Вирок № 87567722, 12.02.2020, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2045/19

Номер провадження 1-кп/585/109/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

прокурора - Думал С.М.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

представника потерпілої адвоката Менька Д. Д.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника адвоката Цимбала В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 12018200100000834 про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, працюючого приймальником вантажного відділення ТОВ «Нова пошта», не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , 08.10.2018 року близько 19 год. 20 хв. у темну пору доби, керуючи автомобілем «ВАЗ-21099», р.н. НОМЕР_2 , належним його сестрі ОСОБА_3 , рухався з центра м.Ромни по прозній частині вул. Покровський Узвіз, поблизу будинку № 57 у напрямку м. Суми. Виявивши перешкоду для руху у виді пішохода ОСОБА_1 , яка переходила проїзну частину зліва направо відносно руху водія, останній порушив вимоги п.п.12.2, 12.3, 18.1, 19.3 ПДР України, а саме:

12.2 У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

18.1 Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

19.3 У разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

Внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 12.3, 18.1 ПДР України, які виразились у тому, що маючи об`єктивну можливість виявити перешкоду для руху у виді пішохода, він не зменшив швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом, та не надав дорогу пішоходу, який має перевагу для руху при перетині проїзної частини, допустив наїзд на ОСОБА_1 , яка рухалася по пішохідному переходу в напрямку зліва направо відносно руху водія, від чого потерпіла отримала тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину фактично визнав, у скоєному розкаявся і пояснив, що 08.10.2018 року о 19 год. 20 х., уже після заходу сонця, їхав з Покровської гори на машині ВАЗ 21099, зі швидкістю 50 км/год. при світлі ближніх фар. Фари освітлювали дорогу на 5-8 м, при цьому вуличного освітлення дороги не було. Рухався ближче до роздільної смуги дорожнього покриття. У салоні автомобіля з ним знаходились також знайомі ОСОБА_4 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, і ОСОБА_16, яка сиділа позаду.

Назустріч рухався автомобіль «Джип», який засвітив його світлом своїх фар, він ( ОСОБА_2 ) трохи пригальмував, але повністю не зупинив транспортний засіб, оскільки остерігався, що створить небезпеку для автомобілів, які могли рухатись позаду. Розминувшись з «Джипом», приблизно за 8-12 м від свого автомобіля на дорозі, ближче до роздільної смуги на своїй полосі руху, помітив темний силует. Зрозумів, що це людина переходить дорогу і відразу натиснув на гальма. Напрямок свого руху не змінював.

Наїзд відбувся біля роздільної полоси дорожнього полотна, десь за 2-3 м за пішохідним переходом. Удар прийшовся у лобове скло з боку водія, через капот. Після удару зупинився та з`їхав на узбіччя, побачив потерпілу, викликали швидку та поліцію.

Крім того пояснив, що наїзд відбувся за пішохідним переходом, тому вважає, що є і вина потерпілої. Про те, що там пішохідний перехід йому повідомили працівники поліції, оскільки «зебра» стерлась, знаку відповідного з боку його руху не було, хоча визнає, що із протилежного боку знак «пішохідний перехід» встановлено. Знає про це, бо часто їздить цією дорогою.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 дала показання, що 08.10.2018 року після 19:00 год. переходила дорогу по пішоходному переходу, потім відчула удар і втратила свідомість. Точно знає, що «зебру» видно, оскільки переходила саме по ній. Одягнена була у чорну куртку та сині джинси. Також при ній була чорна жіноча сумка. Зліва від неї зупинилась машина, пропускаючи по пішохідному переході. Вона пройшла, при цьому бачила справа машину ОСОБА_2 , але він був далеко, тому вважала, що зможе перейти і розраховувала, що ОСОБА_2 також зупиниться перед пішохідним переходом і її пропустить. З якою швидкістю рухався обвинувачений, сказати не може.

Також пояснила, що ОСОБА_2 сплатив їй матеріальну і моральну шкоду у повному обсязі, у зв`язку з чим вона відмовляється від позову і просить обрати обвинуваченому міру покарання не пов`язану з позбавленням або обмеженням волі, оскільки вона його пробачила.

Свідок ОСОБА_4 дала показання, що 08.10.2018 року близько 20:00 год. вона перебувала у автомобілі під керуванням ОСОБА_2 Рухались у напрямку смт Липова Долина. У районі колишньої вул. ім.Крупської їх засліпила зустрічна машина, після чого відчула як когось збили. Зустрічна машина якраз проїжджала повз них, вона не зупинялась. Під час засліплення від фар зустрічного автомобіля, ОСОБА_2 почав трохи гальмувати, і приблизно у цей момент відбувся наїзд. Вона особисто потерпілу на дорозі не бачила, а помітила вже як вона летить у лобове скло. Дівчина скотилася з машини трохи назад - у напрямку пішохідного переходу.

Після зіткнення ОСОБА_2 різко зупинив машину, після чого від`їхав у бік. Потім підійшов до ОСОБА_1 та почав надавати їй допомогу, зупинив патрульних, а ОСОБА_16, яка також їхала з ними у машині, викликала швидку.

Свідок ОСОБА_7 суду дала показання, що працює поруч з місцем, де відбулась ДТП у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». 08.10.2018 року ОСОБА_1 прийшла до неї на роботу близько 19.00 год та пішла близько 20.00 год., коли було вже темно. При цьому ОСОБА_1 повідомила, що йде на автобусну зупинку і поїде додому. Через деякий час хтось зайшов у кафе і сказав, що на дорозі сталася аварія. Вибігши на дорогу побачила, що ОСОБА_1 вже була у швидкій, а на дорозі лежало її взуття. На правому узбіччі, якщо рухатись від центру міста стояла машина. На час ДТП вуличне освітлення горіло.

Також пояснила, що у місці ДТП точно намальована дорожня розмітка «зебра» і стоїть знак «Пішохідний перехід». Говорить про це упевнено, бо постійно переходить там дорогу, йдучи на роботу.

Свідок ОСОБА_9 під час судового розгляду дала показання, що працює у магазині, розташованому поруч з місцем ДТП. У середині жовтня 2018 року, у темну пору добу, перебуваючи у приміщенні магазину почула хлопок. Відразу вибігла на вулицю, ще до приїзду поліції, і побачила, що на спуску з Покровської гори по праву сторону під ліхтарем вуличного освітлення стояв автомобіль. Освітлення на дорозі горіло, тому добре було видно.

Зліва, біля автобусної зупинки, лежала дівчина, а над нею якась дівчина кричала. Якщо дивитись від магазина, зупинка була попереду, дівчина лежала ближче до «зебри», в напрямку центру міста до Засульської гори. Чи на дорозі чи на узбіччі лежала потерпіла, не бачила, оскільки близько не підходила.

Додатково пояснила, що дорожній знак «Пішохідний перехід», якщо переходити від магазину «Бакалея» точно є, бо постійно там переходить дорогу.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона працює продавцем у ПП « ОСОБА_11 ». Безпосередньо ДТП не бачила, вийшла з магазину вже після того, як покупці повідомили про аварію. Подія відбулася після 18.00 год., у темну пору доби, але вуличні ліхтарі світились.

Вона теж переходить дорогу в тому місці, тому знає, що дорожній знак «Пішохідний перехід» там установлений.

Свідок ОСОБА_12 дав показання, що працював у «ІНФОРМАЦІЯ_2», про ДТП знає зі слів ОСОБА_13 , яка працювала у них офіціанткою і є подругою потерпілої. Може упевнено сказати, що дорога у тому місці завжди освітлена, знає, бо три роки їздив на роботу і у той день також. Ліхтарі, що освічують дорогу розташовані з одного правого боку, якщо їхати з міста на Засулля. Знак «Пішохідний перехід» є з обох боків, розмітку «зебру» видно.

Свідок ОСОБА_3 суду дала показання, що вона є сестрою обвинуваченого. 08.10.2018 року вона була вдома, коли брат повідомив по телефону батькові, що потрапив у ДТП. Приїхавши на місце, побачила, що по лівій стороні стоїть її автомобіль «ВАЗ 21099». Також була присутня при складанні схеми ДТП, зауважень не висловлювала.

Пояснення потерпілої та свідків суд приймає до уваги, оскільки вони є послідовними, логічними, узгоджуються між собою та з письмовими матеріалами справи, підтверджують наявність в діях ОСОБА_2 об`єктивної сторони вчиненного злочину.

Крім того, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наступними доказами, наданими суду стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 08.10.2018 року з планхсхемою до протоколу та фото таблицями, згідно якого оглянуто місце ДТП в м. Ромни по вул. Покровський Узвіз (від гори до мосту), у зв`язку із здійсненням наїзду на пішохода. На проїздній частині мається розмітка 1.14.1 «Зебра» білого кольору. Автомобіль ВАЗ 21099 припаркований на правому узбіччі (відносно руху в напрямку мосту) переміщений з місця пригоди. На автомобілі виявлені пошкодження: лобове скло має деформацію з водійської сторони (роздроблення). На номерному позначенні мається деформація, дзеркало заднього виду на водійській дверці деформоване. Сліди гальмування а/м ВАЗ 21099 починаються на пішоходному переході на правій смузі руху. Перший розпочинається на відстані 2,8 м до лінії о/ру на 2,3 м до правого краю п/ч, закінчується на відстані 3,1м до правого краю п/ч та 13 м до лінії о/ру, довжина даного сліду 10,2 м. Другий слід розпочинається на відстані 2,2 м від лінії о/ру та 3,9 м до правого краю п/ч, закінчується на відстані 4,4 м до правого краю п/ч та 11.10 м до лінії о/ру. Довжина даного сліду 8,9 м. На дорожньому покритті мається подряпина на правій смузі руху та починається від кінця другого сліду гальмування на відстані 4,4 м від правого краю п/ч та 11,10 м до лінії о/ру та закінчується на відстані 4,6 м від правого краю п/ч та 12,40 м до лінії о/ру. На відстані 6,2 м від правого краю п/ч та 18.6 м від лінії о/ру мається пляма бурого кольору. (а.с. 110-122).

При цьому на стор. 2 Протоколу у п. 2 «Елементи вулиці, дороги» та п. 11 «Місце події знаходиться в зоні дії дорожніх знаків, установлених по ходу огляду», зазначено - пішохідний перехід Отже зазначений доказ, крім обставин ДТП вказує також і на місце вчинення злочину - пішохідний перехід, чим спростовується показання обвинуваченого про те, що потерпіла ОСОБА_1 рухалась поза межами пішохідного переходу.

Крім того, у зазначеному Протоколі на стор. 3 у п. 12 «Умови освітленості на даній ділянці шляху (вулиці, дороги) зазначено - міським електроосвітленням, що підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та самої потерпілої. Отже, суд приходить висновку, що видимість була достатньою для обвинуваченого, який мав об`єктивну можливість виявити на дорозі пішохода.

Огляд місця події проводився за участі ОСОБА_2 , який зауважень до протоколу не наводив.

- протоколом слідчого експерименту від 14.03.2019 року зі схемою до нього, згідно якого потерпіла ОСОБА_1 розповіла та показала де саме переходила дорогу по пішоходному переходу та отримала удар у праву частину тіла автомобілем, внаслідок чого впала на проїзну частину та отримала тяжкі тілесні ушкодження. З показів ОСОБА_1 було встановлено напрямок її руху, місце наїзду, яке на схемі позначено сааме на пішохідному переході, довжину юзу з початку його утворення до рівня розташування місця наїзд (а.с. 131-133);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.04.2019 року зі схемою до нього, згідно якого ОСОБА_2 розповів про обставини події. Вказав, що виявив пішохода на пішоходному переході, вказав на місце наїзду та на місце, де перебував його автомобіль, коли його засліпив інший автомобіль (а.с.160-162);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.05.2019 року зі схемами до нього, згідно якого ОСОБА_2 розповів про обставини ДТП, вказав на положення його автомобіля під час засліплення його іншим автомобілем, зазначив, що помітив пішохода вже на пішохідному переході, положення розташування пішохода та місце наїзду на пішохода. Проведення слідчого експерименту було здійснено в умовах, які були на момент ДТП (а.с. 163-166). Протокол підписаний ОСОБА_2 та захисником Цимбалом В.І., які зауважень до протоколу не надавали.

