Рішення № 87568110, 13.02.2020, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/2435/19

(провадження № 2/658/147/20)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Подіновської Г.В.,

за участю секретарів: Марчук В.І., Яковлєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, в місті Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Каховської міської ради Херсонської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Каховський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Каховська міська державна нотаріальна контора Херсонської області про припинення заборони відчуження на об`єкт нерухомого майна,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, вимоги вмотивовано тим, що їй на підставі договору дарування належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Під час реєстрації права власності на житловий будинок в державному реєстрі, виявлено наявність заборони відчуження на вищевказаний нерухомий об`єкт, накладеної 25 травня 2006 року Каховською міською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення про отримання позички попереднім власником житлового будинку ОСОБА_2 в Каховській державній племінній станції. ОСОБА_2 помер, відомостей про хід виконання виконавчого провадження ВДВС не надано, оскільки строк зберіганні в архіві відділу ВДВС завершених виконавчих проваджень становить три роки. Оскільки нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду, просить суд позовні вимоги задовольнити

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Від представника третьої особи - Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.

Представника третьої особи - Каховська міська державна нотаріальна контора Херсонської області в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу на підставі договору дарування від 15.03.1995 року належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 10, 11).

Під час реєстрації права власності на житловий будинок в державному реєстрі, виявлено наявність заборони відчуження на вищевказаний нерухомий об`єкт, накладеної 25 травня 2006 року Каховською міською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення про отримання позички попереднім власником житлового будинку ОСОБА_2 (а.с. 12-17).

Відповідно до відповіді Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, відомості про хід виконання виконавчого провадження у ВДВС відсутні, оскільки строк зберіганні в архіві відділу ВДВС завершених виконавчих проваджень становить три роки (а.с. 18).

Постановою Каховської міської державної нотаріальної контори від 16.04.2019 року було відмовлено позивачу у припиненні заборони відчуження на нерухоме майно та рекомендовано звернутися з позовом до суду (а.с. 21).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до закону № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ст.ст. 316, 317, 321 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Пункт 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» містить роз`яснення, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат», нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є: нотаріус.

Відповідно до ч. 2 ст. 12, ч. 4 ст. 14, ч. 4 ст. 18, ч. 1 ст. 26 Закону записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Таким чином, підставою для реєстрації припинення обтяжень та заборони відчуження може бути судове рішення. Існуюча заборона на відчуження та зареєстроване обтяження порушує права та інтереси власника майна, тому порушені права позивача підлягають захисту.

Наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення нотаріусом або державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Таким чином, заборона відчуження будинку порушує права та законні інтереси позивача, оскільки вона позбавлена можливості розпорядитися своєю власністю, і повністю реалізувати свої права законного власника, підстав для обтяження майна позивача не виявлено.

Враховуючи те, що державний нотаріус Каховської міської державної нотаріальної контори не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об`єкта нерухомого майна, а позивач позбавлений можливості реалізувати свої права як власник в інший, крім судового захисту, спосіб, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 319, 391 ЦК України, ст.ст.10, 12, 13, 81, 247, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНКОПП: НОМЕР_1 ) до Каховської міської ради Херсонської області (місце знаходження: м. Каховка Херсонської області, вул. В.Куликовська, буд. № 103, ЄДРПОУ: 26433050), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Каховський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (місце знаходження: м. Каховка Херсонської області, вул. В.Куликовська, буд. 160, ЄДРПОУ: 34997460), Каховська міська державна нотаріальна контора Херсонської області (місце знаходження: м. Каховка Херсонської області, вул. В.Куликовська, буд. № 118) про припинення заборони відчуження на об`єкт нерухомого майна - задовольнити повністю.

Припинити заборону відчуження на нерухоме майно - житловий будинок садибного типу з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 на праві приватної власності за номером НОМЕР_2, накладеної 25 травня 2006 року Каховською міською державною нотаріальною конторою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Г. В. Подіновська