Ухвала суду № 87566126, 13.02.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/394/20

провадження №1-кп/619/179/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Кононихіної Н. Ю

за участю: секретаря судового засідання Мєщан І. О.

прокурора Лисенко В. Ю.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянув у підготовчому судовому засіданні у м. Дергачі

обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220280000018 від 05.01.2020 у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайський Харківської області, раніше не судимий, не працевлаштований офіційно, не одружений, зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України

встановив:

03 лютого 2020 року до Дергачівського районного суду з Харківського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_2 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020220280000018 від 05.01.2020.

04 лютого 2020 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання за участю сторін.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 заявив про те, що маються підстави для повернення обвинувального акту прокурору, а саме не встановлений виклад фактичних обставин справи : не встановлені дати крадіжок, реальна група осіб, які проводили крадіжки у потерпілого, реальний розмір матеріальної шкоди, яка спричинена потерпілому, тому правова кваліфікація не відповідає обставинам справи, не урахована повторність дій обвинуваченого та групу осіб, з якими діяв обвинувачений. Крім того, потерпілий не був ознайомлений з матеріалами справи і з подивом побачив, що по справі проведена товарознавча експертиза, хоча реально експерт-товарознавець не оглядав майно, що було протиправно вилучене у потерпілого, в результаті чого проводив загальну оцінку металевого брухту, не урахувавши квитанції потерпілого про вартість конкретних металевих виробів, як товарів, з чим категорично не згодний потерпілий, не кажучи вже про те, що не все вилучене у потерпілого майно було вилучене у свідків, хоча його знайшов потерпілий.

Прокурор Лисенко В. Ю. вважав, що у відповідності до ст. ст. 314, 315 КПК України справа підлягає призначенню для судового розгляду і підстав для повернення обвинувального акту прокурору не має.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні покладався на розсуд суду, хоча підтвердив, що деякі епізоди крадіжок майна потерпілого він скоював у групі осіб, коли був затриманий власником майна – потерпілим по справі ОСОБА_1 .

Суд у справі приходить до наступного.

Дані, які повинен містити обвинувальний акт, викладені в ч. 2 ст.291 КПК України та наведений перелік є вичерпним.

Згідно з ч. 3 ст.291 КПК України, обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив.

Частиною 4 ст. 291 КПК України встановлено перелік додаткових матеріалів, які долучаються до обвинувального акту.

Вивченням обвинувального акту у даному кримінальному провадженні встановлено, що він відповідає вимогам закону, в ньому містяться всі необхідні дані та реквізити, що передбачені кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація вчинених дій, формулювання обвинувачення, анкетні дані обвинувачених та інше.

Дослідженням матеріалів кримінального провадження порушень згідно ч. 4 ст. 291 КПК України не встановлено, до обвинувального акту долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки підозрюваних про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

У даному разі обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 містить передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України дані, зокрема: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, форму вини), які прокурор вважає встановленими; правову кваліфікацію вчинених дій; формулювання обвинувачення; анкетні дані обвинувачених та інше.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення – це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону про кримінальну відповідальність.

Отже, поняття «обвинувачення» включає в себе такі складові елементи як виклад фактичних обставин кримінального провадження та формулювання обвинувачення.

При цьому, відповідно до постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України по справі № 5-328кс16 від 24.11.2016 року «формулювання обвинувачення» - це короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі.

З обвинувального акту вбачається, що після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, орган досудового слідства зазначив й формулювання обвинувачення щодо кожного з підозрюваних.

Таким чином, посилання сторони потерпілого про відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення не відповідає дійсності.

Посилання сторони потерпілого, як на підставу для повернення прокурору обвинувального акту - на неправильність пред`явленого обвинувачення - у зв`язку з необхідністю проведення по справі судово-товарознавчої експертизи та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб неповнотою проведеного досудового розслідування вказаних злочинів , зміною кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 - є передчасним, дані обставини необхідно вирішити при розгляді справи по суті.

В обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення. Повнота та правильність розкриття об`єктивної та суб`єктивної сторони складу злочинів не є предметом судового розгляду на стадії підготовчого судового засідання.

При підготовчому судовому засіданні суд зобов`язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК, вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, у тому числі, визначити дату, час та місце судового розгляду, форму проведення судового засідання, склад суду тощо.

У підготовчому провадженні не вирішується питання про доведеність вини обвинувачених, наявність складу злочинів, правильність кваліфікації їх дій, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду справи по суті. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду. На стадії підготовчого провадження виконується функція контролю за досудовим розслідуванням, відповідність вимогам КПК України обвинувального акта та організаційна (підготовча) функція до наступної стадії судового провадження - судового розгляду з метою створення належних умов для успішного виконання завдань кримінального судочинства.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Таким чином, закон уповноважує прокурора (процесуального керівника) на викладення в обвинувальному акті обставин справи так, як вони ним встановлені.

Разом з тим, суд, при розгляді справи по суті, має право самостійно та безпосередньо дослідити надані сторонами докази, надати їм відповідну правову оцінку,провести необхідні експертизи, виклавши висновки у прийнятому рішенні.

Крім того, в обвинувальному акті міститься інформація про адреси місць вчинення злочинів, в ньому лише не зазначено точні дати виникнення умислу у обвинуваченого ОСОБА_2 на вчинення кримінальних правопорушень, що не суперечить вимогам Закону.

При цьому мотив вчинення злочинів, передбачених ст. 305, 307, 309 КК України не є обов`язковим елементом для встановлення суб`єктивної сторони даних кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.

Зазначені потерпілим підстави для повернення обвинувального акту є необґрунтованими, не передбаченими ст. 291 КПК України, а питання конкретності та однозначності формулювання обвинувачення є безпосереднім предметом судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314 ч. 3 п. 3, 392 КПК України, суд, -

постановив:

Відмовити в поверненні прокурору обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_2 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Ухвала не може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Н. Ю. Кононихіна