На підставі зазначених доказів, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено місце скоєння наїзду - пішохідний перехід.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.03.2019 року зі схемою до нього, згідно якого свідок ОСОБА_4 розповіла про обставини ДТП, вказала на автомобіль, у якому вона рухалася під керуванням ОСОБА_2 , на місце розташування автомобіля та потерпілої та на місце наїзду на пішохода (а.с. 167-169);

- протоколом огляду предмету від 11.10.2018 року, згідно якого було оглянуто одяг та сумку потерпілої ОСОБА_1 , на яких виявлено плями бурого кольору, схожі на кров (а.с. 170);

- висновком судово-медичної експертизи № 376 від 22.11.2018 року, з якого вбачається, що згідно оригіналу історії хвороби № 10051/229/1299 а/717 реанімаційного відділення Роменської ЦРЛ гр. ОСОБА_1 , 1997 р.н. знаходилась на стаціонарному лікуванні з 08.10.2018 року по 06.11.2018 року з діагнозом: ЗЧМТ. Забій головного мозку. Після травматичний церебросубарахноїдальний крововилив. Перелом стінок верхньої-щелепної пазухи справа. Гемотеппаніт зліва. Відкритий перелом обох кісток правої гомілки. Закритий перелом середньої третини правої ліктьової кістки. Гематома повік, субконьюктивальний крововилив правого ока. Характер пошкоджень вказує на те, що вони могли утворитися в результаті травматичного контакту з тупими твердими предметами, можливо під час ДТП. Тілесні ушкодження можуть відповідати терміну 08.10.2018 року, що підтверджується медичною документацією.

Тілесні ушкодження в ділянці голови у вигляді гематом, забійних ран, перелому зовнішньої стінки правої орбіти з переходом на дно передньої черепної ями і зовнішню стінки правої гайморової пазухи, забою потиличної долі, крововиливу під м`які мозкові оболонки, крововиливів в гайморові пазухи, згідно п.2.1.3 б,в,г правил визначення тяжкості тілесних пошкоджень, затверджених наказом МОЗ України «про розвиток та удосконалення судово-медичної служби України» відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Відкритий перелом середньої третини правої гомілки згідно п.2.1.3 м, правил визначення тяжкості тілесних пошкоджень, з затверджених вищевказаним наказом, відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Закритий перелом правого передпліччя не являється небезпечним для життя, але потребує тривалого лікування (більше 3-х тижнів) і відноситься до СЕРЕДНЬОЇ тяжкості по критерію тривалості розладу здоров`я. При поступленні в стаціонар 08.10.2018 року у ОСОБА_1 взята кров на алкоголь, алкоголю в крові не виявлено, результат № 638 від 09.10.2018 р. (а.с. 174-176);

- висновком автотехнічної експертизи № 19/119/9-1/363е від 16.11.2018 року, згідно якого на період проведення експертного огляду автомобіля ВАЗ-21099, д/н НОМЕР_2 , система рульового керування, робоча гальмівна система, ходова частина та система освітлення знаходилися у працездатних станах, при яких в них технічних несправностей, методами, що зазначені в дослідницькій частині даного питання, не виявлено (а.с. 184-190);

- висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 894 по матеріалам кримінального провадження № 12018200100000834 від 22.05.2019 року, згідно якого в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.2,12.3, 18.1, 19.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_1 для водія автомобіля «ВАЗ-21099, н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 визначалася шляхом виконання ним вимог п.п.12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «ВАЗ- 21099» н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п.12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП та наслідками, що настали. Невідповідність вимогам п.19.3 Правил дорожнього руху України, в діях водія автомобіля «ВАЗ-21099» н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв`язку з подією ДТП та наслідками, що настали. Щодо оцінки дій пішохода ОСОБА_1 та чи є в її діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, в даній дорожній ситуації, не потребує застосування спеціальних технічних знань і може бути виконано слідчим або судом самостійно, відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України (а.с.195-200).

Надані сторонами кримінального провадження докази, були повно, всебічно і неупереджено досліджені в судовому засіданні, оцінені з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку. Суд вважає надані докази належними, допустимими і достатніми та приймає їх до уваги.

На підставі викладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, стороною обвинувачення доведена повністю поза розумним сумнівом.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить те, що ОСОБА_2 визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував збитки.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, а саме те, що злочин є необережним, дії обвинуваченого після вчинення злочину, який вживав заходи щодо зменшення негативних наслідків ДТП, особу обвинуваченого, який працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.152) та місцем роботи (а.с.153), раніше не судимий (а.с.150), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.62), суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі. При цьому суд вважає можливим, ураховуючи думку потерпілої та її представника, сторони захисту, застосувати до ОСОБА_2 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, та поклавши ряд обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Також суд вважає можливим не застосовувати додаткове покарання - позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_2 під час скоєння злочину не перебував у стані алкогольного сп`яніння, до адміністративної відповідальності за порушення ПДР не притягувався, прокурор на застосуванні додаткового покарання не наполягає.

Таке покарання на думку суду буде достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Ураховуючи обрану міру покарання, суд не вбачає необхідності обирати ОСОБА_2 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу.

Потерпіла ОСОБА_1 заявила цивільний позов про стягнення із ОСОБА_2 на її користь 1000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 184150 грн. у відшкодування моральної шкоди, 5000 грн. у відшкодування процесуальних витрат з надання адвокатом правової допомоги у кримінальному провадженні, а всього 190150 грн.

У подальшому ОСОБА_1 подала письмову заяву про відмову від позову, в якій зазначила, що ОСОБА_2 добровільно відшкодував завдану їй шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, витрати на оплату правничої допомоги та витрати у відшкодування франшизи. Будь-яких матеріальних чи моральних претензій вона до нього не має (а.с.207-208).

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За таких обставин, цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про стягнення із ОСОБА_2 на її користь 1000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 184150 грн. у відшкодування моральної шкоди, 5000 грн. у відшкодування процесуальних витрат з надання адвокатом правової допомоги у кримінальному провадженні, а всього 190150 грн., підлягає закриттю.

Витрати на проведення експертизи технічного стану автомобіля № 19/119/9-1/363е від 16.11.2018 року у розмірі 1430,00 грн. та автотехнічної експертизи № 894 від 22.05.2019 року у розмірі 5966,00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , переданий на зберігання власниці ОСОБА_3 , що зберігається на адресою: АДРЕСА_1 , залишити в її розпорядженні;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , що зберігається в матеріалах кримінального провадження, повернути власниці - ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі, застосувавши ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого йому одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами до ОСОБА_2 не застосовувати.

До вступу вироку в законну силу не обрати ОСОБА_2 запобіжний захід.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави (отримувач коштів - Роменське УК/м.Ромни/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37929744, банк платника: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, номер рахунку (IBAN): НОМЕР_4 ) витрати на проведення експертизи технічного стану автомобіля № 19/119/9-1/363е від 16.11.2018 року у розмірі 1430,00 грн. та автотехнічної експертизи № 894 від 22.05.2019 року у розмірі 5966,00 грн., загалом - 7396 (сім тисяч триста дев`яносто шість) грн. 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, закрити.

Зняти арешт з автомобіля марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , накладений ухвалою слідчого судді від 11 жовтня 2018 року та скасувати заборону користування та відчуження вказаного майна.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , переданий на зберігання власниці ОСОБА_3 , що зберігається на адресою: АДРЕСА_1 , залишити в її розпорядженні;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , що зберігається в матеріалах кримінального провадження, повернути власниці - ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова