Ухвала суду № 87564448, 13.02.2020, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

13 лютого 2020 р. Справа № 414/3273/19

Провадження № 2/414/69/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з Нагорянської О.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області позовну заяву Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кремінського районного суду Луганської області знаходиться вказана цивільна справа.

Представник позивача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, надав суду заяву про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із зайнятістю у розгляді іншої справи.

Відповідач у судове засідання також повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань не надала.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13, який суд враховує під час розгляду цієї справи з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Судом встановлено, що представник позивача, який повторно не з’явився у судове засідання, належним чином був повідомлений про дату, час і місце його проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36, 38), яке було отримане представником заздалегідь. У той же час, в матеріалах справи відсутня заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_2 надав суду заяву про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із зайнятістю у розгляді іншої справи, проте не зазначив, у якій саме, а також не надав жодних доказів на підтвердження неможливості своєї явки та відповідно поважності неявки у судове засідання.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, оскільки належним чином повідомлений представник позивача без поважних причин повторно не з’явився в судове засідання, що, крім іншого, може свідчити про втрату інтересу позивачем до зазначеної цивільної справи, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, водночас відмовивши у задоволенні заяви представника позивача про відкладення судового засідання на іншу дату. Разом із тим, суд вважає за доцільне роз`яснити позивачу, що залишення його позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з аналогічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 13, 223, 257-261, 263 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про відкладення судового засідання на іншу дату.

Позовну заяву Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.

Копії цієї ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя І.Г. Безкровний