Рішення № 87555135, 13.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року м. Київ № 826/5740/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька"

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 05.03.2018 № 3467 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Ухвалою від 11.04.2018 відкрито провадження у справі, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка призначена за відсутності підстав для її проведення, оскільки запит податкового органу, який передував призначенню перевірки, не відповідав вимогам статті 73 Податкового кодексу України, а отже позивач мав право не надавати інформацію на зазначений запит.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що у разі якщо позивач вважає, що контролюючим органом порушено порядку призначення та проведення перевірки, він має право відмовити у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки. В іншому випадку, предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Листом від 08.11.2017 № 35848/10/26-15-14-01-03 Головне управління ДФС у м. Києві направило на адресу Приватного акціонерного товариства "Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" запит щодо надання інформації (пояснень та документального підтвердження) з приводу господарських відносин позивача із ТОВ «ІНТЕР ТОРГ ГРУП», ТОВ «НЬЮ БІЛД ПРОДЖЕКТ», ТОВ «ТД «НТК ГРУП», ПП «Фірма Сокай», ТОВ «Ленд Центр», ТОВ «СТЕМ-ЛТД».

У відповідь на запит Приватне акціонерне товариство "Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" направило до відповідача лист, в якому зазначило, що запит не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, а отже правових підстав для надання відповідної інформації немає.

Наказом від 05.03.2018 № 3467 Головне управління ДФС у м. Києві, у зв`язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит, призначило документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із зазначеними вище контрагентами.

За результатами проведення перевірки складено акт від 20.03.2018 № 147/26-15-14-01-03/32163608, яким встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства та на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.04.2018 №№0003821401, 0003831401.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим наказом та зазначаючи, що не міг реалізувати право на захист своїх інтересів шляхом недопущення посадових осіб податкового органу до перевірку, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом першим пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення.

Разом з тим, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до виїзної податкової перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Отже, неможливість проведення документальної виїзної перевірки за місцезнаходженням платника податків має бути пов`язана з недопуском посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що, у свою чергу, має підтверджуватися відповідним актом про недопуск.

Суд звертає увагу позивача, якщо допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судом також враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.03.2018 по справі № 804/1113/16, відповідно до якого позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

У даному випадку, проведення документальної позапланової виїзної перевірки сторонами не заперечується, а факт її проведення підтверджується відповідним актом перевірки та податковими повідомлення-рішеннями, що прийняті на його підставі.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він не міг реалізувати своє право на захист інтересів шляхом недопущення посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, оскільки зазначені доводи не підтверджуються належним правовим обґрунтуванням та доказами, через що суд не має можливості встановити, що стало причиною такої неможливості.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 05.03.2018 № 3467 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов