Вирок № 87555932, 13.02.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4229/18

Провадження № 1-кп/175/268/18

Вирок

Іменем України

13 лютого 2020 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Нероди Д.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальні провадження № 12018040440001409 і № 12018040440001758 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) - 31.10.2017 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ст.ст.75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

2) - 03.07.2018 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.185, ст.ст.75, 76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

3) - 19.10.2018 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.263, ст.71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

4) - 23.11.2018 року тим же судом за ч.2 ст.185, ст.71, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

5) - 12.04.2019 року тим же судом за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, ч.1 ст.263, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

6) - 28.08.2019 року тим же судом за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

7) - 30.10.2019 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

8) - 07.11.2019 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.190 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за умисні злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні злочини проти власності при наступних обставинах.

Так, 11 жовтня 2018 року приблизно об 11.00 годині, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, він знаходився в районі буд. № 24 по вул . Науковій у сел. Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області , де почав спілкуватися з ОСОБА_3 , який тримав у руках мобільний телефон «Apple iPhone SE 32 GB» білого кольору.

У зазначені час і місці ОСОБА_1 , маючи раптовий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, попросив у ОСОБА_3 зазначений мобільний телефон під приводом здійснення дзвінка, після чого, користуючись тим, що потерпілий розмовляв по іншому мобільному телефону, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, не маючи наміру повертати мобільний телефон «Apple iPhone SE 32 GB» білого кольору вартістю 3775,16 грн., відійшов з поля зору потерпілого, а потім з місця скоєння злочину зник, заволодівши чужим майном шляхом зловживання довірою, чим завдав ОСОБА_3 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

Крім того, 20 грудня 2018 року приблизно о 08.00 годині він знаходився на зупинці громадського транспорту біля буд. № 17 по вул. Садовій у с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області, де під приводом здійснення телефонного дзвінка попросив у ОСОБА_6 мобільний телефон «UMI Rome» та, отримавши доступ до цього телефону, не маючи наміру його повертати, з місця скоєння злочину зник.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, зловживаючи довірою заволодів чужим майном, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 2399,00 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав повністю і пояснив, що за обставин, зазначених у обвинувальних актах, він шахрайським шляхом заволодів мобільними телефонами потерпілих. У подальшому ці телефони продав на ж/м «Тополя» у м. Дніпрі. У скоєному щиросердно кається та просить суворо не карати.

Його провина у вчиненні вказаних судом діянь підтверджується доказами, дослідженими у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, оскільки фактичні обставини вчинення злочинів не оспорюються сторонами.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованих йому діянь і добровільності його позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальних актах від 26 жовтня та 28 грудня 2018 року, були вчинені кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_1 , і ці кримінальні правопорушення вчинені саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, обставини справи та особу ОСОБА_1 , - дев`ять разів притягався до кримінальної відповідальності, має вісім незнятих і та непогашених судимостей, перебуває на обліку в органі пробації як умовно засуджений, позитивно характеризується за місцем проживання, зі слів - до затримання фактично працював, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття та активне сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочинів і поверненні потерпілим викрадених телефонів.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і наслідків злочинів, вчинених до засудження ОСОБА_1 за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2019 року, суд вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі за правилами ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 23.12.2017 року, а з 26.01.2019 року він направлений у місця позбавлення волі для відбування реального покарання, у зв`язку з чим, за ухвалою Дніпропетровського районного суду від 12 березня 2019 року його етаповано та тимчасово залишено у ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)» до закінчення судового розгляду даних кримінальних проваджень.

З урахуванням викладеного, підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 суд не вбачає.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які складають 300 грн. і 300 грн., що підтверджуються звітами про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчих експертиз.

Цивільні позови потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не заявлялися.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.190 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, призначеним за вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 листопада 2019 року, остаточно, за сукупністю злочинів, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Строк покарання обчислювати з 13 лютого 2020 року і у строк покарання зарахувати відбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 листопада 2019 року, тобто з 04 січня 2019 року по 12 лютого 2020 включно.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН невідомий) 600 грн. на користь держави (номер рахунку - UA138999980313060115000004079, отримувач - Дніпровське УК/Дніпр. р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976087, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: за проведення судово-товарознавчих експертиз № 2802/18 від 18 жовтня 2018 року та № 3624/18 від 27 грудня 2018 року).

Мобільний телефон «Apple iPhone SE 32 GB» білого кольору, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 по розписці від 11 жовтня 2018 року, та мобільний телефон «UMI Rome», переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 по розписці без дати, - після набрання вироком законної сили залишити у їх розпорядженні.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко