Ухвала суду № 87560733, 12.02.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1002/20

Провадження № 1-кс/185/278/20

У Х В А Л А

12 лютого 2020 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко В.М., за участю секретаря Данильченко Ю.О., прокурора Андруша Я.В., слідчого Гранатира К.Ю., у присутності підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Сліпця С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Гранатира К.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Павлоград Дніпропетровської області, освіта вища, працюючої: директор ТОВ "АТП-ПЛЕКС", зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2020 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся слідчий СВ Павлоградського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Гранатир К.Ю. з клопотанням, погодженим з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Широкорадом В.В., у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2020 року за № 12020040370000233, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 .

Відповідно до зазначеного клопотання ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел на повторне незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту, та їх незаконний збут, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбала кристалічну речовину білого кольору, загальною масою 1,749 г, яка у своєму складі містить психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року (зі змінами та доповненнями) обмежено. Усвідомлюючи, що дана кристалічна речовина білого кольору у своєму складі містить психотропну речовину «метамфетамін», ОСОБА_1 перенесла її до автомобіля марки «Greatwallvoleex c30» НОМЕР_1 , де розфасувала її у два однакових сліп-пакети та почала незаконно зберігати у вищевказаному автомобілі з метою подальшого незаконного збуту між мешканцями м. Павлограда всупереч Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», з внесеними до них змінами.

10.02.2020 року о 18 годині 19 хвилин до чергової частини Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення по лінії «102» про те, що ОСОБА_2 біля ТЦ «Олімпія» по вул. Горького м. Павлограда на своєму автомобілі «Greatwallvoleex c 30» д.н. НОМЕР_1 розповсюджує наркотичні речовини.

В подальшому, в період часу з 19 години 28 хвилин до 21 години 16 хвилин 10.02.2020 року було проведено обшук автомобіля марки «Greatwallvoleex c30» АЕ 1391 НХ за адресою: м. Павлоград, вул. Горького, 166/ АДРЕСА_2 , в ході якого в салоні автомобілю було виявлено та вилучено два однакових сліп-пакети, заповнених кристалічною речовиною білого кольору, загальною масою 1,749 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину обіг якої обмежено – «метамфетамін» загальною масою 0,7376 г, а саме масами 0,3466 г, 0,3910 г, у двох стік пакетах відповідно.

Таким чином, ОСОБА_3 повторно, з корисливої зацікавленості, з метою отримання наживи від незаконного продажу психотропних речовин, незаконно повторно придбала та зберігала з метою збуту психотропні речовини, обіг яких обмежено «метамфетамін».

Незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, вчинене повторно ОСОБА_2 , кваліфікується за ч. 2 ст. 307 КК України.

11.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повністю обґрунтована та підтверджується наступними доказами:

- протоколам допиту свідка ОСОБА_4 ;

- протоколом обшуку від 10.02.2020 року;

- висновками експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, вчинене повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 злочину.

Враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років, у слідства є підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства та перешкоджатиме ефективному, повному, всебічному та неупередженому розслідуванню за участю підозрюваного.

В ході досудового розслідування кримінального провадження № 12019040370001723 від 04.09.2019 року за ч. 2 ст. 307 КК України, 06.09.2019 року ОСОБА_2 Павлоградським міськрайонним судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із встановленням застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 100 350 грн.

09 вересня 2019 року ОСОБА_1 було внесено заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 100 350 гривень та до останньої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді у Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області на теперішній час.

Однак ОСОБА_1 знову повторно вчинила тяжкий злочин в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Оцінюючі в сукупності всі зібрані фактичні дані про обставини злочину у кримінальному провадженні та наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, серед яких – можливість незаконного впливання на свідків, зокрема на понятих, які були присутні під час проведення обшуку, а також допитаних у кримінальному провадженні свідків, з якими ОСОБА_1 знайома, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним збутом психотропних речовин.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, доцільно застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обов`язків підозрюваною та не забезпечить запобігання вищезазначених ризикам.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Сліпець С.М. заперечували проти застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або застави.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, підозрюваної, захисника, щодо можливості застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результаті розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, у провадженні Павлоградського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2020 року за № 12020040370000233 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

11 лютого 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).

ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення нею кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, враховуючи її вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, враховуючи, що підозрювана ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин, схильна до вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи також існування ризиків незаконного впливу на інших учасників кримінального правопорушення з метою схилення їх до надання суду неправдивих свідчень на її користь, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , оскільки інший, менш суворий запобіжний захід, не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігти наявним ризикам у кримінальному провадженні.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваної, а саме те, що вона є директором ТОВ "АТП-ПЛЕКС", тяжкість правопорушення, за вчинення якого вона підозрюється, вважаю за необхідне визначити їй заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на неї такі обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372,395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Гранатира К.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 18 години 23 хвилин 10 лютого 2020 року.

Строк дії ухвали - до 18 години 23 хвилин 09 квітня 2020 року.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 168 080 (сто шістдесят вісім тисяч вісімдесят) грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Покласти на підозрювану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.М. Бондаренко

Ухвала мені оголошена, її зміст порядок та строк оскарження роз`яснені, копія вручена.

"__" ______2020 року о__год.___хв. ____ ОСОБА_1

"__" ______2020 року о__год.___хв. ____ ОСОБА_6 ОСОБА_7