/20) до сплину терміну тримання під вартою ОСОБА_1 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 строком на два місяці наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Провести підготовче засідання у відсутність потерпілого.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, на 24 лютого 2020 року о 14-00 годині.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у закритому судовому засіданні у залі судових засідань Шевченківського районного суду Харківської області за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с.м.т Шевченкове, вул. Центральна, 9 «а».

Доручити Шевченківському районному сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримується в Держаній установі «Харківський слідчий ізолятор» (місцезнаходження: 61093, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99).

Встановити строк представлення досудової доповіді до Шевченківського районного суду Харківської області до 21 лютого 2019 року.

Викликати у судове засідання учасників кримінального провадження.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

В іншій частині оскарженню не підлягає.

Суддя

Н.І.Островська